| Оболонки стінки | Якими тканинами утворені |
| Слизова і підслизова оболонки | Епітеліальна тканина. Багато дрібних залоз, які виробляють і виділяють у порожнину каналу травні соки і слиз, має складчасту поверхню. |
| М’язова оболонка | Утворена двома шарами гладеньких м’язів, волокна розташовані вздовж каналу, у внутрішньому – кільцеподібно. Завдяки хвилеподібним скороченням (перистальтика) їжа просувається вздовж травного каналу. Циркулярні м’язи в певних місцях потовщуються і формують м’язи – стискачі - сфінктери |
| Зовнішня оболонка | Сполучна тканина. |
Травна система є відкритою біологічною системою, яка здійснює прийом їжі, механічне, хімічне та ферментативне перетворення її, всмоктування продуктів розщеплення, а також виведення залишків їжі, що не перетравилися. Таким чином відбувається травлення, яке забезпечує організм енергетичними та пластичними речовинами.
Органи травної системи об’єднані в єдиний морфо функціональний комплекс, який називають травним каналом.
Важливу функцію відіграють і травні залози.
Загальний план травної системи:
| Травна система | |
| Травний канал | Травні залози |
Черевною порожниною називають вмістилище для внутрішніх органів, яке обмежене:
- Зверху – діафрагмою;
- Знизу – умовною площиною, яку проводять через пограничну лінію таза;
- Спереду – прямими м’язами живота та широкими сухожилковими утвореннями зовнішнього косого, внутрішнього косого та поперечного м’язів живота;
- З боків – бічною групою м’язів живота;
- Ззаду – поперековим відділом хребтового стовпа, квадратними м’язами попереку та клубово-поперековими м’язами.
Органи черевної порожнини:
З середини черевна порожнина вистелена серозною оболонкою – очеревиною.
Листки очеревини:
| Анатомічна частина | Особливості будови | Зображення |
| Порожнина рота Cavitas oris | Початок травної системи Обмежена: ü знизу – ü зверху – ü з боків – ü попереду – ü позаду – Органи ротової порожнини: 1 9 2 10 3 11 4 12 5 13 6 14 7 15 Вирізняють присінок і власне ротову порожнину. Присінок рота (vestibulum oris) Обмежений зовні – , зсередини – . Сполучається з власне ротовою порожниною через щілину між верхніми та нижніми зубами. Вхід до присінку обмежений ротовою щілиною, яка обмежена губами. Верхня і нижня губа (labium superius et inferius) Основа губ утворена коловим м’язом рота. Зовні вкриті шкірою, на краю шкіра переходить у слизову оболонку (проміжна частина). Слизова переходить на альвеолярні відростки щелепи, щільно зростається, утворює ясна. По серединній лінії – вуздечка верхньої та нижньої губи (frenulum labi superioris et frenulum labi inferioris). Губи з кожного боку переходять одна в одну в кутах рота – губна комісура – спайки губ. | |
| Щоки (buccas) | В товщі – щічний м’яз Ззовні вкриті шкірою Зсередини вистелені слизовою оболонкою Між шкірою та м’язом – жирове тіло щоки, дуже розвинене у дітей (допомагає при смоктанні) | |
| Зуби (dentes) | Розміщені в зубних альвеолах верхньої та нижньої щелепи по верхньому краю ясен. Не пов’язані з м’язами. Нерухомо з’єднані з альвеолами своїми коренями – вколачування. Функції: ü ü Частини: 1. 6. 2. 7. 3. 8. 4. 9. 5. 10. 6. Коронка (corona dentis) Виступає над яснами. Вирізняють поверхні: ü ü ü ü Корінь (radix dentis) Шийка зуба (cervix dentis) Дентин (dentinum) Формує основну масу зуба, розміщений навколо порожнини зуба. Коронка зверху вкрита емаллю, а корінь – цементом. Зуби різняться за формою і розміром, що пов’язано з пристосуванням зубів до обробки їжі: ü Різці dentes incisive – ü Ікла dentes canini ü Малі корінні (премоляри) dentes premolarеs – ü Великі корінні (моляри) - dentes molarеs – Зубна формула записується у вигляді цифрового ряда: Дорослі діти Перші зуби з’являються у дітей 5-7 місяців, в 2-2,5 роки їх 20 – це молочні зуби. В 5-7 років починають змінюватись на постійні до 14 років. Остання пара зубів (зуби мудрості) у людини з’являється до 25 років. Разом 32 зуби. | |
