Методичні рекомендації:
Нормування праці покликане вирішувати важливі соціально-економічні завдання:
§ забезпечувати науково обґрунтовану базу внутрішньозаводського планування й організації праці;
§ сприяти виявленню й використанню резервів росту продуктивності праці й зниження собівартості продукції;
§ стимулювати ріст кваліфікації працівників на основі наукового узагальнення й масового поширення передового виробничого досвіду;
§ сприяти вдосконалюванню оплати праці, установленню більше повної відповідності між мірою праці й розміром винагороди за працю.
Величина витрат праці на виконання конкретної роботи залежить від трудового процесу, у ході якого вона виконується. Тому для того, щоб норми праці активно сприяли його продуктивності, вони повинні встановлюватися на раціонально спроектований для конкретних організаційно-технічних умов трудовий процес, що складається з рухів, дій, прийомів і комплексів прийомів.
По кожному із цих елементів трудового процесу встановлюється нормований час його виконання.
Щоб методи нормування праці в народному господарстві були єдині, необхідна єдина класифікація - поділ по категоріях - витрат робочого часу. Вона повинна бути основою для вивчення фактичних витрат робочого часу, зіставлення й аналізу результатів спостережень із метою виявлення резервів підвищення продуктивності праці, визначення тривалості виконання елементів трудового процесу й встановлення норм.
Класифікацію витрат робочого часу стосовно до всіх галузей народного господарства України наведена в таблиці.
Умовні позначки | Найменування груп і категорій витрат робочого часу і їхній опис |
Час роботи | |
пз | Час підготовчо-заключної роботи - затрачається робітником на підготовку до роботи, на первісне ознайомлення з роботою й на виконання дій, пов'язаних з її закінченням: одержання наряду, технічної документації, ознайомлення із кресленням, одержання інструктажу майстра, налагодження верстата, установка й зняття пристосування, здача роботи й ін. |
ОП | Час оперативної роботи затрачається на здійснення основної мети операції й повторюється з кожною одиницею виробу. В умовах виконання технологічних процесів обробки оперативний час складається з основного й допоміжного. |
О | Протягом часу основної (технологічної) роботи здійснюється зміна форми, розмірів, зовнішнього вигляду, взаємного розташування частин, структури й властивостей предмета праці, передбачена технологічним процесом. Прикладом основного часу може служити час, затрачуване безпосередньо на різання металів, на штампування, зварювання, зборку, загартування, відпустку, плавку, травлення, фарбування й т.п. Основний час може бути машинно-автоматичним, машинно-ручним і ручним. |
Д | Час допоміжної роботи затрачається на різні прийоми, що забезпечують виконання основної роботи й повторюються або з кожним предметом праці, або через певне їхнє число: наприклад, установка й зняття деталі з верстата або декількох деталей на оправлення, керування верстатом (пуск і зупинка верстата, підведення інструмента, включення й вимикання подачі), проміри деталі. |
ОРМ | Час обслуговування робочого місця затрачається на догляд за робочим місцем і на підтримку його в робочому стані протягом зміни. Час обслуговування робочого місця й технологічних процесів обробки ділиться на час технічного й організаційного обслуговування робочого місця. Час технічного обслуговування затрачається на догляд за робочим місцем при виконанні основної (технологічної) роботи: наприклад, час на зміну інструмента, що затупився, на регулювання й підналагодження верстата в процесі роботи, на виправлення інструмента, змітання стружки в процесі роботи. Час організаційного обслуговування затрачається на догляд за робочим місцем протягом всієї робочої зміни, але переважно на початку й наприкінці робочого дня: наприклад, час на розкладку й збирання інструмента на початку й наприкінці зміни, на чищення й змащення верстата, на огляд устаткування. |
Час перерв | |
пт | Час перерв, установлених технологією і організацією виробничого процесу |
ВПО | Час перерв на відпочинок і особисті потреби |
пПд | Перерви, викликані порушенням трудової дисципліни працівником |
пнВ | Час перерв, викликаних порушенням нормального плину виробничого процесу - ставляться різні простої по технічним (поломка механізмів, відсутність різного виду енергії й т.д.) і по організаційних причинах (несвоєчасна подача матеріалу, інструмента, відсутність роботи й т.д.) |
При нормуванні праці використаються наступні види норм: норма часу, норма часу обслуговування, норма виробітку, норма обслуговування, норма чисельності, нормоване завдання, норма керованості.
