НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНІ МАТЕРІАЛИ Для студентів 5-К-Н курсу підготовки фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня «Бакалавр» за напрямком підготовки «Право»

НаціональнА АКАДЕМІЯ внутрішніх справ

Навчально-науковий інститут заочного навчання

 

ЮРИДИЧНО-ПСИХОЛОГІЧНИЙ Факультет

 

 

 

 

НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНІ

МАТЕРІАЛИ

Для студентів 5-К-Н курсу

підготовки фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня «Бакалавр» за напрямком підготовки «Право»

За рахунок коштів фізичних, юридичних осіб

із терміном навчання – 2 роки, 6 місяців)

Київ – 2013

  Актуальні проблеми теорії держави та права   Тихомиров Д.О. Кириченко О.М. Криміналістика …

За редакцією кандидата юридичних наук доцента Опалинського Ю.В.

Н156 Навчально-методичні матеріали для студентів 5-К-Н курсу / [уклад.: Пясковський В.В., Нескороджена Л.Л., Тихомиров Д.О. та ін.]; за редакцією кандидата юридичних наук доцента Опалинського Ю.В. – К. : Національна академія внутрішніх справ, 2013. – 141 с.

ББКХ

Oacute; Національна академія

Внутрішніх справ, 2013

Витяг

з навчального плану підготовки фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня за напрямком підготовки «Право» (термін навчання – 2 роки, 6 місяців)

№ з/п	Назва дисциплін	Передбачено годин	Консультація	Форма підсумкового контролю
Лекції	Семінари	Практичні заняття
І семестр
1.	Актуальні проблеми теорії держави та права			-		екзамен
2.	Криміналістика					екзамен
3.	Основи охорони праці	-				екзамен
4.	Кримінологія				-	залік
5.	Юридичне нормопроектування			-	-	залік
6.	Теорія кваліфікації злочинів				-	залік
7.	Адміністративне судочинство	-			-	залік
8.	Господарський процес					екзамен
9.	Аграрне право				-	залік
10.	Судова бухгалтерія	-			-	залік
11.	Навчальна практика	-	-	-	-	захист

 

АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ ТЕОРІЇ ДЕРЖАВИ ТА ПРАВА

Але особливістю юридичного теоретичного знання є те, що воно постійно змінюється. Причому процес накопичення нових наукових даних має під собою… З огляду на це, необхідними умовами успішного засвоєння винесених на розгляд… При цьому слід враховувати, що сучасний стан теоретичної науки про державу і право характеризується багатоманітністю…

ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН

Фома контролю – екзамен.

ОСНОВНІ ТЕРМІНИ ДИСЦИПЛІНИ

Механізм правового регулювання – це єдина система правових засобів, за допомогою яких здійснюється результативне правове впорядкування суспільних… Протиправна поведінка (правопорушення) – суспільно небезпечна, винна поведінка… Юридична відповідальність – вид соціальної відповідальності, пов'язаний з можливістю застосування примусової сили…

Література до всіх тем

1. Закон України "Про адвокатуру" // Голос України. – 1993. – 29 січня.

2. Закон України "Про війська внутрішньої та конвойної охорони" // Голос України. – 1992. – 24 квітня.

3. Закон України "Про державну контрольно-ревізійну службу" // Голос України. – 1993. – 2 березня; Відомості ВРУ. – 1993. – № 13.

4. Закон України "Про Конституційний Суд України" // Голос України. – 1992. – 2 липня; Вісник ВРУ. – 1996. – № 49.

5. Закон України "Про Міністерство юстиції України" // Голос України. – 1992. – 13 жовтня.

6. Аверянов В. Закон про Кабінет Міністрів України: результати доктринального тлумачення // Право України. – 2007. – № 6. – С. 3.

7. Аверянов В. Уряд у механізмі поділу влади і недосконалість вітчизняної конституційної моделі // Право України. – 2005. – № 4. – С. 10-16.

8. Адміністративно-правовий статус громадських організацій в Україні: Автореферат дис… к.ю.н.: 12.00.07 / Одеська національна юридична академія. – Одеса, 2002. – 21 с.

9. Актуальні проблеми теорії держави та права: Навч. посіб. – Ч. 1. / Актуальні проблеми теорії держави. С.М. Тимченко, С.К. Бостан, С.М. Легуша. – Київ: КНТ, 2007. – 285 с.

10. Актуальні проблеми теорії держави та права: Навч.-метод. комплекс МВС України, НАВСУ. Кафедра теорії держави та права; Ук. О.Г. Мурашин, О.Л. Слюсаренко, О.Б. Горова та ін. – Київ, 2002. – 15 с.

11. Алексеев С.С. Теория права. – Харьков: БЕК, 1994.

12. Бідец О. Основні пріоритети правової політики України // Право України. – 2007. – № 3. – С. 100.

13. Борденюк В. Механізм держави як система органів державної влади та органів місцевого самоврядування та фактори його цілісності // Юридична Україна – 2005. – № 3. – С.15-23.

14. Бульба О. Деякі аспекти реформування моделі поділу влади в Україні // Право України. – 2007. – № 4. – С. 27-29.

15. Венгеров А.Б. Теория государства и права.– М.: Омега-Л., 2008. – 608 с.

16. Гомеров И.Н. Государство и государственная власть. – М.: ООО "Изд-во ЮКЕА", 2002.

17. Гончаренко В. Функціонування органів самоорганізації населення у системі місцевого самоуправління // Підприємництво, господарство і право. – 2007. – № 11. – С. 11.

18. Горшенев В.М. Структура механизма правового регулирования. – М., 1979.

19. Деннис Ллойд. Идея права / Пер.с англ. – М.: ЮГОНА, 2002.

20. Денисов Ю.А. Общая теория правонарушения и ответственности. – Л., 1983.

21. Дмитриев Ю.А., Головистикова А.Н., Теория государства и права: Конспект лекций. Учебное пособие для ВУЗов. – М.:ЭКСМО, 2008. – 158 с.

22. Дубинин Н.П. Генетика, поведение, ответственность. – М., 1989. – С. 179-211.

23. Жигарев С.С. Роль и место милиции в формировании правового государства // Укрепление общественного порядка и законности в правовом государстве. – М., 1990.

24. Жук Н. Система стримувань та противаг у державному апараті: Витоки і основний зміст // Вісник Академії правових наук України. – Х., 2003. – Вип. 4 (35). – С. 52-62.

25. Заєць А.П. Правова держава в контексті новітнього українського досвіду: Монографія. – Київ: Парламентське видавництво, 1999. – 247 с.

26. Захарчук С. Співвідношення права та моралі: Історико-теоретичні аспекти // Підприємництво, господарство і право. – 2007. – № 11. – С. 11.

27. Иванов С.А. Основные аспекты соотношения закона и подзаконного нормативного правового акта // Государство и права. – 2004. – № 8. – С. 23-29.

28. Исаев М.И. О понятии права и государства в скандинавской доктрине права // Государство и право. – 2004. – № 3. – С. 64-70.

29. Іваненко О.В. Сутність юридичної відповідальності та роль правоохоронних органів у її забезпеченні: Автореферат дис...к.ю.н.: 12.00.01 / КНУВС. – К., 2007. – 20 с.

30. Капітанська С.А. Правомірна бездіяльність: Проблеми юридичної кваліфікації // Науковий вісник НАВСУ. – К., 2004. – Вип. 2 – С. 57-65.

31. Капітанська С.А. Правомірна бездіяльність як форма правової поведінки: Автореф...к.ю.н.: 12.00.01 / НАВСУ – К., 2005. – 15 с.

32. Кельман М.С., Заяць Н.В. Загальна теорія держави і права (у запитаннях та відповідях). – Львів, 2007.

33. Кельман М.С., Мурашин О.Г. Загальна теорія права (із схемами, кросвордами, тестами): Підручник НАВСУ. – Київ: Кондор, 2002. – 353 с.

34. Колпаков В.К. Адміністративно-деліктний правовий феномен: Монографія. КНУВС. – К.: Юрінком Інтер, 2004. – 528 с.

35. Константінов С.Ф. Протиправність діянь: Критерії розмежування // Науковий вісник НАВСУ. – К., 2004. – Вип. 6. – С. 312-319.

36. Копейчиков В.В. Механизм государства в советской федерации. – М.: Юрид. лит., 1973.

37. Кресіна І. Політична реформа в Україні: Здобутки і недоліки // Право України. – 2007. – № 4. – С. 3.

38. Кудрявцев В.Н. Закон, проступок, ответственность. – М., 1986. – С. 132-195.

39. Кудрявцев В.Н. Правовое поведение, ответственность. – М., 1989.

40. Кудрявцев В.Н. Правовое поведение: Норми и патология / АН СССР / Институт государства и права. – М.: Наука, 1982. – 287 с.

41. Ладиченко В. Методологічні аспекти взаємодії держави і громадянського суспільства // Право України. – 2007. – № 10. – С. 9.

42. Лейст О.Э. Сущность права. Проблемы теории и философии права. – М.: Зерцало, 2002.

43. Липинский Д.А. Проблемы юридической ответственности. – СПб.: Юридический центр Пресс, 2003.

44. Лінецький С.В. Метаморфози державного режиму України (політико-правовий аналіз). – К.: Атіка, 2003.

45. Лукьянова Е. Дифференциация правового регулирования в процессуальном законодательстве // Российская юстиция. – 2003. – № 1. – С. 24-26.

46. Лук'янець Д. Філософські основи і концептуальні моделі юридичної відповідальності // Юридична Україна. – 2006. – № 4. – С. 4-11.

47. Маврин С.П. О роли метода правового регулирования в структурировании и развитии позитивного права // Известия вузов. Правоведение. – 2003. – № 1. – Вип. 1. – С. 205-216.

48. Мазійчук В. Проблеми юридичної відповідальності посадових осіб органів виконавчої влади // Підприємництво, господарство і право. – 2005. № 9. – С. 49-51.

49. Маличок К. Формування правосвідомості українців на стані домекратизації України // Підприємництво, господарство і право. – 2007. – № 5. – С. 121.

50. Малеин Н.С. Правонарушение: Поняття, принципи, ответственность. – М.: Юр. литература, 1985. – 192 с.

51. Малько А.В., Теория государства и права в схемах, определениях и комментариях: Учебное пособие для ВУЗов. – М.:Проспект, 2009. – 139 с.

52. Малахов В.П., Горшенёва И.А., Иванов А.А. Теория государства и права. Учеб. пособ. для ВУЗов. – М.: ЮНИТИ, 2009. – 159 с.

53. Марчук В.М., Ніколаєва Л.В. Нариси з теорії права: Навч. пос. – К.: Істина, 2004.

54. Мацкевич А.В. Функции юридической ответственности в современном обществе: Понятие, система, тенденции развития // Российский следователь. – 2006. – № 12. – С. 63-64.

55. Морозова Л.А. Теория государства и права в вопросах и ответах. Учеб. пособ. для ВУЗов. – М.: ЭКСМО, 2008. – 288 с.

56. Наливайко Д. До питання визначення поняття "механізм української держави" // Підприємництво, господарство і право. – 2005. – № 10. – С. 92-96.

57. Нуспеисов Е.К. Психология правомерного поведения. – Алма-Ата, 1984.

58. Оборотов Ю.Н. Теория государства и права: Практический курс. – Одесса: Юридична література, 2004.

59. Оксамытный В.В. Правомерное поведение личности. – К., 1985. – С. 7-25.

60. Операнский В.И. Социальная ответственность личности: Сущность и особенности формирования. – М., 1987.

61. Осауленко О.І Правозастосування як стадія правового регулювання виконання покарань у виді позбавлення волі // Науковий вісник НАВСУ. – К., 2003. – Вип. 3. – С. 80-84.

62. Павлов С. Методологія наукового пізнання правових традицій України // Право України. – 2007. – № 10. – С. 17.

63. Поплавська Г. Особливості національного менталітету та побудова правової держави в Україні // Філософська думка. – 2004. – № 1. – С.73-91.

64. Поцелуев Е.Л. Современное состояние теории государства и права: Кризис или поиск собственной идентичности? // Известия вузов. Правоведение. – 2004. – № 2. – С. 154-165.

65. Проблеми теорії держави і права: Навч. посіб. / Авт.-упоряд. М.В. Кравчук. – Тернопіль, 2002.

66. Рабінович П.М. Основи загальної теорії права і держави. – К., 1994. – С. 143-152.

67. Радько Т.Н. Теория государства и права. Учебник для ВУЗов. – М.: Проспект, 2009. – 744 с.

68. Рыбаков В.А. Позитивная юридическая ответственность. – Рязань, 1986.– С. 5-9.

69. Ромашов Р.А. Теория государства и права: Учеб. пособ. для ВУЗов. – М.: Питер, 2008. – 254 с.

70. Рукавишникова И.В. Метод в системе правового регулирования общественных отношений // Известия вузов. Правоведение. – 2003. – № 1. – С. 217-222.

71. Сиренко В.Ф. Интересы и власть: Монография. – Киев: Оріяни, 2006. – 534 с.

72. Систематизація законодавства України: Проблеми та перспективи вдосконалення: Монографія. – К.: Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, 2003.

73. Скакун О.Ф. Теорія держави і права: Підручник / Пер. з рос. – Харків: Консум, 2002. – 656 с.

74. Скакун О.Ф. Теорія держави та права: Підручник для студентів ВНЗ. – Видання стереотипне. – Харків: Консум, 2006. – С. 655.

75. Скакун О.Ф. Принцип единства логического и исторического методов в сравнительном правоведении: (открытая лекция) НАН України Інститут держави і права ім. В.М. Корецького, Офіс координатора програм Організації з безпеки і співробітництва в Європі в Україні та ін. – К. – Сімф.: Логос, 2007. – 30 с.

76. Скрипюк В. Функції правосуддя в структурі державної влади в Україні // Юридична Україна. – 2005. – № 2. – С. 70-76.

77. Словник термінів і визначень з курсу "Загальна теорія держави і права". – К., 1995. – С. 40-42, 60-62.

78. Сорокин В.Д. Правовое регулирование: Предмет, метод, процесс (макроуровень). – СПб.: Юридический центр Пресс, 2003.

79. Теория государства и права: Учебник для вузов / Отв. ред. В.Д. Перевалов. – М.: Норма, 2004.

80. Теория государства и права / Под ред. А.И. Королева и Л.С. Явича. – Л., 1987. – С. 479-496.

81. Теорія держави і права / Під ред. В.В. Копейчикова. – К.: Юрінформ, 1995.

82. Теорія держави та права: Посібник для підготовки до іспитів С.М. Тимченко, Р.А. Калюжний, Н.М. Пархоменко, С.М. Легуша – Вид. 3-е. – Київ: Поливода А.В., 2007. – 174 с.

83. Теорія держави та права: Навчально-методичні матеріали / Кафедра теорії держави та права; Ук. Р.А. Калюжний та ін. – К., 2006. – 159 с.

84. Теорія держави та права: Навч. посіб. / Міністерство освіти і науки України. С.Л. Лисенков, А.М. Колодій, О.Д. Тихомиров, В.С. Ковальський / За ред. С.А. Лисенкова. – К.: Юрінком Інтер, 2005. – 447 с.

85. Теорія держави та права: Навч. посіб. / В.М. Субботін, О.В. Філонов, Л.М. Князькова, І.Я. Тодоров. – Київ: Знання, 2005. – 327 с. (Серія Вища освіта 21 століття)

86. Тимошенко В.І. Розвиток теорії держави в політико-правовій думці України і Росії (кінець Х1Х – початок ХХ ст.): Монографія. – К.: Інститут держави і права ім. В.М. Корецького, 2004.

87. Тихонов В.Н. Идеи П.Д. Юркевича о государстве и праве в контексте современности. Монография / МВД Украины / Луганская академия внутренних дел. – Луганск: РИО ЛАВД, 2003. – 303 с.

88. Формування громадянського суспільства та правової держави в контексті Европейської інтеграції / Тези доповідей науково-практичної конференції (Київ, 21-22.04.2006) МВС України КНУВС. ННІЗДН. – К., 2006.

89. Фріцький Ю. Парламент України – Верховна Рада та його роль у реалізації законодавчої влади // Право України. – 2007. – № 7. – С. 3.

90. Харитонов CO. Деякі питання класифікації європейських систем приватного права: (відкрита лекція) / НАН України Інститут держави і права ім. В.М. Корецького, Офіс координатора програм Організації з безпеки і співробітництва в Європі в Україні та ін. – К. –Сімф.: Логос, 2007. – 27 с.

91. Хованская А.В. Суды в динамической правовой системе потенциального самоуправления общества // Известия вузов. Правоведение. – 2004. – № 1. – С. 173-190.

92. Цимбалюк М. Громадянське суспільство як фактор утвердження демократичної правосвідомості // Право України. – 2007. – № 11. – С. 21.

93. Чабанюк В. Щодо поняття кримінально-процессуального правопорушення // Підприємництво, господарство і право. – 2007. – № 1. – С. 124-127.

94. Чиркин В.Е. Современное государство. – М.: Международные отношения, 2001.

95. Шемшук В.А. Этическое государство. – М.: Всемирный фонд планеты земля, 2001.

ТЕМАТИКА І ПЛАНИ ЛЕКЦІЙ

Тема 2. Аспекти співвідношення держави та політичної системи суспільства.

Лекція – 2 години

План.

1. Політична система суспільства та її трансформація в епоху глобалізації.

2. Характеристика елементів політичної системи суспільства.

3. Влада в демократичній державі.

4. Місце та роль держави в політичній системі суспільства.

Тема 3. Право як соціокультурне явище розвитку цивілізації.

Лекція – 1 година

План.

1. Підходи до праворозуміння в сучасній юридичній науці.

2. Механізм правоутворення та його відмінність від категорій формулювання права, правотворчість, законодавчий процес, законотворчий процес.

Тема 4. Внутрішня будова права України та зовнішня форма його прояву.

Лекція – 1 година

План.

1. Система права та система законодавства: єдність та розбіжності.

2. Особливості структури норми права та способи її викладення в статтях нормативно-правових актів.

3. Норми національного та міжнародного права: взаємовплив та взаємозалежність.

Тема 5. Актуальні проблеми правового регулювання.

Лекція – 2 години

План.

