Органiчнi сполуки, в яких гiдроксил приєднується до атома вуглецю ароматич-ного ядра, називаються фенолами.
За кiлькiстю гiдроксильних груп феноли дiляться на одно- i багатоатомнi, наприклад:
фенол; оксибензол; карболова кислота | о-крезол; о-окситолуол | пірокатехін; о-діоксибензол | резорцин; м-діоксибензол |
гідрохінон; п-діоксибензол | пірогалол; 1,2,3-триоксибензол; ряд - триоксибензол | флороглюцин; 1,3,5- або сим-триоксибензол |
Властивостi фенолiв пояснюються їхнього електронною будовою:
Неподiлена електронна пара атомiв кисню перебуває у сполученнi з p-елек-тронами бензольного ядра i притягується до ядра. Це зменшує електронну густину бiля атома кисню i вiн слабше, нiж у спиртах, притягує атом водню. Виникає значно бiльша, нiж у спиртiв, можливiсть дисоцiацiї у фенолiв зв’язку О-Н з вiдщепленням протона, i у водних розчинах феноли поводяться як слабкi кислоти:
C6H5OH C6H5O- + H+
2C6H5OH + 2Na ® 2C6H5ONa + H2
На вiдмiну вiд спиртiв феноли можуть утворювати феноляти i при дiї водних розчинiв лугiв:
C6H5OH + NaOH ® C6H5ONa + H2O
Проте феноли - дуже слабкi кислоти: вони не забарвлюють лакмус у червоний колiр, солетворнi похiднi їх - феноляти - у водних розчинах сильно гiдролiзованi i навiть такi слабкi кислоти, як вугiльна, витісняють iз фенолятiв вiльнi феноли:
C6H5ONa + CO2 + H2O ® C6H5OH + NaHCO3
Такий вплив ароматичного ядра на гiдроксильну групу. Але i гiдроксильна група, в свою чергу, впливає на властивостi ароматичного ядра. Внаслiдок спряження p-електронної системи бензольного ядра з неподiленими електронами атома кисню збiльшується його активнiсть в електрофiльних реакцiях. Розрахована електронна густина на атомах вуглецю в молекулi фенолу:
Дослiд 10.1. Реакцiя фенолу з хлоридом залiза (III)
Реактиви та матеріали: | фенол (насичений розчин), хлорид залiза (0,1Н розчин) |
Обладнання: | пробiрки, піпетки |
У пробiрку вносять 2 краплi розчину фенолу, додають 3 краплi води i краплю розчину хлориду залiза. З’являється iнтенсивне червоно-фiолетове забарвлення.
Феноли з хлоридом залiза у водному розчинi дають кольорову реакцiю внаслiдок утворення забарвленої сполуки, або, точнiше, забарвленого iона. Ця реакцiя служить для якiсного визначення фенолу:
синій розчин