Норма часу - кількість робочого часу, необхідне для виготовлення одиниці продукції або виконання обсягу роботи в певних організаційно-технічних умовах. Вона використається, якщо протягом робочої зміни виконуються різні операції (роботи). Широко застосовується в механічних цехах в умовах дрібносерійного й одиничного виробництва, коли, наприклад, токар протягом робочої зміни обробляє різні деталі. Норма часу обслуговування є різновид норми часу. Це час, установлений для обслуговування одиниці встаткування, виробничих площ і .інших виробничих одиниць при певних організаційно-технічних умовах. У практиці нормування поряд із цими нормами застосовуються також норми, похідні від них.
Норма виробітку - установлений обсяг роботи (кількість одиниць продукції), що працівник, або група працівників (зокрема, бригада) відповідної кваліфікації зобов'язані виконати в одиницю робочого часу в певних організаційно-технічних умовах. Норма виробітку застосовується в тих випадках, коли протягом зміни виконується та сама частина роботи (операція), і визначається як частка від розподілу фонду робочого часу на норму часу.
Норма обслуговування - кількість виробничих об'єктів (одиниць устаткування, робочих місць, об'єктів і т.д.), які працівники або група працівників (зокрема бригада) відповідної кваліфікації зобов'язані обслужити протягом одиниці робочого часу в певних організаційно-технічних умовах. Норма обслуговування застосовується найчастіше при нормуванні праці працівників, зайнятих обслуговуванням автоматизованих і апаратурних виробничих процесів, а також праці допоміжних робітників, зайнятих обслуговуванням робочих місць, ремонтом устаткування й т.д. Наприклад, нормою обслуговування робітників, зайнятих прибиранням виробничих приміщень, є встановлена кількість квадратних метрів прибираємої площі.
Норма обслуговування розраховується на основі норми часу на обслуговування одиниці встаткування, робочого місця й т.д. і визначається як частка від розподілу фонду робочого часу на норму часу на обслуговування одиниці встаткування (робочого місця).
Норма чисельності - установлена кількість працівників певного професійно-кваліфікаційного складу, необхідне для виконання конкретних виробничих, управлінських функцій або обсягів робіт. Наприклад, чисельність комірників і транспортних робітників у дрібносерійному виробництві.
Нормоване завдання - установлений обсяг роботи, що працівник або група працівників (зокрема бригада) зобов'язані виконати за певний період у конкретних організаційно-технічних умовах.
Норма керованості - установлене число працівників, якими повинен керувати один керівник.
Норми праці встановлюються на окрему операцію (операційна норма) і взаємозалежну групу операцій, закінчений комплекс робіт (укрупнена, комплексна норма). Ступінь диференціації норм визначається типом і масштабом виробництва, особливостями випускає продукції, формами організації праці.
Праця працівників повинна нормуватися в основному по технічно обґрунтованих нормах. В основі розрахунку всіх норм витрат живої праці лежить норма часу, що складається із двох основних частин:
§ норми підготовчо-заключного часу, установлюваної на партію деталей або на зміну;
§ норми штучного часу, установлюваної на одиницю продукції.
Норма часу обчислюється в людино-хвилинах або людино-годинах і складається з наступних категорій витрат робочого часу:
Т = Тпз + То + Тд + Торм + Твпо + Тпт, (3.1)
де Тпз — підготовчо-заключний час; То — основний час; Тд — допоміжний час; Торм — час обслуговування робочого місця; Твпо — час на відпочинок і особисті потреби; Тпт — час непереборних перерв, передбачених технологією й організацією виробничого процесу.
Технічна норма часу розраховується або на одиницю продукції й називається нормою штучного часу (Тшт) або на партію деталей і називається нормою на партію (Тпар).