1. Правовий вплив на суспільні відносини.

2. Предмет, методи, способи, типи, сфери, напрями, межі та стадії правового регулювання.

3. Механізм правового регулювання та характеристика його складових елементів.

4. Юридична діяльність, юридичний процес та юридична справа.

Тема 8. Поведінка особи та її юридичні наслідки.

Лекція – 2 години

План.

1. Сучасна концепція правової поведінки особи.

2. Державно-правовий примус та юридична відповідальність як різновид соціальної відповідальності.

3. Пільги, заохочення, стимули та обмеження в праві.

4. Юридичний конфлікт та його профілактика.

 

ТЕМАТИКА І ПЛАНИ СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ

Тема 1. Механізм держави та його функціонування в сучасних умовах.

Семінар – 2 години

План.

1. Механізм сучасної держави: теоретичні засади і проблеми державного будівництва в Україні на сучасному етапі.

2. Державні організації: поняття, риси, призначення, види.

3. Проблеми організації державного апарату України та принцип розподілу влад в умовах подальшого розвитку державності.

4. Органи держави: поняття, ознаки, види.

5. Концептуальні засади розвитку системи органів виконавчої та судової влади в Україні.

Література до теми:

1-6, 9, 13, 14, 16, 17, 23, 56, 91

Тема 2. Аспекти співвідношення держави та політичної системи суспільства.

Семінар – 2 години

План.

1. Політична система суспільства та її трансформація в епоху глобалізації.

2. Характеристика елементів політичної системи суспільства.

3. Влада в демократичній державі.

4. Місце та роль держави в політичній системі суспільства.

Література до теми:

9, 10, 12, 37, 51, 52, 65, 73

Тема 3. Право як соціокультурне явище розвитку цивілізації.

Семінар – 2 години

План.

1. Підходи до праворозуміння в сучасній юридичній науці.

2. Соціальна цінність права, його сутність та зміст.

3. Механізм правоутворення та його відмінність від категорій формулювання права, правотворчість, законодавчий процес, законотворчий процес.

4. Система джерел права сучасності.

Література до теми:

10, 15, 26, 32, 38, 42, 51, 58, 65, 74, 82

Тема 4. Внутрішня будова права України та зовнішня форма його прояву.

Семінар – 2 години

План.

1. Система права та система законодавства: єдність та розбіжності.

2. Норми права в системі соціонормативного регулювання.

3. Особливості структури норми права та способи її викладення в статтях нормативно-правових актів.

4. Норми національного та міжнародного права: взаємовплив та взаємозалежність.

Література до теми:

9-11, 27, 32, 42, 53, 58, 66, 67, 77, 84

Тема 5. Актуальні проблеми правового регулювання.

Семінар – 2 години

План.

1. Правове регулювання: поняття, предмет, методи, способи, стадії, типи.

2. Поняття механізму правового регулювання та характеристика його елементів.

3. Проблеми підвищення ефективності механізму правового регулювання в умовах здійснення державно-правової реформи.

Література до теми:

8-10, 11, 12, 18, 37, 42, 51, 62, 65, 67, 74, 84, 85, 90

Тема 7. Динамічні процеси у праві.

Семінар – 2 години

План.

1. Норми права та правовідносини.

2. Форми реалізації права та механізми їх здійснення.

3. Механізм правозастосування та його вплив на суспільство.

4. Проблеми тлумачення норм права.

Література до теми:

9, 10, 11, 21, 42, 65, 85, 91

Тема 8. Правова поведінка та проблеми юридичної відповідальності.

Семінар – 2 години

1. Поняття правової поведінки, її ознаки та види.

2. Поняття, ознаки та види правомірної поведінки.

3. Правопорушення: поняття, ознаки, склад, види.

4. Юридична відповідальність: поняття, види, ознаки. Підстави для притягнення та звільнення від юридичної відповідальності та обставини, що її виключають.

Література до теми:

19-21, 26, 51,59, 60, 67-69, 74, 90

ПЕРЕЛІК ПИТАНЬ ДЛЯ СКЛАДАННЯ ЕКЗАМЕНУ

2. Механізм сучасної держави: теоретичні засади і проблеми державного будівництва в Україні на сучасному етапі. 3. Механізм держави та проблеми його функціонування в сучасних умовах. 4. Співвідношення форми і механізму держави.

КРИМІНАЛІСТИКА

Метою навчальної дисципліни є: - формування знань з загальних положень криміналістики, криміналістичної… - оволодіння практичними техніко-криміналістичними, тактико-криміналістичними та методичними навиками провадження…

ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН

Форма контролю –екзамен.

ОСНОВНІ ТЕРМІНИ ДИСЦИПЛІНИ

Криміналістична техніка – розділ криміналістики, що є системою наукових положень і розроблюваних на їх основі технічних засобів, прийомів і методів,… Криміналістична тактика – це розділ криміналістики, який являє собою систему… Криміналістична методика (методика розслідування окремих видів злочинів) – розділ криміналістики, який являє собою…

ЛІТЕРАТУРА ДО ВСІХ ТЕМ

2. Криміналістика : навч. посіб. для дистанц. навчання: навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. / В.М. Абрамова, А.О. Ляш ; Відкритий міжнародний… 3. Криміналістика : навч. посібник для студ. вищих навч. закл. / А.П.… 4. Криміналістика : навч.-практ. посіб. для підготов. до семестр. та держ. іспиту з криміналістики / Борідько О.А.…

ТЕМАТИКА І ПЛАНИ ЛЕКЦІЙ

Тема 1. Предмет, завдання і система криміналістики. Криміналістична ідентифікація і діагностика.

Лекція – 2 години

План.

1. Предмет та система криміналістики. Закономірності об’єктивної дійсності, що вивчаються криміналістикою. Загальні та окремі завдання криміналістики на сучасному етапі розвитку суспільства і формування правової держави.

2. Поняття і наукові засади криміналістичної ідентифікації, її значення у слідчій, експертній і судовій діяльності.

3. Види та форми криміналістичної ідентифікації. Ідентифікаційні ознаки і властивості, їх класифікація.

4. Процес криміналістичної ідентифікації. Методика ідентифікаційних досліджень.

5. Поняття і сутність криміналістичної діагностики. Наукові засади криміналістичної діагностики.

Тема 2. Загальні положення криміналістичної техніки. Трасологія.

Лекція – 2 години

План.

1. Поняття і структура криміналістичної техніки. Правові, організаційні, етичні і тактичні засади використання техніко-криміналістичних засобів.

2. Класифікація криміналістичних засобів і методів. Технічні засоби та прийоми виявлення, фіксації, вилучення, дослідження слідів злочинів та речових доказів.

3. Критерії допустимості використання технічних засобів і методів роботи з доказами у кримінальному судочинстві. Доказове значення результатів засто­сування криміналістичної техніки.

4. Предмет, система і завдання трасології. Наукові засади трасології. Механізм утворення слідів та їх класифікація в криміналістиці.

5. Загальні правила виявлення, огляду, фіксації і вилучення слідів. Засоби та методи виявлення та вилучення слідів. Значення і можливості попереднього дослідження слідів.

6. Види та характеристика слідів: людини (рук, рукавичок, ніг, взуття, тіла, одягу, зубів, виділень організму), транспортних засобів, знарядь злому і інструментів, матеріалів, речовин і виробів.

Тема 4. Загальні положення криміналістичної тактики. Криміналістична версія. Організація та планування розслідування.

Лекція – 2 години

План.

1. Поняття криміналістичної тактики, її система та завдання. Правові, психологічні та етичні засади криміналістичної тактики. Співвідношення тактики слідчих дій з процесуальним порядком її проведення.

2. Поняття тактичних прийомів, їх джерела та класифікація. Тактичний прийом і криміналістична рекомендація.

3. Поняття, сутність і види тактичних операцій (комбінацій), їх значення та використання у розкритті та розслідуванні злочинів.

4. Поняття, значення та види версій. Засади і правила побудови та перевірки слідчих версій.

5. Поняття і сутність планування розслідування. Принципи планування розслідування.

Тема 5. Тактика слідчого огляду.

Лекція – 1 година

План.

1. Поняття, сутність та види слідчого огляду.

2. Завдання слідчого огляду.

3. Огляд місця події: підготовка, учасники, етапи огляду місця події, прийоми огляду.

4. Використання науково-технічних засобів при огляді; фіксація результатів огляду; зміст та форма протоколу огляду місця події.

5. Додатки до протоколу огляду: плани, схеми, фотозйомки, зліпки слідів.

 

Тема 6. Загальні положення криміналістичної методики. Криміналістична характеристика злочинів.

Лекція – 1 година

План.

1. Поняття, завдання та значення криміналістичної методики.

2. Структура криміналістичної методики.

3. Структура та види окремих методик розслідування злочинів.

4. Поняття, сутність та види слідчих ситуацій. Компоненти слідчої ситуації.

5. Поняття криміналістичної характеристики злочинів. Співвідношення криміналістичної характеристики злочинів з кримінально-правовою та кримінологічною характеристиками.

 

ПЛАНИ СЕМІНАРІВ І ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ

Тема 1. Предмет, завдання і система криміналістики. Криміналістична ідентифікація і діагностика.

Семінар – 2 години

План.

1. Предмет та система криміналістики. Закономірності об’єктивної дійсності, що вивчаються криміналістикою. Загальні та окремі завдання криміналістики на сучасному етапі розвитку суспільства і формування правової держави.

2. Поняття і наукові засади криміналістичної ідентифікації, її значення у слідчій, експертній і судовій діяльності.

3. Види та форми криміналістичної ідентифікації. Ідентифікаційні ознаки і властивості, їх класифікація.

4. Процес криміналістичної ідентифікації. Методика ідентифікаційних досліджень.

5. Поняття і сутність криміналістичної діагностики. Наукові засади криміналістичної діагностики.

Література:

1-13, 15

Тема 2. Загальні положення криміналістичної техніки. Трасологія.

Практичне заняття – 2 години

План.

1. Поняття і структура криміналістичної техніки. Правові, організаційні, етичні і тактичні засади використання техніко-криміналістичних засобів.

2. Класифікація криміналістичних засобів і методів. Технічні засоби та прийоми виявлення, фіксації, вилучення, дослідження слідів злочинів та речових доказів.

3. Критерії допустимості використання технічних засобів і методів роботи з доказами у кримінальному судочинстві. Доказове значення результатів застосування криміналістичної техніки.

4. Предмет, система і завдання трасології. Наукові засади трасології. Механізм утворення слідів та їх класифікація в криміналістиці.

5. Загальні правила виявлення, огляду, фіксації і вилучення слідів. Засоби та методи виявлення та вилучення слідів. Значення і можливості попереднього дослідження слідів.

6. Види та характеристика слідів: людини (рук, рукавичок, ніг, взуття, тіла, одягу, зубів, виділень організму), транспортних засобів, знарядь злому і інструментів, матеріалів, речовин і виробів.

 

Набуття практичних вмінь та навичок:

1. Провести дактилоскопіювання на бланках системи реєстрації.

2. За відбитками на дактилокарті визначити типи і види папілярних візерунків.

3. На поданих предметах виявити слабовидимі і невидимі потожирові сліди рук шляхом опрацювання різноманітними порошкоподібними речовинами.

4. Скопіювати сліди на дактилоскопічну плівку.

5. Ознайомитися з виявленням невидимих слідів рук на папері за допомогою „магнітної кісточки” і парів йоду.

6. Ознайомитися з виявленням порівняно великої давнини невидимих слідів розчином азотнокислого срібла і нінгідрину в ацетоні.

7. Виявити ознаки, що дозволяють судити про те, якою рукою і якими пальцями залишені сліди. Виявлені при огляді ознаки докладно записати в практикум.

8. Скласти описову частину протоколу огляду предмета зі слідами рук.

9. З числа дактилоскопічних карт підозрюваних осіб підібрати ті, що варто направити на дактилоскопічну експертизу. Сформулювати питання експерту.

Література:

1-13, 15-17

 

Тема 3. Криміналістичне дослідження документів. Ідентифікація особи за ознаками зовнішності.

Семінар – 2 години

План.

1. Поняття, види та наукові засади криміналістичного дослідження документів. Зміст і завдання криміналістичного дослідження документів. Поняття та класифікація документів. Правила поводження з документами-речовими доказами.

2. Дослідження рукописних документів. Поняття письма та почерку. Ознаки письмової мови і почерку, їх класифікація та ідентифікаційне значення. Можливості встановлення властивостей та стану особи по почерку.

3. Поняття та наукові засади ототожнення особи за ознаками зовнішності, їх ідентифікаційне значення та класифікація. Система опису ознак зовнішності. Функціональний портрет людини.

4. Криміналістична портретна експертиза: поняття, питання, що вирішуються, методи проведення, підготовка матеріалів для її призначення.

Література:

1-13, 15

 

Тема 4. Загальні положення криміналістичної тактики. Криміналістична версія. Організація та планування розслідування.

Семінар – 2 години

План.

1. Поняття криміналістичної тактики, її система та завдання. Правові, психологічні та етичні засади криміналістичної тактики. Співвідношення тактики слідчих дій з процесуальним порядком її проведення.

2. Поняття тактичних прийомів, їх джерела та класифікація. Тактичний прийом і криміналістична рекомендація.

3. Поняття, сутність і види тактичних операцій (комбінацій), їх значення та використання у розкритті та розслідуванні злочинів.

4. Поняття, значення та види версій. Засади і правила побудови та перевірки слідчих версій.

5. Поняття і сутність планування розслідування. Принципи планування розслідування.

Література:

1-13, 15

Тема 5. Тактика слідчого огляду.

Семінар – 2 години

План.

1. Поняття, сутність та види слідчого огляду.

2. Завдання слідчого огляду.

3. Огляд місця події: підготовка, учасники, етапи огляду місця події, прийоми огляду.

4. Використання науково-технічних засобів при огляді; фіксація результатів огляду; зміст та форма протоколу огляду місця події.

5. Додатки до протоколу огляду: плани, схеми, фотозйомки, зліпки слідів.

Література:

1-13, 15, 18

Тема 6. Загальні положення криміналістичної методики. Криміналістична характеристика злочинів.

Семінар – 2 години

План.

1. Поняття, завдання та значення криміналістичної методики.

2. Структура криміналістичної методики.

3. Структура та види окремих методик розслідування злочинів.

4. Поняття, сутність та види слідчих ситуацій. Компоненти слідчої ситуації.

5. Поняття криміналістичної характеристики злочинів. Співвідношення криміналістичної характеристики злочинів з кримінально-правовою та кримінологічною характеристиками.

Література:

1-13, 15, 36

Тема 7. Розслідування злочинів проти життя та здоров‘я особи.

Практичне заняття – 2 години

План.

1. Криміналістична характеристика вбивств, заподіяння тілесних ушкоджень.

2. Особливості порушення кримінальних справ даної категорії. Завдання і тактика невідкладних слідчих дій.

3. Типові слідчі ситуації та слідчі версії по справах про вбивства, тілесні ушкодження.

4. Зміст і характеристика наступного етапу розслідування. Особливості тактики окремих слідчих дій.

Набуття практичних вмінь та навичок:

1. Вирішення завдань за матеріалами архівних кримінальних справ за злочинами проти життя та здоров‘я особи. Завдання для практичної роботи: а) визначити етапи розслідування конкретного злочину; б) назвати криміналістичні помилки у складанні процесуальних документів, послідовності проведення слідчих дій, призначення судових експертиз, планування розслідування, які відображені в матеріалах архівних справ. Наступним етапом цього виду практичної роботи є обговорення результатів вивчення архівних справ, вибіркове опитування студентів, з урахуванням конкретних видів злочинів, які були відображені у справі.

2. Задача:

30 вересня 2011 р. у лісопосадці дільничним уповноваженим міліції Івановим І.Д. був виявлений розчленований труп жінки. У трупа були відсутні нижні кінцівки. На трупі був надітий фланелевий халат світло-блакитного кольору. Іншого одягу на трупі не було. Труп був упакований у прозорий мішок розміром 1,5x3 м.

При огляді трупа слідчим Соколовим С.С. встановлено: жінці на вигляд 30-35 років, середньої статури, волосся русяве, пряме до пліч, обличчя овальне, чоло вертикальне, середньої висоти, брови дугоподібні вузькі, ніс увігнутий, малий, очі блакитні, рот великий, губи тонкі. На шиї трупа виявлена різко виражена горизонтальна борозна. Пальці на руках стиснуті в кулаки. Нижні кінцівки були вміло відчленовані злочинцем. Слідів боротьби, крові і нижніх кінцівок не виявлено. В процесі огляду слідчим було зроблена дактилокарта потерпілої.

Завдання:

1. Сформулюйте версії за даною фабулою, поясніть логічну основу сформульованих вами версій та наявними у справі фактами.

2. Складіть план розслідування даної справи, поясніть окремі завдання кожної дії на даному етапі розслідування.

3. Сформулюйте питання експерту при призначенні судово-медичної експертизи.

Література:

14, 20-36

Перелік питань для складання екзамену:

1. Предмет криміналістики. Закономірності об’єктивної дійсності, що вивчаються криміналістикою.

2. Поняття, завдання та види кримінальної реєстрації. Наукові і правові засади криміналістичного обліку.

3. Особливості пред'явлення для впізнання осіб, предметів, трупів.

4. Система криміналістики. Загальні та окремі завдання криміналістики.

5. Поняття, сутність та види судових експертиз. Система судово-експертних закладів України.

6. Особливості початкового етапу розслідування злочинів проти безпеки руху та експлуатації транспорту.

7. Закони розвитку науки криміналістики.

8. Обставини, що підлягають встановленню в справах про вбивства.

9. Особливості початкового етапу розслідування грабежів.

10. Місце криміналістики в системі юридичних наук.

11. Поняття, завдання, значення і види використання спеціальних знань у кримінальному судочинстві.

12. Криміналістична характеристика грабежів.

13. Види і характеристика методів науки криміналістики.

14. Поняття і види зразків для порівняльного дослідження, вимоги до них.

15. Особливості початкового етапу розслідування розбійних нападів.

16. Критерії допустимості спеціальних методів криміналістики у кримінальному судочинстві.

17. Поняття і наукові засади криміналістичної одорології. Завдання і можливості використання запахових слідів людини в розкритті та розслідуванні злочинів.

