Методичний матеріал з курсу медицина надзвичайних ситуацій

Методичний матеріал з курсу

«медицина надзвичайних ситуацій»

ТЕМА 1. Організація захисту населення і територій за умов надзвичайних ситуацій

Значна кількість великих катастроф, що сталася останнім часом у світі і на території України, серед яких особливе місце займає Чорнобильська (1986),… В основу цивільного захисту населення покладені положення міжнародного…

Основні положення міжнародного права з питань захисту людини.

Принципи захисту цивільного населення випливають з основних положень Женевської конвенції щодо захисту жертв війни. Після другої світової війни, в ході якої мирне населення зазнало масових… Попередніми Женевськими конвенціями (ЖК) забезпечуються наступні види захисту:

Єдина державна система цивільного захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру

Єдина державна система цивільного захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру - це сукупність… Відповідно до Закону України "Про правові засади цивільного захисту"… В розділі 1 “Загальні положення” вказана мета та завдання цивільного захисту, реалізація державної політики,…

Основні заходи захисту населення і територій

 

З метою захисту населення, зменшення втрат та шкоди економіці в разі виникнення надзвичайних ситуацій проводиться спеціальний комплекс заходів. Він передбачає проведення наступних дій:

Оповіщення та інформування.

Оповіщення про загрозу і постійне інформування населення досягається завчасним створенням і підтримкою в постійній готовності загальнодержавної, територіальних та локальних автоматизованих систем оповіщення населення в зонах можливого катастрофічного затоплення, районах розміщення радіаційно і хімічно небезпечних підприємств, інших потенційно небезпечних об’єктів.

Спостереження і контроль.

Спостереження і контроль за довкіллям, продуктами харчування та водою забезпечується:

- створенням і підтримкою в постійній готовності загальнодержавної і територіальних систем спостереження і контролю з включенням до них існуючих сил та засобів контролю незалежно від підпорядкованості;

- організацією збору, опрацювання і передачі інформації про стан довкілля, забруднення продуктів харчування, харчової сировини, фуражу, води радіоактивними, хімічними речовинами і патогенними мікроорганізмами;

- наданням населенню можливості придбати найпростіші засоби захисту і контролю для особистого користування.

Укриття в захисних спорудах.

Укриттю в захисних спорудах підлягає все населення відповідно до його належності до груп (працююча зміна, населення, яке проживає в небезпечних зонах тощо).

Створення фонду захисних споруд досягається шляхом:

- комплексного освоєння підземного простору, міст і населених пунктів;

- масового будівництва в період загрози найпростіших сховищ та укриттів;

- завчасного будівництва за рішення Кабінету Міністрів України окремих сховищ та протирадіаційних укриттів.

Інженерний захист.

Заходи інженерного захисту території можуть істотно вплинути на ефективність цивільного захисту, так як передбачають проведення комплексу будівельних та інших заходів щодо запобігання виникнення надзвичайних ситуацій.

Евакуаційні заходи.

Евакуації підлягає населення, яке проживає в населених пунктах, що знаходяться у зонах можливого катастрофічного затоплення, небезпечного… Залежно від обстановки, яка склалася на час надзвичайної ситуацій, може бути… У мирний час евакуація населення планується на випадок:

Медичний захист

Заходами запобігання або зменшення ступеня ураження людей, своєчасного надання допомоги постраждалим та їх лікування, забезпечення епідемічного благополуччя в районах надзвичайних ситуацій є:

- планування і використання існуючих сил і засобів органів охорони здоров’я незалежно від їх відомчої належності;

- розгортання в надзвичайних умовах необхідної кількості лікувальних закладів;

- своєчасне застосування профілактичних медичних препаратів;

- контроль за продуктами харчування, питною водою і джерелами водопостачання;

- завчасне створення і підготовка спеціальних медичних формувань;

- накопичення медичних засобів захисту, медичного та спеціального майна і техніки;

- контроль за станом довкілля, санітарно-гігієнічною та епідемічною ситуацією;

- підготовка медичного персоналу та загальне медико-санітарне навчання населення.

Біологічний захист

Захист від біологічних засобів ураження включає своєчасне виявлення чинників біологічного зараження, їх виду і масштабів, проведення комплексу адміністративно-господарських, режимно-обмежувальних і спеціальних протиепідемічних та медичних заходів.

Захист від біологічних засобів вимагає:

- своєчасного використання колективних та індивідуальних засобів захисту;

- введення режимів карантину та обсервації;

- знезаражування осередку ураження;

- проведення екстреної та специфічної профілактики;

- додержання протиепідемічного режиму об’єктами господарювання, лікувальними закладами і населенням.

Радіаційний і хімічний захист.

Виконання вимог даного виду захисту досягається: - завчасним накопиченням і підтримкою в готовності засобів індивідуального… - своєчасним впровадженням засобів, способів і методів виявлення й оцінки масштабів і наслідків застосування агресором…

Засоби колективного, індивідуального та медичного захисту.

Засоби індивідуального захисту

Засоби індивідуального захисту (ЗІЗ) поділяються на три основні групи:

- засоби захисту органів дихання;

- засоби захисту шкіри;

- засоби медичного захисту.

Для захисту життя та здоров'я людини ЗІЗ мають винятково важливе значення насамперед унаслідок можливості швидкого їх застосування у випадку необхідності. Тому ЗІЗ повинні бути у постійній готов­ності (особливо на ХНО), а в разі виникнення аварії - негайно застосовуватися.

Засоби захисту органів дихання

Мають достатньо високі захисні якості й забезпечу­ють захист органів дихання та очей людини від впли­ву отруйних речовин (ОР), СДОР у вигляді пари,… Розрізняють протигази фільтрувальні та ізолювальні. Будова фільтрувальних протигазів грунтується на прин­ципі очищення зараженого повітря у внутрішніх шарах…

Засоби захисту шкіри

Захисний одяг з фільтрувальних матеріалів призначений для постійного та періодичного носіння. Його основу складає бавовняне обмундирування,… Комплект фільтрувального одягу ЗФО-58 складається з бавовняного комбінезону,… 1-й розмір - для людей зростом до 160 см;

Засоби індивідуального медичного захисту.