| Язик (Lingua) | М’язовий орган, бере участь у перемішуванні їжі в ротовій порожнині, актах ковтання, артикуляції, містить смакові рецептори. Розміщений на дні ротової порожнини, при зімкнутих губах займає майже всю порожнину. Язик представляє собою сплощене тіло овально – витягнутої форми. Частини: 1 9 2 10 3 11 4 12 5 13 6 14 7 15 Язик утворений м’язами вкритими слизовою оболонкою. На спинці, краях, верхівці язика розміщуються сосочки, які надають язику бархатистий вигляд: ü Нитковидні сосочки ü Грибовидні сосочки – ü Жолобуваті (оточені волом) – ü Листовидні – Корінь язика немає сосочків, під епітелієм – лімфовузлики. Скупчення лімфовузликів формують язиковий мигдалик. Слизова оболонка нижньої поверхні Позаду від сосочка – поздовжні під’язикова складка – тут залягає одно імення залоза. М’язи язика Дві групи: 1. 2. | |
| Піднебіння Palatum | Утворює верхню стінку ротової порожнини, поділяється на тверде ат м’яке піднебіння. Слизова оболонка щільно зростається з твердим піднебінням, позаду продовжується на м’яке піднебіння Тверде піднебіння Palatum durum М’яке піднебіння Palatum molle Дві дужки: 1. 2. | |
| Зів Fauces | М’яке піднебіння бере участь в утворенні отвору, яке сполучає ротову порожнину с глоткою – зів. Звужена частина – перешийок зіву. Обмежений вгорі м’яким піднебінням, по боках піднебінними дужками, внизу – коренем язика. | |
| Глотка Pharynx | Непарний орган розміщений в ділянці голови та шиї, є частиною травної та дихальної системи. Воронкоподібна трубка прикріплена до основи черепа. На рівні 6-7 шийного хребця переходить у стравохід. 1 7 2 8 3 9 4 10 5 11 6 - Частини: ü Носова (носоглотка) ü Ротова (ротоглотка) ü Гортанна (гортаноглотка) Містить скупчення лімфоїдної тканини, яка формує мигдалики при вході в горло і утворюють майже повне кільце (Пирогова - Вальдейєра) ü Глотковий – один ü Трубні – два ü Піднебінні – два ü Язиковий – один Основа стінки – фіброзна пластина зовні вкрита м’язами, а зсередини слизовою оболонкою. М’язи: ü Поздовжні – піднімають горло Ø Шило – глотковий Ø Піднебінно – глотковий ü Циркулярні – стискачі: Ø Верхній Ø Середній Ø Нижній – при їх скорочення харчова грудка проштовхується до стравоходу Зовні вкрита сполучною тканиною - адвентицією 1 - хоани; 2 – латеральний криловидний м’яз; 3 – м’яз - підіймач піднебінної завіски; 4 – м’яз – натягач піднебінної завіски; 5 – шило глотковий м’яз; 6 – шилопід’язиковий м’яз; 7 – медіальний криловидний м’яз; 8 – двочеревний м’яз; 9 – піднебінний язичок; 10 – корінь язика; 11 - надгортанник; 12 – піднебінно – глотковий м’яз; 13 – косий черпало видний м’яз; 14 – поперечний черпало видний м’яз; 15 – задній перстнечерпаловидний м’яз; 16 – перстневидний хрящ | |
| Стравохід Oesophagus | Вузька довга трубка, 25см, з’єднує глотку із шлунком. Починається на рівні 6-7 шийного хребця до 11 грудного. Відділи: ü Шийний ü Грудний ü Черевний Анатомічні звуження: ü На початку ü На рівні розгалуження трахеї (4 грудний хребець) ü При переході через діафрагму. Вигини: ü У шийному відділі вліво ü Поступово вирівнюється ü На рівні п’ятого грудного хребця йде по серединній лінії ü Знову вліво ü При переході через діафрагму Стінки: ü Слизова – утворює поздовжні складки ü Підслизова основа ü М’язова: зовнішні поздовжні, внутрішні – циркулярні, у верхній третині – посмуговані, у нижній – гладенькі. ü Сполучнотканина | |
| Шлунок Ventriculus, gaster | Розширена частина травного каналу. Розміщується у верхньому поверсі черевної порожнини – в надчеревній та лівій підреберній ділянках. Має форму гачка. Розміри у новонародженого – 5см, у дорослого – 25см, не постійна. Стінки: ü ü Кривини: ü ü Частини: ü ü Шари: v Слизова з підслизовою основою – утворює складки, між складками – підвищення – шлункові поля в яких розташовані ямки куди відкриваються протоки залоз. Залози: Ø Власні – Ø Кардіальна і пілоричні – М’язова оболонка: Ø Ø Ø Ø v зовнішній шар – лежить інтраперітоніально | |
| тонка кишка intestinum tenue | найдовший відділ травного тракту розміщена між шлунком та товстою кишкою. У тонкому кишечнику відбувається травлення і всмоктування. Довжина 2,2 -4,4м (у трупа 6-8м – внаслідок розслаблення м’язів).
