Основи програмування обробки деталей на верстатах, оснащених пЧПК типу Н33

 

5.1 Основні терміни і визначення

 

Основні поняття, що використовуються при програмуванні, встановлює ДСТУ:

“Керуюча програма” (КП) - визначена послідовність команд на мові програмування, що відповідає заданому алгоритму функціонування верстата. Керуюча програма складається із кадрів;

“Кадр ” - складова частина керуючої програми, що вводиться як єдине ціле і містить не менше однієї команди, призначеної для виконання однієї робочої операції. Кадр складається із слів;

“Слово” - складова частина кадру КП, яка містить визначену послідовність символів, що відповідає конкретній інформації для виконання певної елементарної операції (наприклад, встановлення швидкості обертання шпинделя). Слово складається із технологічної та геометричної інформації та адреси, по якій записується вказана інформація;

“Адреса” - це частина слова КП, що визначає призначення записаних за нею в тому ж слові даних, які характеризують параметри процесу обробки деталі.

 

5.1.1 Структура програми

 

Кожна КП повинна починатись символом % (“Початок програми”). Кінець програми задається в останньому її кадрі спеціальною командою М02. Між символами початку і кінця програми розміщають кадри КП. Перед початком окремих кадрів може застосовуватись службовий символ “Пропуск кадру” - (/). При необхідності ці кадри можуть не відпрацьовуватись за умови увімкнення на пульті оператора відповідної клавіші.

 

5.1.2 Структура адреси

 

В системах ЧПК типу Н33-1М та Н33-2М використовується адресна система запису керуючої інформації. Адреса відповідає одному із символів, що представлені в табл. 1.

 

5.1.3 Структура “слова”

 

“Слово” складається із символу адреси та послідовності цифр із знаком, що використовуються для запису величини переміщень робочих органів, або цифр без знака у випадку запису технологічних команд.

 

Таблиця 1 Перелік символів адрес, їх значення та формат запису

Символ адреси	Назва “слова” (зміст команди)	Число розрядів даних (без адреси)
I J K F G L M N X Y Z S T	Координати початкової точки дуги (відповідно по осях X, Y і Z) Функція подачі Підготовча функція Корекція Змішана (допоміжна) функція Номер кадру Параметр переміщення по осі X Параметр переміщення по осі Y Параметр переміщення по осі Z Функція швидкості шпинделя Функція інструменту

 

5.1.4 Структура кадру

 

Кожен кадр програми повинен починатись із слова “Номер кадру” (адреса N). Номер кадру служить для систематизації програми і не впливає на хід виконання програми, а лише висвічується на індикаторі пульта оператора.

В послідовності номерів кадрів можуть мати місце будь-які переходи.

Кожен кадр повинен закінчуватись символом “Кінець кадру” (LF).

Якщо кадр містить слово “Корекція” (адреса L), то воно повинно стояти перед символом “Кінець кадру” (LF).

Якщо кадр містить слово “Підготовча функція” (адреса G), воно має стояти зразу ж після слова “Номер кадру” (адреса N).

В межах кадру забороняється повторення одного і того ж слова та присутність двох слів із однаковими адресами. Будь-яке слово може бути пропущене, якщо воно в кадрі програми не є обов’язковим.

Окремі слова можуть розміщуватись в кадрі в довільному порядку, проте рекомендується наступна послідовність слів у кадрі (відповідно до їх адрес): G, X, Y, Z, I, J, K, F, T, S, M, L.

Умовний запис структури і розміщення слів у кадрі КП із максимальним числом слів називають форматом кадру КП.

Для пристроїв ЧПК із фотоелектричним зчитувальним пристроєм “Консул” використовуються символи “%” і “FE₀”. При зчитуванні символу “FE₀” виконується перемотування стрічки назад до символу “%”.

 

5.2 Задавання підготовчих операцій

 

Підготовча функція визначає характер операції і задається словом, що містить адресу G та двозначне кодове число ( табл. 2).

