Моноцитарна ангіна

Моноцитарну ангіну описав 1885 р. педіатр Н.Ф.Філатов. Вона відома ще за назвою «хвороба Філатова». Сучасна назва цієї хвороби -«інфекційний мононуклеоз», ангіна — один із його симптомів. Захво­рювання спричиняється вірусом, природа якого ще не повністю відома. Згідно з вірусною теорією збудником є особливий лімфотроп-ний вірус, супутником якого є бактерії лістерели. Зараження відбу­вається повітряно-крапельним шляхом, вхідними воротами є слизова оболонка носової порожнини та порожнини горла.

На інфекційний мононуклеоз найчастіше хворіють діти та особи молодого віку. Для хвороби характерна лихоманка, ангіна, збільшення всіх лімфовузлів, печінки, селезінки, виражений лімфоцитоз із різким збільшенням відсотка моноцитів.

Мононуклеоз починається з продромального періоду упродовж одного-двох днів, який характеризується загальною слабкістю, субфебрильною температурою тіла. Згодом температура досягає 39—40 °С і триває у деяких хворих до 3 тиж. На 2—3-й день захворювання збільшу­ються лімфовузли спочатку на шиї, а згодом в інших ділянках тіла. Вони щільні, неболючі під час пальпації, зворотному розвитку підлягають до закінчення захворювання або пізніше. Одночасно збільшуються печінка та селезінка.

Характерні зміни виявляються під час дослідження крові. Лейко­цитоз досягає 12—14 • 109/л, кількість моноцитів досягає 60—70%, з'являються їх перехідні форми. ШОЕ збільшена до 20—ЗО мм/год. Кількість моноцитів зменшується після нормалізації температури тіла, але в деяких хворих моноцитоз може бути підвищеним декілька місяців.

Зміни в горлі розвиваються після збільшення лімфовузлів. Спочат­ку вони мають вигляд, як за катаральної ангіни, а згодом з'являються окремі нальоти на поверхні мигдаликів біло-жовтуватого кольору, які можуть вкривати весь мигдалик, легко знімаються. Через 1 тиж нальо­ти сходять, але через декілька днів можуть з'явитися знову. Тривалість захворювання — 4—6 тиж. У більшості хворих прогноз сприятливий, захворювання закінчується одужанням.

Лікування. Ліжковий режим, їжа має бути неподразнюючою, ви­сокоенергетичної цінності, багатою на вітаміни. Призначають ан­тибіотики для профілактики вторинної інфекції. Сульфаніламідні препарати застосовувати не варто, тому що вони можуть спричини­ти агранулоцитоз. Призначають дезінфікуючі полоскання. У разі за­тяжного перебігу захворювання призначають кортикостероїди (преднізолон тощо).