Майже всі сучасні карбюратори мають корпус, виготовлений з алюмініє - цинкового сплаву (алюміній, цинк., мідь) методом лиття під тиском. Зливок перед оброблюванням починають старити, тому в процесі експлуатації властивості їх матеріалу майже не змінюються. При механічних поламках деталь корпуса підлягає заміні, якщо ж є незначні тріщини. їх, в деяких випадках, можна засмолити епоксидною смолою.
Поверхня розйомів корпуса і кришок обробляється для того, щоб забезпечити герметичність з'єднання. Поверхні, котрі поєднуються, у процесі експлуатації можуть покоробитися. Б таких випадках поламки ліквідовуються шляхом пропилювання поверхонь з наступним вивіренням на спеціальній плиті.
Основним дефектом корпуса карбюратора с пошкодження різьби під пробками і жиклерами. Ці пошкодження найчастіше відбуваються з таких причин: попадання грязі і смоли на різьбу, витягування і прихвачення різьби пробкою, котра закриває канал.
В карбюраторах К – 126 основну увагу слід звертати на
кріплення повітряного фільтра, котре здійснюється за допомогою стяжного гвинта. Стяжний гвинт пригвинчується у спеціальний приплив на кришці поплавкової камери. Причиною неполадок такого припливу є, як правило, неправильне встановлення повітряного фільтра.
Поламки повітряної засувки
Причинами заїдання повітряної засувки найчастіше бувають, поламка (ослаблення) зворотної пружини, деформація
важеля або осі засувки. Однак ці поламки бувають дуже рідко і ліквідовуються лише заміною деталей.