Окиснення парафінів

Насичені вуглеводні (парафіни) дуже стійкі до дії таких сильних окиснювачів, як перманганат калію і хромова суміш. Окиснюються в газовій фазі, утворюючи суміш нижчих спиртів, альдегідів, кетонів і кислот. Цей метод використовується для отри-мання формальдегіду.

При температурі вище 300°С насичені вуглеводні горять з утво­ренням СО2 і Н2О:

С5Н12 + 8О2 ® 5СО2 +6Н2О

При більш високих температурах у промисловості відбувається процес взаємо-дії метану з водою:

СН42О ® СО + 3Н2

При окисненні вищих парафінів киснем повітря в присутності діоксиду марганцю при 100°- 160°С утворюється складна суміш, в якій є вищі жирні кислоти. Ці окисні процеси застосовуються в промисловості. Із утвореної суміші кислот виділяють кислоти та отримують з них мило.

Окиснення являє собою радикальну ланцюгову реакцію, в процесі якої утворюються гідропероксиди:

RH + ·O – O. → R· + H – O – O·

R· + · O – O· → R – O – O·

R – O –O· + RH → R – O –O –H + R· і т.д.

Дія кисню спрямовується на третинний атом карбону, потім на вторинний та на первинний. Гідропероксиди в залежності від будови карбонового радикалу й умов проведення окиснення розкладаються по-різному. Розклад гідропероксидів відбувається з утворенням спиртів, альдегідів та кетонів.