До засобів медичного захисту віднесені радіозахис­ні засоби, антидоти (протиотрута), протибактеріальні препарати та засоби часткової санітарної… Радіозахисні засоби (радіопротектори) - це фар­макологічні препарати, що… До препаратів короткочасної дії належать найбільш поширені нині цистамін, індралін, препарат Б-190 тощо.

Засоби колективного захисту

Сховища - це захисні споруди герметичного типу, призначені для захисту людей від усіх уражаючих чинників ядерного вибуху, а також від СДОР, ОР та… У надзвичайних ситуаціях мирного часу сховища забезпечують захист людей від… Сховища мають основні та допоміжні приміщення.

Тема 2.

Тема 2. Надзвичайні ситуації природного, техногенного та соціально-політичного характеру, їх медико-санітарні наслідки.

Класифікація надзвичайних ситуацій.

Наявність в Україні розвиненої інфраструктури промисловості, висока її концентрація в окремих регіонах, існування великих промислових комплексів, в… Майже третину всіх промислових об’єктів становлять підприємства пов’язані з… На території України існує можливість виникнення практично всього спектру природних процесів геологічного,…

Медико-санітарні наслідки стихійних лих.

 

Стихійне лихо – це явище природи, яке виникає раптово і призводить до різкого порушення нормальної діяльності населення, ураження та загибелі людей, знищення матеріальних цінностей. Стихійному лиху властиві загальні риси: великий просторовий розмах, значний вплив на навколишнє середовище, сильний психологічний вплив на людину.

Визначають 4 групи стихійних лих:

- тектонічні (землетруси, цунамі, виверження вулканів);

- топологічні (повені, селі, зсуви, сніжні обвали);

- метеорологічні (бурі, урагани, смерчі, снігопади, спека, засуха, пожежі);

- космічні (метеорити, інші космічні катастрофи).

Природні пожежі

Залежно від характеру горіння природні пожежі поділяються на низові, верхові та ґрунтові. Дані світової статистики свідчать, що на планеті щорічно… Пожежі в населених пунктах виникають при порушенні правил техніки… Пожежі завдають великих матеріальних збитків і приносять шкоду людям – виникають опіки і травми, отруєння чадним…

Руйнівна дія вітру

  ШКАЛА БОФОРТА Бали   Швидкість вітру м/с …  

Надзвичайні ситуації соціально-політичного характеру та їх наслідки

До надзвичайних ситуацій соціально-політичного характеру відносяться: 1. Соціально-політичні конфлікти: а) війна як крайній прояв політичного конфлікту;

Соціальні небезпеки: алкоголізм, тютюнокуріння

П'янство та алкоголізм завдають великої економічної, соціальної та моральної шкоди суспільству. Люди, які зловживають алкоголем, частіше хворіють,… Тютюнокуріння. Сьогодні смертність населення України визначається передусім… Наведемо цифри та факти щодо куріння:

Природно-соціальні небезпеки

Соціальні хвороби - це захворювання людини, виникнення і розповсюдження яких пов'язане переважно з несприятливими соціально-економічними умовами… В Україні зафіксовано 9 мільйонів випадків інфекційних захворювань на рік.… Найбільш поширена вірусна інфекція - грип, яка виникає як епідемія щорічно. Щорічно в світі хворіє на грип від 5 до…

Медико-санітарні наслідки техногенних катастроф

 

Аналіз структури НС, пов’язаних з техногенними чинниками, свідчить, що найбільш значущі серед них – аварії на атомних електростанціях (АЕС), хімічно небезпечних об’єктах (ХНО), шахтах і вибухонебезпечних об’єктах та транспортні катастрофи.

Аварії на радіаційно небезпечних об’єктах.

У світі експлуатується понад 450 ядерних енергетичних реакторів, що дають близько 20 % (у Європі 35 %) усієї виробленої електроенергії. На території України діють чотири АЕС із 14 енергетичними реакторами, що… При нормальному функціонуванні радіаційно небезпечних об’єктів з метою профілактики і контролю виділяють дві основні…

Аварії на хімічно небезпечних об’єктах.

До хімічно небезпечних об’єктів належать: - підприємства хімічної, нафтохімічної та нафтопереробної промисловості; - підприємства, обладнані промисловими холодильними установками, очисні споруди і водопровідні станції, на яких…

Аварії на пожежо- та вибухонебезпечних об’єктах.

Вибухо- та пожежонебезпечні об’єкти – це об’єкти, на яких виробляються, зберігаються і транспортуються вибухо- і пожежонебезпечні речовини. До них… Медико санітарні наслідки аварій на вибухо– та пожежонебезпечних об’єктах… - термічні опіки;

Аварії на шахтах.

Безпечність українських шахт: - 90% шахт – газонебезпечні; - 30% шахт – небезпечні через раптові викиди вугілля, породи, газу;

Аварії на біологічно небезпечних об’єктах.

Так, НС у Кірішах й Ангарську (Російська Федерація) виникла через викид в атмосферу білково-вітамінного концентрату, а масові алергічні прояви у… Унаслідок такої аварії може розвиватися надзвичайна епідемічна ситуація, що…

Автомобільні аварії.

Рівень транспортного травматизму значною мірою залежить від погодних умов та видимості на шляхах. Але до основних причин транспортного травматизму… Кількість пригод з тяжкими наслідками зросла в шести регіонах України, у тому…

Катастрофи на морському і річковому транспорті

Причинами аварій морського і річкового транспорту найчастіше бувають порушення правил техніки безпеки та правил експлуатації технічних засобів.… При катастрофах на водному транспорті величина і структура санітарних втрат… Медико-санітарні наслідки катастроф на воді можуть бути наступні:

Катастрофи на залізницях.