Всі підготовчі функції можна розділити на дві групи:

а) підготовчі функції інтерполяції, їх модифікації, а також функції відміни корекції та задавання паузи;

б) функції вибору площини обробки.

При відсутності в кадрі програми слова “Підготовча функція” виконується відповідна команда з попереднього кадру, в якому це слово зустрічається. При вмиканні ПЧПК автоматично встановлюється підготовча функція G01.

Задавання функцій, що визначають площину обробки (G17,G18,G19), необхідне лише при круговій інтерполяції, так як кругова інтерполяція без попереднього задавання відповідної площини не виконується.

 

Таблиця 2 Підготовчі функції

Позначення слова

Зміст підготовчої операції

G01 G02 G03 G04 G17 G18 G19 G40 G41 G42   G43   G50   G51 G52   G53

Лінійна інтерполяція Кругова інтерполяція за годинниковою стрілкою Кругова інтерполяція проти годинникової стрілки Пауза Вибір площини обробки XY Вибір площини обробки XZ Вибір площини обробки YZ Відміна корекції Корекція довжини інструменту з позитивним знаком Корекція радіуса інструменту з позитивним знаком за годинниковою стрілкою Корекція радіуса інструменту позитивна проти годинникової стрілки Відміна розрахунку корекції радіуса фрези при відході від контуру Корекція довжини інструменту від’ємна Корекція радіуса інструменту від’ємна за годинниковою стрілкою Корекція радіуса інструменту від’ємна проти годинникової стрілки

 

Задану в програмі площину обробки можна змінити лише введенням підготовчої функції, що відповідає іншій площині обробки.

При використанні кругової інтерполяції лише в одній площині задавання цієї площини можливе тільки на початку (в першому кадрі) програми.

Підготовча функція G40 забезпечує відміну корекції, набраної на відповідних декадних перемикачах, шляхом сумування попередньо заданої інформації з числом такої ж величини, що взяте з оберненим знаком. Підготовчі функції G41-43 відповідають величині корекції з додатнім знаком незалежно від знаку числа, що набране на відповідних декадних перемикачах.

Підготовчі функції G51-53 відповідають величині корекції з від’ємним знаком незалежно від знаку числа, що набране на відповідних декадних перемикачах.

Тривалість дії заданої підготовчої функції визначається часом приходу іншої відмінної від неї підготовчої функції.

 

5.3 Методи програмування переміщень

 

Величини, що характеризують переміщення виконавчих органів верстата задаються по адресах X, Y, Z, I, J, K. Способи задавання величини і напрямку переміщення визначаються видом інтерполяції на даній дільниці траєкторії обробки.

Дільницею інтерполяції називається дільниця траєкторії, переміщення по якій може бути записане в одному чи більше кадрах програми.

Вимоги до задавання в програмі дільниці інтерполяції:

- початкова точка кожної з дільниць інтерполяції повинна співпадати з кінцевою точкою попередньої дільниці;

- геометрична інформація про величину і напрямок переміщення виконавчого органа верстата задається тільки в приростах переміщень по координатах;

- при підготовці даних слід використовувати стандартну праву декартову систему координат, яка пов’язана із заготовкою і узгоджена з головними лінійними напрямними верстата.

 

5.3.1 Програмування переміщень при лінійній інтерполяції

 

Прямолінійна дільниця інтерполяції задається одним кадром, який містить:

а) підготовчу функцію G01 (якщо вона не була запрограмована раніше) чи її модифікації (G41, G51);

б) параметри приросту переміщення по координатах X, Y і Z, тотожні координатам кінцевої точки дільниці (оскільки задавання переміщень ведеться у відносній системі координат).

 

 

5.3.2 Програмування переміщень при круговій інтерполяції

 

При круговій інтерполяцій обов’язково потрібно вказувати з допомогою підготовчих функцій G17, G18 чи G19 площину обробки. Як і при лінійній інтерполяції, геометрична інформація про величину і напрямок переміщень задається тільки в приростах переміщень по координатах.

