Будова, ізомерія, номенклатура, властивості

Вуглеводні з подвійним зв’язком називаються етиленовими (оле­фінами, ал-кенами). Вони мають загальну формулу С_nН_2n.

За міжнародною номенклатурою назву алкену утворюють таким чи­­ном: вибирають найдовший ланцюг вуглецевих атомів з подвійним зв’яз­ком і закінчення алканів “-ан” замінюють на “-ен”. Відлік вуглецевих атомів починають з кінця, ближнього до подвійного зв’язку. Називають розгалуження, вказуючи цифрами їхнє розташування, потім основний ланцюг із закінченням “-ен“ і вказують цифрою місце, де по­чинається подвійний зв’язок:

Н2С = СН - СН3
пропен	4-метилпентен-2

 

Молекули з двома подвійними зв’язками належать до класу алкадієнів, які називають, додаючи перед закінченням частку “ді-”:

бутадієн - 1,3

 

Дуже часто алкени називають без урахування розгалуження (за винятком бути-лену), використовуючи закінчення “-илен”: С₂Н₄-ети­лен, С₃Н₆-пропілен, С₄Н₈-бутилен та ізобутилен (розгалужений ву­глеводень), С₅Н₁₀-амілен або пентілен - так можна назвати будь-який з ізомерів С₅Н₁₀.

У всіх ненасичених вуглеводнів існують два види ізомерії: ланцюга і розта-шування кратного зв’язку. Крім того, етиленові вуглеводні, які мають різноманітні (щонайменше два) радикали біля атомів вуглецю, поєднаних подвійним зв’язком, можуть існувати у вигляді просторових ізомерів за­лежно від розташування радикалів щодо подвійного зв’язку. Цей вид ізомерії називається цис-транс-ізомерією, або геометричною. У цис-ізомера однакові радикали розташовані по один бік від площини по­двійного зв’язку, у транс-ізомера - по різні.

 

цис-бутен-2	транс-бутен-2

 

Для ненасичених вуглеводнів характерні реакції приєднання (головним чином, електрофільного), окиснення і полімеризації.

У алкенів спостерігається в ІЧ-спектрах характерне поглинання при 3100, 1420 і 915 см^-1 (=С-Н) і 1650 см^-1 (валентні коливання -С=С-, коли подвійний зв’язок роз-міщується на кінці ланцюга).