18. Тактика перевірки показань на місці. Сутність, значення та підготовка до проведення. Фіксація ходу та результатів.

19. Поняття та наукові засади криміналістичної ідентифікації.

20. Ідентифікація особи по голосу (фоноскопічна експертиза): сутність, коло питань, що вирішуються, особливості підготовки матеріалів для призначення експертизи.

21. Тактика огляду місця події.

22. Поняття і наукові засади криміналістичної ідентифікації, її значення у слідчій, експертній і судовій діяльності.

23. Метод словесного портрету. Загальні вимоги та методика складання.

24. Поняття тактичних прийомів, їх джерела та класифікація.

25. Поняття, види та форми криміналістичної ідентифікації.

26. Огляд місця події: підготовка, учасники, етапи огляду місця події, прийоми огляду.

27. Поняття, сутність і завдання очної ставки. Підготовка до очної ставки. Тактичні прийоми допиту на очній ставці.

28. Об’єкти криміналістичної ідентифікації. Процес ідентифікаційного дослідження.

29. Криміналістичне дослідження письма та почерку. Особливості підготовки матеріалів до призначення почеркознавчої та авторознавчої експертиз.

30. Можливості та завдання використання допомоги населення у боротьбі зі злочинністю. Форми та методи залучення громадян до участі в розкритті та розслідуванні злочинів.

31. Поняття і сутність криміналістичної діагностики. Наукові засади криміналістичної діагностики.

32. Поняття письмової мови та почерку. Ознаки письмової мови і почерку, їх класифікація та ідентифікаційне значення.

33. Криміналістична характеристика розбійних нападів.

34. Особливості порушення кримінальної справи про вбивство.

35. Види підробки документів. Ознаки зміни тексту документу та способи їх виявлення.

36. Поняття, завдання та об’єкти пред’явлення для впізнання.

37. Поняття та сутність тактичного рішення слідчого. Умови, що визначають прийняття і реалізацію тактичних рішень.

38. Правила поводження з предметами та документами, що є речовими доказами.

39. Поняття криміналістичної характеристики злочинів. Співвідношення криміналістичної характеристики злочинів з кримінально-правовою та кримінологічною характеристиками.

40. Техніко-криміналістична експертиза документів: поняття, коло питань, що вирішуються, підготовка матеріалів для призначення.

41. Поняття, сутність, завдання та види слідчого огляду.

42. Особливості провадження слідчих дій при розслідуванні грабежів.

43. Особливості призначення додаткової, повторної, комісійної і комплексної експертиз.

44. Поняття криміналістичної тактики, її система та завдання. Взаємозв'язок криміналістичної тактики з криміналістичною технікою і методикою.

45. Поняття, функції та елементи криміналістичної характеристики злочинів.

46. Особливості провадження слідчих дій при розслідуванні вбивств.

47. Особливості окремих видів планування розслідування.

48. Особливості провадження слідчих дій при розслідуванні розбійних нападів.

49. Поняття, ознаки та класифікація холодної зброї.

50. Особливості порушення кримінальної справи про грабіж.

51. Особливості порушення кримінальної справи про розбійний напад.

52. Використання науково-технічних засобів при огляді; фіксація результатів огляду; зміст та форма протоколу огляду місця події.

53. Поняття та класифікація криміналістичних версій, етапи їх побудови та перевірки.

54. Криміналістична характеристика вбивств.

55. Система опису ознак зовнішності людини. Засоби та методи фіксації зовнішніх ознак людини. Джерела інформації про ознаки зовнішності людини.

56. Поняття і сутність планування розслідування. Принципи планування розслідування.

57. Криміналістична характеристика злочинів проти безпеки руху і експлуатації транспорту.

58. Обставини, що підлягають встановленню під час розслідування злочинів проти безпеки руху і експлуатації транспорту.

59. Поняття, сутність і види пред'явлення для впізнання. Підготовка до пред'явлення для впізнання.

60. Основні елементи криміналістичної характеристики злочинів.

61. Особливості огляду трупа; значення і використання даних огляду трупа для встановлення особи загиблого та з'ясування інших обставин розслідуваної справи.

62. Характеристика основних тактичних прийомів проведення допиту.

63. Типові слідчі ситуації початкового етапу розслідування і слідчі версії у справах про вбивства.

64. Особливості виявлення, фіксації та вилучення слідів людини.

65. Поняття, значення та види допиту. Етапи проведення допиту та їх характеристика.

66. Особливості використання спеціальних знань при розслідування злочинів проти безпеки руху та експлуатації транспорту.

67. Види та характеристика слідів пострілу.

68. Особливості тактики обшуку в приміщенні і на місцевості.

69. Типові слідчі ситуації і напрямки розслідування злочинів проти безпеки руху і експлуатації транспорту на початковому етапі.

70. Види та характеристика слідів людини.

71. Поняття, сутність і види тактичних операцій (комбінацій), їх значення і використання у розкритті та розслідуванні злочинів.

72. Поняття, джерела, завдання та структура криміналістичної методики розслідування.

73. Підготовка до допиту. Визначення предмету допиту. Прийоми встановлення психологічного контакту з допитуваним.

74. Поняття, сутність та види слідчих ситуацій. Компоненти слідчої ситуації.

75. Особливості провадження окремих слідчих дій при розслідуванні злочинів проти безпеки руху і експлуатації транспорту.

76. Обставини, що підлягають встановленню під час розслідування розбійних нападів.

77. Поняття, сутність та види освідування. Мета і правила освідування.

78. Структура видової методики розслідування злочинів.

79. Особливості застосування судової фотографії для фіксації окремих об'єктів: місця події, трупа, живих осіб.

80. Поняття, завдання та види відтворення обстановки і обставин події.

81. Криміналістична характеристика грабежів.

82. Судова фотографія: види, методи, прийоми.

83. Поняття, сутність та види обшуку. Підготовка до обшуку. Технічні засоби пошуку.

84. Типові слідчі ситуації, що виникають на початковому етапі розслідування вбивств та їх характеристика.

85. Поняття криміналістичної техніки як розділу науки криміналістики. Галузі криміналістичної техніки.

86. Тактика слідчого експерименту. Сутність, задачі та види.

87. Типові слідчі ситуації початкового етапу розслідування та слідчі версії в справах про розбійні напади.

88. Особистий обшук: підстави, тактичні особливості проведення.

89. Поняття і завдання виїмки. Порядок проведення виїмки. Фіксація ходу та результатів виїмки.

90. Особливості порушення кримінальної справи про злочини проти безпеки руху і експлуатації транспорту.

ОСНОВИ ОХОРОНИ ПРАЦІ

Навчальна дисципліна «Основи охорони праці» вивчається з метою надання слухачам певного рівня знань з правових та організаційних питань охорони… Завдання вивчення дисципліни полягає у набутті слухачами знань, умінь і…  

Форма підсумкового контролю – екзамен.

ОСНОВНІ ТЕРМІНИ ДИСЦИПЛІНИ

Виробнича санітарія- це система організаційних, гігієнічних і санітарно-технічних заходів та засобів запобігання впливу шкідливих виробничих… Гігієна праці - галузь практичної та наукової діяльності, що вивчає стан… Небезпечний (виробничий) чинник - це такий чинник, вплив якого на працівника в певних умовах призводить до травм,…

ЛІТЕРАТУРА ДО ВСІХ ТЕМ

2. Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату… 3. Про пожежну безпеку від 17.12.1993 р. // Відомості Верховної Ради України… 4. Кодекс законів про працю України. – К.: Національний книжковий проект, 2011. – 96 с.

ТЕМАТИКА ТА ПЛАНИ ЛЕКЦІЙ

Тема 1. Правові та організаційні основи охорони праці.

Лекція – 2 години

План.

1. Зміст, мета, структура дисципліни «Охорона праці» та основні поняття в галузі охорони праці.

2.Правові основи з питань охорони праці.

Тема 2. Державне управління охороною праці, державний нагляд і громадський контроль за охороною праці.

Лекція – 2 години

План.

1. Організація державного управління охороною праці та управління охороною праці на виробництві.

2.Державний нагляд і громадський контроль за охороною праці.

3. Навчання та інструктаж з питань охорони праці.

Тема 5. Основи виробничої безпеки.

Лекція – 2 години

План.

1. Безпека праці на виробництві та причини виробничого травматизму.

2. Електробезпека.

3. Основи пожежної безпеки.

ПЛАНИ СЕМІНАРСЬКИХ І ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ

Тема 1. Правові та організаційні основи охорони праці.

Семінар – 2 години

План.

1. Охорона праці як галузь людської діяльності та навчальна дисципліна.

2. Основні визначення та терміни охорони праці.

3. Законодавчі акти з охорони праці, їх класифікація.

Література:

1, 4, 8, 9, 11, 12-18

 

Тема 2. Державне управління охороною праці, державний нагляд і громадський контроль за охороною праці.

Практичне заняття – 2 години

1. Структура державного управління охороною праці.

2. Нагляд та контроль за охороною праці.

3. Система управління охороною праці на виробництві.

4. Види інструктажів з питань охорони праці.

Література:

1, 4, 10, 11, 14-20, 23

 

Тема 3. Профілактика травматизму та професійних захворювань.

Практичне заняття – 1 година

1. Складові безпеки праці.

2. Основні причини виробничого травматизму.

3. Шляхи запобігання виробничому травматизму:

Література:

5, 7, 13, 15, 17, 21, 27

Тема 4. Основи фізіології та гігієни праці.

Практичне заняття – 1 година

1. Чинники, що впливають на формування стану виробничого середовища (параметри мікроклімату, забруднення повітря, освітлення, шум, вібрації, інфразвук, ультразвук, іонізуючі та електромагнітні випромінювання).

2. Закон України "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення" – основний зміст закону, визначення гігієни праці та виробничої санітарії.

Література:

6, 12-18, 21, 25, 26, 27

 

Тема 5. Основи виробничої безпеки.

Практичне заняття – 2 години

1. Загальні вимоги безпеки до технологічного обладнання та процесів.

2. Електробезпека.

3 Основи пожежної безпеки.

Література:

3, 12-18, 21, 23, 25

 

ПЕРЕЛІК ПИТАНЬ ДЛЯ СКЛАДАННЯ ЕКЗАМЕНУ

2. Сучасний стан охорони праці в Україні та за кордоном. 3. Державна політика України щодо охорони праці, її принципи. 4. Основні терміни та визначення в галузі охорони праці.

КРИМІНОЛОГІЯ

Кримінологія – це комплексна наука, яка вивчає злочинність, як соціальне явище, особу злочинця, причини та умови злочинності, шляхи і засоби її… Початком кримінології прийнято вважати працю Чезаре Беккарія (1738—1794 рр.),… Боротьба зі злочинністю, як свідчить теорія та практика різних держав, можлива тільки у двох основних напрямках.…

ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН

Форма контролю – залік.

ОСНОВНІ ТЕРМІНИ ДИСЦИПЛІНИ

Боротьба зі злочинністю– сукупність заходів економічного, політичного, правового, психологічного, організаційного, технічного та іншого характеру,… Виправлення засудженого– результат його перевиховання, який усуває можливість… Віктимізація– процес перетворення особи або групи осіб в жертву злочину, а також кінцевий результат такого процесу. …

Тематика і плани лекцій

Тема 1. Поняття, предмет, методи та система кримінології.

Лекція – 2 години

План.

1. Поняття кримінології як соціально-правової науки.

2. Предмет науки кримінологія.

3. Методологія і методи кримінологічної науки.

4. Місце кримінології у системі наук.

5. Система науки кримінології.

Тема 2. Злочинність та її основні характеристики .

Лекція – 2 години

План.

1. Злочин і злочинність як об’єкти кримінологічного аналізу. Поняття, основні ознаки і характеристики злочинності.

2. Основні показники злочинності.

3. Латентна злочинність та методи її оцінки.

4. Соціальні наслідки злочинності.

 

Тема 3. Кримінологічне вчення про особу злочинця. Причини та умови злочинності.

Лекція – 2 години

План.

1. Поняття та класифікація причин та умов злочинності.

2. Причини та умови конкретного злочину.

3. Механізм дії причин та умов злочинності.

4. Поняття та структура особи злочинця. Межі її кримінологічного вивчення.

5. Біологічне та соціальне в особі злочинця.

6. Кримінологічна класифікація і типологія особи злочинця.

 

Тема 4. Теорія запобігання злочинності.

Лекція – 2 години

План.

1. Поняття запобіжної діяльності. Профілактика злочинів і суміжні поняття.

2. Цілі, завдання, функції і межі профілактики злочинів.

3. Система запобіжної діяльності.

4. Класифікація запобіжних заходів.

5. Суб’єкти профілактики злочинів.

6. Правове регулювання профілактики злочинності.0

 

ПЛАНИ СЕМІНАРСЬКИХ ТА ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ

Тема 1. Поняття, предмет, метод та система кримінології.

Семінар - 2 години

Перелік ключових термінів та понять до теми:

Кримінологія, предмет кримінології, злочинність, причини та умови злочинності, профілактика злочинності, особа злочинця, методологія кримінології, взаємозв’язок кримінології з практикою, взаємозв’язок кримінології з суспільними та юридичними наук, історія розвитку кримінології.

План.

1. Поняття, характеристика предмету кримінології.

2. Метод, завдання і система кримінології.

3. Взаємозв’язок кримінології з практикою, з суспільними та юридичними науками.

4. Історія розвитку кримінології в Україні та за кордоном.

Теми рефератів:

1. Завдання та функції науки кримінології.

2. Співвідношення кримінології та кримінального права.

3. Завдання кримінології та шляхи впровадження наукових рекомендацій в практику боротьби зі злочинністю.

Питання для самоконтролю:

1. Поняття кримінології як соціально-правової науки.

2. Предмет кримінологічної науки.

3. Методологія і методи кримінологічних досліджень.

4. Місце кримінології у системі наук, її зв’язок з юридичними та іншими науками.

Методичні вказівки до теми 1:

Зазначимо, кримінологія є однією з суспільних наук і її місце на стику філософії, соціології, психології, правознавства та деяких інших наук. До правознавства кримінологія має відношення тому, що явища, які вона вивчає, базуються на кримінально-правових поняттях “злочин”, «злочинність» та “злочинець”. Профілактика злочинів теж має правову основу або правовий аспект. А детермінанти злочинності, особа злочинця пов’язані з дефектами правосвідомості, психології тощо. Разом з тим вивчення злочинності як соціального явища, особи злочинця та засобів протидії злочинності не обмежується тільки правовими характеристиками. Аналіз цих проблем лежить у сфері предмета соціології. Вже тому кримінологія є не тільки правова, а соціолого-правова наука.

Предмет кримінології — характеризує загальний зміст науки кримінології, визначає напрямки та завдання наукового дослідження. У процесі свого розвитку кримінологія окреслила свій предмет, до якого нині входять чотири основні елементи: злочинність, особа злочинця, причини та умови злочинності, протидія злочинності

Звичайно, основні елементи предмета кримінології не вичерпують усього її змісту. Щоб повніше, глибше й ефективніше вирішувати завдання, які стоять перед кримінологією, вона вивчає і проблеми, що безпосередньо не входять до її предмета. Це питання є дискусійним у зв’язку з тим, що до цих проблем мають певне відношення інші юридичні та неюридичні науки. До цих елементів відносять: жертва злочину; супутні злочинності негативні соціальні явища; суїцидальна поведінка; прогнозування злочинності, а також планування заходів протидії їй; кримінально-правова статистика, яка є основою аналізу стану злочинності у суспільстві; методика вивчення злочинності.

Слід звернути увагу, кримінологія, як і будь-яка наука, має свою систему, Загальну і Особливу (спеціальну) частини в залежності від підстав поділяється за обсягом науково-практичної інформації та ін..

Загальна частина вивчає загальнотеоретич­ні питання (поняття криміноло­гії як науки, її предмет, завдання, функції, система, методологія і методика досліджень, історія розвитку кримінології та аналіз її основних теорій). В особливій частині міститься кримінологічна характеристика різних видів і груп злочинів, їх детермінації, заходам запобігання.

Тема 2. Злочинність та її основні характеристики.

Перелік ключових термінів та понять до теми:

Злочинність, ознаки злочинності, кількісні та якісні характеристики злочинності, латентна злочинність, рівні латентності.

Семінар - 2 години

План.

1. Поняття злочинності, основні ознаки. Види злочинів.

2. Ознаки злочинності. Співвідношення злочинності і злочину.

3. Кількісні та якісні характеристики злочинності.

4. Поняття латентної злочинності. Обставини, що обумовлюють її існування.

5. Методика визначення рівня латентної злочинності.

6. Сучасний стан, тенденції злочинності в Україні.

Теми рефератів:

1. Дослідження злочинності у соціальному контексті.

2. Зовнішні та внутрішні характеристики злочинності.

 

Питання для самоконтролю:

Поняття злочинності, її види.

3. Рівень та коефіцієнт злочинності. 4. Динаміка злочинності, показники динаміки. 5. Структура та характер злочинності.

Тема 3. Кримінологічне вчення про особу злочинця. Причини та умови злочинності.

Перелік ключових термінів та понять до теми:

Особа, що вчинила злочин, особа злочинця, межі вивчення особи злочинця, кримінологічні ознаки особи злочинця, класифікація злочинців, типологія злочинців. Причини та умови злочинності, детермінанти, фактори, причинно-наслідковий зв’язок, класифікація причин та умов злочинності.

Семінар - 2 години

Практичне заняття – 2 години

План.

1. Особа, що вчинила злочин, як об’єкт кримінологічного вивчення.

2. Поняття особи злочинця і межі її вивчення в кримінології.

3. Основні ознаки кримінологічної характеристики особи злочинця.

4. Соціальне і біологічне в особі злочинця.

5. Кримінологічна класифікація і типологія злочинців.

6. Поняття причин та умов злочинності в кримінології.

7. Методологія дослідження причин злочинності. Причинно-наслідковий зв’язок.

8. Класифікація причин та умов злочинності.

9. Причини та умови злочинності в Україні на сучасному етапі.

 

Теми рефератів:

1. Вивчення соціальних позицій, ролей та діяльності злочинця.

2. Співвідношення соціального та біологічного в особі злочинця.

3. Причинність у кримінології.

