До частини першої.Відповідно до ст. 1 ЗУ "Про концесії", концесія - це "надання з метою задоволення громадських потреб уповноваженим органом виконавчої влади чи органом місцевого самоврядування на підставі концесійного договору на платній та строковій основі юридичній або фізичній особі (суб 'єкту підприємницької діяльності) права на створення (будівництво) та (або) управління (експлуатацію) об 'єкта концесії (строкове платне володіння), за умови взяття суб 'єктом підприємницької діяльності (концесіонером) на себе зобов 'язань по створенню (будівництву) та (або) управлінню (експлуатації) об 'єктом концесії, майнової відповідальності та можливого підприємницького ризику". Перелік об'єктів концесії наведений у ст. З Закону і не містить прямої згадки про можливість концесії земельних ділянок. Натомість, ч. 5 ст. З ЗУ "Про концесії" передбачає, що для здійснення концесійної діяльності земельні ділянки надаються в оренду (див. ст. 93 ЗКУ та коментар до неї). Таке саме правило передбачено й у коментованій нормі.
М.М. Бахуринська звертає увагу на неузгодженість земельного та концесійного законодавства, що виражається у розриві між процедурами надання земельної ділянки в оренду та надання об'єкту у концесію. Зокрема, це призвело до того, що, наприклад, Концесійний договір на будівництво та експлуатацію нової автомобільної дороги Львів-Краковець від 23.12.1999 був підписаний без укладення договору оренди та відведення відповідної земельної ділянки. Для уникнення подібних ситуацій висловлена слушна пропозиція внести зміни у законодавство, що передбачали б можливість використання земельної ділянки на титулі концесії відповідно до концесійного договору2'8.
До частини другої.Ч. 2 ст. 94 ЗКУ передбачає можливість надання земельних ділянок у концесію, проте лише у випадках, обумовлених законом. На сьогодні закон таких випадків не встановлює, і діє загальне правило ч. 1 ст. 94 ЗКУ. Аналогічне правила закріплене і у ч. 5 ст. З ЗУ "Про концесії".
Таким чином, на сьогодні концесія не є окремим різновидом права землекористування
.
Стаття 95. Права землекористувачів
1. Землекористувачі, якщо інше не передбачено законом або договором, мають право:
а) самостійно господарювати на землі;
б) власності на посіви і насадження сільськогосподарських та інших культур, на вироблену продукцію;
(Пункт "б" частини першої статті 95 із змінами, внесеними згідно із Законом №3404-IV від 08.02.2006)
в) використовувати у встановленому порядку для власних потреб наявні на земельній ділянці загальнопоширені корисні копалини, торф, ліси, водні об'єкти, а також інші корисні властивості землі;
(Пункт "в " частини першої статті 95 із змінами, внесеними згідно із Законом M3404-IV від 08.02.2006)
г) на відшкодування збитків у випадках, передбачених законом;