Наступна сторінка

Продовж. табл. 2.1

 

На всі таблиці в роботі повинні бути посилання в тексті, при цьому слово "таблиця" в тексті, де студенту треба вказати на неї, пишуть скорочено "табл." з номером у вигляді виразу в круглих дужках "(табл. 3.1)". Не варто оформлювати посилання на таблиці як самостійні фрази, в яких лише повторюється те, що міститься у підписі. У повторних посиланнях на таблиці треба вказувати скорочено слово "дивись" (див. табл. 3.1).

У таблиці обов’язково слід показувати одиниці виміру. Якщо всі показники мають однакову розмірність, то вони виносяться в заголовок. У випадку різної розмірності одиниці виміру надаються окремо в заголовках граф чи рядків. Одиниці виміру вказуються в скороченому вигляді відповідно до діючих стандартів.

 

6.4. Оформлення графічного матеріалу і посилань на нього

Важливою складовою частиною курсової роботи є графічний матеріал Основними видами ілюстративного матеріалу в роботі є схема, діаграма і графік.

Схема – це зображення, що передає за допомогою умовних позначок і без дотримання масштабу основну ідею якого-небудь пристрою, предмета, споруди чи процесу і показує взаємозв'язок їх головних елементів. На схемах усіх видів повинна бути витримана товщина ліній зображення основних і допоміжних ліній і товщина їх зв'язків.

Діаграма – один із способів графічного зображення залежності між величинами. Діаграми складають для наочності зображення й аналізу даних. Відповідно до форми побудови розрізняють діаграми площинні, лінійні й об'ємні.

Графік – умовне зображення величин і їх співвідношень через геометричні фігури, крапки й лінії. Графіки використовуються як для аналізу, так і для підвищення наочності ілюстрованого матеріалу. Крім геометричного образу, графік повинен містити ряд допоміжних елементів: загальний заголовок графіка; словесні пояснення умовних знаків й змісту окремих елементів графічного образу; числові дані, що доповнюють чи уточнюють величину нанесених на графік показників.

Графічний матеріал розміщується безпосередньо після першого посилання на нього, або на наступній сторінці, а за необхідності – у додатку (посилання на графічний матеріал в тексті роботи є обов'язковим). Ілюстрації, розміщені на окремих сторінках курсової роботи, включаються до загальної нумерації сторінок.

Не варто оформлювати посилання на ілюстрації як самостійні фрази, в яких лише повторюється те, що міститься у підписі. У тому місці, де викладається матеріал, пов'язаний з ілюстрацією, і де авторові треба вказати на неї, розміщують посилання у вигляді виразу в круглих дужках "(рис. 3.1) " або оборот типу: "...як це видно з рис. 3.1" або "... як це показано на рис 3.1". У повторних посиланнях на ілюстрації треба вказувати скорочено слово "дивись", наприклад: "див. рис. 3.1".

Ілюстрації позначають словом "Рис." і нумерують послідовно в межах розділу за винятком ілюстрацій, поданих у додатках. Номер ілюстрації повинен складатися з номера розділу і порядкового номера рисунку в межах цього розділу, між якими ставиться крапка. Крапка також ставиться після останньої цифри номера рисунку. Назву слід розміщувати безпосередньо під рисунком з абзацного відступу, вирівнюючи по ширині рядка. Крапку у кінці назви рисунку ставити не треба. Назва міститься через один рядок після ілюстрації чи приміток до ілюстрації.

Номер ілюстрації, її назва і пояснювальні підписи розміщують послідовно під ілюстрацією. Якщо в розділі дипломної роботи подано одну ілюстрацію, то її нумерують за загальними правилами.

Рисунок (схему, діаграму, графік), як правило, слід виконувати на одній сторінці.Приклад оформлення рисунка:

Рис. 2.1 Сума і питома вага податку на прибуток в загальній сумі доходів бюджету м. Вінниці за 201 -201 роки [8, с.6]

 

6. 5.Оформлення формул і посилань на них

При використанні формул необхідно дотримуватися певних правил. Пояснення значень символів і числових коефіцієнтів треба подавати безпосередньо під формулою в тій послідовності, в якій вони наведені у формулі. Значення кожного символу і числового коефіцієнта треба подавати з нового рядка. Перший рядок пояснення починають зі слова "де" без двокрапки.

Рівняння і формули треба виділяти з тексту вільними рядками. Вище і нижче кожної формули потрібно залишити не менше одного вільного рядка. Якщо рівняння не вміщується в один рядок, його слід перенести після знака рівності (=), або після знаків плюс (+), мінус (–), множення (•).

Наприклад:

ОП=Д-СВ-ІВ (2.1)

ОП- оподатковуваний прибуток;

Д- доход;

СВ- собівартість;

ІВ- інші витрати.

Посилання у тексті на порядкові номери формули дають у дужках (... у формулі (2.1)).

Порядкові номери позначають арабськими цифрами в круглих дужках біля правого поля сторінки без крапок від формули до її номера..

6.6 Посилання на використані джерела, цитування

При написанні курсової роботи студент повинен посилатися на джерела, матеріали з яких наводяться в роботі, або на основі яких розроблюються проблеми, задачі, питання, вивченню яких присвячена дипломна робота.

Посилання даються одразу після закінчення цитати у квадратних дужках.

1. Посилання без вказування сторінок. При цьому в дужках вказується тільки порядковий номер джерела у списку використаних джерел (наприклад, [3]) – означає, що використано інформацію з джерела під номером 3 у списку використаних джерел.

2. Посилання з вказуванням сторінок.У необхідних випадках (звичайно при використанні цифрових даних чи цитати) вказуються і сторінки, на яких міститься джерело, що використовується. При цьому в дужках вказується порядковий номер джерела у списку використаних джерел та відповідна сторінка джерела (наприклад, [3, с.18]) – означає, що використано інформацію з джерела під номером 3 у списку використаних джерел, яка знаходиться на сторінці 18).

Для підтвердження власних аргументів шляхом посилання на авторитетне джерело або для критичного аналізу того чи іншого друкованого твору слід наводити цитати.Науковий етикет потребує точно відтворювати цитований текст, бо найменше скорочення наведеного витягу може спотворити зміст, закладений автором.

Загальні вимоги до цитування такі:

а) текст цитати починається і закінчується лапками і наводиться в тій граматичній формі, в якій він поданий у джерелі, із збереженням особливостей авторського написання. Наукові терміни, запропоновані іншими авторами, не виділяються лапками, за винятком тих, що викликали загальну полеміку. У цих випадках використовується вираз "так званий";

б) цитування повинно бути повним, без довільного скорочення авторського тексту та без перекручень думок автора. Пропуск слів, речень, абзаців при цитуванні допускається без перекручення авторського тексту і позначається трьома крапками. Вони ставляться у будь-якому місці цитати (на початку, всередині, наприкінці). Якщо перед випущеним текстом або за ним стояв розділовий знак, то він не зберігається;

в) кожна цитата обов'язково супроводжується посиланням на джерело;

г) при непрямому цитуванні (переказі, викладі думок інших авторів своїми словами), що дає значну економію тексту, слід бути гранично точним у викладенні думок автора, коректним щодо оцінювання його результатів і давати відповідні посилання на джерело;

д) якщо необхідно виявити ставлення автора роботи до окремих слів або думок з цитованого тексту, то після них у круглих дужках ставлять знак оклику або знак питання.

Запозичена з літературних або статистичних джерел інформація (формули, таблиці, схеми, графіки, висновки тощо) також потребує обов'язкових посилань (у квадратних дужках) на порядковий номер джерела у списку використаної літератури та номери сторінок, із яких узято інформацію.