Оскільки холдингам властива пірамідальна корпоративна структура, що забезпечує контроль сукупних активів і дозволяє істотно збільшити прибутковість інвестиційного капіталу. Однак при падінні рівня рентабельності основного виробництва доход головного холдингу може скоротиться до нуля. Ефект холдингу - центральна компанія, залучаючи кошти соінвесторів при збереженні контролю над дочірніми фірмами, здатна значно підвищити прибутковість первісних інвестицій. Це ефект важеля, з якого випливає правило: умови залучення ділових партнерів повинні забезпечувати позитивний ефект важеля за заданим цільовим рівнем рентабельності.
Для управління фінансовими потоками і фінансовим контролем за витратами в структурі холдингу виділяються центри прибутку, центри фінансової відповідальності і центри витрат.
Центр прибутку - самостійні суб'єкти оподатковування, що мають власні рейтинги платоспроможності і цінних паперів.
Центр витрат консолідує витрати в окремих підрозділах компанії, що має власний видатковий бюджет, обумовлений на вищестоящому рівні за узгодженням з керівництвом центра витрат.
Центри фінансової відповідальності - філії і відособлені підрозділи, що мають замкнутий виробничо-збутовий цикл. Можуть розпоряджатися частиною отриманого прибутку.
Центри фінансового управління дозволяють контролювати витрати на всіх рівнях і через створення консолідованого звіту контролювати стан холдингу в цілому.
Стратегічний рівень управління холдингом зв'язаний із плануванням інвестицій і перерозподілом фінансових потоків. Тут виробляється фінансова політика й обліковий механізм корпорації, ключові фінансові нормативи, контроль витрат, формування укрупнених бюджетів дочірньої фірми. Їх ступінь залежить від розподілу повноважень.
Центральна фінансова служба холдингу має чотири підрозділи: фінансового контролю, фінансового планування, службу коштів і короткострокового інвестування.
Фінансові функціонери дочірніх фірм перебувають у подвійному підпорядкуванні несуть відповідальність не тільки перед власними керівниками, але і фінансовими службами штаб-квартири холдингу.
Для контролю за станом дочірніх фірм використовуються експертні системи, що підтримують електронний паспорт дочірньої фірми - аналітичний звіт про оперативний і фінансовий стан компанії.
Для оцінки ефективності діяльності холдингу використовується формула Дюпона, що відбиває рентабельність активів. Оцінюється ефективність дій керуючих дочірніми фірмами, приймаються рішення про розподіл інвестицій і резервів компанії.