Для розрахунку геометричних параметрів, що задаються при круговій інтерполяції, центр координат завжди розміщують в центрі дуги. Задана площина обробки умовно ділиться осями координат на квадранти (I-IV). В одному кадрі програми може бути запрограмована лише дуга, що повністю лежить в одному із квадрантів.

Якщо ж дуга кола розміщена більш ніж в одному квадранті, то при програмуванні вона розбивається на дільниці, що відповідають вказаній вище умові. При цьому обробку кожної із дільниць необхідно програмувати окремим кадром. Наприклад, як це зображено на рис.1 для дуги P₁P₃, що при програмуванні повинна бути представлена у вигляді двох дільниць - Р₁Р₂ і Р₂Р₃.

Дільниця траєкторії руху Р₃Р₄ (рис.8) теж є дугою кола із центром в точці Р₀^' , що лежить в межах третього квадранту нової системи координат, тому при програмуванні обробки дуги Р₃Р₄ труднощів не виникає.

Дільниця кругової інтерполяції (дуга кола) задається кадром, який містить:

а) відповідну G-функцію (G02 або G03), якщо вона не була запрограмована перед цим;

Рис. 8 Програмування обробки дільниць із круговою інтерполяцією

б) параметри переміщення по координатах, що задаються адресами X, Y, Z, I, J, K.

З огляду на те, що геометричні параметри кадрів із круговою інтерполяцією задаються в приростах переміщень і центр дуги, що програмується, співпадає із центром системи координат, по адресах X, Y і Z вказуються прирости координати кінцевої точки дуги відносно її початку (), а параметри I, J і K тотожні абсолютним значенням координат початкової точки дуги відносно її центра.

Знак геометричної інформації для координат X, Y, Z визначається у відповідності до характеру зміни координат при переміщенні по траєкторії дільниці. Знаки параметрів I, J і K пристроєм ЧПК не сприймаються, тому при програмуванні рекомендується присвоювати їм знак “+”.

Якщо одна із координат початкової точки I, J і K дуги рівна нулю, то в програмі відповідну адресу можна опускати.

Рис. 9 Підготовка геометричної інформації при програмуванні дільниць з круговою інтерполяцією

Приклад підготовки геометричної інформації для дільниці з круговою інтерполяцією наводиться на рис. 9.

 

В наведеному прикладі кадр керуючої програми запишеться як:

 

N012 G02 X+002800 Y+001820 I+003990 J+003000 LF

 

Слід мати на увазі, що даний кадр не містить інформації щодо режимів обробки, технологічних допоміжних функцій, корекції параметрів інструменту тощо.

 

 

5.4 Задавання швидкості подачі

 

Швидкість подачі задається словом, що містить адресу F та код функції подачі, який складається із 4-х цифр (А₁-А₄).

 

5.4.1 Задавання величини подачі

 

Для задавання величини подачі використовують код із 3-х цифр (А₂-А₄). Цифра А₂ є десятковим множником, величина якого на 3 більша, ніж кількість цифр зліва від коми в числі, що виражає величину швидкості подачі.

Мантиса величини подачі або третя і четверта цифри коду (А₃, А₄) є двозначним числом, що відповідає значенню величини швидкості подачі, з якого взяті лише дві перших цифри. У випадку, коли вибрана швидкість подачі виражається числом, що складається із 3-х і більше знаків, його необхідно заокруглити до двох значущих цифр мантиси.

Під час роботи верстата встановлена програмою швидкість подачі може бути змінена оператором з допомогою перемикача КОРЕКЦІЯ ШВИДКОСТІ %, що розміщений на пульті керування (ПК) ПЧПК. Таку корекцію можна здійснити лише для швидкостей, що не перевищують значення 1200 мм/хв.

