Мислення виникає і розвивається разом з практичною діяльністю людини на основі безпосереднього пізнання. Завдяки мисленню відображаються істотні властивості і взаємозв'язки предметів і явищ дійсності в узагальненому і опосередкованому вигляді.
Мислення– соціально-обумовлений, нерозривно пов'язаний з мовою психічний процес самостійного шукання і відкриття людиною істотно нового, тобто процес опосередкованого і узагальненого віддзеркалення дійсності в ході її аналізу і синтезу, виникаючий на основі практичної діяльності з плотського пізнання і далеко виходить за його межі (по С.Л. Рубінштейну).
Відображення навколишнього світу в процесі мислення здійснюється за допомогою розумових операцій: аналізу, синтезу, порівняння, абстрагування, узагальнення, систематизації, класифікації. Те, що мислення можливо за допомогою певної системи операцій, дає першу підставу розглядати цей процес як опосередковане віддзеркалення дійсності. Другою підставою є те, що процес і результат мислення дорослої людини завжди здійснюється за допомогою словесного відображення.
Мислення є опосередкованим відображенням миру і тому, що завдяки мисленню людина пізнає не тільки те, що може бути безпосередньо сприйняте за допомогою наших органів чуття, але і те, що приховано від прямого сприйняття і може бути пізнане лише в результаті аналізу, порівняння, узагальнення і т.і. Аналізуючи і порівнюючи окремі спостереження, спираючись на результати минулого досвіду, людина в процесі мислення знаходить загальне в окремих об'єктах. Абстрагування загального дозволяє об'єднати ці об'єкти в різні системи знання, і тим самим для людини виявляється доступним узагальнене віддзеркалення навколишньої дійсності. Можливість узагальненого пізнання забезпечується тим, що людина відображає навколишній світ не тільки в образній, але і в словесній формі.
Мислення людини завжди має цілеспрямований, довільний характер, оскільки будь-який акт мислення направлений на рішення певної розумової задачі, є відповіддю на питання, що так чи інакше виникло в нашій свідомості.
Мислення часто розгортається як процес рішення задачі, де виділяються умови і вимоги. Задача повинна бути не тільки зрозуміють, але і прийнята суб'єктом – співвіднесена з його мотиваційною сферою. Розумова діяльність спонукає мотивами, які є не тільки умовами її розгортання, але і впливають на її продуктивність.