- порушення вимог технічної експлуатації колійного господарства та правил безпеки при транспортуванні вантажу; - дії зовнішніх факторів – у зонах стихійних лих, техногенних катастроф на… - неправильні дії (бездіяльність) локомотивних бригад та чергового персоналу станції;

Авіаційні катастрофи.

Аналіз причин випадків авіакатастроф дозволив встановити , що у 50-60% вони пов’язані з помилками людей, що відповідають за безпеку польотів, 15-30%… При авіакатастрофах розмір загальних втрат може досягнути 80-90% від загальної… У зв’язку з отриманими травмами біля 40% постраждалих будуть потребувати накладання пов’язок на рани, 50 – 60% -…

Тема № 3.

ТЕМА 3. Аварії на радіаційно небезпечних об’єктах, їх медико-санітарні наслідки.

Причини та медико-санітарні наслідки аварій

  На даний час в 33 розвинених країнах світу діють більше 440 енергоблоків у… Радіаційна аварія – аварія, пов’язана з викидом радіоактивних продуктів і (або) виходом іонізуючих випромінювань за…

Можливі види уражень.

1. Зовнішнім гамма-нейтронним опроміненням, джерелом якого є зруйнований реактор. 2. Бета-, гамма-опроміненням радіоактивного аерозолю та газів, які поступають… 3. Зовнішнім забрудненням радіоактивними речовинами шкіри та слизових оболонок.

Оцінка радіаційної обстановки в осередку надзвичайної ситуації.

Радіаційна обстановка - це обстановка, яка виникає на АЕС, об’єкті економіки, території адміністративного району в результаті радіоактивного… Радіаційна обстановка характеризується масштабами (розмірами зон) та… Радіаційна обстановка може бути виявлена та оцінена:

Прилади радіаційної розвідки.

Основними приладами для виявлення іонізуючого випромінювання, масштабів та ступеню зараження радіоактивними речовинами є вимірювачі потужності дози,… В основу принципу дії вимірювачів потужності дози покладений іонізаційний… Виділяють наступні методи виявлення радіоактивних випромінювань:

Засоби колективного, індивідуального та медичного захисту.

Засоби медичного захисту- це засоби, що використовуються для попередження уражень радіоактивними речовинами та надання першої медичної допомоги. Вони поділяються на групи: за використанням (видаються при загрозі виникнення надзвичайних ситуацій):

Засоби колективного захисту

Герметичні сховища створюються для захисту людей, розгортання захищених медичних стаціонарів та пунктів керування. Вони захищають від вражаючої дії… За захисними властивостями сховища поділяються на класи з відповідними… В сховищах передбачаються системи забезпечення повітрям, електроенергією, опаленням, водопостачанням, вони мають…

Принципи обмеження радіаційного впливу.

1. Захист шляхом використання матеріалів. Матеріали і захисні споруди мають “коефіцієнт послаблення іонізуючого… 2. Захист шляхом скорочення часу опромінювання.

ТЕМА 4. Аварії на хімічно небезпечних об’єктах, їх медико-санітарні наслідки.

Класифікація хімічно небезпечних об’єктів. Причини та медико-санітарні наслідки аварій на хімічно небезпечних об’єктах (ХНО).

СДОР - хімічні речовини, призначені для застосування у народному господарстві і які через свою токсичність при певних умовах, здатні викликати… На території України знаходиться більше 1800 підприємств, які виробляють і… Хімічна аварія –непланований, некерований викид (розлив, розсипання, витік) СДОР і ОР, негативно діючий на людину і…

Характеристика СДОР та ОР.

- тверді і сипкі речовини, летючі при температурі до 40оС (гранозан, меркуран та ін.); - тверді і сипкі речовини, нелеткі при звичній температурі зберігання (сулема,… - рідкі летючі, стиснуті та зріджені гази, які зберігаються під тиском (підгрупа А – аміак, оксид вуглецю; підгрупа Б…

Визначення можливих втрат при ураженні СДОР і ОР

Захист від дії СДОР - комплекс заходів, направлених на попередження або максимальне зменшення дії отруйних речовин на людей та збереження їх… - інженерно-технічні заходи по збереженню і використанню СДОР; - підготовку сил і засобів для ліквідації наслідків аварій та навчання їх діям у випадку виникнення аварій на ХНО;

Оцінка хімічної обстановки в осередку надзвичайної ситуації.

Хімічна обстановка – це умови, які виникають після аварії на хімічно-небезпечному об’єкті, внаслідок забруднення об’єкта, навколишнього середовища… Оцінка хімічної обстановки полягає у встановленні масштабів і характеру… Оцінка хімічної обстановки проводиться двома методами:

Прилади хімічної розвідки.

Індикація СДОР базується на зміні забарвлення індикаторів при взаємодії з хімічними речовинами. В залежності від зміни кольору індикатора визначають… Найбільш поширеним у використанні є ВПХР (військовий прилад хімічної розвідки)… ПХР-МВ (прилад хімічної розвідки медичної і ветеринарної служби) призначений для визначення СДОР у воді, фуражі,…

Засоби колективного, індивідуального та медичного захисту.

 

Засоби медичного захисту -це засоби, що використовуються для попередження уражень хімічними речовинами та надання першої медичної допомоги.

Вони поділяються на групи:

за використанням (видаються при загрозі виникнення надзвичайних ситуацій):

- Аптечка індивідуальна (АІ-2);

- Індивідуальний протихімічний пакет (ІПП-8);

- Пакет перев'язувальний індивідуальний (ППІ);

- групові (призначені для оснащення медичних та аварійно-рятувальних формувань, до них відносять набори, комплекти, укладки тощо);

за призначенням :

- для індикації хімічних речовин;

- для попередження уражень хімічними речовинами;

- для надання невідкладної медичної допомоги і лікування постраждалих;

за видом факторів, що впливають:

- засоби медичного протихімічного захисту.

