| Реактиви і матеріали: | крохмальний клейстер, 2%-ний розчин; слина; розчин йоду у КІ, 0,1Н; сульфат міді (ІІ), 0,2Н розчин; їдкий натр, 2Н розчин |
| Обладнання: | предметне скло, скляна паличка |
У пробірку вміщують 5 крапель крохмального клейстеру, додають такий же об’єм власної слини та скляною паличкою ретельно перемішують розчин упродовж двох хвилин. Краплю розчину наносять на предметне скло та додають краплю дуже розбавленого розчину йодної води. Якщо синій колір не з’явиться, значить гідроліз крохмалю закінчено.
У пробірку з гідролізованим крохмалем додають 4 краплі розчину лугу, 1 краплю розчину сульфату міді (ІІ), збовтують вміст пробірки та нагрівають до кипіння. Розчин забарвлюється в жовтий колір.
Гідроліз крохмалю відбувся за рахунок ферменту слини амілази, яка дуже енергійно прискорює гідроліз крохмалю. На відміну від кислого гідролізу гідроліз крохмалю амілазою йде до утворення мальтози. Ферменти травного тракту при температурі приблизно 37°С гідролізують крохмаль до глюкози.
Дослід 15.7. Розчинення клітковини в реактиві Швейцера.
| Реактиви і матеріали: | клітковина (вата), реактив Швейцера, соляна кислота (d = 1,19 г/см3). |
У пробірку вміщують шматочок гігроскопічної вати та додають 6 крапель реактиву Швейцера (аміачного розчину оксиду міді). Вміст побірки перемішують скляною паличкою до повного розчинення вати. До отриманого в’язкого розчину приливають 4 краплі води та знову перемішують клітковину. При додаванні 1-2 крапель концентрованої соляної кислоти виділяється білий драглистий осад - гідратцелюлоза. Виділена клітковина аналогічна за складом вихідній, але не має характерної волокнистої будови.