Шлях до пізнання навколишнього середовища і власних станів починається у людини з відчуттів. Вони дозволяють їй орієнтуватися в світі звуків, запахів, сприймати кольори, оцінювати розміри предметів і т.і.
Відчуття (лат. sensus -сприйняття) — це психічний пізнавальний (сенсорний) процес відображення окремих властивостей реального зовнішнього світу і внутрішнього стану людини, які безпосередньо впливають на органи чуття в даний момент. При відчутті відбувається первинна обробка інформації саме на сенсорному рівні, тобто на рівні окремих властивостей предметів і явищ.
Відчуття є чуттєвим відображенням об'єктивної реальності, оскільки виникають через дію різних чинників (подразників) на органи чуття (зір, слух та ін.).
Відчуття одночасно і об'єктивні, і суб'єктивні. Об'єктивність полягає у тому, що в них відображений реально існуючий зовнішній подразник. Суб'єктивність обумовлена залежністю відчуттів від індивідуальних особливостей і поточного психічного стану людини.
Кількісне вимірювання відчуттів представляє важливий аспект для багатьох сфер науки і практики, де успіх обумовлений якістю діяльності людини.