4. Причинність як взаємодія соціального середовища.

 

Питання для самоконтролю:

1. Поняття особи злочинця.

2. Межі визнання особи злочинця в кримінології та кримінальному праві.

3. Основні кримінологічні ознаки особи злочинця.

4. Соціально-демографічні ознаки особи злочинця та їх значення.

5. Кримінально-правова характеристика особи злочинця.

6. Соціально-рольові характеристики особи злочинця.

7. Риси правової і моральної свідомості особи злочинця.

8. Соціально-психологічна характеристика особи злочинця.

9. Класифікація злочинців.

10. Типологія злочинців.

11. Поняття детермінації в кримінології.

12. Поняття причин та умов злочинності в кримінології.

13. Значення вивчення причинності в кримінології.

14. Складові елементи причинно-наслідкового зв’язку.

15. Причини та умови конкретних злочинів.

16. Криміногенні та анти криміногенні фактори.

Методичні вказівки до теми 3:

Розкрити поняття "особа злочинця" неможливо без тлумачення і засвоєння поняття "особа". Особа людини — це цілісна система соціальних і психічних рис, властивостей і якостей учасника і носія суспільних відносин.

Про особу злочинця можна говорити лише у відношенні людини, винної в злочинній діяльності, тобто особи, що вчинила систему навмисних цілеспрямованих дій, передбачених кримінальним законом, спрямованих на реалізацію загального для них мотиву. В інших випадках ми повинні говорити про осіб, що вчинили злочини.

При вивченні цієї теми, слід звернути увагу на те, що кримінологічна характеристика такої особи теж нерозривно пов’язана із злочином, який вона скоїла. Але кримінологів більше цікавить генезис особи злочинця, тобто процес її становлення і розвитку, який розкриває детермінанти її формування. Такий інтерес зникає, коли дана особа перестає бути антиасоціально орієнтованою. Таким чином, антисуспільні властивості, які характеризують особу злочинця, існують до злочину і обумовлюють його скоєння, проте визнання конкретної особи злочинцем можливе лише після і у зв’язку з вчиненням нею злочину. Особі злочинця притаманна система ознак, властивостей, якостей, що визначають її як людину, яка вчинила злочин. Будучи різновидністю особи взагалі, особа злочинця має загальні ознаки (стать, вік, фах, освіта, соціальний стан, роль у суспільстві), а також властиві лише особі злочинця специфічні ознаки, які визначають і виражають характер і ступінь її суспільної небезпеки. Вітчизняні кримінологи поділяють названі ознаки на такі основні групи: соціально-демографічні; кримінально-правові; соціальні ролі і статус; риси правової і моральної свідомості; соціально-психологічні характеристики.

Вивчаючи особу злочинців необхідно систематизувати отримані про них дані за певними критеріями. Боротьба зі злочинністю не може орієнтуватися лише на індивідуальну неповторність кожної особи, водночас вона повинна враховувати неоднорідність контингенту злочинців. Ця проблема розв’язується шляхом розподілу злочинців на окремі групи і типи, що досягається за допомогою класифікації та типології.

Вчення про причини та умови злочинності у вітчизняній і зарубіжній юридичній літературі не має єдиного тлумачення. Це пояснюється тим, що ця галузь юридичних досліджень відзначається особливою складністю, різноплановістю позицій вітчизняних і зарубіжних авторів, що призводить до наявності в підручниках з кримінології діаметрально протилежних концепцій причин та умов злочинності у нашому суспільстві.

Кримінологія приділяє багато уваги категорії причинності. Це зумовлюється тим, що злочинність і її причинність є основними елементами предмету науки кримінології. Проблема причинності має велике методологічне значення, визначає суть і зміст кримінології. Від її вирішення залежить розуміння соціально-правової природи злочинності, соціально-ідеологічної суті особи злочинця, розробка попереджуючих заходів, а також визначення інших кримінологічних проблем. Як складне явище злочинність є наслідком дії багатьох обставин, факторів і причин. З цією проблемою пов’язано саме виникнення кримінології як науки.

У кримінологічній літературі класифікація причин та умов злочинності здійснюється за декількома критеріями: за природою, за рівнем функціонування; за змістом і способом дії; за джерелами.

Зазначимо, причинне пояснення соціальне негативних явищ передбачає багаторівневий підхід. Стосовно до злочинності такими рівнями виступають: суспільство, соціальна група, індивід. Відповідно і наукове обґрунтування ділиться на філософський, соціологічний і психологічний рівні.

На філософському рівні формується загальна концепція причин та умов, що породжують соціальні відхилення у суспільстві. Соціологічний рівень дослідження причин злочинів передбачає вивчення більш конкретних зв’язків і відносин, які існують у сучасному суспільстві. В них проявляються загальні закономірності історичного розвитку і притаманні їм протиріччя, на які впливають існуючі перешкоди та недоліки. На психологічному рівні створюється той морально-психологічний стрижень, на якому ґрунтується або правомірна, або злочинна поведінка. Причина і наслідок поєднані між собою об’єктивним і закономірним зв’язком. Але характер цього зв’язку може бути різним. Він визначається як природою самих явищ, так і особливостями об’єктивних законів, що діють у цій області життя.

Завдання 1. Які з нижченаведених ознак і властивостей особи злочинця належать до соціально-демографічних, морально-психологічних, кримінально-правових та соціально-рольових ознак:

1) вид злочину;

2) наявність колишньої судимості;

3) стать;

4) корисливо-насильницька спрямованість поведінки;

5) вік;

6) потреби;

7) навмисна форма вини;

8) особливості інтелектуальної, вольової, емоційної сфер;

9) жорстокість;

10) повторність учинення злочину;

11) освіта;

12) співучасть в організованій злочинній групі;

13) зайнятість суспільно корисною працею;

14) індивідуальні умови життя винного;

15) інтереси;

16) сімейний стан;

17) ставлення до оточуючих та загальноприйнятих правил поведінки;

18) правовий нігілізм;

19) схильність до істерії;

20) розкаяння;

21) підмовництво;

22) брехливість;

23) спеціальний рецидив.

(Завдання може бути використано і для аудиторного безмашинного контролю за успішністю студентів).

Завдання 2.

Ознайомтеся з наведеними фабулами кримінальних справ. Використовуючи кримінологічну типологію, обґрунтуйте тип особи злочинця.

1. Громадянин П. з 11 років почав тікати з дому, вчиняв крадіжки продуктів і речей, у зв’язку з цим знаходився на профілактичному обліку в міліції. У 14 років його було притягнуто до кримінальної відповідальності за крадіжку з квартири. Після звільнення з колонії у перший же місяць разом з гр, Н., з яким познайомився під час відбуття покарання, гр. П. скоїв крадіжку і пограбування. Відбувши 5 років позбавлення волі, він влаштувався працювати на завод. В один із робочих днів він побив бригадира за те, що той обізвав його злочинцем, за що гр. П. було засуджено до 8 років позбавлення волі. У колонії він порушував режим, ухилявся від праці, брав участь у бійках з іншими засудженими, що встали на шлях виправлення.

2. Повертаючись додому з нічної зміни, гр. К. виявив на узбіччі дороги п’яного В., який спав. Громадянин К. витяг у нього з кишені гроші (150 грн.) і намагався зняти годинник, але був затриманий працівниками міліції. Громадянин К. раніше не судимий, за місцем роботи та мешкання характеризувався позитивно.

3. Громадянин Д. убив свою жінку, труп розчленив, склав у валізу і вийшов з дому, але на вулиці його затримали працівники міліції. Слідством було встановлено, що гр. Д. неодноразово судимий за хуліганство, насильницький грабіж і розбій. Свого часу суд визнав його неосудним.

4. Громадянина С., який працював на заводі, було затримано на прохідній з набором гаечних ключів. За це його було притягнуто до адміністративної відповідальності. Протягом року він двічі побував у витверезнику. До роботи ставився добре. Одного разу гр. С. побачив на території заводу схований електродвигун і вирішив його вкрасти. Електродвигун йому був потрібний для дачі. Під час крадіжки гр. С. було затримано працівниками охорони.

Завдання 3.

З якого моменту починається кримінологічне вивчення особи злочинця?

а) з моменту вчинення злочину;

б) з моменту винесення обвинувального вироку;

в) з моменту вступу вироку в законну силу;

г) з моменту девіантної поведінки;

д) з моменту порушення норм адміністративного права.

Обґрунтуйте свою точку зору. Дайте вичерпну відповідь.

Завдання 4. Нижче, наведені деякі особливості поведінки людини, котрі характеризують її як індивіда або як особистість: відкритість до спілкування, товариськість, комунікабельність, працелюбність, гарна координація обох рук, старанність, акуратність, велика емоційна збудливість, швидкий темп діяльності, добросовісність, рухливість, сором’язливість, байдужа реакція на громадську оцінку, високі фізичні рефлекторні схильності, висока швидкість засвоєння навичок, впертість, пластичність, чесність.

Визначте особливості, котрі відображають поведінку особи злочинця. Обґрунтуйте свою точку зору.

Завдання 5.

Громадянин Ф. вів наступний спосіб життя: довго не затримувався на одному місці роботи – його звільняли за численні прогули; систематично пиячив, внаслідок чого був визнаний хронічним алкоголіком, вів себе непристойно у громадських місцях. Дружина і неповнолітній син залишили його, оскільки він систематично конфліктував, ображав їх, продавав спільне майно з метою придбання спиртного. Громадянин Ф. підозрювався також у розкраданні продуктів з магазину, але за недоведеністю справу було припинено.

У 2011 p. гр. Ф. у дворі свого будинку вчинив у нетверезому стані правопорушення, викрикував нецензурні слова, чіплявся до мешканців будинку, ображав їх. У зв’язку з цим його було затримано міліцією. За ознаками ст. 173 Кодексу про адміністративні правопорушення України гр. Ф. притягнуто до відповідальності за дрібне хуліганство.

Чи можна вважати гр. Ф. злочинцем? Дайте визначення особи злочинця.

Завдання 6. Відомо, що протиправна поведінка може ставити за мету:

- безпосереднє задоволення будь-якої потреби;

- реалізацію більш віддалених життєвих планів, які спрямовані на задоволення будь-якої потреби;

- вирішення особистих конфліктів та усунення перешкод на шляху до задоволення актуальних та потенційних потреб;

- відмова від соціально активної поведінки, пов’язаної з використанням своїх юридичних обов’язків.

Наведіть конкретні приклади цих форм протиправної поведінки та проаналізуйте їх з позиції типових характеристик осіб, які вчиняють дані злочини.

Завдання 7. Вкажіть, які ознаки та властивості особи, котрі наведені нижче, можуть свідчити про потенційну готовність даної людини вчинити злочини: підвищена збудливість; бадьористь, підвищений настрій; дратівливість; слабке емоційне збудження; запальність; неврівноваженість; невпевненість в собі; неохайність; егоїзм; жадоба; безпринципність; брехливість; жорстокість; безкультур’я; колективізм; заздрість; злобність. Наведіть конкретні приклади.

Завдання 8. Які з наведених нижче можливих типологічних груп можуть бути віднесені до кримінологічних типологій особи злочинця, а які – до інших (наприклад, кримінально-правовим ті ін.):

- хулігани, злодії, вбивці, вимагачі, шахраї, насильники;

- особи, які вчинили злочини з корисливою, агресивно-насильницькою мотивацією та ін.;

- особи, які вчинили злочин вперше, повторно;

- необережні злочинці, ситуаційні, випадкові та ін.;

- криміногенна особистість, особа злочинця, злочинна особистість.

Поясність, у чому різниця в наведених типологій? Яке наукове і практичне значення мають типологія та класифікація злочинців?

Завдання 9. Кримінальна статистика свідчить про значні відмінності кримінальної активності чоловіків та жінок. Чим це можна пояснити?

Завдання 10. Ознайомтеся з архівною кримінальною справою і складіть за її матеріалами кримінологічний портрет засудженої особи. На цій підставі визначте її соціальні ролі та статуси, а також моральні і психічні властивості.

Вкажіть, які відомості є необхідними для складання кримінологічної характеристики? Які з них відсутні у даній кримінальній справі, із яких джерел їх можна отримати?

Завдання 11. Поясніть на конкретних прикладах, як взаємопов’язані малорозвиненість правової системи держави і стан злочинності?

Завдання 12. Як пов’язані між собою досягнення в науці та техниці і злочинність? Відповідь обґрунтуйте з наведенням відповідних прикладів.

Завдання 13. Як Ви розумієте «синдром звикання» населення до злочинності? У чому небезпека цього синдрому?

Завдання 14. Визначте за значимістю вплив на злочинність наступних чинників: 1) неврожаї в суспільстві; 2) безробіття; 3) неналежне виховання в родині; 4) значне падіння моральних цінностей; 5) агресія та неповага особи до оточуючих; 6) вплив представників злочинного середовища на інших осіб; 7) вживання алкогольних напоїв або наркотичних засобів.

Якими основними чинниками Ви можете доповнити вищезазначений перелік.

Завдання 15. Надайте класифікацію причин та умов за наступними критеріями: а) за рівнем узагальнення; б) за суттю; в) за змістом; г) за природою; д) за джерелом виникнення; є) виходячи із часової та просторової належності.

Завдання 16. Назвіть основні положення теорії казуальності, яка широко використовується кримінологічною наукою.

Завдання 17. Яке співвідношення таких дефініцій як: «фактори», «чинники», «обставини», «детермінанти», «казуалістика». Чи є вони тотожними? Обґрунтуйте свою точку зору.

Завдання 18. Чи мають причини і умови злочинів регіональний характер? В чому вони проявляються? Для чого необхідно їх знання?

Тема 4. Теорія запобігання злочинності.

Перелік ключових термінів та понять до теми:

Профілактика, запобігання, припинення, система запобіжної діяльності, правові основи профілактики злочинності

Семінар - 2 години

План.

1. Поняття профілактики, запобігання та припинення, їх співвідношення.

2. Цілі, завдання, функції та межі запобіжної діяльності.

3. Система запобіжної діяльності.

4. Правові та організаційні основи профілактики злочинності.

5. Види та рівні запобігання злочинності.

Теми рефератів:

1.Зміст запобіжної діяльності.

2.Основи віктимологічної профілактики.

Питання для самоконтролю:

1. Цілі та завдання запобіжної діяльності.

2. Рівні профілактики.

3. Класифікація запобіжних заходів.

4. Суб’єкти профілактики злочинів.

Методичні вказівки до теми 4:

Головним напрямком у діяльності суспільства на всіх етапах його історичного розвитку в боротьбі зі злочинністю має бути профілактика злочинів. Ця проблема вже багато років привертає увагу як уряди держав, так і громадськість. Високий рівень злочинності робить проблему профілактики злободенною і актуальною у всьому суспільстві (в широких колах вчених-правознавців, філософів, кримінологів та практичних робітників правоохоронних органів і перш за все у працівників ОВС).

Профілактика злочинності – це багаторівнева система державних та громадських цілеспрямованих заходів щодо виявлення, усунення, нейтралізації причин та умов злочинності.

Залежно від ієрархії причин і умов злочинності розрізняють три основних рівня її попередження: загальносоціальний, соціально-кримінологічний та індивідуальний.

В залежності від масштабів виділяють: заходи загальної профілактики, що здійснюються до всього населення держави; спеціальної, що здійснюються в межах відомства чи великих соціальних груп (наприклад, мігрантів, неповнолітніх); в мікрогрупах (сім’я); індивідуальної профілактики (до окремої особи). За ознакою правового регулювання заходи профілактики поділяються на правові (регулюються нормами адміністративного, кримінального, кримінально-процесуального та інших галузей права), неправові (регулюються мораллю, традиціями, технічними нормами).

За змістом (спрямованістю та видом їх дії) дає можливість виділити заходи профілактики всіх рівнів, масштабів та обсягів на: соціально-економічні;

- організаційно-управлінські; ідеологічні; соціально-психологічні; медичні і психолого-педагогічні; технічні; правові.

Суб’єктами профілактики злочинності (злочинів) є органи, установи, організації, підприємства, а також посадові особи (службовці) й окремі громадяни, на яких законом покладені завдання та функції по виявленню, усуненню, послабленню, нейтралізації причин та умов, які сприяють існуванню і поширенню злочинності в цілому, її окремих видів і конкретних злочинів, а також утриманню від переходу на злочинний шлях і забезпечення ресоціалізації осіб, схильних до вчинення злочинів (рецидиву).

За завданнями, компетенцією і змістом попереджувальної діяльності суб’єкти профілактики класифікуються на: органи влади загальної компетенції (їх установи, організації, підприємства); неспеціалізовані; частково спеціалізовані; спеціалізовані органи.

Тема 5. Кримінологічне вчення про жертву злочину.

Перелік ключових термінів та понять до теми:

Віктимологія, особа потерпілого, жертва злочину, класифікація жертв злочинів, віктимність, віктимізація, рівень віктимності.

Семінар - 2 години

План.

1. Виникнення та становлення віктимології як науки.

2. Особа потерпілого і її кримінологічне значення.

3. Класифікація жертв злочинів.

4. Віктимологічна детермінація.

5. Віктимологічна профілактика

Теми рефератів:

1. Обставини об’єктивного та суб’єктивного характеру, що впливають на віктимність жертви злочину.

2. Заходи віктимологічної профілактики окремих видів злочинів.

Питання для самоконтролю:

1. Поняття віктимології.

2. Поняття жертви злочину.

3. Зв’язок “злочинець-потерпілий”.

4. Комплексний підхід до класифікації жертв злочину.

5. Кримінально-правовий підхід до класифікації жертв злочину.

6. Значення класифікації і типології жертв.

Методичні вказівки до теми 5:

Слово "віктимологія" походить від латинського слова “vісtіmа”— жертва і грецького “logos” — вчення, що разом означає “вчення про жертву”. Віктимологія – напрямок кримінології, яка вивчає кількісну і якісну характеристики жертв злочинів, закономірності їх взаємовідносин із злочинцями, з метою удосконалення форм і методів попередження злочинності.

Слід звернути увагу, що предметом віктимології, а точніше кримінальної віктимології, є: жертви злочинів, відносини, що пов'язують злочинця і жертву, ситуації, що передують злочину.