Засоби індивідуального захисту

Гніздо 1. Шприц-тюбик (1 мл 2% розчину промедолу) - це знеболюючий засіб, його застосовують при гострому і хронічному больовому синдромі середньої і… Гніздо 2. Пенал червоного кольору з 6 пігулками препарату тарен по 0,006 г.… Індивідуальний протихімічний пакет (ІПП-8) використовується для проведення часткової санітарної обробки відкритих…

Засоби колективного захисту

Герметичні сховища створюються для захисту людей, розгортання захищених медичних стаціонарів та пунктів керування. Вони захищають від вражаючої дії… За захисними властивостями сховища поділяються на класи з відповідними… В сховищах передбачаються системи забезпечення повітрям, електроенергією, опаленням, водопостачанням, вони мають…

Сигнали оповіщення населення при надзвичайних ситуаціях

Сигнал “Хімічна небезпека” - передається при загрозі хімічного забруднення. Рекомендації населенню: прибути в спеціальні сховища, укритись в підвалах… ТЕМА 5. ПЕРША МЕДИЧНА ДОПОМОГА ПОСТРАЖДАЛИМ ПРИ НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЯХ.

ВИДИ КРОВОТЕЧ. Зупинка зовнішньої кровотечі.

Кровотеча є одним з найчастіших ускладнень механічних пошкоджень і однією з основних причин смерті у осередках масових уражень. Від ранньої… Існує декілька варіантів класифікацій кровотеч, заснованих на причинах, що… Виділяють 3 групи причин, що викликають кровотечі.

Серцево-легенева реанімація.

Найголовнішою метою реанімації є відновлення серцевої і дихальної діяльності, а також функції головного мозку, без чого реанімаційні заходи не… Необхідність чітких, ефективних і, що важливо негайних дій при проведенні СЛР… У зв'язку з цим корисно орієнтуватися на послідовність етапів оживлення, викладену П.Сафаром (1983), який сформулював…

Заняття № 2.

Протишокові заходи.

1. Травматичний шок: а) в результаті механічної травми (рани, переломи кісток, здавлення тканин і… б) в результаті опікової травми (термічні і хімічні опіки);

Транспортна іммобілізація.

Іммобілізація - це забезпечення нерухомості кісток у місці перелому. Нерухомість у місці пере­лому досягається накладанням спеціальних шин або… Метою транспортної іммобілізації є забезпечення нерухомості зони пошкодження… Транспортна іммобілізація переслідує цілі профілактики:

Заняття № 3.

Особливості надання першої медичної допомоги

При різних видах уражень.

Ураженим середнього і легкого ступеня надання медичної допомоги може бути відкла-дено, але в дея­ких випадках це може привести до розвитку різних,… Найчастіше в осередках катастроф спостерігаються ушкодження кінцівок, на… Для НС мирного часу характерна наявність значної кількості множинних, комбінованих і поєднаних травм, які…

Поранення м'яких тканин

Кожна рана повинна бути закрита захисною пов'язкою (групи рятувальників, санітарних інструкторів або медичних працівників мають індивідуальні… Для профілактики розвитку інфекційних раневих ускладнень за відсутності…

Інфекційні ускладнення ран

Враховуючи те, що інкубаційний період інфекційних ускладнень складає, як правило, 3-6 діб, можна припустити, що при наданні екстреної медичної допомоги потерпілим в разі катастрофи з раневою інфекцією доводиться мати справу надто рідко. Проте це не так.

При катастрофах мирного часу, а також при попаданні мирного населення у осередок озброєного конфлікту, потерпілим іноді вдається одержати медичну допомогу лише через декілька днів після пошкодження. В основному це торкається випадків легких пошкоджень, поверхневих ран, які при розвитку раневої інфекції можуть представляти реальну загрозу не тільки здоров'ю, але і життю.

Проте при наданні потерпілим першої медичної допомоги головною задачею є профілак-тика розвитку раневої інфекції, для чого здійснюється накладення захисних пов'язок, транспортна іммобілізація, прийом потерпілим антибіотика широкого спектру дії (у таблетках).

Закриті пошкодження кісток і суглобів

Транспортнїй іммобілізації в даному випадку надається першорядне значення, оскільки вона є не тільки важливим компонентом протишокових заходів, але… Разом з тим, при наданні першої медичної допомоги необхідно фіксувати…

Відкриті пошкодження кісток і суглобів

У ряді випадків при відкритих переломах кісткові відламки виступають в рану. Проте через небезпеку розповсюдження інфекції в глибину рани, а також… Достатньо накласти асептичну пов'язку і зробити транспортну іммобілізацію,… В той же час кісткові відламки, виступаючі в рану, обов'язково повинні бути укриті асептичною пов'язкою.

Пошкодження хребта

Надання допомоги потерпілим з підозрою на пошкодження будь-якого відділу хребта, а також їх транспортування проводяться тільки в положенні хворого… Категорично заборонено присаджувати постраждалих. Всі потерпілі з підозрою на… При підозрі на травму шийного відділу хребта іммобілізацію проводять додатково. Постраждалого кладуть на спину, а під…

Пошкодження тазу і тазових органів

У задачу першої медичної допомоги входить виконання комплексу протишокових заходів: звільнення постраждалих від дії травмуючого агента, тимчасова зупинка зовнішньої кровотечі за наявності ран, проведення знеболення, транспортна іммобілізація.

Поранення ділянки тазу, особливо сідничної зони, може викликати вельми масивну крово-течу, яку, при відсутності інших можливостей, необхідно спробувати зупинити за допомогою дав'ячої пов'язки і введення тампонів в рану.

