До частини першої. Межа земельної ділянки є умовною лінією, що відділяє її від іншої ділянки, а тому є спільною для обох земельних ділянок. Відтак, кожен із сусідніх власників земельної ділянки має рівні права на її встановлення та обов'язки щодо підтримання межі в належному стані.
Процедура встановлення та відновлення меж земельних ділянок регламентується ст. 55 ЗУ "Про землеустрій", а також Інструкцією про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою та договорів оренди землі, затвердженою Наказом Державного Комітету України по земельних ресурсах від 04.05.1999 №43. Безпосередньо встановлення та відновлення меж покладається на землевпорядні організації, які мають ліцензію на здійснення такого виду діяльності. Проте процедура встановлення та відновлення меж передбачає активну участь у цьому процесі відповідних власників та землекористувачів. Враховуючи те, що через існуючі конфлікти або із інших причин власники або землекористувачі часто відмовляються від участі в межуванні, коментованою нормою передбачено їх позитивний обов'язок сприяти "встановленню твердих меж, а також: відновленню межових знаків у випадках, коли вони зникли, перемістились або стали невиразними".
Беручи участь у межуванні, власники реалізують свої права. Проте така участь є також обов'язком власників (ст. 125 ЗКУ).
До частини другої. Повноваження щодо визначення видів межових знаків до цього часу центральним органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів не реалізовані.
Порядок відновлення меж земельних ділянок, які стали невиразними або були знищені чи переміщені визначений Інструкцією про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою та договорів оренди землі, затвердженою Наказом Державного Комітету України по земельних ресурсах від 04.05.1999 №43.
Так, відповідно до п.2.4. Інструкції "відновлення всіх поворотних точок меж: земельної ділянки здійснюється геодезичними методами з прив 'язкою не менше двох характерних закріплених поворотних точок до пунктів державної геодезичної мережі та до твердих точок на місцевості. Здійснюється кадастрова зйомка земельної ділянки з наступним вирахуванням координат поворотних точок меж: (у державній або умовній системі координат) і площі ділянки. За результатами виконаних робіт складається кадастровий план земельної ділянки".
До частини третьої. Законодавець справедливо встановив правило, за яким витрати на встановлення суміжних меж несуть власники земельних ділянок у рівних частинах. При цьому немає значення, чи виконувались ці роботи за рахунок однієї зі сторін з подальшим відшкодуванням з боку іншої, чи за рахунок обох сторін.
За домовленістю власники суміжних земельних ділянок угодою між собою можуть передбачити інший порядок оплати таких робіт.
Зауважимо, що коментована норма і правила розподілу витрат стосуються тільки процедури встановлення меж земельної ділянки і їх закріплення межовими знаками і не стосується (за буквальним змістом норми) встановлення межових споруд (парканів, загорож і т. ін.). Відповідно до загальних правил ст. 331 ЦК України щодо набуття права власності на ново-створене майно, такі споруди є власністю особи, що їх збудувала. Щодо розташованих на межі дерев діють спеціальні правила, передбачені ст. 109 ЗКУ.
Стаття 107. Відновлення меж