Науково-технічний прогрес веде до концентрації в одному продукті витрат праці працівників усе більшої кількості спеціалізованих галузей, що ускладнює виробничі зв'язки і викликає розвиток кооперування. Під кооперуванням розуміються організовані виробничі зв'язки між підприємствами, що спільно виготовляють який-небудь вид продукції. Будучи наслідком розвитку спеціалізації, виробниче кооперування характеризується відносною сталістю і стійкістю зв'язків, суворим дотриманням технічних умов підприємства-суміжників.
Виробниче кооперування істотно відрізняється від матеріально-технічного забезпечення, що не випливає безпосередньо з форм спеціалізації і не завжди засновано на тривалих виробничих зв'язках. Якщо кооперування охоплює виробничі зв'язки по деталям, вузлам, агрегатам, напівфабрикатам, визначеним технологічним операціям, що здійснюються з конкретними підприємствами, то матеріально-технічне забезпечення містить у собі постачання сировини, матеріалів, палива, машин, устаткування й інших засобів виробництва будь-якому споживачу.
У промисловості кооперовані зв'язки можуть розрізнятися за галузевою і територіальною ознакою. За галузевою ознакою розрізняють внутрішньогалузеве кооперування, коли виробничі зв'язки встановлюються між підприємствами однієї галузі, і міжгалузеве - якщо воно має місце між підприємствами різних галузей.
За територіальною ознакою кооперування поділяється на регіональне, коли виробничі зв'язки встановлюються між підприємствами одного економічного регіону, і міжрегіональне — між підприємствами, розташованими в різних економічних регіонах.
Відповідно до форм спеціалізації в промисловості розрізняють три форми кооперування:
1. Предметне (чи агрегатне) кооперування — це такий вид виробничих зв'язків, коли головний завод, що випускає складну продукцію, одержує від інших підприємств готові агрегати (мотори, генератори, насоси, компресори й ін.), що йдуть на комплектування продукції цього заводу.
Така форма кооперування характерна для машинобудування, багато галузей якого виробляють складні машини й устаткування.
2. Подетальне кооперування, коли підприємства-суміжники поставляють головному заводу деталі і вузли (карбюратори, радіатори, поршні й ін.), для випуску готової продукції. Ця форма кооперування притаманна багатьом галузям промисловості, і насамперед машинобудуванню, деревообробній, текстильній і взуттєвій промисловості.
3. Технологічне (чи стадійне) кооперування виявляється в постачанні одними підприємствами іншим напівфабрикатів (виливків, кувань, штампувань) чи у виконанні для них окремих технологічних операцій, зв'язаних з обробкою виробів, що випускаються.