Кращим засобом транспортування постраждалих з важкими пошкодженнями тазу є пневматичні ноші. Якщо таких немає, то транспортування здійснюють на стандартних ношах, зв'язавши коліна між собою і підклавши під них імпровізований валик. За відсутності нош вдаються до іммобілізації підручними засобами, використовуючи щити, столешниці, збиті між собою дошки і т.д.

Травми грудей

Для цього спочатку на рану накладають шар стерильної марлі, фіксуючи його на здоровій стороні грудної клітки. Навколо рани наносять шар мазі…

Пошкодження живота

Перш за все при підозрі на пошкодження органів черевної порожнини категорично заборонений прийом їжі або рідини per os. Тому виключається як прийом… Знеболення при пошкодженнях органів черевної порожнини, що часто… Накладання асептичної пов'язки може супроводжуватися труднощами при евентрації внутрішніх органів.

Черепно-мозкова травма

Надання допомоги у осередку катастрофи при черепно-мозковій травмі перш за все зводиться до накладання асептичної пов'язки на рану. При виникненні блювоти або носової кровотечі слід запобігти попаданню блювотних мас або крові в дихальні шляхи. Для цього постраждалого необхідно евакуювати в положенні «на боці», розстебнувши комір і ослабивши пояс для вільнішого дихання. Залежно від оснащення і кваліфікації надаючого допомогу можна ввести знеболюючі засоби, антибіотики, аналептики, стимулюючі дихальну або серцево-судинну діяльність.

Пошкодження обличчя і шиї

Зупинка зовнішньої кровотечі. У вельми незначному об'ємі тканин обличчя і шиї є велика кількість крупних артеріальних стовбурів, при пошкодженні… Кровотеча з пошкодженої язичної артерії може бути зупинена здавленням її… При переломах кісток лицьового черепа можлива також інтенсивна кровотеча з внутрішньокісткових судин. З метою зупинки…

Термічні опіки

Перша медична допомога при опіках покликана вирішити три основні задачі: припинення дії травмуючого агента, профілактика вторинного інфікування… Для припинення дії травмуючого агента здійснюють гасіння одягу і середовищ… Для профілактики власного ураження у осередку горіння надаючі допомогу повинні використовувати такі засоби…

Холодова травма

- усунення гіпотермії і нормалізація функцій життєве важливих систем; - заходи, направлені на підвищення температури тіла до рівня, властивого… - відновлення кровообігу в уражених холодом ділянках;

Політравма

Проводиться весь можливий комплекс протишокових заходів. У осередку радіоактивного або хімічного ураження на постраждалого надягають протигаз,…

Змістовий модуль 2. Організація медичного забезпечення населення за умов надзвичайних ситуацій.

Тема № 6.

ТЕМА 6. Правові основи Державної служби медицини катастроф (ДСМК).

Основи створення, завдання та заходи ДСМК.

Життєдіяльність людини включає різноманітність взаємодії людини і середовища її існування. Людина живе в умовах дії факторів, що загрожують її життю… В усьому світі, починаючи з другої половини минулого століття, відмічається… В Україні є об'єктивні передумови виникнення багатьох видів аварій, катастроф, які відносяться до надзвичайних…

Нормативно-правові акти, що визначають організацію

Та діяльність ДСМК.

До правових, нормативних та директивних актів, що зумовлюють правове та нормативне поле для організації надання медичної допомоги постраждалим при… 1. Закони України: - Конституція України;

Організація ДСМК.

На державному рівні ДСМК організовується в системі МОЗ України. Керівництво ДСМК під час ліквідації медико-санітарних наслідків НС покладається на… До складу ДСМК на державному рівні входять: Український науково-практичний… У структурі ДСМК Український науково-практичний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф (далі УНПЦ ЕМД…

Сили та заклади ДСМК.

Для ліквідації медико-санітарних наслідків природних та техногенних катастроф залучають сили й засоби медицини катастроф – формування та лікувальні заклади державної служби МК.

До формувань ДСМК державного та територіального рівня згідно діючих документів відносять: мобільні госпіталі, медичні загони, бригади постійної готовності першої черги та спеціалізовані бригади постійної готовності другої черги, санітарно-епідеміологічні загони, спеціалізовані протиепідемічні бригади, санітарні пости та санітарні дружини.

Санітарно-епідеміологічнізаклади є базою для створення різних формувань санітарно-профілактичної допомоги в осередках катастроф, що виконують функції пересувних частин СЕС.

Мобільні госпіталі створюються на базі лікувальних закладів ДСМК і призначаються для надання першої лікарської та кваліфікованої медичної допомоги потерпілому населенню у разі НС.

Медичні загониформуються з лікарсько-сестринських бригад лікувальних закладів одного міста для надання невідкладної першої лікарської допомоги потерпілим на догоспітальному етапі.

Із мобільних госпіталів і загонів ДСМК на сьогоднішній день юридично визначене одне формування - медичний мобільний загін швидкого реагування МНС України (ММЗ ШР), який відноситься до ДСМК державного рівня.

Бригади постійної готовності першої черги– це формування ДСМК, що призначені для надання екстреної медичної допомоги потерпілим у догоспітальний період та їх госпіталізації в лікувальні заклади. Бригади постійної готовності ДСМК першої черги можуть бути позаштатними чи штатними, входити до складу ДСМК територіального та державного рівнів.

До складу позаштатних бригад постійної готовності ДСМК першої черги територіального рівня включаються формування зі складу бригад швидкої медичної допомоги, позаштатні бригади, створені територіальними центрами екстреної медичної допомоги та відомчими лікувальними закладами.

Бригади постійної готовності ДСМК першої черги зі складу швидкої медичної допомоги у повсякденних умовах працюють як звичайні виїзні бригади швидкої медичної допомоги і надають екстрену медичну допомогу населенню території обслуговування.

У разі НС і появи уражених поза межами зони обслуговування вони направляються у осередок для надання медичної допомоги та евакуації потерпілих у лікувальні заклади.

