Теоретичні передумови

 

Ходова частина автомобіля працює у тяжких умовах. Вона сприймає різні види навантажень, величина і напрямок яких безперервно змінюються. В результаті цього зношуються шкворені і втулки поворотних цапф, втулки і пальці ресор, підшипники коліс, деформуються і втрачають пружинні якості елементи ресорної підвіски. В деяких випадках можливе згинання (скручування) балки передньої осі, деформація рами^ пошкодження отворів і шпильок кріплення коліс. Всі ці неполадки викликають зміну кутів встановлення керованих коліс автомобіля. А це значно погіршує керування і стійкість автомобіля, зростає опір коченню коліс, вони швидко

 

 

зношуються, погіршуються показники паливної економічності автомобіля.

При проведенні технічного обслуговування ходової частини виконують такі операції:

- перевіряють зовнішнім оглядом кріплення всіх деталей, передньої і знадної осей автомобіля, підвіски

- перевіряють стан рами автомобіля;

- перевіряють стан шин і дисків коліс автомобіля, доводять до норми тиск повітря в шинах;

- перевіряють і регулюють, при необхідності, кути встановлення керованих коліс,

- проводять заміну мастила у підшипниках маточин коліс;

 

Виконуючи кріпильні робити, перш за все слід звертати увагу на затягування і стан різьбових з'єднань підвіски і кріплення осей автомобіля. Якщо необхідно, проводять затягування стрем'янок ресор, звертаючи увагу на стан накладок Є, 28 і проставок 34 (рис.1).

При перевірці стану ресор проводиться огляд листів ресор і виконується затяжка стрем'янок вушок ресор 2, 36, стяжних болтів 24, 45, пальців ресор 16, 41. Поламані ресорні листи замінюються новими. Саме не прилягання листів ресор один одного не повинно перевищувати 0,5 мм, а поперечне їх розходження - З мм.

Підтягуються також і стрем'янки 12, 27. Коли ресорні листи починають скрипіти, їх змащують графітною змазкою. Для цього раму автомобіля піднімають на домкраті для розвантаження листів ресор. відпускають хомути і якісно промивають ресору гасом, після чого проміжки між листами заповнюють змазкою. В маслянки 17, 40 нагнітається консистентна змазка до її до її витискування із втулок 15,39 вушок.

Необхідно також підтягнути пальці амортизаторів 19, а у випадку необхідності замінити гумові втулки 18. Пальці 19 амортизаторів повинні щільно сідати конусною поверхнею в кронштейн рами і не мати згинів. Не допускається підтікання рідини в амортизаторах.

 

 

 

Рис. 1. і Підвіска автомобіля 31Л-130: а), передня; б), задня, 1, 25 - передні кронштейни; 2 36 - стрем'янки вушок; 3 - ресорі; 4 - фіксатор накладки, 5 - буфер ресори; 6, 7Я - накладки; У амортизатор; 8 - буфер; 9 - обойма; 10 - проставка, 11, 32 - задні кронштейни; 12, 27- стрем'янки; 13, 37 - прокладки вушок ресор; 14, 38 - вушка ресор; 15, 39 - втулки вушок; 16, 41 - палиця ресори; 17, 40 - маслянки; 18 - гумова втулка; 19 - палець амортизатора; 20, 33 В сухарі, 21, 42 - пальці сухаря; 22, 43 вкладиші; 23, 44 і втулки стяжних болтів; 24, 45 - стяжні болти; 26 - кронштейн додаткової ресори; 29 - додаткова ресора; ЗО - проміжний лист; 31 - задня ресора; 34 - проставка; 35 - прокладка стрем'янок.

 

Кількість рідини для заливання в циліндри телескопічних амортизаторів наведено в табл. 1. Таблиця 1

Марка автомобіля Обсяг рідини гідравлічних амортизаторів, см 3
ЗІЛ-130, 131
ГАЗ-53, -66
КамАЗ-5320
ЛіАЗ-677
МАЗ-500А
ЛАЗ-699Р, -695

Проводиться огляд гумових буферів передньої ресори 5, 8. У випадку необхідності вони замінюються.

З метою виявлення тріщин і зносів у зонах кронштейн/в додаткових ресор оглядається також і рама. Правильність положення переднього і заднього мостів відносно рами перевіряється виміром відстаней між осями маточин лівих і правих коліс автомобіля. Не допускається також і перекіс мостів. Стежать і за тим, як пофарбована рама. Щоб запобігти корозії, поверхні з пошкодженим фарбуванням слід підфарбувати. Ослаблення заклепок виявляють легким простукуванням лонжеронів рами. Заклепки, які ослаблену мають характерний звук.

При ТО-2 слід замінити змазку в маточинах коліс.

Для заміни змазки в маточинах коліс (рис. 2) відкручують контргайку 28. знімають шайбу 27 і замкове кільце 26. За допомогою спеціальною ключа відкручують регулювальну гайку 25 і знімають маточину 3. Стару змазку з маточини ліквідовують,підшипники 5, 6 добре промивають у гасі і оглядають, чи є тріщини, чи не зносився підшипник. Оглядають також сальники маточини і при необхідності замінюють новими.

