Дослiд 15.3. Кислотний гiдролiз сахарози

Реактиви та матеріали:	15%-ний розчин сахарози; 2Н соляна кислота (d =1,19 г/см3); 0,2Н розчин сульфату міді (ІІ); резорцин; лакмусовий папірець
Обладнання:	Пробiрки, пiпетки, пальник

У пробірку вносять краплю розчину сахарози, краплю 2Н соляної кислоти, 3 краплі води і обережно нагрівають над полум`ям пальника 2-3 хв. Половину розчину відбирають в іншу пробірку і додають до неї 4-5 крапель розчину лугу (до лужної реакції на лакмус) і 3-4 краплі води. Потім додають краплю розчину сульфату міді і нагрівають верхню частину синього розчину до кипіння. З'являється жовтий колiр - доказ утворення глюкози.

До залишку гiдролiзованого розчину сахарози (перша пробiрка) додають кристалик резорцину, 2 краплi концентрованої соляної кислоти i нагрiвають до кипiння. З'являється червоне забарвлення, яке вказує на утворення фруктози (реакцiя Селiванова).

 

Хiмiзм процесу:

a - D - глюкоза b - D - глюкоза

Молекула сахарози легко розщеплюється при гiдролiзi на молекулу глюкози i молекулу фруктози. Обидва моносахариди входять до складу сахарози в циклiчних формах. В утвореннi зв'язку мiж ними беруть участь обидва глiкозиднi гiдроксили.

В сахарозi залишок фруктози знаходиться у виглядi немiцного п'ятичленного кiльця - фуранози; такi складнi сахариди дуже легко гiдролiзуються.