Бригади постійної готовності першої черги ДСМК, що створюються територіальними центрами екстреної медичної допомоги та відомчими лікувальними закладами ДСМК, формуються і оснащуються медичною технікою, транспортом та медикаментами на рівні не нижчому, ніж відповідні бригади із складу швидкої медичної допомоги.

Спеціалізовані бригади постійної готовності ДСМК другої чергипризначені для підсилення лікувальних закладів другого етапу медичної евакуації висококваліфікованими фахівцями. Спеціалізовані бригади формуються, як правило, вузькопрофільними: хірургічні, терапевтичні, гематологічні, реанімаційні, токсикотерапевтичні, психоневрологічні, педіатричні, акушерсько-гінекологічні тощо.

Спеціалізовані бригади постійної готовності ДСМК другої черги можуть бути штатними і позаштатними, входити до складу ДСМК територіального та державного рівнів.

Штатні спеціалізовані бригади постійної готовності ДСМК другої черги, як правило, створюються при територіальних центрах екстреної медичної допомоги, відомчих лікувальних та провідних профільних закладах. Ці бригади в повсякденних умовах працюють на базі стаціонару, отримують необхідний рівень підготовки, а в разі назрілої необхідності працюють згідно з “Планами медико-санітарного забезпечення населення в екстремальних ситуаціях”.

Позаштатні спеціалізовані бригади постійної готовності ДСМК другої черги, як прави-ло, створюються при лікарнях швидкої медичної допомоги, міських та районних лікарнях, які надають ургентну допомогу в системі швидкої медичної допомоги адміністративної території, при відомчих лікувальних закладах і провідних профільних науково-дослідних та лікувальних закладах, що розташовані на цій території. Ці бригади формуються із висококваліфікованих фахівців і направляються в лікувальні заклади другого етапу медичної евакуації у разі НС.

Санітарно-епідеміологічні загониформуються на основі санітарно-епідеміологічних закладів і складаються із спеціалізованих бригад (епідеміологічних, гігієнічних та радіологічних). Вони виконують функції пересувних частин СЕС для проведення санітарно-гігієнічних та протиепідемічних заходів.

Спеціалізовані протиепідемічні бригадистворюються на основі науково-дослідних установ санітарно-епідеміологічного профілю і використовуються для проведення протиепіде-мічних заходів у районах НС, насамперед у разі виникнення осередків особливо небезпечних інфекцій.

Санітарні дружини та санітарні постистворюються на підприємствах, у господарствах та населених пунктах для надання першої медичної допомоги потерпілим у разі НС переважно на об’єктах свого формування. На підприємствах санітарні дружини створюються у кожній зміні. На великих підприємствах, у навчальних закладах можуть створюватись загони санітарних дружин.

До закладів ДСМК державного та територіального рівня, згідно діючих директивних і нормативно-методичних документів, відносять заклади та установи охорони здоров'я (лікувально-профілактичні, санітарно-профілактичні, швидкої та екстреної медичної допомоги, науково-дослідні та науково-практичні, навчальні, бази постачання тощо), які незалежно від відомчого підпорядкування визначені чинним порядком МОЗ України до складу державного чи територіального рівня ДСМК. Так, згідно наказу МОЗ України від 20.11.97р. № 334 "Про визначення у складі державної служби медицини катастроф медичних сил, засобів і лікувальних закладів" визначено 126 закладів, віднесених до державного рівня ДСМК. Це Український науково-практичний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф, 27 територіальних центрів екстреної медичної допомоги, практично всі станції та лікарні швидкої медичної допомоги тощо. Частина цих закладів є штатними закладами ДСМК, частина - лікувально-профілактичними, санітарно-профілактичними, фармацевтичними і науково-дослідними установами охорони здоров'я, які поряд з основними функціями виконують деякі функції закладу ДСМК - створюють формування ДСМК, забезпечують розгортання додаткового ліжкофонду певного профілю в надзвичайних ситуаціях тощо.

Територіальні центри екстреної медичної допомоги

Територіальні центри екстреної медичної допомоги (далі Центри) є основними медичними закладами ДСМК адміністративної території, призначеними для організації надання екстреної медичної допомоги населенню адміністративної території в екстремальних ситуаціях, прогнозу-вання медико-санітарних наслідків можливих надзвичайних ситуаціях на території обслугову-вання (стихійне лихо, катастрофи, аварії, масові отруєння, епідемії, епізоотії, радіаційне, бактеріологічне і хімічне забруднення тощо) та планування заходів з ліквідації їх наслідків. До завдань територіальних центрів входять розробка та обгрунтування проекту Плану медико-сані-тарного забезпечення населення адміністративної території при надзвичайних ситуаціях та ор-ганізація створення і раціонального використання оперативного резерву матеріально-технічних ресурсів ДСМК адміністративної території для ліквідації медико-санітарних наслідків НС.

Станції швидкої медичної допомоги

Станції ШМД утворюють оперативні запаси табельного майна спеціалізованих бригад постійної готовності ДСМК першої черги, що визначені із складу станцій, в обсязі, який забезпечує автономну роботу бригад протягом 3 діб.

Медичні заклади, що утворюють медичні бригади постійної готовності першої черги ДСМК (крім станцій ШМД) та спеціалізовані медичні бригади постійної готовності другої черги ДСМК

Медичні бригади постійної готовності першої черги та спеціалізовані медичні бригади постійної готовності другої черги ДСМК утворюються при лікувально-профілактичних закладах системи МОЗ України та адміністративних територій, інших міністерств, відомств, громадських організацій, при клініках науково-дослідних закладів МОЗ АМН України, визначених до складу ДСМК наказом МОЗ України за погодженням з відповідними органами державної влади та власниками.