Задана функція (швидкість) подачі зберігається до приходу іншої (відмінної від заданої) функції подачі.

В усьому діапазоні подач можна здійснювати будь-який вид інтерполяції.

 

5.4.2 Режим зміни швидкості подачі

 

Перша цифра функції подачі А₁ встановлює два режими зміни швидкості подачі: а) нормальний; б) з гальмуванням до фіксованої швидкості.

При нормальному режимі (А₁=0) визначення необхідності розгону чи гальмування при зміні швидкості подачі в наступному кадрі проходить автоматично.

Розгін виконується на початку кадру, а гальмування, відповідно, в його кінці, причому, початок гальмування визначається з таким розрахунком, щоб передбачена в наступному кадрі подача була досягнута до закінчення виконання текучого кадру, а період гальмування не перевищував заданої для ПЧПК величини.

Нормальний режим зміни швидкості подачі використовують при програмуванні обробки гладких контурів як для переміщення по траєкторії, так і при паузах та зупинках, що призначені для виконання допоміжних технологічних команд.

Режим “Гальмування до фіксованої швидкості” (А₁=4) використовується при відпрацюванні безперервних траєкторій без технологічних зупинок у випадку різкої зміни напрямку руху, наприклад, при обробці контуру, що має форму ламаної лінії, та при підході до контуру, тобто врізанні, чи відході від нього на швидкостях більших 500 мм/хв.

Необхідність такого режиму викликана можливою втратою точності обробки із-за інерційності крокових двигунів приводу подач верстата. Режим “Гальмування до фіксованої швидкості” діє лише в тому кадрі, в якому він заданий. При цьому виконується попереднє гальмування до швидкості 240 мм/хв з наступним розгоном: а) до швидкості подачі даного кадру, якщо в наступному кадрі не задана інша; б) до швидкості подачі наступного кадру.

Вказаний режим для передбачених вище випадків слід використовувати лише тоді, коли швидкість подачі даного і наступного кадрів більша чи рівна 240 мм/хв.

 

Таблиця 3 Ряди подач, що рекомендовані для використання

Діапазон і дискретність зміни подачі, мм/хв	Код множника (А2)	Мантиса коду подачі (А3,А4)	Значення величини подачі, мм/хв	Код функції F при нормальному режимі (А1 = 0)
0,1-0,9 через 0,1		...	0,1 0,2 ... 0,3	...
1-9,9 через 0,1		...	1,0 1,1 ... 9,9	...
10-99 через 1		...	10,0 ... 99,0	...
100-990 через 10		...	100,0 110,0 ... 990,0	...
1000-2400 через 100		...	1000,0 1100,0 ... 2400,0	...

 

5.5 Задавання витримки часу (пауза)

 

Режим “Пауза” задається з допомогою підготовчої функції G04. Реально в цьому режимі здійснюється лінійна інтерполяція заданої в кадрі геометричної інформації (аналогічно функції G01) без видання управляючих сигналів на приводи верстата, тобто виконується технологічна зупинка на заданий в програмі період часу.

Тривалість паузи визначається величиною геометричної інформації та заданою швидкістю подачі. При цьому рекомендується задавати величину швидкості подачі 60 мм/хв (100Гц).

Наприклад, паузу тривалістю в 20 с можна задати кадром:

N120 G04 X+002000 F0560 LF .

В період паузи виконуються встановлені попередньо режими зміни швидкості подачі.

Дія підготовчої функції G04 зберігається до приходу іншої відмінної від неї підготовчої функції.

 

5.6 Задавання змішаних (допоміжних) функцій

 

Змішана функція визначає команду на виконання різних допоміжних технологічних операцій (вмикання і вимикання обертання шпинделя та охолодження, технологічна зупинка тощо) і задається словом, що містить адресу М та двозначне десяткове кодове число.

