Дослiд 9.5. Синтез дiетилового ефiру

Реактиви та матеріали:	етиловий спирт 96%-ний, сульфатна кислота
Обладнання:	пробiрки, пiпетки, пальник

У суху пробiрку вносять 2 краплi етилового спирту i 2 краплi сульфатної кислоти. Сумiш обережно нагрiвають над полум’ям пальника, по­ки розчин стане бурим. До гарячої сумiшi обережно додають ще 2 краплi етилового спирту. Відчувається харак-терний запах дiетилового ефiру.

Хiмiзм процесу:

C₂H₅OH + HOC₂H₅ ® C₂H₅ - О - C₂H₅ + H₂O

Реакцiя проходить у двi стадiї. Спочатку спирт реагує з сульфатною кислотою, утворюючи кислий складний ефiр сульфатної кислоти - етилсульфат, або етилсульфатну кислоту:

Якщо спирт береться в надлишку, то на другiй стадiї утво­рюється простий ефiр - дiетиловий ефiр:

CH₃ - CH₂ - O - SO₃H + HO - CH₂ - CH₃ ® CH₃ - CH₂ - O - CH₂ - CH₃ + H₂SO₄

Коли ж у реакцiю вступає вiдносно багато сульфатної кислоти i мало спирту, то при подальшому нагрiваннi (до 160°С) утворюється олефiн.

Al₂O₃

СН₃-СН₂-СН₂ОН ® СН₃-СН=СН₂ + Н₂О

Отже, в залежностi вiд температури реакцiї i кiлькiсних спiввiдношень спирту i сульфатної кислоти можливi два випадки дегiдратацiї:

- з утворенням етиленового вуглеводню (внутрiшньомолекулярна дегiдра-тацiя);

- з утворенням простого ефiру (мiжмолекулярна дегiдратацiя).

 

Дослiд 9.6. Утворення етилацетату(оцтовоетилового ефіру).

У суху пробірку покладіть небагато (висота шару приблизно 2 мм) порошку зневодненого ацетату натрію й 3 краплі етилового спирту. Додайте 2 краплі концентрованої сульфатної кислоти (у витяжній шафі) та нагрівайте обережно над полум'ям пальника. Через декілька секунд з'являється характерний приємний освіжаючий запах оцтовоетилового ефіру. Хід реакції:

 

C₂H₅OH + HOSO₃H ↔ H₂O + C₂H₅OSO₃H

 

 

Оцтовий ефір або етилацетат – туалетний оцет, використовуєься як розчинник. Реакція використовується для відкриття етилового спирту (за запахом ефіру).

 

Дослiд 9.7. Взаємодiя глiцерину з гiдроксидом мiдi (II)

Реактиви та матеріали:	глiцерин, сульфат мiдi (0,2М розчин), їдкий натр (2Н розчин)
Обладнання:	пробiрки, пiпетки

У пробiрку вносять 2 краплi розчину сульфату мiдi, 2 краплi роз­чину їдкого нат-ру i перемiшують - утворюється блакитний дра­глистий осад гiдроксиду мiдi (II). Дода-ють краплю глi­церину i розмiшують. Осад розчиняється i з’являється темно-синiй колiр внаслiдок утворення глiцерату мiдi.

Хiмiзм процесу:

Глiцерин - трьохатомний спирт. Кислотнiсть його бiльша, нiж одно­­атомних спиртiв; збiльшення числа гiдроксильних груп пiдвищує кислотний характер.

Глiцерин легко утворює глiцерати з гiдроксидами важких ме­талiв. Але здатнiсть його утворювати металiчнi похiднi (глiцерати) з багатовалентними металами поясню-ється не стiльки його пiд­вищеною кислотнiстю, скiльки тим, що при цьому утворю-ються внутрiшньокомплекснi сполуки, якi вiдзначаються особливою стiй­кiстю. Спо-луки такого типу часто називають хелатними (вiд грецького “хела” - клешня).