Порядок складання маточини зворотній. Маточину наповнюють консистентним мастилом (солідол УС, літол-24).

Затяжку підшипників проводять у такій послідовності: на маточину встановлюють колесо і при постійному обертанні затягують регулювальну гайку 25 до тих пір, поки колесо не буде обертатися від руки з невеликим зусиллям. Після цього регулювальну гайку необхідно відвернути на 1/6...1/8 обороту, закріпити і ще раз перевірити правильність регулювання. Колесо

повинно вільно обертатися, але без осьового зазору в підшипниках.

 

Рис. 2. Передній міст автомобіля ЗІЛ-130:

1 - шпилька; 2 - гальмовий барабан; 3 - маточина; 4 - грязезахисний ковпак; 5, б - конічні підшипники; 7 - гвинт; 8 - гайка шпильки; 9 - болт кріплення гальмового барабана, 10 - палець рульової тяги; 11 - диск; 12 - поворотна цапфа; 13 - шворінь; 14, 22 - поворотні важелі; 15 - регулювальні шайби; 16 – стопор; 17 - розжимний кулак; 18 - балка передньої осі; 19 - сальник; 20 - гальмова колодка; 21 - ось гальмової колодки; 23, 24 - шайби; 25 - регулювальна гайка; 26 - замкове кільце; 27 - шайба; 28 - контргайка.

 

Конічні роликові підшипники маточин ведучих вантажних автомобілів регулюють затягуванням регулювальної

гайки при витягнутій напівосі. Гайка при обертанні піднятого колеса затягується зусиллям однієї руки ключем довжиною 350 – 400 мм до тугого обертання колеса. Після цього її відкручують на 1/8 обороту і закріплюють. Ще раз перевіряють регулювання колесо повинно вільно обертатися без осьового зазору в підшипниках.

Після регулювання підшипників маточин коліс якість регулювання перевіряють контрольним пробігом, маточини не повинні нагріватися.

Огляди шини, чи не пошкоджені боковини і протектор. Тиск у шинах доводять до норми. В автомобілі ЗІЛ – 130 використовують шини 260 – 508 (10.4 – 20). Тиск повітря в шинах передніх коліс повинен дорівнювати 0,35 МПа, задніх – 0,5 МПа.

Шини за розміром і допустимому навантаженні повинні відповідати марці автомобіля. Не допускається комплектування автомобілями шинами різної конструкції і призначення, різними видами протектора із зношеним протектором (глибиною до 1 мм.) У спарених шинах різниця глибини протектора не повинна перевищувати 3 мм.

Перевіряється якість закріплення колеса на маточині. Відсутність хоча б однієї гайки кріплення колеса – заборонена.

Диски коліс не повинні мати тріщини і погнутостей.

Кільце – щільно прилягати до посадочної поверхні.

Для кожного автомобіля у відповідності з кутом розвалу керованих коліс виробник рекомендує сходження, величина якого для вантажних автомобілів дорівнює 0 – 12 мм. У вантажних автомобілів кути встановлення коліс не регулюються, їх відновлюють шляхом заміни або виправлення відповідних деталей. Для ЗІЛ – 130 такими деталями є (рис. 2) шкворені 13 з втулками, балки осі 18, шайби 15, 23, 24.

Сходження передніх коліс знижує бокову силу в пляні контакту коліс, встановлених з розвалом, і які котяться з траєкторіями, що розходяться. На вантажних автомобілях регулюється лише сходження керованих коліс. Якщо кути розвалу коліс в експлуатації порушуються, необхідно провести контроль і регулювання сходження коліс за мінімальною боковою силою у плямі контакту. Кути розвалу керованих коліс (правого і лівого) можуть бути неоднаковими.

Існують два основних способи регулювання сходження коліс. Перший одержав найбільше поширення, бо не вимагає

 

значних капітальних. витрат. При цьому сходження коліс оцінюють як різницю відстаней між колесами в горизонтальній площині, яка вимірюється за допомогою лінійки на висоті осей коліс між краями дисків. Цей спосіб передбачає однакові кути встановлення лівого і правого коліс, що не завжди виконується під час експлуатації.

Для будь-якого експлуатаційного кута встановлений колеса можна за допомогою мінімальної бокової сили у плямі контакту підібрати необхідне сходження. Це дозволяє зробите площадковий стенд для регулювання сходження коліс. Він являє собою площадки, які підпружинені і мають можливість рухатися поперек осі автомобіля під час прокатування через них коліс. За величиною зміщення можна зробити висновок про бокову силу у плямі контакту колеса з опорною поверхнею. Чим менша бокова сила, тим сходження колеса ближче до оптимального.

Сходження коліс вантажного автомобіля регулюється довжиною поперечної рульової тяги.