Першу спробу системних досліджень проблеми потерпілого від злочину здійснив у 1948 р. німецький вчений Г. Гетіг. Він написав книгу "Злочинець і його жертва", в якій розробив вчення про жертву злочину і довів, що відношення жертва-злочинець тісно пов’язані зі злочином.

Ключовою категорією віктимології виступає "жертва злочину". Жертва у віктимології — це особа або певна спільнота людей, якій прямо чи опосередковано нанесена будь-яка шкода від злочинного посягання. Таке широке розуміння особи потерпілого дає можливість комплексно дослідити всі її ознаки.

Особа потерпілого вивчається віктимологією на двох основних рівнях: на першому, індивідуальному рівні вивчають фактори, що можуть впливати на виникнення і розвиток наміру у майбутнього злочинця вчинити злочин, а також на механізм вчинення злочину; на другому рівні, вивчається сукупність жертв, яким злочином завдано шкоди, з метою визначення реальних наслідків злочинності. У загальних рисах кінцевою метою вивчення жертв злочинів є підвищення ефективності попередження конкретних злочинів і злочинності загалом шляхом здійснення цілеспрямованого впливу як на злочинців, так і на потенційних жертв злочинів.

Перелік питань для заліку

2. Предмет кримінологічної науки. 3. Методологія і методи кримінологічних досліджень. 4. Місце кримінології у системі наук, її зв’язок з юридичними та іншими науками.

ЮРИДИЧНЕ НОРМОПРОЕКТУВАННЯ

Навчальна дисципліна «Юридичне нормопроектування» вивчає науково-теоретичні та практичні основи юридичної техніки, особливості нормопроектної… Метою навчальної дисципліни є: - вивчення загальних питаньнормопроектної техніки, основних принципів нормотворчої діяльності органів внутрішніх…

ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН

  ОСНОВНІ ТЕРМІНИ ДИСЦИПЛІНИ Нормопроектуванняявляє собою специфічну діяльність компетентних органів, яка полягає у процедурі виявлення та вивчення…

Основні законодавчі та нормативно-правові акти

2. Закон України “Про державну таємницю ”від 21 січня 1994 року № 3855-XII. – К. : Парламент. вид-во, 2010. 3. Закон України ”Про нотаріат” від 2 вересня 1993 року N 3426-XII. – К. :… 4. Закон України “Про національний фонд і архівні установи”від 24 грудня 1993 року № 3815-XII (3815-12). – К. :…

Основна література

19. Бержерон Р. Український посібник з нормопроектування / Р. Бержерон. – К., 1999. – 204 с.

20. Великий енциклопедичний юридичний словник / за ред. акад. НАН України Ю.С. Шемшученка. – К. : ТОВ Видавництво “Юридична думка”, 2007.– 1052 с.

21. Загальні елементи нормопроектування: Канадська перспектива. – К., 1998.– 228 с.

22. Дідич Т.О. Нормопроектування: теоретико-правовий аспект: Автореф. дис. … канд.. юрид. наук. – К., 2006. – 20 с.

23. Дідич Т.О. Нормопроектування: питання теорії та методології: монографія. – К.: Вид-во Європ. Університету, 2010. – 160 с.

24. ДСТУ 4163-2003. Державна уніфікована система документації. Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлювання документів. Вид. оф. – (Чинний від 01.09.2003). – К. : Держспоживстандарт, 2003. – 21 c.

25. ДСТУ 2732-2004. Державний стандарт України. Діловодство й архівна справа. Терміни та визначення понять. Вид. оф. – (Чинний від 01.07.2005). – К. : Держстандарт України, 2005. – 24 c.

26. ДСТУ 3582-1997. Державний стандарт України. Інформація та документація. Скорочення слів в українській мові. Загальні вимоги та правила. Вид. оф. – (Чинний від 01.07.98). – К. : Держстандарт України, 1998. – 24 c.

27. Збірник тез лекцій з нормопроектування. – К. : Мінюст України. Центр правов. реформи і законопр. робіт, 2012. – 159 с.

28. Ковальський В.С., Кузінцев І.П. Правотворчість: теоретичні та логічні засади / В.С. Ковальський, І.П. Кузінцев. – К. : Юрінком Інтер, 2005.

29. Красницька А.В. Юридичні документи: техніка складання, оформлення та редагування. – К.: Парламентське видавництво, 2006 (розділи 3, 4, 5, 9, 11). – 538 с.

30. Нормотворча діяльність : зб. норм.-прав. актів та метод. реком. / Міністерство юстиції України. – К. : Вид. Дім „Ін Юре”, 2011.

31. Справочник по нормотворческой технике. / Пер. с нем. – 2-е изд., перераб. – М.: Издательство БЕК, 2002. – 296 с.

32. Ткачук А. Законодавча техніка. Практичний посібник нормопроектувальника. К., 2011. – 268 с.

33. Шугрина Е.С. Техника юридического письма : учеб.- практ. пособ. / Е.С. Шугрина. – М., 2010.

 

Додаткова література:

34. Ануфрієв М.І. Систематизація нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України та вдосконалення його правотворчої діяльності / М.І. Ануфрієв // Систематизація законодавства в Україні: проблеми теорії і практики : матеріали міжнар. наук.-практ. конф. – К. : Ін-т законодавства Верховної Ради України, 1999. – С. 71-75.

35. Биля І. Нормотворча техніка (поняття і загальна характеристика) / І. Биля // Міжнародна поліцейська енциклопедія : у 10 т. / відп. ред. Ю.І. Римаренко, Я.Ю. Кондратьєв, Ю.С. Шемшученко. – К. : Концерн “Вид. Дім “Ін Юре”, 2003. – Т. 1 :Теоретико-методологічні та концептуальні засади поліцейського права та поліцейської деонтології. – 1232 с.

36. Бобровник С. Принципи нормотворчої техніки / С. Бобровник . – Там само.

37. Бобровник С. Юридична техніка / С. Бобровник // Міжнародна поліцейська енциклопедія : у 10 т. / відп. ред. Ю.І. Римаренко, Я.Ю. Кондратьєв, Ю.С. Шемшученко. – К. : Концерн “Вид. Дім “Ін Юре”, 2003. – Т. 1. :Теоретико-методологічні та концептуальні засади поліцейського права та поліцейської деонтології. – 1232 с.

38. Бондар Ю.М. Правозастосовні помилки / Ю.М. Бондар. – Там само.

39. Дутко А. Загальна характеристика техніко-юридичного нормотворення / А. Дутко // Вісник Львів. ун-ту. – 2000. – Вип. 35. – С. 48-51.

40. Железняк Н. Нормотворча діяльність як форма реалізації державної правової політики / Н. Железняк // Право України.– 2004.– № 7. – С. 94-99. – (Серія юридична).

41. Зайцев Ю. Автентичність правового тексту та проблеми його термінологічно-мовного оформлення (на матеріалі проекту Цивільного кодексу) / Ю. Зайцев // Українське право. – 1997. – № 3.

42. Законотворча діяльність: Словник термінів і понять / За ред. акад. НАН України В.М. Литвина. – К.: Парламентське видавництво, 2012. – 304 с.

43. Кашанина Т.В. Юридическая техника : учебник / Т.В. Кашанина. – М. : Эксмо, 2010.

44. Красницька А.В. Проблеми формування визначення поняття юридичної техніки у пострадянські часи / А.В. Красницька // Науковий вісник КНУВС. – 2010.

45. Красницька А.В. Правозастосовні помилки у текстах процесуальних актів кримінального судочинства / А.В. Красницька // Судова апеляція. – 2009. – № 1. – С. 28-33.

46. Красницька А.В. Типові помилки процесуального характеру, яких припускаються у процесуальних актах судового провадження / А.В. Красницька // Держава і право : зб. наук.праць. – Вип. 43. – К. : Ін-т держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, 2009. – С. 500-505. – (Юрид. і політ. науки).

47. Красницька А.В. Правила-вимоги юридичної техніки щодо процесуальних актів кримінального судочинства / А.В. Красницька // Юриспруденція: теорія і практика. – 2009. – № 1. – С. 7-13.

48. Красницька А.В. Процесуальні акти кримінального судочинства: юридична техніка, шляхи вдосконалення : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук / А.В. Красницька. – К., 2008.– 20 с.

49. Красницька А.В. Удосконалення мови процесуальних актів кримінального судочинства / А.В. Красницька // Українська мова в юриспруденції: стан, проблеми, перспективи : зб. матеріалів наук.-практ. конф. – К., 2006. – С. 79-82.

50. Красницька А.В. Юридична техніка процесуальних актів кримінального судочинства / А.В. Красницька // Науковий вісник НАВСУ. – № 2. – 2003. – С. 120-128.

51. Петрова І. Вимоги, пред'явлені до нормативно-правових актів МВС України / І. Петрова // Підприємництво, господарство і право. – 2009. – № 8.

52. Проект Закону України «Про нормативно-правові акти» від 1 грудня 2010 року № 7409.

53. Чухвичев Д.В. Законодательная техника : учеб. пособ. / Д.В. Чухвичев. – М. : ЮНИТИ-ДАНА, 2010. – 288 с.

54. Шестопалова Л. Особливості нормотворчості в органах внутрішніх справ / Л. Шестопалова, М. Мельничук // Вісник Академії управління МВС. – 2009. – № 2. – С. 92-98.

Інтернет-ресурси

http://portal.rada.gov.ua – Офіційний веб-сайт Верховної Ради України.

http://www.nau.ua – Інформаційно-пошукова правова система «Нормативні акти України (НАУ)».

ТЕМАТИКА І ПЛАНИ ЛЕКЦІЙ

Тема 1. Теоретичні основи нормопроектування: природа, сутність, принципи, функціональне призначення, мета, суб’єкт нормопроектування.

Лекція – 2 години

План.

1. Загально-теоретичні основи нормопроектування.

2. Правова основа нормотворчої діяльності МВС.

 

Тема 2. Юридична техніка: предмет, методологія, мета, завдання, проблеми, її значення для нормопроектної діяльності. Структура і види юридичної техніки.

Лекція – 2 години

План.

1. Юридична техніка як чинник ефективності правотворчої та правозастосовної діяльності.

2. Засоби,прийоми,правила-вимогиюридичної техніки, що використовуються при формуванні змісту нормативно-правових і правозастосовнихактів.

 

ПЛАНИ СЕМІНАРІВ І ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ

Тема 2. Юридична техніка: предмет, методологія, мета, завдання, проблеми, її значення для нормопроектної діяльності. Структура і види юридичної техніки.

Семінар – 1 годин

План.

1. Юридична техніка як чинник ефективності й досконалості правотворчої, правореалізаційної та правозастосовної діяльності.

2. Види юридичної техніки.

3. Система засобів, прийомів, правилюридичної техніки, що використовуються при формуванні змісту нормативно-правових і правозастосовних актів.

Література:

1-23, 27, 28, 30-37, 42-54

Тема 4. Вимоги нормопроектної техніки при підготовці текстів юридичних документів.

Семінар – 1 годин

План.

1. Правові вимоги, що висуваються до текстів юридичних документів.

2. Логічні вимоги, що висуваються до текстів юридичних документів.

3. Мовностилістичні вимоги, що висуваються до текстів юридичних документів.

Література:

9-20, 27-39, 41-43, 51-53

 

Тема 6. Нормативно-правові акти МВС України: основні риси, функції, зміст, композиційна побудова, юридико-технічні особливості, технічна досконалість.

Семінар – 1 годин

План.

1. Нормативно-правові акти МВС України: юридична природа, основні риси, функції, види, сфера застосування, призначення.

2. Юридико-технічні особливості, технічна досконалість нормативно-правових і правозастосовнихактів.

Література:

1, 2, 6-8, 19-23, 28-32, 34, 42, 53, 54

Тема 8. Правозастосовні акти: основні риси, функції, зміст, структура, юридико-технічні особливості, технічна досконалість.

Практичне заняття – 1 година

План.

1. Сутність, призначення, склад, види, вимоги до складання й оформлення розпорядчих, організаційно-правових, кадрових документів. Їх підготовка та правила складання й оформлення.

2.Призначення, склад і види інформаційних, планових, звітних документів. Їх підготовка та правила складання.

3. Характеристика основних документів, які використовуються в спра­вах про адміністративні правопорушення. Правила їх оформлення.

Література:

1-3, 7, 11-19, 24-26, 28, 29, 42, 44-51

Тема 9. Процесуальні акти: поняття, сфера застосування, правові властивості, ознаки, види, структура, юридико-технічні особливості, технічна досконалість.

Семінар – 1 годин

План.

1. Сутність, призначення, склад і види кримінальних процесуальних документів.

2. Вимоги Кримінального процесуального кодексу України до форми й змісту кримінальних процесуальних документів.

3. Підготовка, складання, аналіз та редагуваннякримінальних процесуальних документів.

Література:

1, 9-16, 29, 37, 45-51

 

Тема 10. Причини появи та шляхи усунення правотворчих і правозастосовних помилок у текстах юридичних документів.

Семінар – 1 година

План.

1. Правотворчі помилки: визначення поняття, види.

2. Правозастосовні помилки: визначення поняття, види.

3. Аналіз і редагування текстів нормативно-правових та індивідуальних актів в аспекті дотримання логічних, структурних, мовностилістичних вимог.

Література:

1, 19, 27, 28, 30-33, 35-38, 43-53

 

ПЕРЕЛІК ПИТАНЬ ДЛЯ СКЛАДАННЯ ЗАЛІКУ

2. Правова природа нормативно-правових актів, їх класифікація. 3. Юридична техніка як методологія, наука та навчальна дисципліна. 4. Нормопроектна техніка як різновид юридичної техніки.

ТЕОРІЯ КВАЛІФІКАЦІЇ ЗЛОЧИНІВ

Одним з найважливіших питань при застосуванні закону про кримінальну відповідальність є визначення того, який саме злочин вчинила особа та якою… Вивчення цього курсу має сприяти вихованню поважного ставлення до Закону про… В умовах дії Кримінального кодексу України зазначений курс має на меті також поєднати знання студентів, здобуті під…

ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН

Підсумковий контроль - залік.

ОСНОВНІ ТЕРМІНИ

Принципи кваліфікації злочинів – це загальні начала, вихідні положення, якими слід керуватися при встановленні відповідності між фактичними ознаками… Офіційна (легальна) кваліфікація – це кваліфікація злочину, яка здійснюється… Неофіційна (доктринальна) кваліфікація – це відповідна правова оцінка, яка дається окремими громадянами, адвокатами,…

Нормативна база

2. Кримінальний кодекс України. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу до кодексу : http:// zakon1.rada.gov.ua 3. Кримінальний процесуальний кодекс України : Закону України від 13 квітня… http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4651%D0%B0-17

Тези доповідей та матеріали конференцій

2. Основні напрями розвитку кримінального права та шляхи вдосконалення законодавства України про кримінальну відповідальність : матер. міжнар.… 3. Теоретичні та прикладні проблеми кримінального права України : матеріали ІІ… 4. Актуальні проблеми розкриття та розслідування злочинів : зб. наук. праць за матер. наук.-практ. конф. (м. Київ, 29…

ТЕМАТИКА І ПЛАНИ ЛЕКЦІЙ

Тема 1. Поняття та значення кваліфікації злочинів. Склад злочину як юридична підстава кваліфікації.

Лекція – 2 години

План.

1. Поняття, структура та принципи кваліфікації злочинів.

2. Підстави, передумови та види кваліфікації злочинів.

3. Юри­дичне закріплення результатів кваліфікації злочинів.

4. Механізм, правила, етапи та стадії кваліфікації злочинів.

 

 

Тема 3. Кваліфікація злочинів, вчинених у співучасті.

Лекція – 2 години

План.

1. Кваліфікація злочину, вчиненого у співучасті.

2. Кваліфікація дій виконавця.

3. Кваліфікація дій організатора, підбурювача та пособника.

4. Кваліфікація дій учасників організованої групи чи злочинної організації.

Тема 4. Кваліфікація злочинів при конкуренції кримінально-правових норм.

Лекція – 2 години

План.

1. Поняття й види конкуренції кримінально-правових норм. Відмінність конкуренції від колізії.

2. Кваліфікація злочинів при конкуренції загальної та спеціальної норми.

3. Кваліфікація злочинів при конкуренції частини і цілого.

4. Кваліфікація злочинів при конкуренції кваліфікуючих або пом'якшуючих ознак складу злочину.

 

ПЛАНИ СЕМІНАРСЬКИХ І ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ

Тема 2. Кваліфікація попередньої злочинної діяльності

Семінар – 2 години

План.

1. Поняття та кваліфікація закінченого злочину.

2. Кваліфікація окремих видів готування до злочину.

3. Кваліфікація окремих видів замаху на злочин.

4. Добровільна відмова від закінчення злочину.

Література:

1-5, 7-11, 13, 14, 15, 17, 19, 21-34, 48, 55

Тема 3. Кваліфікація злочинів, вчинених у співучасті.

Практичне заняття – 2 години

План.

1. Кваліфікація злочину, вчиненого у співучасті.

2. Кваліфікація дій виконавця.

3. Кваліфікація дій організатора, підбурювача та пособника.

4. Кваліфікація дій учасників організованої групи чи злочинної організації.

5. Добровільна відмова від доведення злочину до кінця при співучасті.

 

Вирішити наступні задачі:

1. Р. та З. о 20 год чекали на зупинці тролейбуса. До них підійшли незнайомі їм М. та Л. в стані алкогольного сп'яніння та почали вимагати, щоб Р. ішов собі, а З. попрямувала з ними. Р. відмовився виконати їхні вимоги. М. почав завдавати удари Р, а Л., застосовуючи фізичне насильство, почав зривати із З. одяг. Від отриманих ударів Р. знепритомнів, що надало змоги Л. подолати опір та вступити із З. у статевий зв'язок. М. у статевий зв'язок із З. не вступав.

Як вирішити справу?

2. У стані наркотичного сп'яніння М., В., Т., Л. та С. близько 3 год ночі на вулиці порушували громадський порядок, лаялися, кричали. Міліціонер К., який ніс службу з охорони громадського порядку, почав вимагати, щоб вони припинили хуліганські дії. Однак ті не лише не виконали вимог, а й почали з ним сперечатися, глузувати з нього, а Л. запропонував для втіхи забрати в міліціонера пістолет, а замість нього покласти шприц із наркотиком. Хулігани почали наступати на міліціонера, взявши його в коло. В. збив К. з ніг, Т. вихопив у нього зброю, а Л. та С. почали бити міліціонера, завдавши йому тілесні ушкодження середньої тяжкості. Т. зі зброєю втік.