Норма штучного часу - це необхідні витрати часу на виконання одиниці (операції, штуки й т.д.) роботи, встановлювані без підготовчо-заключного часу:
Тшт = Топ + Торм + Твпо + Тпт, (3.2)
Таким чином, технічна норма часу може бути представлена як сума норми підготовчо-заключного часу й норми штучного:
Т = Тпз + Тшт, (3.3)
Позначимо норматив на організаційне обслуговування робочого місця (β), на технічне обслуговування робочого місця (а), на відпочинок і особисті потреби (γ), норматив часу непереборних перерв (z). У цьому випадку формула штучного часу здобуває наступний вид:
; (3.4)
; (3.5)
В умовах одиничного й серійного виробництва час на обслуговування робочого місця, регламентований відпочинок і особисті потреби, час непереборних перерв визначаються у відсотках від оперативного часу. Тоді
; (3.6)
Позначивши суму нормативів на обслуговування робочого місця, відпочинок і особисті потреби й на час непереборних перерв через K = a + β + γ + z одержимо
Тшт = Топ × , (3.7)
Однак варто мати на увазі, що в різних типах виробництва за винятком масового й крупносерійного крім норми штучного часу (Тшт) нормується ще й норма підготовчо-заключного часу (Тпз). Для калькуляції планових і проектних розрахунків необхідно знати штучно-калькуляційний час (tшт.к), що визначається з рівності (3.8) і являє собою штучний час із часток підготовчо-заключного часу, що доводиться на одну деталь.
Тшт.-к = Тшт + , (3.8)
де Р - кількість деталей у партії, шт.
У деяких випадках, наприклад у серійному виробництві, потрібно розрахувати норму часу на обробку партії деталей (Тпарт) по даній операції. Норма часу на їхнє виготовлення являє собою суму підготовчо-заключного часу (Тпз) і добутку штучного часу (Тшт) на число деталей у партії (Р).
Тпарт = Тпз + (Тшт × Р), (3.9)
Норма виробітку (Нвир) визначається на основі норми часу й виміряється в натуральних або умовно-натуральних показниках (кількість виробів, метрів тканини, тонн продукції, кілометрів пробігу й т.п.). У загальному виді Нвир можна одержати за формулою
Нвир = Д × ЧР / Т , (3.10)
де Д - період, на який установлюється норма виробітку, (година/зміна, доба, місяць); ЧР - число робітників, що беруть участь в виконанні роботи; Т - норма часу на одиницю роботи, чол.-хв, чол.-годин.
Оскільки в більшості випадків норма виробітку встановлюється на зміну, можна скористатися формулою.
Нв = tзм / Т , (3.11)
де tзм — фонд змінного часу одного або групи робітників, що беруть участь у виконанні роботи.
Розглянемо способи вивчення витрат робочого часу відповідно до викладеної класифікації. Результати такого вивчення дозволяють визначити рівень раціональності використання робочого часу, одержати вихідні дані, на підставі яких розробляються нормативи й установлюються норми часу.
Розрізняють наступні основні способи вивчення витрат робочого часу: фотографія робочого часу, хронометраж, фотохронометраж. Така робота проводиться методами безпосередніх вимірів і моментних спостережень.
Методом безпосередніх вимірів фіксується повністю час на виконання операції або її елементів, зміни або її частини. У результаті можна одержати дані про фактичні витрати робочого часу за весь період вивчення, а також найбільш повно досліджувати процес праці й використання встаткування.
Однак проведення спостережень і обробка отриманих даних досить трудомісткі, і тому один спостерігач може вивчити витрати часу одного робітника або одночасно невеликої групи робітників.
Методом моментних спостережень, заснованому на теорії імовірності, фіксується не час, а число моментів тих або інших категорій витрат часу спостережуваних виконавців або встаткування. Цей метод широко застосовується при вивченні великої кількості робочих місць, коли досить знати середні витрати часу й не потрібна детальна структура цих витрат.
Хронометраж - це метод вивчення витрат робочого часу, що використається для встановлення норм часу.
Порядок проведення хронометражу:
1) Спостереження з використанням секундоміра;
2) Заповнення спостережливого аркуша хронометражу;
3) Складання хронометражних рядів;
4) Приведення хронометражних рядів до стійкості;
5) Розрахунок середньої тривалості кожного елемента з використанням стійких хронометражних рядів;
6) Визначення оперативного часу на операцію;
7) Розрахунок норм часу.
Після складання хронометражних рядів їх перевіряють на стійкість за допомогою коефіцієнта стійкості, що розраховується за формулою:
(3.12)
Кст.факт. ≤ Кст.норм. - хронометражний ряд стійкий.
