Дослiд 17.2. Буфернi властивостi розчину бiлкiв

Реактиви та матеріали: водний розчин бiлкiв, соляна кислота (d=1,19 г/см3), концентрований розчин NaOH, конго червоний, 1%-ний розчин фенолфталеїну
Обладнання: пробiрки, пiпетки

1. В пробiрку наливають краплю соляної кислоти, 15 крапель дистильованої води i ретельно перемiшують. Одну краплю цього розчину переносять в iншу пробiрку i додають ще 15 крапель води. До отриманого дуже розведеного розчину соляної кислоти додають 2-3 краплi конго червоного. З'являється синiй колiр.

В чисту пробiрку вносять 3 краплi бiлка i краплю забарвленого в синiй колiр розчину соляної кислоти. Забарвлення розчину набуває рожевого кольору, тобто зменшується концентрацiя водневих iонiв.

2. Готують дуже розведений розчин їдкого натру (так само, як i соляної кислоти) i додають 2-3 краплi фенолфталеїну. Розчин лугу забарвлюється в рожевий колiр.

В чисту побiрку вносять 3 краплi розчину бiлка i краплю забарвленого розчину лугу. Рожевий колiр зникає, тобто концентрацiя гiдроксильних груп зменшується.

Бiлки - амфотернi речовини. Вони можуть зв'язувати в розчинi як водневi iони, так i гiдроксильнi (буфернi властивостi). В першому дослiдi бiлок реагував як основа, в другому - як кислота.