Як вирішити справу?

3. Д., О. та Р, маючи намір викрасти музикальний центр "Sоnу", через вікно залізли до квартири знайомого їм П. Коли вони вже виходили з квартири, то зустрілися на порозі з 70-річною бабусею П. О. із силою вдарив жінку, вона впала, вдарилася головою об перила та померла.

Кваліфікуйте дії О., Д. та Р.

4. Раніше судимий М., маючи намір помститися П. за те, що він його назвав "козлом", сказав своїм знайомим, раніше судимим за ст.186 КК України К. та В., що П. буде повертатися з роботи в понеділок з великою сумою грошей, і вказав, у якому місці, в який час буде зручніше здійснити на нього напад. У призначений день і час К. та В. прийшли, а М. зателефонував К. по мобільному, що затримується й повідомив, що на стоянці П. буде о 22 год. К. і В. із застосуванням фізичного насилля напали на П., однак грошей у нього не було.

Дайте юридичну оцінку вчиненому учасниками події.

5. 3. домовився з громадянином Болгарії П. про збут в Україні підроблених грошей. 3. отримав від П. 40 тис. фальшивих гривень і почав шукати збувачів грошей. Так він видав громадянам К., В., Д. і А. під відсоткову реалізацію по 10 тис. кожному. Під час збуту фальшивих купюр А. був затриманий співробітниками УБОЗУ.

Дайте юридичну оцінку вчиненому учасниками події.

6. К. розповіла М. про те, що в Internet-клубі, де вони грали в комп'ютерні ігри, перевстановлювали сигналізацію, та що вночі вона працювати не буде, а також про те, що охоронець о 23 год лягає спати. Вона ж сказала М., що було б дуже добре, якби в них був свій комп'ютер. М. вночі викрав комп'ютер і приніс його собі додому, де й встановив. Наступного дня він зателефонував К. і розповів, що в нього вже є комп'ютер. К. повідомила в міліцію про скоєний М. злочин.

Як вирішити справу?

7. Л. товаришувала з Ф. і дуже заздрила їй, тому що батько Ф. працював у великій фірмі, тож вона мала багато модних речей. Л. розповіла раніше судимому У. про те, що в квартирі Ф. багато цінних речей і техніки. У. разом з Л. підійшли до квартири Ф., Л. натиснула дзвінок, а У. сховався. Коли Ф. відчинила двері, У. заскочив до квартири, а Л. пішла геть. У. вдарив Ф. по голові, потім, долаючи опір зґвалтував її та, взявши з квартири гроші й цінні речі, зник. Ф. від значної втрати крові загинула через годину.

Чи може в цьому разі йтися про ексцес виконавця?

Література:

5, 6, 12, 21, 23-28, 30, 34, 38,40, 43,47-50, 53, 54

Тема 5. Кваліфікація множинності злочинів.

Семінар – 2 години

План.

1. Загальні правила кваліфікації множинності злочинів.

2. Кваліфікація повторності злочинів.

3. Кваліфікація сукупності злочинів.

4. Кваліфікація рецидиву злочинів.

5. Кваліфікація триваючих, продовжуваних і складених злочинів, їх відмінність від множинності злочинів.

Література:

1-4, 6, 8, 12, 13, 16, 18, 22, 28, 32, 34-38, 43, 46, 51, 53

ПЕРЕЛІК ПИТАНЬ ДЛЯ СКЛАДАННЯ ЗАЛІКУ

2. Види та значення кваліфікації злочинів. 3. Структура кваліфікації злочинів. 4. Види підстав кваліфікації злочинів.

Адміністративне судочинство

Адміністративна юстиція в Україні як інститут судового захисту прав громадян від порушень з боку влади представлена спеціалізованими… Створення адміністративних судів в Україні є значним позитивним кроком у… Адміністративне судочинство – це урегульована законом діяльність адміністративних судів щодо розгляду і вирішення…

ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН

№ з/п	Назви тем	Кількість годин
Лекції	Семінари	Практичні заняття
1.	Адміністративна юстиція: світові моделі; міжнародний досвід. Запровадження адміністративної юстиції в Україні.		–	–
2.	Адміністративна юрисдикція і підсудність адміністративних справ
3.	Провадження в суді першої інстанції			–
Всього:

Форма підсумкового контролю – залік.

ОСНОВНІ ТЕРМІНИ ДИСЦИПЛІНИ

Адміністративна юрисдикція — 1) у широкому розумінні це юридично оформлене право компетентного суб’єкта здійснювати свої функції щодо об’єктів,… Адміністративна юстиція –гарантований державою та закріплений чинним… Адміністративне судочинство - діяльність адміністративних судів щодо розгляду і вирішення адміністративних справ у…

ЛІТЕРАТУРА ДО ВСІХ ТЕМ

2. Административное судопроизводство (юстиция) в Германии: История развития и основные черты / Зоммерман К.П., Старилов Ю.Н. // Государство и право.… 3. Административно-процессуальное право Германии (Verwaltungsrechtsschutz in… 4. Адміністративна реформа в Україні // Український правовий часопис, 1998. – Випуск 4.

ПЛАНИ ЛЕКЦІЙ, СЕМІНАРСЬКИХ І ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ

Тема 1. Адміністративна юстиція: світові моделі; міжнародний досвід. Запровадження адміністративної юстиції в Україні.

Лекція – 2 години

План.

1. Загальне поняття та сутність адміністративної юстиції.

2. Моделі адміністративної юстиції у світі.

3. Міжнародний досвід запровадження адміністративної юстиції.

4. Запровадження адміністративної юстиції в Україні.

5. Адміністративна юстиція та адміністративне судочинство.

 

Теми рефератів

1. Загальна характеристика адміністративної юстиції.

2. Організаційно-правові засади діяльності адміністративних судів в Україні.

3. Зміст і ознаки адміністративної юстиції.

4. Історичний розвиток адміністративної юстиції.

5. Порівняльно-правовий аналіз моделей адміністративної юстиції та характеристика української моделі.

6. Особливості реалізації адміністративного судочинства в Україні.

Література:

11-18, 21-26

 

Тема 2. Адміністративна юрисдикція і підсудність адміністративних справ.

Лекція – 2 години

Семінар – 2 години

Практичне заняття – 2 години

1. Поняття адміністративної справи.

2. Поняття та зміст адміністративної юрисдикції.

3. Компетенція адміністративних судів.

4. Предметна підсудність адміністративних справ.

5. Інстанційна підсудність адміністративних справ.

6. Територіальна підсудність адміністративних справ.

 

Теми рефератів

1. Відмінність публічно-правових спорів від приватноправових.

2. Компетенція адміністративних судів і відмежування адміністративного судочинства від інших видів судочинства.

3. Характеристика справ адміністративної юрисдикції.

4. Порядок розгляду справ в адміністративних судах України.

Практичні завдання

Завдання № 1.

Визначити предметну та територіальну підсудність справ щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності:

1.1 Начальника Кагарлицького районного управління внутрішніх справ МВС України у Київській області.

1.2 Начальника Київського обласного управління освіти.

1.3 Секретаря виконавчого комітету Обухівської міської ради.

1.4 Заступника міністра охорони здоров’я.

1.5 Дільничного інспектора Обухівського РУ ГУ МВС України у Київській області.

1.6 Міністерства інфраструктури України.

1.7 Начальника Київської регіональної митниці.

Позивач мешкає в с. Григорівка Обухівського району Київської області.

 

Завдання № 2.

Визначити предметну та територіальну підсудність справ щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності:

1.1 Національного агентства України з питань державної служби

1.2 Начальника Джанкойського міського відділу ДАІ ГУ МВС України в АРК.

1.3 Державного виконавця виконавчої служби Шевченківського району м. Києва.

1.4 Заступника голови Печерської районної державної адміністрації м.Києва.

1.5 Заступника голови Печерської районної ради м.Києва.

1.6 Адміністративної комісії Васильківської міської ради Київської області.

Позивач мешкає у м. Васильків Київської області.

 

Завдання № 3.

Визначити предметну та територіальну підсудність справ щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності:

1.1 Голови Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України.

1.2 Начальника Фастівського РУ ГУ МВС України Київської області.

1.3 Ради Національної безпеки і оборони України.

1.4 Київської міської Ради.

1.5 Начальника відділу експертної оцінки нерухомого майна Комунального підприємства Київського міського бюро технічної інвентаризації та реєстрації прав власності на об’єкти нерухомого майна;

1.6 Міністерства оборони України.

1.7 Центральної Виборчої Комісії.

Позивач мешкає в Печерському районі м.Києва.

 

Завдання № 4.

Визначити предметну та територіальну підсудність справ щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності:

1.1 Оболонської районної Ради м. Києва.

1.2 Начальника Дарницького РУГУ МВС України в м.Києві.

1.3 Адміністративної комісії Богуславського міського виконавчого комітету.

1.4 Управління праці та соціального захисту населення Оболонської районної державної адміністрації м. Києва.

1.5 Голови СБУ.

1.6 Заступника Глави Адміністрації Президента України.

1.7 Прокурора м. Хмельник Вінницької області.

Позивач мешкає у м. Вінниця.

 

Завдання № 5.

Визначити предметну та територіальну підсудність справ щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності:

1.1. Начальника сектору захисту прав споживачів відділу з питань торгівлі та побутового обслуговування Дарницької райдержадміністрації м. Києва.

1.2. Управління охорони київського метрополітену ГУ МВС України у м. Києві

1.3. Начальника митного поста «Інкерман» Севастопольської митниці.

1.4. Ленінської районної державної адміністрації АРК.

1.5. Голови Севастопольської міської державної адміністрації.

1.6. Начальника Південного регіонального управління державної прикордонної служби України.

1.7. Старшого інспектора лінійного відділу у річковому порту “Київ” головного управління МВС України в м. Києві.

Позивач мешкає у м. Канєві Черкаської області.

 

Завдання № 6.

Визначити предметну та територіальну підсудність справ щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності:

1.1. Київської міської державної адміністрації.

1.2. Начальника Центрального митного управління лабораторних досліджень та експертної роботи.

1.3. Начальника відділу взаємодії з державними органами та з питань координації і супроводження регіональних відділів Департаменту взаємодії та методичного забезпечення системи фінансового моніторингу Держфінмоніторингу.

1.4. Керівника постійного представництва Верховної Ради АРК та Ради Міністрів АРК у м. Києві.

1.5.Командувача внутрішніх військ МВС України.

1.6.Дніпровської транспортної прокуратури.

1.7. Начальника Азово-Чорноморського регіонального управління Державної прикордонної служби України.

Позивач мешкає у с. Схельки Василівського району Запорізької області.

 

Завдання № 7.

Визначити предметну та територіальну підсудність справ щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності:

1.1. Київської міської Ради про оформлення управлінню освіти Голосіївської районної у місті Києві державної адміністрації права користування земельною ділянкою для експлуатації та обслуговування будівель і споруд спеціальної загальноосвітньої школи-інтернату № 11 на вул. Волзькій, 12-а у Голосіївському районі м. Києва.

1.2. Ректора Академії митної служби України.

1.3. Голови Севастопольської міської державної адміністрації.

1.4. Краснофлотської селищної ради Советського району АРК.

1.5. Управлiння Служби безпеки України у м.Києвi i Київськiй областi.

1.6. Адміністративної комісії Павлоградського виконавчого комітету (Дніпропетровська область).

1.7. Вищої Ради юстиції.

Позивач мешкає у м. Терновка Дніпропетровської області.

Завдання № 8.

Визначити предметну та територіальну підсудність справ щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності:

1.1. Розпорядження Київського міського голови № 607 «Про демонтаж самовільно встановлених засобів зовнішньої реклами».

1.2. Начальника Азово-Чорноморського регіонального управління Державної прикордонної служби України.

1.3. Голови Республіканського комітету по земельних ресурсах Автономної Республіки Крим.

1.4. Правобережного міжрайонного відділу управління СБУ України в м. Києві.

1.5. Тетієвської районної ради Київської області.

1.6. Члена Національної комісії регулювання електроенергетики України щодо накладення адміністративного стягнення.

1.7. Територіального управління Рахункової Палати по Автономній Республіці Крим та м. Севастополь.

Позивач мешкає у м. Сімферополь.

Література:

1-10, 21-26

Тема 3. Провадження в суді першої інстанції.

Лекція – 2 години

Семінар – 2 години

План.

1. Адміністративний позов: поняття та ознаки.

2. Учасники адміністративного провадження.

3. Порядок звернення до суду.

4. Стадії провадження.

5. Підстави та наслідки залишення заяви без розгляду.

 

Теми рефератів:

1. Сторони у адміністративному провадженні.

2. Особливості провадження в адміністративних справах щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності субʼєктів владних повноважень.

3. Порядок розгляду справ в адміністративних судах України.

4. Принципи адміністративного судочинства.

5. Особливості доказування в адміністративному процесі.

Література:

12-22, 37-43

ПИТАННЯ ДЛЯ ПІДГОТОВКИ ДО ЗАЛІКУ

2. Адміністративне судочинство і адміністративний процес. 3. Адміністративна юстиція в Україні: історичний аспект. 4. Процесуальні стандарти судочинства.

ГОСПОДАРСЬКИЙ ПРОЦЕС

Мета дисципліни -опанування студентами основних положень з питань здійснення господарського судочинства, вивчення особливостей розгляду… Основними завданнямививчення дисципліни «Господарський процес» є: - забезпечення розуміння предмету господарського процесу як самостійної галузі права;

ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН

Література до всіх тем: Нормативно-правові акти: 1. Конституція України// Відомості Верховної Ради. - 1996. - № 30. - Ст. 141.

ТЕМАТИКА І ПЛАНИ ЛЕКЦІЙ

Тема 1. Загальнотеоретичні поняття господарського процесу.

Лекція – 2 години

План.

1. Предмет і метод , принципи господарського процесу.

2. Підвідомчість і підсудність справ господарським судам.

3. Судові витрати в господарському процесі.

Тема 2. Учасники господарського процесу.

Лекція – 2 години

План.

1. Склад учасників господарського процесу.

2. Процесуальний статус судді в господарському процесі.

3. Сторони господарського процесу.

4. Треті особи в господарському процесі.

5. Прокурор в господарському процесі.

Тема 3. Вирішення господарських спорів.

Лекція – 2 години

План.

1. Загальні положення про позов.

2. Вирішення господарських спорів у першій інстанції.

3. Перегляд судових рішень в апеляційному порядку.

4. Перегляд судових рішень в касаційному порядку.

ТЕМИ семінарських і практичних занять

Тема 1. Загальнотеоретичні поняття господарського процесу.

Семінар – 2 години

План.

1. Предмет і метод господарського процесу.

2. Принципи господарського процесу.

3. Підвідомчість і підсудність справ господарським судам.

4. Судові витрати в господарському процесі

Практичне заняття – 2 години

План.

Ситуаційні завдання

Чи може бути задоволений судом цей позов? 2. Місцевий господарський суд прийняв до свого провадження позов громадянина… Розглядаючи даний спір суддя відповідно до п. 1. ст. 80 Господарського процесуального кодексу України виніс ухвалу про…

Тема 2. Учасники господарського процесу.

Семінар – 2 години

План.

1. Склад учасників господарського процесу.

2. Процесуальний статус судді в господарському процесі.

3. Сторони господарського процесу.

4. Треті особи в господарському процесі.

5. Прокурор в господарському процесі.

Тема 3. Вирішення господарських спорів.

Семінар – 2 години

План.

1. Загальні положення про позов.

2. Вирішення господарських спорів у першій інстанції.

3. Перегляд судових рішень в апеляційному порядку.

4. Перегляд судових рішень в касаційному порядку.

Перелік тем, що виносяться для самостійного вивчення

1. Досудове врегулювання господарських спорів.

2. Процесуальні строки.

3. Докази і доказування у господарському процесі.

4. Перегляд судових рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами.

5. Виконання рішення, ухвали, постанови господарського суду.

6. Провадження у справах про банкрутство.

ПИТАННЯ ДЛЯ ПІДГОТОВКИ ДО ЕКЗАМЕНУ

2. Принципи господарського судочинства. 3. Організаційні принципи господарського процесу. 4. Функціональні принципи господарського процесу.

АГРАРНЕ ПРАВО

Аграрне право регулює тісно пов‘язані між собою земельні, майнові, трудові й управлінські відносини, які складаються в процесі… Система аграрного права як навчальна дисципліна передбачає послідовну… Досконале вивчення дисципліни дозволить запобігти помилок при застосуванні норм аграрного та земельного законодавства,…

ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН

Форма контролю – залік.

Аграрне право– це комплексна, інтегрована і спеціалізована галузь права, яка регулює суспільні відносини, що виникають у сфері виробничої та… Предмет аграрного права– це сукупність однородних суспільних відносин, які… Принципи аграрного права –це основоположні ідеї, що висловлені в законі або випливають з нього, і відповідно до яких…

ТЕМАТИКА І ПЛАНИ ЛЕКЦІЙ

Тема 1: Поняття та значення аграрного права як галузі права. Аграрні правовідносини.

Лекція – 2 години

План.

1. Поняття, завдання та предмет аграрного права України.

2. Методи та принципи аграрного права, їх класифікація.

3. Система, функції аграрного права. Джерела аграрного права.

4. Поняття та зміст аграрних правовідносин.

5. Поняття, класифікація суб‘єктів аграрного підприємництва.

 

Тема 2: Право власності в сільському господарстві. Земельні правовідносини.

Лекція – 2 години

План.

1. Право власності на землю. Загальна характеристика форм власності.

2. Поняття земельних правовідносин, правова основа їх здійснення.

3. Категорії земель, їх класифікація. Землі сільськогосподарського призначення, як основний об‘єкт земельних правовідносин.

4. Права та обов‘язки землевласників та землекористувачів.

5. Юридична відповідальність за порушення земельного законодавства.

 

Тема 3: Правове регулювання виробничо-господарської діяльності сільськогосподарського підприємства, оплати та охорони праці сільськогосподаоських працівників.