Медичні заклади, шо розгортають додатковий ліжкофонд

Медичні заклади, що розгортають додатковий ліжкофонд, призначені для надання кваліфікованої та спеціалізованої медичної допомоги при НС і відносяться до закладів ДСМК другого етапу медичної евакуації при надзвичайних ситуаціях. До них відносяться визначені для цього МОЗ України за погодженням з територіальними органами виконавчої влади та відомствами незалежно від галузевої належності лікарні, госпіталі, науково-практичні центри тощо. Загальна кількість додаткового ліжкофонду ДСМК територіального рівня визначається органами управління адміністративної території в залежності від прогнозованих медико-санітарних наслідків НС.

Взаємодія ДСМК з іншими аварійно-рятувальними службами.

Завдання органів управління й всієї системи охорони здоров’я України, перш за все її підсистеми – державної служби медицини катастроф, полягає в… До ліквідації наслідків природних лих і техногенних катастроф залучаються сили… Вирішення цих питань у системі державної служби медицини катастроф покладено на центральну й територіальні…

Особливості організації медичного забезпечення населення за умов надзвичайних ситуацій в країнах світу

Система охорони здоров'я населення у повсякденних умовах навіть у високорозвинених державах виявилась нездатною адекватно реагувати на санітарні… У 1971 р. Генеральна асамблея ООН створила Виконавчий комітет ВООЗ з надання… У 1975 р. у Женеві створене міжнародне товариство медицини катастроф (МТМК), до якого були прийняті близько 30 держав.…

ТЕМА 7. Організація лікувально-евакуаційного забезпечення населення за умов надзвичайних ситуацій.

В системі медицини катастроф лікувально-евакуаційне забезпечення (ЛЕЗ) є одним з основних і найбільш трудомістких видів діяльності з охорони… Система ЛЕЗ населення у надзвичайних ситуаціях включає комплекс науково… Вид катастрофи, розміри території осередку ураження, кількість уражених, характер патології ураження населення,…

Етапи медичної евакуації ДСМК, їх організація та завдання.

Отже, медичні формування та лікувальні заклади охорони здоров’я, військово-медичної служби МО, лікарсько-санітарної служби Міністерства транспорту… Як правило, при НС використовується перша медична долікарська та перша… Виконання лікувально-профілактичних заходів щодо максимальної можливої кількості уражених на догоспітальному (першому)…

МЕДИЧНЕ СОРТУВАННЯ.

Медичне сортування – це метод поділу потерпілих та хворих на групи, що грунтується на потребі в однорідних лікувально-профілактичних і евакуаційних… Медичне сортування проводиться починаючи з моменту надання першої медичної… Залежно від завдань, що вирішуються, розрізняють два види медичного сортування:

ВИДИ І обсягИ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ.

Вид медичної допомоги - це перелік лікувально-профілактичних заходів, що надається при ураженнях і захворюваннях людей шляхом само- та… У системі лікувального забезпечення за умов НС визначено 5 видів медичної… - перша медична допомога;

Заняття 2

ОСОБЛИВОСТІ ОРГАНІЗАЦІЇ ЛІКУВАЛЬНО-ЕВАКУАЦІЙНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ НАСЕЛЕННЯ В РАЗІ ПРИРОДНИХ КАТАСТРОФ

Основними завданнями медико-тактичної розвідки є збір даних щодо кількості структури патології серед потерпілих, а також місць їх розміщення, умов… Основоюсанітарно-епідеміологічної розвідки є збір даних щодо… Організацію медичного забезпечення в зоні стихійного лиха можна умовно поділити на три періоди :

ОСОБЛИВОСТІ ОРГАНІЗАЦІЇ ЛІКУВАЛЬНО-ЕВАКУАЦІЙНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ НАСЕЛЕННЯ В РАЗІ ТЕХНОГЕННИХ КАТАСТРОФ.

Рання фазавключає період від початку викиду радіоактивних речовин в атмосферу до моменту його припинення та завершення формування радіоактивного… Термін першого етапу визначається тим, що перші аварійні викиди, як правило,… Середня (проміжна) фазаохоплює період від моменту формування радіоактивного сліду до виконання всіх заходів щодо…

Особливості протікання патологічних процесів та надання медичної допомоги дітям

- у дітей виключається такий вид медичної допомоги, як самодопомога (у більшості випадків і взаємодопомога), через це медична допомога насамперед… - винесення дітей та їх евакуація в лікувальні заклади здійснюється… - починаючи з першого етапу, треба передбачити створення 20-25% ліжкомісць для дітей, а також створення умов для…

ТЕМА 8. Організація санітарно-гігієнічного та протиепідемічного забезпечення населення за умов надзвичайних ситуацій.

В умовах надзвичайної ситуації, при розгортанні робіт по ліквідації медико-санітарних наслідків, значна роль відводиться санітарно-епідеміологічній… Існують основні принципи організації допомоги у разі виникнення НС: - єдиний підхід до організації санітарно-гігієнічних і протиепідемічних заходів;

Організація санітарно-гігієнічної та епідемічної розвідки в осередку надзвичайної ситуації.

Розвідка здійснюється по відпрацьованому до цих умов плану. Складений на основі даних епідеміологічного нагляду план санітарно-гігієнічних… Для дослідження зміни умов та чинників ризику, що виникли в результаті катастрофи і які можуть суттєво вплинути на…

Поняття карантину і обсервації та організація режимно-обмежувальних заходів

Під цими термінами слід розуміти систему державних заходів, яка включає режимні, адміністративно-господарські, протиепідемічні, санітарні та… Карантин запроваджується рішенням надзвичайної протиепідемічної комісії (НПК)… Час для ліквідації осередку бактеріологічного зараження багато в чому залежить від організованості, активності та…

Заняття № 2.

Організація санітарно-гігієнічного та протиепідемічного забезпечення в осередках надзвичайних ситуацій природного і техногенного характеру.