Верхня межа - приватник шлунка, нижня – ілєоцекальний клапан у місці впадіння у сліпу кишку
Відділи:
v
v
Ø
Ø
дванадцятипала кишка duodenum
початковий відділ тонкої кишки. Довжина 17-21см (у трупа – 25-30см). Починається від приватника і далі підковоподібно огинає головку підшлункової залози.
Виділяють частини:
ü
ü
ü
ü
ДПК брижів не має. Розміщується екстраперітонеально. Початковий і кінцевий відділи ДПК (ампула) вкриті очеревиною з усіх боків.
На внутрішній поверхні добре помітні кругові складки (висота 8мм), характерні для всієї тонкої кишки, а також поздовжні складки, які утворюються в початковому відділі та в ампулі. Крім того поздовжня складка ДПК розміщується на медіальній стінці низхідної частини. В нижньому відділі складки є великий сосочок ДПК, куди відкриваються загальним отвором загальна жовчна протока і протока підшлункової залози. Вище від великого сосочка – малий сосочок ДПК на якому знаходиться отвір додаткової протоки ДПК. В порожнину ДПК відкриваються дуоденальні залози. Вони розміщуються в підслизовій основі ДПК.
Слизова оболонка кишки має бархатний вигляд внаслідок наявності в ній численних ворсинок.
| |
| Товста кишка Intestinum crassum | Розміщена за тонкою кишкою і є кінцевим відділом травної системи. В ній закінчуються процеси травлення, формуються і виводяться через задній прохід назовні калові маси. В товстому кишечнику виділяють:
ü
ü
ü
ü
ü
ü
довжина 1-1,65м. діаметр 5-8см, у кінцевому відділі приблизно 4см.
Відмінності:
ü на зовнішній поверхні кишки видно три поздовжні тяжі – стрічки ободової кишки. Кожна з цих стрічок має ширину приблизно 1см і власну назву: брижова стрічка taenia mesocolica відповідає місту прикріплення товстої кишки до задньої черевної стінки; сальникова стрічка taenia omentalis, розміщена на передній поверхні поперечної ободової кишки, де до неї прикріплюється сальник; вільна стрічка taenia libera на передніх (вільних) поверхнях висхідної та низхідної ободової кишки.
ü Між стрічка ободової кишки розміщені чисельні випинання стінки товстої кишки – гаустри, відділені одна від одної глибокими борознами, що надає гофрований вид контурам товстої кишки. Гаустри утворюються внаслідок невідповідності довжини стрічок та ділянок ободової кишки між стрічками.
ü На зовнішній поверхні товстої кишки вздовж вільної та сальникової стрічок розміщуються пальцевидні випини серозної оболонки, що містять жирову тканину – сальникові відростки, довжина яких сягає 4-5см
Сліпа кишка caecum
Розміщена в правій клубовій ямці, інтраперітонеальне положення. Довжина 6-8см, діаметр сягає 7-7,5см. На її задньомедіальній поверхні знизу сходяться в одній точці стрічки ободової кишки. В цьому місці відходить червоподібний відросток (аппендиск) appendix vermiformis – виріст сліпої кишки, довжина 2-20см (в середньому 8,6см), діаметр=0,5 – 1,0см, розміщений інтраперітонеально. Розміщення відростка залежить від його довжини і місця положення сліпої кишки. В основному розміщений у правій клубовій ямці, але може бути вище або нижче. Напрямок може бути низхідним, латеральним, висхідним (позаду сліпої кишки).
|