Лекція – 2 години

План.

1. Поняття та зміст виробничо-господарської діяльності сільськогосподарського підприємства.

2. Загальна характеристика галузей сільського господарства.

3. Поняття, ознаки та види спеціалізації сільськогосподарських підприємства.

4. Правове регулювання оплати та охорони праці в сільськогосподарських підприємствах.

5. Поняття, види та система оплати праці в сільськогосподарських підприємствах.

6. Поняття та гарантії забезпечення охорони праці сільськогосподарських працівників.

ПЛАНИ СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ

Тема 1. Поняття та значення аграрного права як галузі права.

Аграрні правовідносини.

Семінар – 2 години

План.

1. Поняття, завдання та предмет аграрного права України.

2. Методи та принципи аграрного права, їх класифікація.

3. Система, функції аграрного права. Джерела аграрного права.

4. Поняття та зміст аграрних правовідносин.

5. Поняття, класифікація суб‘єктів аграрного підприємництва.

Література:

1, 5, 9-12, 24, 25, 27-30, 32, 33, 34

 

Тема 2. Земельні правовідносини суб‘єктів аграрного підприємництва. Право власності в сільському господарстві.

Семінар – 2 години

План.

1. Право власності на землю. Форми власності.

2. Поняття земельних правовідносин, правова основа їх здійснення.

3. Категорії земель, їх класифікація. Землі сільськогосподарського призначення, як основний об‘єкт земельних правовідносин.

4. Права та обов‘язки землевласників та землекористувачів.

5. Юридична відповідальність за порушення земельного законодавства.

Література:

1, 6, 8-10, 12, 15, 16, 23, 26

 

Тема 3. Правове регулювання виробничо-господарської діяльності сільськогосподарського підприємства, оплати праці та охорони праці сільськогосподарських працівників.

Семінар – 2 години

План.

1. Поняття та зміст виробничо-господарської діяльності сільськогосподарського підприємства.

2. Загальна характеристика галузей сільського господарства.

3. Поняття, ознаки та види спеціалізації сільськогосподарських підприємства.

4. Правове регулювання оплати та охорони праці в сільськогосподарських підприємствах.

5. Поняття, види та система оплати праці в сільськогосподарських підприємствах.

6. Поняття та гарантії забезпечення охорони праці сільськогосподарських працівників.

Література:

1, 9, 11, 12, 34, 35, 36

 

Тема 4. Правовий статус фермерського господарства та особистого селянського господарства, як суб‘єктів аграрного підприємництва.

Семінар – 2 години

План.

1. Поняття, ознаки та порядок створення фермерського господарства.

2. Правове регулювання та зміст земельних, майнових, трудових та ін.відносин фермерського господарства.

3. Поняття та зміст виробничо-господарської діяльності фермерського господарства.

4. Припинення діяльності фермерського господарства.

5. Особисте селянське господарство як суб‘єкт аграрного підприємництва.

Література:

1, 6, 7, 9, 12, 31, 36

 

Тема 5. Поняття та види аграрно-договірних зобов‘язань.

Практичні заняття – 2 години

План.

1. Загальна характеристика договірних відносин суб‘єктів аграрного підприємництва.

2. Поняття та класифікація договорів, що застосовуються в аграрному підприємництві.

3. Договори щодо фінансового та матеріального забезпечення виробничої діяльності.

4. Договори про надання послуг (меліоративне, агрохімічне обслуговування тощо).

5. Договори про реалізацію сировини рослинного і тваринного походження, вироблених продуктів харчування.

6. Види договорів щодо наукового забезпечення аграрного підприємництва.

Література:

1, 9, 10, 12, 18, 19, 38, 39, 40

 

Тема 6. Відповідальність в аграрному праві.

Практичні заняття – 2 години

План.

1. Поняття та види відповідальності в аграрному праві.

2. Поняття, умови та зміст дисциплінарної відповідальності.

3. Види, порядок та строки накладення дисциплінарних стягнень.

4. Порядок та умови притягнення сільськогосподарських працівників до матеріальної відповідальності.

5. Повна та обмежена матеріальна відповідальність.

6. Матеріальна відповідальність за загибель, крадіжку та нестачу худоби та птахів, що належать сільськогосподарським підприємствам.

Література:

1, 4, 9, 10, 12, 13, 14, 17, 20, 21, 22, 32, 37

ПЕРЕЛІК ПИТАНЬ ДЛЯ СКЛАДАННЯ ЗАЛІКУ:

1. Поняття, завдання та предмет аграрного права України.

2. Поняття та зміст методів аграрного права.

3. Принципи аграрного права, їх класифікація.

4. Система, функції аграрного права.

5. Джерела аграрного права.

6. Поняття та зміст аграрних правовідносин.

7. Поняття, класифікація суб‘єктів аграрного підприємництва.

8. Правове становище державних сільськогосподарських підприємств.

9. Правове становище кооперативних сільськогосподарських підприємств.

10. Правове становище суб‘єктів аграрного права, заснованих на приватній формі власності.

11. Фермерське господарство як суб‘єкт аграрного права.

12. Поняття, ознаки та порядок створення фермерського господарства.

13. Правове регулювання та зміст земельних, майнових, трудових та ін. відносин фермерського господарства.

14. Поняття та зміст виробничо-господарської діяльності фермерського господарства.

15. Припинення діяльності фермерського господарства.

16. Особисте селянське господарство як суб‘єкт аграрного підприємництва

17. Поняття, зміст та види діяльності особистого селянського господарства.

18. Господарська, фінансова і зовнішньоекономічна діяльність сільськогосподарських підприємств.

19. Право власності на землю. Форми власності.

20. Поняття земельних правовідносин, правова основа їх здійснення.

21. Порядок та умови набуття права власності на землю.

22. Право землекористування.

23. Правова основа здійснення права власності та права землекористування на земельну ділянку сільськогосподарського призначення.

24. Категорії земель, їх класифікація.

25. Землі сільськогосподарського призначення, як основний об‘єкт земельних правовідносин.

26. Права та обов‘язки землевласників.

27. Права та обов‘язки та землекористувачів.

28. Поняття та види юридичної відповідальності за порушення земельного законодавства.

29. Правові засади здійснення договірних відносин суб‘єктів аграрного підприємництва.

30. Загальна характеристика договірних відносин суб‘єктів аграрного підприємництва.

31. Поняття та класифікація договорів, що застосовуються в аграрному підприємництві.

32. Договори щодо фінансового та матеріального забезпечення виробничої діяльності.

33. Договори про надання послуг (меліоративне, агрохімічне обслуговування тощо).

34. Договори про реалізацію сировини рослинного і тваринного походження, вироблених продуктів харчування.

35. Види договорів щодо наукового забезпечення аграрного підприємництва.

36. Поняття та юридична характеристика договору кредитування.

37. Договір страхування майна сільськогосподарських підприємств.

38. Поняття, юридична характеристика та зміст договору контрактації.

39. Поняття та форми юридичного обслуговування сільськогосподарського підприємства.

40. Основні права та обов‘язки юридичної служби.

41. Права та обов‘язки юрисконсульта при укладенні договорів сільськогосподарським підприємством.

42. Поняття та зміст виробничо-господарської діяльності сільськогосподарського підприємства.

43. Загальна характеристика галузей сільського господарства.

44. Поняття, ознаки та види спеціалізації сільськогосподарських підприємства.

45. Правове регулювання оплати та охорони праці в сільськогосподарських підприємствах.

46. Правові форми організації праці в сільському господарстві.

47. Трудова дисципліна в сільськогосподарських підприємствах: поняття і зміст.

48. Поняття та система оплати праці в сільськогосподарських підприємствах.

49. Види оплати праці в сільському господарстві.

50. Охорона праці працівників сільськогосподарського підприємства.

51. Поняття та гарантії забезпечення охорони праці сільськогосподарських працівників.

52. Поняття та види відповідальності в аграрному праві.

53. Поняття, умови та зміст дисциплінарної відповідальності.

54. Види, порядок та строки накладення дисциплінарних стягнень.

55. Порядок та умови притягнення сільськогосподарських працівників до матеріальної відповідальності.

56. Повна та обмежена матеріальна відповідальність.

57. Матеріальна відповідальність за загибель, крадіжку та нестачу худоби та птахів, що належать сільськогосподарським підприємствам.

58. Організаційно-правові заходи охорони права власності та права змлекористування в сільському господарстві.

59. Організаційно-правовий механізм забезпечення ефективного природокористування у сільському господарстві.

60. Поняття та значення правової охорони земель.

 

СУДОВА БУХГАЛТЕРІЯ

В діяльності правоохоронних органів по виявленню, попередженню, розкриттю корисливих злочинів, які направлені проти власності, важливе місце займає обліково-економічна інформація. В умовах переходу до ринку правоохоронні органи України на основі найсуворішого дотримання Конституції України, законів України, активізують свою роботу з охорони матеріальних цінностей і грошових коштів, що у нових умовах потребує від них глибокого проникнення у сутність економічних явищ і господарських процесів.

Вивчення і вирішення питань, пов’язаних з використанням комплексу обліково-економічних знань у оперативно-розшуковій, слідчій та судовій практиці відносяться до курсу „Судової бухгалтерії”.

Дисципліна „Судова бухгалтерія” тісно пов`язана з такими курсами як „Фінансове право”, „Правові основи підприємницької діяльності”, „Основи ринкової економіки”, „Основи ринкової економіки”, „Банківське право”, „Податкове право” та ін.

Вивчення курсу „Судової бухгалтерії” включає в себе такі форми занять, як лекції, семінарські та практичні заняття, основною метою яких є поглиблення знань студентів з основних проблем теми а також:

- навчити студентів методиці самостійної роботи з документами, що відображають господарську діяльність підприємств, законодавчими актами та додатковою літературою;

- освоєння методик перевірки господарських операцій і застосування їх при виявленні та розслідуванні корисливих злочинів;

- здійснення контролю за підготовкою студентів по темах занять.

Метою вивчення даного курсу є освоєння закономірностей відображення у системі економічної інформації негативних змін в господарській діяльності підприємств і організацій, що спричиняються різними деструктивними факторами.

Судова бухгалтерія представляє собою спеціальну комплексну дисципліну, що займається вивченням та розробкою теоретичних і практичних питань використання спеціальних економічних і бухгалтерських знань в конкретних галузях юридичної практики. Предметом „Судової бухгалтерії” є негативних змін в господарській діяльності підприємств і організацій, що спричиняються різними деструктивними факторами і розробляє спеціальні прийоми і методи вияву цих змін, а також науково обгрунтовує методику застосування спеціальних, економічних і бухгалтерських знань в правовому забезпеченні господарської діяльності.

Завданням вивчення курсу є вивчення спеціальних прийомів і методів виявлення негативних змін у фінансово-господарській діяльності, а також методики застосування спеціальних, економічних і бухгалтерських знань в правовому забезпеченні господарської діяльності.

Перелік ключових термінів та понять:

Бухгалтерський облік - це процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень.

Калькуляція - це обчислення витрат на виготовлену продукцію, виконані роботи та послуги. Плановий відділ підприємства обчислює планову собівартість продукції, а бухгалтерія - фактичну. На підставі цих показників визначиться планова та фактична сума прибутку, рентабельність виробництва.

Бухгалтерський рахунок - це спосіб економічного групування однорідних господарських операцій для щоденного їх відображення в обліку. На кожний вид однорідних господарських операцій відкривається окремий рахунок. Облік господарських операцій на бухгалтерських рахунках здійснюється методом подвійного запису, який полягає в тому, що ці операції відображаються на рахунках двічі: по .дебету одного рахунку і по кредиту другого рахунку, причому в однаковій сумі.

Інвентаризація-перевірка наявності та стану майна, грошових коштів підприємства, установи, організації, на певну дату, шляхом перерахування, переважування, обміру з подальшим складанням інвентаризаційною комісією опису, порівняльної відомості та акту інвентаризації, де фіксуються, у разі їх виявлення, недостачі, лишки або пересортування.

Баланс - це звіт про фінансовий стан підприємства, який відображає на певну дату його активи, зобов'язання та власний капітал. Дані балансу необхідні для контролю за наявністю і структурою господарських засобів підприємства та їх джерел, для аналізу активів, а також фінансового стану підприємства, його платоспроможності, стану забезпечення збереження майна.

Предметом судово-бухгалтерської експертизи є питання, які взагалі входять у компетенцію бухгалтера-експерта, а також питання слідчого або суду, поставлені бухгалтеру-експерту з конкретної справи.

Об'єктом судово-бухгалтерської експертизи є документи, бухгалтерські регістри та бухгалтерська звітність, в яких відображена господарська діяльність підприємств, у тому числі й протиправна.

Методом судово-бухгалтерської експертизи є сукупність прийомів та способів, які застосовуються бухгалтером-експертом при дослідженні документів та інших матеріалів справи, надісланих йому слідчим або судом.

ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН

Форма контролю – залік.

ПЛАНИ ЛЕКЦІЙНИХ ТА СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ

Тема 1. Предмет, задачі та структура курсу „Судова бухгалтерія”. Бухгалтерські документи і матеріали інвентаризації.

Лекція – 2 години

Семінар – 2 години

План.

1. Предмет та система “Судової бухгалтерії”.

2. Основні вимоги, що ставляться до документів первинного обліку.

3. Бухгалтерські документи і їх призначення. Класифікація бухгалтерських документів.

4. Реквізити документів, виправлення помилок в документах первинного обліку.

6.Поняття господарського обліку.

5. Інвентаризація та її задачі. Випадки обов’язкового проведення інвентаризації.

7. Етапи проведення інвентаризації.

Література до теми:

1-3, 24, 30, 31, 34, 36, 40, 42, 50, 64, 65, 71

 

Тема 2. Загальна характеристика облікового процесу. Способи фальсифікації облікових записів та методи їх виявлення.

Лекція – 2 години

Семінар – 2 години

План.

1. Бухгалтерський баланс і його структура. Взаємозвязок рахунків бухгалерського обліку і балансу.

2. Класифікація засобів підприємства згідно їх складу і джерел формування.

3. Поняття рахунків бухгалтерського обліку.

4.Синтетичні, субрахунки та аналітичні рахунки обліку.

5. Методи виправлення помилок у системі бухгалтерського обліку.

Література до теми:

1, 4, 5, 13, 14, 21, 22, 25, 33, 35, 37, 40, 44, 48, 57, 67, 75, 76

Тема 3. Прийоми дослідження документальних даних в юридичній практиці.

Лекція – 2 години

Семінар – 2 години

План.

1. Класифікація прийомів, що використовуються для дослідження документальних даних при виявленні і розслідуванні розкрадань.

2. Метод дослідження окремого документа.

3. Метод зустрічної перевірки.

4. Метод взаємного контролю.

5. Методи фактичного контролю за господарськими операціями.

Література до теми:

1, 2, 40, 51, 63, 66, 79-83, 86-88, 91, 92

Тема 4. Використання облікових документів при виявлення та розслідування корисливих зловживань на промислових підприємствах.

Семінар – 2 години

План.

1. Завдання бухгалтерського обліку на промислових підприємства.

2. Основні завдання бухгалтерського обліку основних засобів та документальне оформлення операцій з основними засобами.

3. Облік операцій по надходженню, використанню сировини і матеріалів.

4. Групи розкрадань на промислових підприємствах.

Література до теми:

1, 7, 19, 40, 45, 51, 55, 58, 59, 61, 64, 72, 73, 77, 81

 

Тема 5. Виявлення та розслідування розкрадань грошових коштів, що скоюються обліково-бухгалтерськими працівниками.

Практичне заняття-– 2 години

План.

1. Основні вимоги, що ставляться до ведення касових операцій.

2. Порядок ведення касової книги.

3. Документальне оформлення і синтетичний облік касових операцій і операцій на розрахунковому рахунку.

4.Порядок розрахунків з підзвітними особами і синтетичний облік операцій з підзвітними особами.

Література до теми:

1, 6, 15, 16, 17, 28, 40, 41, 46, 54, 62, 74

Тема 6. Судово-бухгалтерська експертиза.

Практичне заняття-– 2 години

План.

1. Предмет судово-бухгалтерської експертизи.

2. Завдання судово-бухгалтерської експертизи.

3. Правові і фактичні основи призначення судово-бухгалтерської експертизи.

4.Структура постанови про призначення судово-бухгалтерської експертизи.

5. Права експерта-бухгалтера.

6.Обов’язки експерта-бухгалтера.

7.Відповідальність експерта-бухгалтера.

8. Порядок призначення та обсяг матеріалів, що необхідні для проведення судово-бухгалтерської експертизи.

Література до теми:

1, 2, 9, 12, 13, 20, 40, 49, 59

 

Список літератури до дисципліни:

1. Конституція України Урядовий кур’єр-1996-№ 129-130.

2. Закон України „Про міліцію” (зміни і доповнення згідно Закону України № 2322 від 12.01.2005) ВВРУ - 1991 - № 4.

3. Закон України „Про оперативно-розшукову діяльність” ВВР-1991-№ 22.

4. Закон України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” від 16.07.99. № 996 - ХІV.

5. Типова кореспонденція рахунків бухгалтерського обліку для окремих господарських операцій. (Пархоменко В.М., П.П. Баранцев. “Промдрук” ДСД “Лугань” – Луганськ, 2000.

6. Положення про ведення касових операцій в народному господарстві України Постанова Правління НБУ від 21.02.95 № 21, із змінами № 337 від 13.10.97 р.

7. Закон України „Про власність” ВВРУ-1991 - № 20

8. Закон України „Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні” (зміни і доповнення згідно Закону України № 2322 від 12.01.2005) ВВРУ-1993-№ 13.

9. Закон України “Про судову експертизу” від 25.02.1995 р., № 4048-ХІІ (зміни і доповнення згідно Закону України № 1992 від 09.09.2004).

10. Закон України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України / щодо посилення правового захисту громадян та запровадження механізмів реалізації конституційних прав громадян на підприємницьку діяльність, особисту недоторканність, безпеку, повагу до гідності особи, правову допомогу, захист / Урядовий кур’єр, № 29, 2005.

11. Про затвердження Порядку взяття на облік Державним департаментом фінансового моніторингу фінансових операцій, що підлягають обов’язковому фінансовому моніторингу. / Постанова КМ України № 644 від 26.04.2003 р.