Передбачена можливість задавання 100 різних функцій від М00 до М99. Із них функціям М00-М02 присвоєні постійні значення:

М00 - безумовна зупинка відпрацювання програми (без втрати інформації після закінчення відпрацювання відповідного кадру відбувається зупинка шпинделя, приводу подач та подачі охолодження) з подальшим запуском від кнопки РОБОТА на пульті оператора чи верстата;

М01 - зупинка відпрацювання програми за певних умов, тобто, при попередньому підтверджені з пульта керування: при увімкненій на пульті оператора чи верстата кнопці ТЕХНОЛОГІЧНА ЗУПИНКА діє аналогічно функції М00, інакше - не сприймається ПЧПК;

М02 - кінець програми. Діє аналогічно функції М00 з додатковим вмиканням сигнальної лампи на ПО ПЧПК. Для продовження роботи із іншою програмою слід виконати “відміну інформації” з ПЧПК.

Решті значень змішаної функції М присвоюють довільні назви. Наприклад, для ПЧПК моделі Н33 1М, що призначений для керування роботою фрезерувального верстата моделі 6Р13Ф3-01, функції М3, М5 та М13 мають наступні значення:

М03 - вмикання шпинделя. Вмикає обертання шпинделя в напрямку за годинниковою стрілкою. Реверс обертання шпинделя здійснюється з допомогою перемикача електроавтоматики верстата.

М05 - зупинка шпинделя і вимикання подачі охолодження.

М13 - аналогічна функції М03 з одночасним вмиканням подачі охолодження.

В одному кадрі можна задавати лише одне слово типу “Змішана функція”. Виконання команди, що задана словом “Змішана функція” (окрім М00-М02) повинно бути підтверджене сигналом “Відповідь М” від верстата, інакше наступний кадр програми не вводиться.

Виконання команди, що задана словом “Змішана функція”, починається одночасно з початком відпрацювання кадру і не перешкоджає одночасному виконанню інших команд. Дія змішаної функції визначається поступленням нової команди, заданої словом “Змішана функція” аналогічного типу.

 

5.7 Задавання функції шпинделя та функції інструменту

 

Функції частоти обертання шпинделя і функції номера інструменту задаються словами, які містять відповідно адреси функцій S і Т та коди вказаних функцій, що виражені дворозрядними десятковими числами. Можливі значення цих функцій в межах від 00 до 99, що присвоюються для конкретних систем ЧПК в довільному порядку. Наприклад, S06 може відповідати швидкості обертання шпинделя 500 об/хв.

Якщо у верстаті відсутні магазин інструментів чи автоматична коробка швидкостей, вказані вище функції в керуючій програмі не застосовуються.

 

5.8 Задавання корекції

 

Основне призначення корекції полягає в забезпеченні можливості врахування особливостей обробки конкретної заготовки конкретним інструментом, не змінюючи підготовленої раніше програми, що реалізована на перфострічці.

Коректор - це 5-розрядний декадний перемикач, на якому можна набирати чотиризначне число із його знаком в діапазоні -9999 до +9999.

Слово “Корекція” складається із адреси та тризначного цифрового коду корекції А₁-А₃ і ставиться завжди в кінці кадру перед символом LF.

Цифра А₁ визначає вид корекції і може приймати значення від 0 до 8 включно.

Цифри А₂-А₃ визначають номер коректора (від 01 до 18) на пульті корекцій ПЧПК, в який буде заноситись величина корекції вильоту інструмента, його діаметра чи зміщення нуля системи координат. При цьому слід мати на увазі, що всі коректори рівноцінні, але для зручності програмування обробки деталей на верстатах із ручною заміною інструменту рекомендовано перемикачі корекції із номерами 01-10 використовувати для корекції вильоту інструменту, тобто по осі Z; з номерами 11-16 - для корекції радіуса інструменту; з номерами 17-18 - для зміщення нуля відліку координат.

