База для нарахування та утримання єдиного внеску зазначена в ч. 1 ст. 7 Закону про ЄВ.Так, єдиний соціальний внесок нараховується на:
1) заробітну плату найманих працівників, яка включає основну, додаткову зарплату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі, в натуральній формі, що визначаються згідно із Законом України «Про оплату праці»;
2) винагороду фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами;
3) оплату перших п’яти днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів роботодавця;
4) допомогу по тимчасовій непрацездатності;
5) допомоги або компенсації згідно із законодавством;
6) грошове забезпечення.
Єдиний внесок необхідно обчислювати в межах максимальної величини бази, яка дорівнює 15 прожитковим мінімумам для працездатних осіб (ч. 3 ст. 7 і п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону про ЄВ). При цьому для внеску передбачено і мінімальний розмір, обчислений виходячи з мінімальної зарплати, що діє в місяці, за який нараховують зарплату, дохід (п. 5 ч. 1 ст. 1 Закону про ЄВ).
Окремий підхід щодо нарахування єдиного внеску установлено для осіб, які (ч. 2 ст. 7 Закону про ЄВ).
- працюють у сільському господарстві;
- зайняті на сезонних роботах;
- виконують роботи (надають послуги) за цивільно - правовими договорами. Так, у разі коли строк виконання робіт (надання послуг) для зазначених осіб перевищує календарний місяць, єдиний внесок нараховується на суму, що визначається шляхом ділення зарплати (доходу), виплаченої за результатами роботи, на кількість місяців, за які вона нарахована.
Такий підхід застосовується з метою розподілу доходу, з якого сплачуються соцвнески, для застосування максимальної величини та включення відповідних місяців до стажу.