1. Історія та інші науки, що допомагають вивчати минуле людства: археологія, антропологія, етнографія, лінгвістика. Їхні пізнавальні можливості.
2. Проблема походження людини, поява найдавніших людей на території сучасної України. Населення України за кам’яної доби.
3. Трипільська археологічна культура як ранньоземлеробська протоцивілізація. Населення України доби енеоліту – бронзи.
4. Кочове населення степової України доби раннього залізного віку: кіммерійці, скіфи, сармати. Їх взаємодія з місцевим землеробським населенням Півночі України та населенням античних міст у Причорномор’ї.
5. Концепції щодо території формування слов’ян. Склавини й анти – предки українського народу. Відносини слов’ян з індоіранськими (скіфи, сармати), германськими (готи) й тюркськими (гуни, болгари, авари, угри, хозари) народами.
6. Проблеми походження Київської Русі. Норманська теорія та її критика в історичній літературі.
7. Етноніми «Русь» і «Україна». Проблема руської народності. Русь в етнополітичній історії України та інших східнослов’янських народів.
8. Київська держава за перших князів династії Рюриковичів (X ст.).
9. Київська Русь періоду розквіту. Історична роль князів Володимира Святославовича і Ярослава Мудрого.
10. Причини запровадження та роль християнства в соціально-політичній еволюції Русі.
11. Русь після смерті Ярослава Мудрого. Період феодальної роздробленості. Причини занепаду Київської Русі.
12. Політичний устрій, соціально-економічний і культурний розвиток Київської Русі.
13. Галицько-Волинська держава – правонаступниця Київської Русі. Князювання Ярослава Осмомисла, Романа Мстиславича та Данила Галицького.
14. Історичне значення Київської Русі та Галицько-Волинської держави.
15. Українські землі у складі Великого князівства Литовського. Значення «Литовсько-Руського князівства» в історії України.
16. Перебування українських земель у складі Речі Посполитої. Соціальний устрій та господарське життя в Україні в другій половині XVI – першій половині XVII ст.
17. Культурне й церковне життя в Україні в другій половині XVI – першій половині XVII ст. Становище православного населення в Речі Посполитій. Берестейська унія 1596 р.
18. Політика полонізації в XVІ – першій половині XVІІ ст. Православні братства, сеймова боротьба проти політики полонізації.
19. Проблема походження козацтва в історичній науці. Козацтво й Запорізька Січ – виразники й захисники інтересів українського народу, осередки формування його державності.
20. Героїчні військові походи українського козацтва. Політика П.Сагайдачного та її історичне значення.
21. Козацько-селянські повстання кінця XVІ ст. – 1638 р.: причини, характер і значення в соціально-політичній історії України.
22. Визвольна війна 1648–1654 рр.: її причини, рушійні сили, характер і значення в соціально-політичній історії України. Історична роль Б.Хмельницького.
23. Козацько-гетьманська держава України під проводом Б. Хмельницького.
24. Суперечності московсько-польських інтересів в історичній долі України і розкол серед козацької старшини після смерті Б.Хмельницького. Велика Руїна.
25. Гетьман І.Мазепа в історії України. П.Орлик як продовжувач його справ.
26. Поділ Польщі між Росією й Австро-Угорщиною та специфіка етнічного, соціального й економічного розвитку українців у складі двох імперій.
27. Зруйнування Запорізької Січі (1775 р.) і ліквідація Гетьманщини як закономірний наслідок малоросійської політики російського царизму.
28. Національно-визвольні прагнення українців Російської та Австро-Угорської імперії XVIII–XIX ст.: гайдамаччина, рух опришків, стихійні селянські повстання.
29. Розвиток українських земель у складі Австро-Угорської імперії у ХІХ – на початку ХХ ст. Перетворення Галичини в другій половині ХІХ ст. в осередок легалізації українського національно-визвольного руху.
30. Українська дворянська інтелігенція І чверті ХІХ ст. Початок національного відродження. Діяльність масонських організацій. Малоросійське товариство. Рух декабристів.
31. Кирило-Мефодіївське братство 1846–1847 рр. і його роль в українському національно-визвольному русі.
32. Діяльність українських громад у другій половині ХІХ ст. Переслідування українського руху царською владою.
33. Скасування кріпацтва у 1861 р. і подальший розвиток українських земель у складі Російської імперії. Історичні особливості розвитку капіталізму в Україні.
