До особливостей надання допомоги потерпілим з відкритими пошкодженнями кісток і суглобів, крім заходів, направлених на зупинку зовнішньої кровотечі і боротьбу з шоком, відносяться профілактика розвитку раневої інфекції (яка повинна бути почата якомога раніше), запобігання вторинному забрудненню ран, а також іммобілізація пошкоджень, якій при даній патології надається особливе значення.
У ряді випадків при відкритих переломах кісткові відламки виступають в рану. Проте через небезпеку розповсюдження інфекції в глибину рани, а також зважаючи на неможливість при наданні першої медичної допомоги зробити повноцінне знеболення, вправляти виступаючі в рану кісткові відламки неприпустимо!
Достатньо накласти асептичну пов'язку і зробити транспортну іммобілізацію, заздалегідь зробивши ін'єкцію аналгетика шприц-тюбиком.
В той же час кісткові відламки, виступаючі в рану, обов'язково повинні бути укриті асептичною пов'язкою.
Транспортна іммобілізація, забезпечуюча повну нерухомість пошкодженої кінцівки, при відкритих переломах має першорядне значення не тільки для збереження кінцівки, але і для порятунку життя постраждалого. Транспортування хворого без попередньої хорошої іммобілізації кінцівки може викликати ряд ускладнень: додаткову травматизацію шкіри, м'язів, судин, нервів; бути причиною посилення кровотеч, болю, шоку, емболії, а також - розповсюдження інфекції.
Перекладання постраждалого на ноші і транспортування повинні здійснюватися дбайливо і не викликати болю в пошкодженій кінцівці.