ПТЕ установлені норми допусків зносу і пошкоджень елементів колісних пар, після перевищення яких вагони мають вилучатись з експлуатації.
Основними несправностями колісних пар є:
тріщини в будь-якій частині осі, в ободі, диску чи маточині колеса —вони найбільш небезпечні для руху і такі колісні пари підлягають негайній заміні;
прокат коліс — це спрацювання поверхні кочення внаслідок тертя об рейки в процесі кочення; ПТЕ установлені норми прокату і товщини обода в залежності від роду вагонів, категорії поїздів і швидкості;
повзуни — це стерті місця в окремих місцях на поверхні кочення внаслідок руху коліс «юзом», коли вони не котяться, а повзуть на рейках; не допускаються до експлуатації вагони з колісними парами на підшипниках кочення, які мають повзуни глибиною понад 1 мм. Вагони з повзунами не більше 2 мм дозволяється довезти без відчеплення від поїзда до найближчої технічної станції з обмеженою швидкістю: пасажирський — не більшою 100 км/год, вантажний — не більшою 70 км/год; за більшої величини повзуна відповідно більше обмежується швидкість;
вертикальний підріз гребеня - це вертикальне спрацювання гребеня, вимірюється спеціальними шаблонами; не допускається підріз гребеня висотою понад 18мм;
вищербини (вибоїни) і раковини на поверхні кочення -- це невеликі місцеві поглиблення внаслідок удару або прихованих дефектів у металі. ПТЕ також установлені для них граничні розміри.