Знак корекції додатково можна задавати в програмі шляхом заміни першої цифри функції G01-G03 на 4 чи 5 (див. табл. 2).

При програмуванні обробки прямокутного контуру (контур деталі складається із відрізків, що паралельні осям координат, та дуг, початкові і кінцеві точки яких лежать на осях, паралельних осям координат) немає необхідності будувати еквідистанту. В програмі достатньо задати траєкторію контуру реальної деталі, а величину радіуса набрати на пульті корекції.

Корекція геометричної інформації при лінійній і круговій інтерполяції відбувається шляхом алгебраїчного сумування геометричної інформації, передбаченої в програмі, із величиною корекції, що встановлена відповідним коректором.

При лінійній інтерполяції застосовують значення А₁ від 1 до 7. Вибране значення А₁ встановлює перелік координат, переміщення по яких має бути відкоректоване, причому:

- при А₁ = 1 коректується X;

- при А₁ = 2 коректується Y;

- при А₁ = 3 коректується X,Y;

- при А₁ = 4 коректується Z;

- при А₁ = 5 коректується X,Z;

- при А₁ = 6 коректується Y,Z;

- при А₁ = 7 коректується X,Y,Z.

При круговій інтерполяції дільниць прямокутних контурів, що лежать в площині XY, цифра А₁ приймає тільки значення 1 або 2: якщо початкова точка дуги лежить на горизонтальній осі, то А₁ = 1, якщо ж на вертикальній осі - А₁ = 2. Для площин XZ i YZ поступають аналогічно. При цьому осі координат слід розміщати згідно рис. 10.

 

 

Рис. 10 Розміщення осей координат

 

Для зручності програмування повернення виконавчого органа в початкову точку траєкторії існує підготовча операція “Відміна корекції”, що задається словом G40. Фактично при виконанні функції G40 здійснюється корекція заданих переміщень із знаком, оберненим до заданого в коректорі.

Задавання і виконання цієї операції можливе лише при попередньому задаванні в програмі однієї чи декількох із підготовчих операцій G01, G41 чи G51. Отже функція G40 відміняє корекцію при лінійній інтерполяції, наприклад при підйомі фрези після обробки контуру: N024 G40 Z+008500 F0712 L408 LF.

5.8.1 Корекція траєкторії при зміні радіуса фрези у випадку застосування в ПЧПК блоку “Еквідистанта”

 

З використанням в ПЧПК блока “Еквідистанта” можливий автоматичний розрахунок корекції переміщень виконавчих органів верстата при зміні радіуса фрези в програмах, що задають переміщення робочого інструменту по контуру, утвореному довільно розташованими в площині спряженими дугами та відрізками прямих (гладкому контуру).

Таким чином, після вибору фрези потрібного радіуса необхідно на ескізі деталі відтворити еквідистантний контур руху її центра. Якщо ж контур деталі має неспряжені дільниці, то при побудові еквідистанти необхідно виконати їх спряження способом, що визначається особливостями технології обробки деталі. Варіанти можливих спряжень наводяться на рис. 11 б і в.

 

а)

б) в)

 

Рис. 11 Варіанти спряжень сусідніх лінійних дільниць

 

Правила і прийоми, що діють при програмуванні обробки прямокутних контурів, зберігаються і для еквідистантних контурів за умови, якщо:

- радіус відкоректованої дуги буде не менший 10 одиниць дискретності, а зміна величини корекції радіуса фрези відбуватиметься не під час відпрацювання програми, а лише після відходу від контуру по нормалі;

- для програмування руху по еквідистантному контуру використовуються лише функції G01-G03;

- при відході інструменту від контуру по нормалі буде використана функція відміни розрахунку корекції G50.

При використанні блока “Еквідистанта” на пульті корекції ПЧПК можливе задавання величини зміни радіуса фрези в діапазоні ±255 дискрет (проти ±9999 для корекції прямокутного контуру). Мається на увазі, що такого виду програми використовуватимуться для обробки наперед підібраним інструментом, а корекція його радіуса буде використовуватись для компенсації зношування і розсіювання параметрів при заміні.