12. Про затвердження Порядку реєстрації фінансових операцій суб’єктами первинного фінансового моніторингу / Постанова КМ України № 646 від 26.04.2003 р.

13. Про затвердження змін до деяких нормативно-правових актів Міністерства фінансів України з бухгалтерського обліку // Наказ Міністерства фінансів України від 16.03.05. № 235.

14. Про затвердження змін до інструкції з бухгалтерського обліку податку на додану вартість // Наказ Міністерства фінансів України від 24.12.04. № 818.

15. Інструкція про безготівкові розрахунки в Україні // Постанова правління НБУ від 21.01.04., № 22.

16. Про встановлення граничної суми готівкового розрахунку/Постанова правління НБУ від 09.02.05., № 32.

17. Про положення про Державний комітет фінансового моніторингу / Указ Президента України 24.12.04, № 1527.

18. Порядок координації проведення планових виїзних перевірок фінасово-господарської діяльності суб`єктів підприємницької діяльності контролюючими органами. / Постанова КМ України № 1625 від 15.10.2003 р.

Тези доповідей і матеріали конференцій

19. Проблеми впровадження інформаційних технологій в економіці: Тези відповідей IV міжнародної науково-практичної конференції. – Ірпінь: Академія ДПС України, 2003. – 692 с.

 

Підручники

21. Грабова Н.М. Теорія бухгалтерського обліку: Підручник / За ред. М.В. Кужельного. – Київ: А.С.К., 2008. – 266 с. 22. Дікань Лариса Василівна.Контроль і ревізія: Навч. посібн.. — 2-ге вид.,… 23. Живко Зінаїда Богданівна, Франчук Василь Іванович, Живко Михайло Олександрович.Контрольно-ревізійна діяльність.…

Навчальні посібники

29. Бондаренко Н.О. Аудит суб'єктів підприємницької діяльності: Навчальний посібник для вузів. – К.: Центр навчальної літератури, 2004. – 299 с. 30. Галушка Є.О. Казначейська справа: Навчальний посібник для вузів. –… 31. Гольцова С.М. Звітність підприємств (фінансова, статистична, консолідована та до фондів соціального та пенсійного…

Статті

51. Білик Т.О. Розвиток малих підприємств та оцінка їх фінансових результатів // Формування ринкових відносин в Україні. – 2004. – № 5. – С. 56-60.

52. Верига Ю. Захист інформації в комп'ютерних інформаційних системах бухгалтерського обліку // Бухгалтерський облік і аудит. – 2004. – № 5. – С. 59-65.

53. Глібко, В.М. Основи фінансово-господарського контролю і документальної ревізії / В.М. Глібко. // Проблеми законності / Мін.освіти і науки Укр.,Національна юридична академія України ім. Ярослава Мудрого. - Харків, 2006. Вип. 84. - С. 209-216.

54. Єфремов О.С. Грошові потоки підприємства в ринкових умовах // Формування ринкових відносин в Україні. – 2004. – № 5. – С. 52-56.

55. Житний П. Обліково – аналітичні проблеми використання виробничого потенціалу і шляхи їх вирішення // Бухгалтерський облік і аудит. – 2004. – № 1. – С. 41-50.

56. Зайцева В. Вибір методів і принципів бухгалтерського обліку як передумова достовірності фінансової звітності // Вісник законодавства України. – 2004. – № 39. – С. 41-43.

57. Кириленко В. Складові організації бухгалтерського обліку в Ощадному банку України // Банківська справа. – 2004. – № 1. – С. 42-48.

58. Користін, О. Ревізія як форма фінансового контролю / О. Користін, А. Клименко. // Право України / Міністерство юстиції України; Конституційний Суд України та ін.. - Київ, 2007. № 2. - С. 62-66.

59. Косміна Р. Деякі дискусійні питання сучасного бухгалтерського обліку в Україні // Бухгалтерський облік і аудит. – 2009. – № 3. – С. 16-18.

60. Кузьмінський Ю. Болонський процес: удосконаленнявикладання бухгалтерського обліку для економістів та правознавців у вищих навчальних закладах України // Бухгалтерський облік і аудит. – 2004. – № 8. – С. 37-40.

61. Ластовецький В. Облік і контроль технологічної та виробничої собівартості // Бухгалтерський облік і аудит. – 2004. – № 5. – С. 17-19.

62. Ловінська Л. Гроші в сучасній системі бухгалтерського обліку // Економіка України. – 2004. – № 2. – С. 12-21.

63. Ловінська Л.Г. Метологічне, методичне та організаційне забезпечення складання податкової звітності в Україні // Фінанси України. – 2004. – № 10. – С. 57-64.

64. Медведєва Т.В. Індексація балансової вартості об'єктів житлового фонду // Економіка.Фінанси.Право. – 2004. – № 11. – С. 35-38.

65. Моссаковський В. Інтеграція господарського обліку // Бухгалтерський облік і аудит. – 2004. – № 6. – С. 16-24.

66. Моссаковський В. Концепція обліку в Україні // Бухгалтерський облік і аудит. – 2004. – № 11. – С. 8-13.

67. Нападовська Л. Методологічні засади управлінського обліку // Бухгалтерський облік і аудит. – 2004. – № 4. – С. 26-30.

68. Нападовська Л. Проблеми підготовки фахівців з обліку та аудиту, їх професійне визнання // Бухгалтерський облік і аудит. – 2004. – № 8. – С. 41-44.

69. Нишенко Л. Порівняльний аналіз і перспективи розвитку міжнародних систем бухгалтерського обліку // Бухгалтерський облік і аудит. – 2004. – № 8. – С. 32-36.

70. Охрамович О. Напрями вдосконалення нормативно-правового забезпечення бухгалтерського обліку в Україні // Бухгалтерський облік і аудит. – 2005. – № 4. – С. 48-52.

71. Охрамович О. Реформування бухгалтерського обліку країн СНД у нових умовах господарювання // Бухгалтерський облік і аудит. – 2004. – № 9. – С. 47-53.

72. Павлюк І. Бухгалтерський облік зменшення та відновлення корисності основних фондів // Бухгалтерський облік і аудит. – 2004. – № 8. – С. 21-24.

73. Павлюк І. Бухгалтерський облік переоцінки основних засобів // Бухгалтерський облік і аудит. – 2004. – № 7. – С. 3-10.

74. Пантелійчук Л. Інвентаризація 2004 в запитаннях і відповідях // Бухгалтерський облік і аудит. – 2004. – № 11. – С. 14-22.

75. Пантелійчук Л. Формування облікової політики підприємства // Бухгалтерський облік і аудит. – 2004. – № 12. – С.25-28.

76. Парасій-Вергуненко І. Організація управлінського обліку в банках. Деякі аспекти теорії і практики // Вісник НБУ. – 2004. – № 10. – С. 26-29.

77. Пархоменко В. Документальне забезпечення основ бухгалтерського обліку // Бухгалтерський облік і аудит. – 2005. – № 3. – С. 10-15.

78. Ричаківська В. Проблеми розкриття інформації у фінансовій звітності банків // Вісник НБУ. – 2004. – № 7. – С. 4-5.

79. Сажинець С. Про уніфікацію обліку довгострокових малоцінних необоротних матеріальних активів на підприємствах // Бухгалтерський облік і аудит. – 2004. – № 8. – С. 25-31.

80. Сікора І. Нормативне регулювання бухгалтерського обліку оборотних активів // Бухгалтерський облік і аудит. – 2005. – № 2. – С. 30-35.

81. Сікора І. Проблемні аспекти гармонізації бухгалтерського обліку оборотних активів до вимог міжнародних стандартів // Бухгалтерський облік і аудит. – 2005. – № 4. – С. 36-43.

82. Снігурська Л. Особливості обліку операцій НБУ з надання й обслуговування кредитів з дисконтом // Вісник НБУ. – 2004. – № 8. – С.23.

83. Соколов Я. Досвід змін у бухгалтерському обліку Росії // Бухгалтерський облік і аудит. – 2004. – № 5. – С. 32-34.

84. Сопко В. Болонський процес: питання вищої освіти і науки за спеціальністю "Бухгалтерський облік ( контроль ), аналіз і аудит" // Бухгалтерський облік і аудит. – 2004. – № 6. – С. 25-30. – № 7. – С. 29-34. – № 9. – С. 26-28. – № 10 - С. 22-30.

85. Стед Джон Відповіді на запитання читачів щодо впровадження проекту "Навчальна програма з бухгалтерського обліку в Україні" // Бухгалтерський облік і аудит. – 2003. – № 8. – С. 55-57.

86. Сухорукова Т. Методологічні засади відображення в бухгалтерському обліку доходів і витрат підприємств, предметом діяльності яких є виконання функцій замовника будівництва // Економіка.Фінанси.Право. – 2004. – № 2. – С. 34-39.

87. Ульянов И.С. Использование показателя рентабельности капитала при сравнении рыночной и бухгалтерской оценок компаний // Вопросы статистики. – 2004. – № 9. – С. 28-31.

88. Чайка В. Порівняльна характеристика світових моделей бухгалтерського обліку та фінансової звітності // Бухгалтерський облік і аудит. – 2005. – № 3. – С. 49-54.

89. Чи подобаються українським бухгалтерам міжнародні стандарти фінансової звітності (МСФЗ)? // Бухгалтерський облік і аудит. – 2005. – № 3. – С. 64-65.

90. Чиж В. Щодо вдосконалення викладання бухгалтерського обліку для економістів та правознавців у вищих навчальних закладах України // Бухгалтерський облік і аудит. – 2004. – № 10. – С. 36.

91. Ширягіна О.Е. Методика аналізу фінансових результатів підприємства // Формування ринкових відносин в Україні. – 2004. – № 5. – С. 60-64.

92. Ямборко Г. Проблеми практичного застосування методичних рекомендацій обліку податкових різниць // Бухгалтерський облік і аудит. – 2004. – № 8. – С. 16-20.

 

Довідники, словники, енциклопедії

93. 27 положень (стандартів) бухгалтерського обліку / Ред. О.А. Кривенко. – Київ: КНТ, 2004. – 115 с.

 

Перелік питань для підготовки до заліку:

1. Предмет, метод, завдання та структура судової бухгалтерії.

2. Господарський облік. Предмет та метод бухгалтерського обліку

3. Бухгалтерські документи і матеріали інвентаризації при виявленні та розслідуванні корисливих злочинів в економіці.

4. Загальна характеристика облікового процесу на підприємствах.

5. Використання прийомів дослідження документальних даних та методів фактичного контролю господарської діяльності.

6. Використання облікових документів при виявленні й розслідуванні корисливих зловживань на промислових підприємствах.

7. Використання облікових документів при виявленні та розслідуванні розкрадань грошових коштів, що скоюються обліково-бухгалтерськими робітниками.

8. Використання облікових документів при виявленні та розслідуванні розкрадань у галузях агропромислового комплексу.

9. Використання облікових документів при виявленні та розслідуванні корисливих злочинів у будівельних організаціях.

10. Використання облікових документів при виявленні та розслідуванні корисливих злочинів у торгівлі.

11. Використання облікових документів при виявленні та розслідуванні корисливих злочинів на малих та спільних підприємствах.

12. Використання облікових документів при виявленні та розслідуванні корисливих злочинів у процесі приватизації державного майна.

13. Використання документів при виявленні та розслідуванні корисливих злочинів у банківській сфері.

14. Використання документів при виявленні та розслідуванні корисливих зловживань, пов’язаних з приховуванням прибутків і відрахувань від оподаткування.

15. Документальна ревізія як форма фінансово-економічного контролю.

16. Особливості ревізії, яка проводиться за ініціативою органів дізнання та попереднього слідства.

17. Порядок та етапи проведення інвентаризації.

18. Поняття документальної ревізії та її види, підстави для її призначення та проведення.

19. Права, обов’язки та відповідальність експерта-бухгалтера.

20. Використання методів фактичного контролю для виявлення розкрадань в галузях народного господарства.

21. Документальне оформлення і синтетичний облік операцій на розрахунковому рахунку.

22. Правові форми безготівкових розрахунків між підприємствами.

23. Порядок списання, нестач матеріальних цінностей за рахунок норм природних витрат.

24. Ознаки недоброякісних документів та способи їх вияву.

25. Класифікація засобів підприємства згідно їх наявності та джерел формування.

26. Види підробок, їх сутність та способи виявлення.

27. Використання облікових документів при виявленні та розслідуванні розкрадень при операціях з сировиною і матеріалами та готовою продукцією.

28. Документальне оформлення і облік розрахунків з підзвітними особами.

29. Відмінність комплексної ревізії від судово-бухгалтерської експертизи.

30. Правові підстави та порядок вилучення бухгалтерських документів працівниками органів внутрішніх справ.

31. Поняття та класифікація рахунків бухгалтерського обліку відповідно до балансу.

32. Предмет і метод бухгалтерського обліку і його основні елементи .

33. Етапи аналізу бухгалтерського балансу в процесі перевірки фінансово-господарської діяльності підприємств.

34. Способи зловживань, які використовуються при безготівкових розрахунках та прийоми і методи їх виявлення.

35. Використання облікових документів при виявленні та розслідуванні злочинів при операціях з основними засобами підприємств.

36. Характеристика основних засобів, їх класифікація, порядок обліку та списання.

37. Вимоги, що пред’являються до заліку недостач та лишків.

38. Використання документів при виявлені розкрадань на підприємствах торгівлі.

39. Рахунки синтетичного обліку, їх взаємодія з балансом. Порядок записів у активних та пасивних рахунках.

40. Часткові методи взаємного контролю, що використовуються при перевірці господарської діяльності підприємств.

41. Порядок призначення судово-бухгалтерської експертизи. Підстави та обсяг матеріалів, необхідних для їх призначення і проведення.

42. Документальні бухгалтерські записи по обліку касових операцій.

43. Прийоми документального та фактичного контролю, що використовуються при проведенні ревізії.

44. Способи дослідження окремого документа.

45. Випадки призначення додаткової та повторної судово-бухгалтерської експертизи.

46. Розробка завдання ревізору.

47. Використання методу зустрічної перевірки при виявленні розкрадань у народному господарстві.

48. Особливості призначення та проведення документальної ревізії.

49. Класифікація і види бухгалтерських документів, їх характеристика.

50. Організація бухгалтерського обліку в Україні. Права та обов’язки головних бухгалтерів.

51. Зловживання, які зустрічаються при проведенні інвентаризації. Прийоми та методи їх виявлення.

52. Використання облікових документів при виявленні й розслідуванні розкрадань грошових коштів, що скоюються обліково-бухгалтерськими працівниками.

53. Класифікація документів за якісними ознаками.

54. Первинні бухгалтерські документи. Порядок їх зберігання, використання і здачі до архіву.

55. Предмет, метод судово-бухгалтерської експертизи та її завдання.

56. Реквізити бухгалтерських документів та вимоги, що до них ставляться.

57. Способи виправлення помилкових даних на рахунках бухгалтерського обліку.

58. Значення вивчення курсу “Судова бухгалтерія” у професійній підготовці фахівців юристів.

59. Характеристика бухгалтерських документів за якісними характеристиками та їх види.

60. Особливості призначення судово-бухгалтерської експертизи.

61. Організація господарського контролю і документальної ревізії.

62. Види документальної ревізії. Ревізія та перевірка-загальні риси та відмінності.

63. Порядок і етапи проведення ревізії.

64. Основні та проміжні акти ревізії.

65. Права і обов’язки ревізора.

66. Особливості ревізії, яка проводиться з ініціативи органів дізнання та попереднього слідства.

67. Випадки призначення додаткової ревізії.

68. Фактичні підстави проведення повторної ревізії.

69. Особливості призначення судово-бухгалтерської експертизи.

70. Предмет, метод судово-бухгалтерської експертизи та її завдання.

71. Предмет судово-бухгалтерської експертизи і її завдання.

72. Правові і фактичні основи призначення судово-бухгалтерської експертизи.

73. Права, експерта-бухгалтера.

74. Обов’язки експерта-бухгалтера.

75.відповідальність експерта-бухгалтера.

76. Порядок призначення та обсяг матеріалів, що необхідні для проведення судово-бухгалтерської експертизи.

77. Процесуальне оформлення призначення експерта-бухгалтера,

78. Структура заключення експерта-бухгалтера та вимоги, що ставляться до його змісту.

79. Випадки призначення додаткової та повторної експертизи.

80. Фактичний, попередній, поточний контроль.

81. Реквізити документів.

82. Виправлення помилок в документах первинного обліку.

83. Порядок організації документообігу на підприємствах.

84. Взаємо-зв"язок рахунків бухгалтерського обліку і балансу.

85. Синтетичний та аналітичний облік.

86. Методи дослідження окремого документу.

87. Методи дослідження кількох документів, які, відображають певну господарську операцію або взаємопов”язані операції.

88. Методи дослідження облікових даних, які відображають рух однорідного майна.

89. Порушення, що скоюються підчас списання основних засобів з балансу підприємства.

90. Аудит—як форма незалежного фінансово-економічного контролю.

ЗМІСТ

 

АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ ТЕОРІЇ ДЕРЖАВИ ТА ПРАВА Ошибка! Закладка не определена.

КРИМІНАЛІСТИКА17

ОСНОВИ ОХОРОНИ ПРАЦІ33

КРИМІНОЛОГІЯ.. Ошибка! Закладка не определена.2

ЮридичнЕ НОРМОПРОЕКТУВАННЯ Ошибка! Закладка не определена.6

ТЕОРІЯ КВАЛІФІКАЦІЇ ЗЛОЧИНІВ Ошибка! Закладка не определена.9

АДМІНІСТРАТИВНЕ СУДОЧИНСТВО.. 94

ГОСПОДАРСЬКИЙ ПРОЦЕС.. 107

АГРАРНЕ ПРАВО.. Ошибка! Закладка не определена.17

СУДОВА БУХГАЛТЕРІЯ Ошибка! Закладка не определена.27

 

_______________________________________________________________

Підписано до друку _________ Формат 60х84/16. Ум.-друк.арк.______.

Обл. вид. арк.______. Тираж _____ прим. Зам. №_____

_________________________________________________________________

Видавництво Національна академія внутрішніх справ,

03035, Київ-35. Соломʼянська пл., 1