34. Зародження наприкінці XІX ст. перших революційних рухів. Діяльність народників. Братство тарасівців.
35. Створення РУП, її еволюція й розпад на нові партії. М.Міхновський і формування ідеології українського націоналізму.
36. Діяльність РСДРП на території України. Більшовизм та меншовизм як різні течії в РСДРП до жовтневого перевороту 1917 р.
37. Столипінська політика та її наслідки для України.
38. Лютнева загальноросійська революція 1917 р. та політичні альтернативи її розвитку. Багатовладдя в Україні.
39. Центральна Рада: шлях від автономізму до незалежності України.
40. Історична роль М.Грушевського, В.Винниченка, С.Петлюри.
41. Українська держава гетьмана П.Скоропадського. Внутрішня та зовнішня політика: успіхи і прорахунки.
42. Директорія УНР. Друга українсько-більшовицька війна. Отаманщина і єврейські погроми.
43. Західноукраїнські землі в 1918–1920 рр. Проголошення ЗУНР. Українсько-польська війна. Проблеми відносин УНР і ЗУНР.
44. Більшовицький і денікінський режими в Україні в 1919 р. Більшовицька політика «воєнного комунізму».
45. Обставини вступу УСРР до СРСР у 1922 р. Національна теорія і політика більшовиків та їх втілення в «українізації».
46. Нова економічна політика більшовиків. Політика побудови кооперативного ладу в 1920-х рр.
47. Ідеологічна боротьба в більшовицькій партії у 1920-х рр. Сталінський «великий перелом» 1929 р. та перехід до авторитарної диктатури.
48. Проблема індустріалізації в 1920-х рр. та її розв’язання в 1929–1939 рр.
49. Суцільна колективізація 1929–1933 рр. Причини і наслідки голодомору в Україні 1932–1933 рр.
50. Сталінський політичний терор в УСРР наприкінці 1920–1930-х рр.
51. Західноукраїнські землі у період між Першою і Другою світовими війнами. Радикалізація українського національно-визвольного руху.
52. Створення і діяльність УВО та ОУН. Д.Донцов і теорія «інтегрального націоналізму» як ідеологічна платформа українських націоналістів.
53. Українське питання в міжнародній політиці напередодні і на початку Другої світової війни. Україна та ОУН в агресивних планах фашистського керівництва Німеччини.
54. Возз’єднання українських земель на початку Другої світової війни. Сталінська політика на заході України в 1939–1941 рр.
55. Напад Німеччини на СРСР. Оборонні бої Червоної Армії в 1941–1942 рр. в Україні та їх значення для подальшого ходу війни. Евакуація.
56. Діяльність ОУН та УПА в роки фашистської окупації України (1941–1944 рр.).
57. Форми антифашистського опору народу України. Партизанський рух і підпілля під керівництвом КП(б)У в боротьбі проти фашизму (1941–1944 рр.).
58. Корінний перелом у ході Великої Вітчизняної війни і визволення Червоною Армією України в 1943–1944 рр. Закінчення війни в 1945 р. та остаточне возз’єднання України. Операція «Вісла».
59. Характер війни 1941–1945 рр. для українського народу. Джерела перемоги СРСР у війні з гітлерівською Німеччиною. Внесок у перемогу українського народу. Ціна перемоги.
60. Післявоєнна відбудова України в 1940–50-х роках. «Холодна війна» як фактор післявоєнного розвитку України в складі СРСР.
61. Розвиток України в період хрущовських реформ. Початок реформування сталінського тоталітаризму. Причини краху політики М.Хрущова.
62. Творчість шестидесятників. Дисидентський рух в УРСР.
63. Косигінські реформи другої половини 1960-х років в історії України.
64. Україна в умовах суспільно-політичного застою в СРСР. Русифікаторська політика Л.Брежнєва.
65. Реформаторські сили в КПРС на початку 1980-х років (Ю.Андропов). М.Горбачов і концепція перебудови в СРСР.
66. Політика перебудови та її криза у 1990–1991 рр.
67. Історичні обставини розпаду СРСР і здобуття Україною державної незалежності в 1991 p.
68. Виступи опозиції проти політики президента Л.Кучми. «Помаранчева революція» 2004 р.
69. Незалежна Україна в міжнародних відносинах.
70. Проблеми міжнародної інтеграції України в суперечностях світової глобалізації та антиглобалізму.