Виконання рішення щодо земельних спорів може бути призупинено або його термін може бути продовжений вищестоящим органом або судом.

До частини першої.Коментована норма допускає негайний вступ у силу рішення органів виконавчої влади з питань земельних ресурсів, органів місцевого самоврядування, тобто з моменту проголошення. З цього часу воно підлягає виконанню у спосіб, визначений в даному рішенні. Відповідно до ст. 73 ЗУ "Про місцеве самоврядування в Україні" рішення органів місцевого самоврядування, "прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов 'язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об 'єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також: громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території".

Конкретизацією коментованої норми є також положення п. 8 Положення про Державний комітет із земельних ресурсів України, затвердженого ПКМ від 19.03.2008 №224, який встановлює, що "у випадках, передбачених законодавством, рішення Цержкомзему є обов 'язкові для виконання центральними і місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями всіх форм власності і громадянами ".

Призупинення виконання рішення, передбачене коментованою статтею, на наш погляд, повинно мати місце з моменту порушення судом провадження у справі у встановленому процесуальним законом порядку (ст. 122 ЦПК України, ст. 107 КАС України, ст. 64 ГПК України). Сам факт надіслання позовної заяви до суду не має правового значення, оскільки позовна заява в подальшому може бути залишена без розгляду.

Закон не передбачає обов'язкового повідомлення судом органу, що виконує рішення органів виконавчої влади з питань земельних ресурсів, органів місцевого самоврядування, про прийняту позовну заяву. Відтак, необхідність повідомлення з очевидністю лягає на зацікавлену особу - позивача.

До частини другої.Виконання рішення органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів чи органу місцевого самоврядування щодо земельного спору здійснюється тим органом, який прийняв це рішення. Строк виконання має бути зазначений у рішенні відповідно до ч. 4 ст. 159 ЗКУ (див. коментар).

Що мається на увазі під виконанням рішення, із змісту закону незрозуміло. Механізму реалізації, як і практичного застосування, коментована норма на сьогодні не має.

До частини третьої.Рішення органів виконавчої влади з питань земельних ресурсів, органів місцевого самоврядування відповідно до їх компетенції розв'язує питання щодо розташування меж земельних ділянок, додержання громадянами правил добросусідства, розташування обмежень у використанні земель, земельних сервітутів тощо. Проте дані органи не уповноважені вирішувати питання про відшкодування збитків, заподіяних пору­шеннями земельних прав до відновлення останніх. З урахуванням цього, збитки (якщо вони мали місце) можуть бути відшкодовані у загальному порядку - судовому.

Втрати сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва внаслідок порушення норм земельного законодавства, що спричинили погіршення якості угідь внаслідок нега­тивного впливу та інших факторів, перелічених у ст. 207 ЗКУ, відшкодовуються незалежно від відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам (див. ст.ст. 207-209 ЗКУ та коментар до них).

Підстави і порядок відшкодування збитків визначені ст.ст. 156, 157 ЗКУ (див. коментар до цих статей).

На нашу думку, не зовсім виправданим є вживання у коментованій нормі сполучника "або", який вказує на альтернативність у відшкодуванні збитків або втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва. Оскільки ці поняття є відмінними і зумовлюють засто­сування пов'язаних з ними різних норм ЗКУ (ст.ст. 207, 208 та ст.ст. 156, 157 відповідно), то і можливість одночасного їх використання не виключається (див. додатково коментар до ч. 4 ст. 207 ЗКУ).

До частини четвертої.Коментовану норму слід розглядати в сукупності із ч. 1 ст. 161 ЗКУ, за якою оскарження рішення до суду автоматично призупиняє виконання оскарженого рішення.

В інших випадках (при оскарженні до вищого органу) призупинення виконання є правом вищестоящого органу.

Друга частина коментованої норми передбачає, що термін виконання може бути продовжений вищестоящим органом або судом. Законом не встановлено граничний строк виконання рішення органів виконавчої влади з питань земельних ресурсів, органів місцевого самоврядування. Таким чином, єдиним випадком застосування даної норми вбачається ситуація, при якій у рішенні встановлено строк його виконання.