Температура кипіння є найважливішою константою рідкої речовини. Для її визначення рідину переганяють у відповідному приладі. Чим чистіша речовина, тим вужчий інтервал температур початку і кінця перегонки.
Індивідуальна речовина википає у вузькому інтервалі температур: 0,5-1,0°С. Температура кипіння є функцією тиску, тобто відхилення від нормального тиску впли-ває на величину температури кипіння, тому необхідно враховувати тиск.
При перегонці висококиплячих речовин іноді необхідно вводити поправку до знайденої величини температури кипіння. Якщо при перегонці не ввесь ртутний стовпчик термометра знаходиться в парах рідини, а виступає назовні і постійно охолоджується зовнішнім повітрям, то це спричиняє заниження результатів досліду. Помилка може бути в 6-10°С при 250°С. Помилка може бути виправлена “поправкою на виступаючий стовпчик ртуті”. Поправка до знайденої дослідним шляхом температури кипіння розраховується за формулою:
t = kn (t1 – t2),
де k - коефіцієнт лінійного розширення ртуті в склі (0,000158 від 0 до 150°С), n - довжина стовпчика ртуті, що виступає і не зігрівається парами рідини; t1 – температура, яку показує термометр; t2 - середня температура стовпчика ртуті, що виступає.
Температура t2 визначається допоміжним термометром, кулька якого щільно притуляється до основного термометра посередині стовпчика ртуті, що виступає.