Кст.факт. > Кст.норм. - хронометражний ряд не стійкий.
Якщо хронометражний ряд не стійкий, то з нього виключається максимальне значення й розраховується коефіцієнта стійкості нового хронометражного ряду, у якому на одне значення менше. Це повторюється доти, поки хронометражний ряд буде стійким.
Фотографія робочого часу - це метод вивчення витрат робочого часу, що використається для аналізу використання робочого часу.
Порядок проведення фотографії робочого часу:
1) Спостереження з використанням наручного годинника;
2) Заповнення спостережливого аркуша фотографії робочого часу;
3) Класифікація витрат робочого часу;
4) Відомість однойменних витрат робочого часу;
5) Складання фактичного балансу робочого часу;
6) Порівняння й аналіз невідповідності фактичного балансу робочого часу з нормативним;
7) Розрахунок основних показників використання робочого часу;
8) Розробка заходів щодо підвищення ефективності використання робочого часу.
До основних показників використання робочого часу відносяться:
1) Коефіцієнт використання робочого часу, що розраховується за формулою:
. (3.13)
2) Коефіцієнт втрат робочого часу по організаційно-технічних причинах, що розраховується за формулою:
. (3.14)
3) Коефіцієнт втрат робочого часу у зв'язку з порушенням трудової дисципліни, що розраховується за формулою:
. (3.15)
Вихідні данні та постановка задачі:
Задача 3.2:
Визначити коефіцієнт використання робочого часу, коефіцієнт втрат робочого часу по організаційно-технічних причинах, коефіцієнт втрат робочого часу у зв'язку з порушенням трудової дисципліни, а також можливий ріст продуктивності праці при частковому (на 70%) і повнім усуненні втрат робочого часу. Скласти баланс робочого часу й розрахувати максимально можливий ріст продуктивності праці при усуненні всіх втрат і зайвих витрат робочого часу. Розробити заходи щодо поліпшення використання робочого часу.
Спостережливий аркуш індивідуальної фотографії робочого часу
№ п/п | Найменування витрат часу | Поточний час, год. - хв. | Тривалість, у хв. | Індекс |
Початок спостереження | 8 – 00 | |||
Прихід на робоче місце | 8 – 03 | |||
Одержання завдання й креслення | 8 – 10 | |||
Ознайомлення із завданням і кресленням | 8 – 12 | |||
Одержання заготовок і інструменту | 8 – 20 | |||
Установка різального інструменту | 8 – 23 | |||
Оперативна робота | 9 – 03 | |||
Зміна інструменту | 9 – 05 | |||
Огляд і змащення верстата | 9 – 12 | |||
Відпочинок | 9 – 20 | |||
Оперативна робота | 10 – 07 | |||
Розмова з товаришем (особиста) | 10 – 10 | |||
Відхід по особистим потребам | 10 – 18 | |||
Оперативна робота | 11 – 10 | |||
Простой (закінчилася заготовка) | 11 – 40 | |||
Розмова з майстром про роботу | 11 – 45 | |||
Одержання нового завдання | 11 – 55 | |||
Відхід на обід | 12 – 00 | |||
Прихід з обіду | 13 – 02 | |||
Переустановка різального інструменту | 13 – 05 | |||
Одержання матеріалу | 13 – 10 | |||
Оперативна робота | 14 – 15 | |||
Відпочинок | 14 – 20 | |||
Оперативна робота | 15 – 06 | |||
Простой (несправність верстата) | 15 – 28 | |||
Оперативна робота | 15 – 59 | |||
Відпочинок | 16 – 10 | |||
Оперативна робота | 16 – 35 | |||
Здача виробів ВТК | 16 – 40 | |||
Прибирання робочого місця | 16 – 50 | |||
Прибирання інструмента в шафу | 16 – 54 | |||
Стороння розмова з товаришем і відхід з роботи | 17 – 00 | |||
Усього: | – | – |
Обідня перерва з 12-00 до 13-00. Нормативні витрати часу
Індекси витрат робочого часу | Витрати робочого часу, хв. |
ПЗ | |
ОП | |
ОРМ | |
ВПО | |
Разом: |
tзм = 480 хв. = 8 годин.