До частини другої.

Загальна характеристика порядку (режиму) використання земель.Земельні ділянки, що належать до даної категорії земель, характеризуються різноманітним цільовим призначенням та правовим режимом, що розкривається у ст.ст. 66-77 ЗКУ та інших нормативно-правових актах (див. коментар до ст.ст. 66-77 ЗКУ). Між тим, на підставі законодавства у правовій доктрині²¹² прийнято виділяти загальні риси правового режиму земель промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення. Зокрема:

• всі земельні ділянки даної категорії земель мають спеціальне несільськогосподарське призначення, що дало підстави у спеціальній літературі називати дану категорію земель скорочено землями спеціального несільськогосподарського призначення;

• розміри відповідних ділянок визначаються на підставі затверджених у встановленому порядку норм (для типових об'єктів - залізниць, автомобільних доріг, ліній електропередач, аеродромів, трубопроводів тощо) або затверджених у встановленому порядку проектів (для нетипових об'єктів - промислових підприємств тощо), які, проте, також розробляються відповідно до певних норм. Це дозволяє виділити таку ознаку земель спеціального несільськогосподарського призначення, як нормування розмірів відповідних ділянок. У більшості галузей економіки через недосконалість нормативів та низький рівень проектно-технічних рішень землі використовуються нераціонально. Нормативи відведення земельних ділянок для потреб промисловості, транспорту, енергетики в 2,5-2,7 рази перевищують прийняті в країнах Західної Європи²¹³;

• здійснюється внутрішнє та зовнішнє зонування земельних ділянок спеціального несільськогосподарського призначення. Так, навколо потенційно шкідливих об'єктів встановлюються санітарно-захисні зони, де забороняється житлове будівництво та проживання населення, навколо потенційно вразливих об'єктів - охоронні зони тощо;

• у певних випадках території, що призначаються для спеціальних несільсько-господарських потреб, взагалі можуть не відводитися як окремі земельні ділянки. Йдеться, наприклад, про земельні ділянки, призначені для розміщення деяких лінійних об'єктів (ліній зв'язку, електропередач, підземних трубопроводів). Хоча окрема земельна ділянка для розміщення такого об'єкту не відводиться, у зв'язку із розміщенням об'єкту режим відповідної території зазнає істотних змін, зокрема, встановлюється охоронна, санітарно-захисна зона. Може бути встановлено відповідний земельний сервітут.

Описані особливості правового режиму будуть розкриті нижче при характеристиці правового режиму окремих земель у складі даної категорії.

Правовий режим земель "іншого призначення". ЗКУ не містить спеціальних положень щодо "порядку використання" (правового режиму) земель, згаданих у коментованій статті як землі "іншого призначення". На наш погляд, правовий режим земель "іншого призначення" має загальні риси, притаманні режиму земель промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення (див. вище).

Легальне визначення даного різновиду земель та його складу відсутнє. За логікою побудови ЗКУ, т. з. "землі іншого призначення" - це землі, що не охоплюються визначеннями інших категорій земель та інших видів земель в межах даної категорії земель (земель промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони).

На думку В. І. Андрейцева²¹⁴, до земель, що не знайшли відображення у законодавчій класифікації, можна віднести землі "культового (церковного) фонду, ... космічного забезпечення, державного матеріального резерву, водно-болотних угідь та торф 'яного фонду, родовищ корисних копалин, мисливського фонду та підвищеної екологічної небезпеки".

Нормативні положення щодо особливостей правового режиму окремих земель "іншого призначення" розкидані по численним нормативно-правовим актам.

Зокрема, відповідно до ч. З ст. 4 ЗУ "Про державний матеріальний резерв", земельні ділянки, на яких розміщені об'єкти системи державного матеріального резерву, "є державною власністю і не підлягають приватизації та іншим видам відчуження".

Щодо правового режиму тих водно-болотних угідь, що мають міжнародне значення, головним чином як середовище існування водоплавних птахів див. коментар до ч.ч. 1 та З ст. 46 ЗКУ.

Особливості правового режиму земельних ділянок, що використовуються для потреб мисливського господарства, визначаються насамперед ст. 21 ЗУ "Про мисливське господарство та полювання".

Особливості правового режиму земель, що зазнали радіоактивного забруднення внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, визначаються ЗУ "Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи" (див. ст.ст. 169, 170 ЗКУ та коментар до них).

Вважаємо, що до земель "іншого призначення" можуть бути віднесені також земельні ділянки, відведені для розміщення полігонів твердих побутових відходів. На сьогодні земельні відносини, що виникають при влаштуванні та експлуатації полігонів, регулюються практично виключно на підзаконному рівні - насамперед, ДБН В.2.4-2-2005 "Полігони твердих побутових відходів. Основні положення проектування"² (неофіційний текст документу наведений на компакт-диску, що додається), де передбачені детальні правила розміщення полігонів (розділ 2), внутрішня структура та зонування території полігону (п.п. 3.10-3.56), вимоги до санітарно-захисної зони полігону (п.п. 3.57-6.58), спеціальні вимоги до рекультивації земель після закриття полігону (п.п. 3.115-3.133). Зокрема, встановлено, що територія полігону поділяється на такі елементи: (1) під'їзну дорогу, (2) ділянку складуваннятвердих побутових відходів, (3) господарську зону, (4) інженерні споруди і комунікації; детально визначається режим території кожного з елементів.

Площа земель під твердими побутовими відходами в Україні перевищує 3 тис. га і включає 727 полігонів, з яких 35,5 % не відповідають нормам. Крім того, багато лісів, узбіч доріг, будівельних майданчиків перетворено на несанкціоновані сміттєзвалища. За оцінками природоохоронних органів, площа земель під такими об'єктами перевищує 160 тис. га²¹⁶.

Окремою і достатньо гострою проблемою є правовий режим земельних ділянок, що використовуються Чорноморським флотом Російської Федерації в Україні. Формально ці ділянки не підпадають під поняття жодної із "типових" категорій земель, у т. ч. і під поняття земель оборони, оскільки ЧФ РФ не є "військовим формуванням, утвореним відповідно до законодавства України". Такі ділянки на сьогодні фактично знаходяться поза правовим полем України, і на даний час стоїть завдання хоча б про їх інвентаризацію. За даними Держком-зему України, станом на 01.01.2007 по Автономній Республіці Крим проінвентаризовано 521 земельну ділянку, загальна площа яких за уточненими даними складає 17980,65 га.²'¹

Стаття 66. Землі промисловості

1. До земель промисловості належать землі, надані для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд промислових, гірничодобувних, транспортних та інших підприємств, їх під'їзних шляхів, інженерних мереж, адміністративно-побутових будівель, інших споруд.