Курс проблем теорії держави та права ґрунтується певною мірою на положеннях, що розглядаються при вивченні однієї з базових юридичних дисциплін, якою є загальна теорія держави та права.
Але особливістю юридичного теоретичного знання є те, що воно постійно змінюється. Причому процес накопичення нових наукових даних має під собою об'єктивну основу, одним із проявів якої є складність, неоднозначність теоретичного знання.
З огляду на це, необхідними умовами успішного засвоєння винесених на розгляд питань є як належне володіння базовими теоретичними знаннями, з одного боку, так і здатність до сприйняття альтернативних поглядів на предмет вивчення, – з іншого. В цьому курсі розглядається досить широке коло самостійних проблем, і дослідження багатьох із них може виходити із різних методологічних підходів, у зв'язку з чим результати можуть незначною мірою або суттєво різнитися між собою.
При цьому слід враховувати, що сучасний стан теоретичної науки про державу і право характеризується багатоманітністю визначень багатьох юридичних понять і підходів до побудови юридичних конструкцій і класифікації юридичних явищ. Відсутнє загальне розуміння практично всіх політичних і правових доктрин, немає єдності поглядів стосовно багатьох конкретних категорій державно-правової дійсності.
Саме тому важливе місце належить самостійній роботі студента, від рівня освіченості, правової культури та методологічної підготовки якого залежить правильність тих висновків, до яких він приходить шляхом власних творчих роздумів.
Фундаментальною метою дисципліни є формування світоглядних позицій у студентів про особливості розвитку суспільства, держави та права в Україні, напрями модернізації політичної системи суспільства в епоху глобалізації,фундаментальні правові цінності сучасного українського суспільства, тощо.
За результатами вивчення навчальної дисципліни студенти повинні
знати:
· сутність підходів до визначення поняття держави, концепції походження, основні риси та особливості;
· механізм сучасної української держави, принцип розподілу влади в побудові державного апарату;
· основні проблеми і методологічні основи наукового розуміння права, сучасні підходи до визначення державно-правових явищ;
уміти:
· чіткого формулювати теоретичні положень: давати визначення, перераховувати основні ознаки, елементи змісту, структури, види і підстави для класифікації, закономірності, особливості тощо;
· проводити науковий аналіз різних поглядів вчених та висловлювати власне бачення на проблему, що розглядається;
· прогнозувати зміни стану державно-правових явищ в залежності від подій, що відбуваються у суспільстві;
· пропонувати шляхи вдосконалення різних державно-правових явищ із огляду на розвиток людської цивілізації.