Будова, iзомерiя, номенклатура i властивостi

Карбоновими кислотами називають похiднi вуглеводнiв, якi мають карбоксильну групу -СООН. Кислоти дiляться на одно- i багатоосновнi - за числом карбоксильних груп; на насиченi i ненасиченi - за структурою радикала. Загальна формула карбонових кислот: R – CООН.

Для карбонових кислот в бiльшостi випадків вживаються тривiальнi назви. Крiм того, їх можна називати за рацiональною номенклатурою, згiдно з назвою вуглеводню, додаючи слово "карбонова кислота". Для розгалужених кислот основою назви за рацiональною номенклатурою береться оцтова кислота. За мiжнародною номенклатурою в основi лежить назва насиченого вуглеводню, який вiдповiдає найдовшому нерозгалуженому ланцюгу вуглецевих атомiв. До цiєї основи додають закiнчення "-ова", а для двоосновних кислот "-дiова" та слово "кислота". Відлік вуглецевих атомiв у ланцюзі починається з карбоксильної групи.

Радикали кислот, якi утворюються при вiднiманнi гiдроксильної групи вiд карбоксилу, називаються ацилами, в основi назви кожного ацилу лежить латинська назва кислоти. За мiжнародною номенклатурою ацили називають додаючи до назви вуглеводню закiнчення "-оiл".

метанова кислота (МН); мурашина кислота	метаноіл; форміл
етанова кислота (МН); метанкарбонова кислота (РН); оцтова кислота	етаноіл; ацетил
пропанова кислота (МН); етанкарбонова кислота (РН)	пропаноіл; пропіоніл
н-бутанова кислота (МН); пропанкарбонова кислота (РН); масляна кислота	н-бутаноіл; бутирил
н-пентанова кислота (МН); бутанкарбонова кислота (РН); валеріанова кислота	н-пентаноіл; валерил

 

Назву солей i ефiрiв кислот за раціональною номенклатурою утворюють, додаючи до латинської назви кислот закінчення '-ат', а згiдно з мiжнародною - від назви вуглеводню додаванням закiнчення "-оат".