До частини першої. Санітарно-захисні зони - території з обмеженим режимом використання, де забороняється будівництво житлових об'єктів, об'єктів соціальної інфраструктури та інших об'єктів, пов'язаних з постійним перебуванням людей, що встановлюються навколо шкідливих об'єктів з метою захисту населення та територій від їх впливу (таке визначення випливає із коментованої норми).
Спеціальні положення про зони санітарної охорони передбачені, зокрема, у ст. 24 ЗУ "Про охорону атмосферного повітря", ст. 45 ЗУ "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку", ст. 15 ЗУ "Про видобування та переробку уранових руд", ст. 20 ЗУ "Про електроенергетику".
Перелік об'єктів, що можуть потребувати створення санітарно-захисних зон, є відкритим, оскільки в цілому методика визначення потенційно шкідливих, небезпечних об'єктів будується на оціночних критеріях, теорії ризику тощо.
До частин другої та третьої. Розмір та особливості правового режиму санітарно-захисних зон визначаються окремо в кожному випадку в залежності від виду об'єкта, навколо якого передбачається виділення такої зони, виду та інтенсивності його діяльності тощо.
Основою для встановлення санітарно-захисних зон є санітарна класифікація підприємств, виробництв та об'єктів, що наведена у додатку №4 до Державних санітарних правил планування та забудови населених пунктів затверджених наказом МОЗ України №173 від 19.06.1996. Підприємства за шкідливістю поділяються на 5 класів, відповідно до яких встановлюються санітарно захисні зони від 50 до 3000 м.
Окрім наведеного акта, розміри санітарно-захисних зон передбачаються іншими актами законодавства про забезпечення санітарно-епідемічного благополуччя населення (насамперед, санітарними нормами і правилами): п. З Правил охорони електричних мереж, затверджених ПКМ від 04.03.1997 №209, наказом МОЗ України "Про затвердження державних санітарних правил та норм" №239 від 01.08.1996, п.п. 3.5, 3.6. Державних санітарних правил та норм "Гігієнічні вимоги щодо облаштування і утримання кладовищ в населених пунктах України", затверджених постановою Головного державного санітарного лікаря України від 01.07.1999 №28, Санітарними правилами і нормами розміщення, влаштування та експлуатації малих ферм для утримання тварин (худоби, птиці, звірів) у населених пунктах Української РСР. СанПиН №5.02-12/Н від 12.07.1989, "Основними санітарними правилами забезпечення радіаційної безпеки України", затвердженими наказом МОЗ України від 02.02.2005 №54 та ін.
Розміри та режим санітарно-захисних зон визначаються також нормативними документами у галузі будівництва: ДБН. Б.2.4-1-94 "Планування і забудова сільських поселень", п. 10 ДБН 360-92** "Планування і забудова міських і сільських поселень", ДБН Б.2.4-3-95 "Планування і забудова сільських поселень. Генеральні плани сільськогосподарських підприємств", ДБН Б.2.4-4-97 "Планування і забудова сільських поселень. Планування та забудова малих сільськогосподарських підприємств та селянських (фермерських) господарств", тощо.
Стаття 115. Зони особливого режиму використання земель