При круговій інтерполяції розрахунок еквідистанти проходить в два етапи: на першому етапі коректуються координати початкової точки (I, J, K) і параметри переміщення (X, Y, Z) на величину поправок X_ек та Y_ек, що розраховані для кінцевої точки дуги попереднього кадру; на другому етапі після розрахунку поправок для кінцевої точки дуги текучого кадру повторно коректуються (з врахуванням отриманих поправок) параметри переміщення (X, Y, Z).

В текучому кадрі розраховуються поправки тільки для кінцевої точки дуги, так як абсолютні величини цих поправок є абсолютними величинами поправок для початкової точки дуги наступного кадру з круговою інтерполяцією.

Слід підкреслити, що програмування обробки еквідистантного контуру при використанні автоматичного розрахунку з допомогою блока «Еквідистанта» вимагає підходу інструменту (при врізанні) по нормалі до зовнішнього чи внутрішнього контуру деталі, причому допускаються варіанти підходу як до точки на прямолінійній дільниці, так і на дільниці, що утворена дугою кола;

 

5.8.2 Задавання функції корекції еквідистанти

 

Функція корекції задається за адресою L цифрами А₁-А₃. Цифри А₂ і А₃ вказують на номер декадного перемикача, а цифра А₁ в еквідистантному режимі має два значення - 0 і 8:

- якщо величина заданих переміщень при збільшенні радіуса фрези збільшується на величину корекції (при виході на зовнішній еквідистантний контур та обробці опуклих або зовнішніх дільниць профілю), перша цифра коду корекції приймає значення А₁=0;

- якщо при збільшенні радіуса фрези значення заданих в програмі переміщень зменшується на величину корекції (при підході до внутрішнього еквідистантного контуру та при проходженні вгнутих чи внутрішніх дільниць контуру) перша цифра коду корекції приймає значення А₁=8.

Отже, при зміні радіуса фрези корекція для дільниці контуру, утвореної дугою кола, задається наступним чином:

а) для зовнішнього контуру (радіус дуги відкоректованого контуру при збільшенні радіуса фрези збільшується) А₁=0. Наприклад, обробці опуклої дільниці із круговою інтерполяцією відповідає кадр:

N004 G03 X-004560 Y+ 001562 I+001000 L011 LF.

б) для внутрішнього контуру (радіус дуги відкоректованого контуру при збільшенні радіуса фрези зменшується) А₁=8. Наприклад, обробка вгнутої дільниці запишеться кадром:

N008 G02 X-000854 Y+000256 J+000500 L812 LF.

в) при підході до еквідистантного контуру (врізанні) запис корекції на радіус фрези має вигляд:

N004 Y+000800 F0620 L815 LF.

Параметри переміщення в кадрі з лінійною інтерполяцією при виконанні підходу (відходу) до (від) еквідистантного контуру повинні мати значення не менше 16 дискрет по абсолютній величині.

Значення координат I, J, K в кадрах з круговою інтерполяцією при відпрацюванні еквідистантного контуру повинні бути не менше 16 дискрет по абсолютній величині.

При відпрацюванні контурів, що містять дільниці “підходу” та “відходу” необхідно при відході від еквідистантного контуру передбачити кадр відміни корекції з використанням функції G50, наприклад: N018 G50 Y+004500 L812 LF.

Якщо в програмі після відходу від еквідистантного контуру з використанням функції G50 задається нова геометрична інформація без використання функції розрахунку еквідистанти, то після відходу від контуру слід задати самостійний кадр з відміною номера і виду корекції, наприклад: N025 G04 X+002000 F0560 L000 LF. Витримка часу в цьому кадрі може бути нульовою. Наступним кадром задається функція, що визначає вид руху і одночасно відміняє дію функції G04.