Існує великий вибір сполук, що застосовуються як окиснювачі: перманганат калію, хромовий ангідрид та хромова суміш, нітратна кислота, діоксиди свинцю й діоксиди селену, тетраацетат свинцю, пероксид водню, хлорне залізо та багато інших. Напрям й інтенсивність дії окисника на органічні з'єднання залежить від характеру окиснювальної речовини, природи окисника, температури, рН середовища та ін.
Перманганат калію. Для окиснення застосовують водні розчини перманганату калію різної концентрації в нейтральному, кислому або лужному середовищах.
З'єднання шестивалентного хрому. У лабораторії застосовують для окиснення хромовий ангідрид звичайно у вигляді розчину в оцтовій кислоті, в якій добре розчиняється також більшість органічних сполук, дихромати – у вигляді розчинів в розведеній сульфатній кислоті. Окиснення проводять як на холоді, так й при нагріванні. Забарвлення реакційної суміші в зелений колір вказує на закінчення реакції. Майте на увазі, що Na2Cr2O7·2H2O значно більш розчинний у воді й у льодяній оцтовій кислоті, ніж K2Cr2O7.
Нітратна кислота. Для окиснення застосовують нітратну кислоту різної концентрації (10-65%). Рідкі органічні сполуки окиснюють без розчинників, тверді – в розчинниках (оцтова кислота, хлорбензол), що стійкі до дії нітратної кислоти. Нітратна кислота має сильні окисні властивості. Окиснення проводять як на холоді, так й при нагріванні.
Діоксид селену. Окиснення звичайно проводять в спирті, оцтовій кислоті або суміші оцтової кислоти з бензолом. Окисник розчиняють в органічному розчиннику або в невеликій кількості гарячої води, в останньому випадку окисником є селенітна кислота H2SeO3. У процесі реакції утворюється червоний осад селену.
Тетраацетат свинцю. Його отримують нагріванням сурику з оцтовою кислотою. Окиснення проводять в розчині льодяної оцтової кислоти. При холодному окисненні тетраацетат свинцю переходить в ацетат свинцю (ІІ).
Пероксид водню. Для окиснення застосовують водні розчини пероксиду водню різної концентрації в нейтральному, кислому й лужному середовищах.
Окиснення відбувається по радикальному механізму. Окиснення в нейтральному середовищі проводять в присутності оксиду заліза (ІІ). Останній взаємодіє з Н2О2 за рівнянням:
Н2О2 + Fe2+ → HO- + HO* + Fe3+
Кисень повітря. Кисень повітря – дешевий окисник, широко застосовується в технологічних процесах. Окиснення проводять при підвищеній температурі як без каталізаторів, так і в присутності каталізаторів, якими є окисиди й солі металів зі змінною валентністю (Cu, Mn, Pb, V та ін.).