Потрібно навчитися розрізняти поняття «ринок грошей» і «грошовий ринок». Одним із основних завдань студента є чітке визначення суті грошового ринку та усвідомлення його взаємозв'язку з грошовим оборотом.
Під час вивчення цієї теми слід приділити увагу механізму фінансування. Навчитися розрізняти пряме і опосередковане фінансування.
При прямому фінансуванні діють два канали: капітальне фінансування, при якому продавець передає покупцеві акції (канал акціонерного фінансування); позики, коли гроші передаються кредитором позичальнику на наперед визначений строк і під певний процент.
При опосередкованому (непрямому) фінансуванні між покупцем і продавцем є фінансовий посередник — юридична особа, яка сама купує гроші у продавців, а потім продає їх покупцям від свого імені. Посередниками при цьому виступають банки і небанківські фінансово-кредитні установи.
Звернути увагу на такі терміни: пропозиція грошей — така їх кількість, яка є сьогодні вільною в усіх економічних суб'єктів, включаючи і додаткові кошти, які пускає в оборот банківська система (це також явище грошового залишку); попит на грошовому ринку — прояв грошового залишку, що фінансується на якийсь момент; попит — намір чи бажання економічного суб'єкта мати відповідну суму грошей у вказаний момент (попит на гроші слід відрізняти від доходу, що є явищем грошового потоку).
У загальному попиті розрізняють дві його частини: поточна каса — частина, пов'язана з необхідністю здійснювати поточні витрати; частина попиту, яка формується як ліквідний актив. Ця частина залежить від дохідності активів і насамперед від норми процента, який склався на фінансовому ринку, зокрема процента на цінні папери.
Попит і пропозицію на грошовому ринку урівноважує процент, при певній величині якого всі гроші, запропоновані на ринок, знайдуть покупця. До зміни величини процента веде те, що увесь час змінюються попит і пропозиція грошей. Стабільність процента, який є ціною грошей на ринку, — важлива передумова стійкості всієї економічної системи.