Підігрів і розігрів з використанням електрики

 

За допомогою електричних нагрівальних елементів можуть удосконалюватися системи охолодження і змащування двигуна, акумуляторні чохли, паливні баки. Ці елементи дозволяють протягом довгого часу зберігати не тільки температуру, але й підтримувати на необхідному рівні в'язкість мастила і палива, щільність електроліту акумуляторної батареї.

 

 

Електронагрівальні елементи бувають двох видів: з твердим і рідким провідниками струму. В якості твердих електропровідних елементів використовують ніхром з відкритим або відкритим провідником. У процесі підігріву (розігріву) автомобіль слід заземлити. У у закритому нагрівальному елементі провідник розміщають у ізольованій трубці, заповненій сухим кварцовим піском або порошком окислу магнію.

У рідких нагрівальних елементах в ролі провідника є вода або антифриз. Цей елемент складається із двох трубок, які встановлюються одна водну. Внутрішню трубку врізають в систему охолодження, зовнішня – обмежує обсяг рідини, через яку пропускають електричний струм. Ця рідина нагрівається і відає тепло через внутрішню трубку рідині системи охолодження двигуна. Внаслідок нагрівання у системі охолодження виникає термосифонна циркуляція.

Відомі також теплоелектронагрівачі (ТЕН) із композиційно – волокнистих матеріалів [10, 11] які мають такі переваги:

- економічність (можливість живлення низької напругою при високому коефіцієнті корисної дії);

- простота конструкції (розміщується у вузькому площинному просторі і зручно обслуговується) ;

- екологічна чистота.

 

Вимірювання температури двигуна автомобіля КамАЗ у період міжзмінної безгаражної стоянки наведено на рис. 3 . Використовувались ТЕНИ, виготовленні під напругу 220 В, потужністю 150 – 180 Вт, з температурою поверхні екранів 110 – 120 С.

 

Спостерігаючи за рисунком можна зробити висновок: після 3-1 години зберігання наступає стабілізація температури на достатньому для наступного пуску двигуні рівні.

ТЕНИ із композиційно – волокнистих матеріалів мають плоску багатошарову конструкцію, в якій внутрішній шар виділяє тепло, а зовнішній – служить для електроізоляції і одночасно виконує роль теплових екранів. ТЕН має невелику масу, компактний, простий і надійний в експлуатації, стійкий до агресивних середовищ, корозії, значним перепадам температури, вібрації і динамічній навантаженням, задовольняє вимоги з техніки безпеки. Теплонагрівачі виготовляться під

 

 

 

 

будь-яку напругу за величиною і формою (в тому числі й постійну).

При електропідігріві мастила ТЕНИ розташовують у піддонах картера нижче рівня мастила з частковим виступом ТЕНІВ над мастилом для створення конвективних потоків повітря у піддоні і, відповідно, рівномірного нагрівання нижньої частини

двигуна.

Одним із способів зменшення витрат тепла для підігріву двигуна є герметизація і утеплення підкапотного простору, а

 

 

також капота і картера двигуна. Для утеплення піддона картера слід використовувати чохол, який кріпиться до піддона ремінцями через скоби, які приварені до фланців піддона. Чохол - це двохшарова конструкція, в якій внутрішній войлоковий шар виконує теплозахисну функцію, а зовнішній, брезентовий - силові і захисні функції [10].

Використання ТЕНІВ із композиційно-волокнистих матеріалів разом з утеплювальним чохлом піддона картера при правильному виборі і встановленні на місце зберігання автомобіля знижує інтенсивність остигання двигуна, скорочує витрати електроенергії на підігрів палива, на пуск двигуна і приведення автомобіля в готовність виконувати транспортну роботу, зменшує пусковий знос двигуна і збільшує його довговічність.

 

Підігрів і розігрів інфрачервоними променями (газовий)

 

Інфрачервоні промені практично не поглинаються чистим повітрям, а при взаємодії їх з твердими тілами променева енергія перетворюється в теплову, і тіло нагрівається. Інфрачервоні промені одержують методом спалення природного газу (наприклад, пропану) в стаціонарних або переносних пальниках: При використанні стаціонарних пальників автомобіль встановлюють над пальником для того, щоб відстань від піддону картера до пальника дорівнювала 30-40 см, разом з мастилом у піддоні картера нагрівається повітря у підкапотному просторі. Коли газ горить, поверхня пальника нагрівається до 900 °С. Пересувні пальники монтуються на спеціальних візках і підводяться під автомобіль, що стоїть.

Недоліком газових пальників є їх підвищена пожежна безпека і при силі вітру 5,5 м/с і вище полум'я зривається.