Техногенні катастрофи і стихійні лиха при відсутності профілактичних і корегуючих заходів сприяють погіршенню стану здоров’я людей, які опинились в… Формування і динаміка санітарно-епідемічної обстановки в осередку надзвичайної… - епідемічний стан осередку надзвичайної ситуації;

Організація роботи інфекційного стаціонару в осередках особливо небезпечних інфекцій

Усі інфекційні стаціонари незалежно від їх місткості та приміщень, у яких вони розташовані, повинні бути принципово однотипними і розгортатися з… Інфекційний стаціонар повинен складатися з двох частин: - зони суворого протиепідемічного режиму(заразної, інфекційної, контагіозної частини);

ТЕМА 9 Інформаційне забезпечення, планування роботи і медичне постачання формувань і закладів ДСМК.

 

Заняття №1

Організація подачі інформації про надзвичайні ситуації у функціональній підсистемі Міністерства охорони здоров’я України у межах Урядової інформаційно-аналітичної системи з питань нС.

Призначення, функції та структура функціональної підсистеми МОЗ України в межах Урядової інформаційно-аналітичної системи з питань надзвичайних ситуацій.

Україна має усі передумови для виникнення стихійних лих та техногенних катастроф, причому, за підвищеним техногенним навантаженням та наявністю значної кількості шкідливих виробництв, великої густини населення, внаслідок надзвичайних ситуацій виникають значні санітарні втрати, як правило, руйнується інфраструктура життєзабезпечення (енергетики, транспорту, соціальної сфери тощо), наносяться невиправні пошкодження довкілля, виникає довготривала екологічна надзвичайна ситуація. При стихійних лихах, таких, як повені, землетруси, зсуви, при катастрофах, таких, як вибухи, пожежі, організація надання медичної допомоги одночасно великій кількості постраждалих силами місцевої мережі охорони здоров'я стає неможливим. В районі надзвичайної ситуації виникає потреба в додатковій кількості медичних працівників, медикаментів, медичного санітарно-гігієнічного обладнання. Для термінової госпіталізації постраждалих в важкому стані потребується додатковий спеціальний транспорт. Мобілізація додаткових сил і засобів і відправка їх в зону надзвичайної ситуації та організація надання медичної допомоги на етапах медичної евакуації повинно здійснюватись силами й засобами формувань і закладів ДСМК. Згідно затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України Положення про ДСМК організаційно-методичне керівництво ДСМК здійснюється Міністерством охорони здоров'я України і по суті ДСМК є організаційно-функціональною галуззю системи охорони здоров'я України.

Для ефективного функціонування ДСМК та усіх закладів системи охорони здоров'я необхідна своєчасна, безперервна, повна та достовірна інформація про медико-санітарні наслідки НС, стан системи охорони здоров'я в зоні НС, стан готовності сил і засобів ДСМК до адекватного наслідкам НС реагування. Без достатньої інформації неможливе прийняття управлінського рішення керівництвом ДСМК щодо розгортання мобільних формувань, направлення до району надзвичайної ситуації необхідних медичних сил і засобів, неможливо здійснювати координацію їх зусиль. Для інформаційно-аналітичного забезпечення процесів підготовки, прийняття та контролю виконання рішень з питань попередження виникнення та ліквідації медико-санітарних наслідків НС силами й засобами ДСМК було прийнято рішення про покладення цих функцій на інформаційно-аналітичну функціональну підсистему МОЗ України в межах Урядової інформаційно-аналітичної системи з питань НС.

Урядова інформаційно-аналітична система з питань надзвичайних ситуацій (УІАС НС) має основним призначенням забезпечення Кабінету Міністрів України та інших органів виконавчої влади достовірною інформацією, пов'язаною з екологічною безпекою, факторами ризику виникнення надзвичайної ситуації, а при виникненні надзвичайної ситуації - про її наслідки, хід робіт із ліквідації її наслідків. На цю систему також покладається:

- накопичення інформації у відповідних базах даних;

- забезпечення оперативного доступу до цих баз даних визначеному колу користувачів інформації;

- забезпечення сумісності інформації на основі використання єдиних принципів побудови баз даних, єдиної сертифікованої картографічної інформації, єдиних класифікаторів та стандартів;

- забезпечення проведення наукового прогнозування можливого виникнення НС та їх медико-санітарних наслідків;

- забезпечення інформаційної взаємодії та координації роботи органів виконавчої влади щодо запобігання виникненню НС та ліквідації їх наслідків.

Однією з функціональних підсистем в межах УІАС НС є функціональна підсистема МОЗ України.

Рішенням МОЗ України для розбудови вузлів державного та територіального рівнів функ-ціональної підсистеми МОЗ України в УНІАС НС визначені заклади ДСМК. Функціональна підсистема МОЗ України в межах УНІАС НС таким чином стала інформаційно-аналітичною системою МОЗ України з питань НС і також виконує функції інформаційно-аналітичної системи ДСМК.

Передбачено 4 рівня вузлів інформаційно-аналітичної системи.

Перший рівень - (рівень МОЗ України) включає один основний вузол. Згідно наказу МОЗ України від 03.08.2000 р. № 189 основний вузол функціональної підсистеми МОЗ України в межах УНІАС НС (далі вузол МОЗ України) розгорнутий на базі головного закладу ДСМК - Українського науково-практичного центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф (УНПЦ ЕМД та МК).

Другий рівень - рівень територіальних органів управління охорони здоров'я (далі - ТО УОЗ). Основні вузли цього рівня: МОЗ АРК, управлінь охорони здоров'я обласних, Київської і Севастопольської міських держадміністрацій (далі - вузли ТОУОЗ) розгорнуті на базі головних закладів ДСМК територіального рівня - територіальних центрів екстреної медичної допомоги.

Третій рівень- (рівень органів управління охороною здоров'я районів та міст обласного підпорядкування) - вузли центральних районних (міських) лікарень (далі - ЦРЛ, ЦМЛ) та місь-ких органів управління охороною здоров'я держадміністрацій міст обласного підпорядкування.

Базовий (четвертий) рівень складають усі заклади охорони здоров'я: станції швидкої медичної допомоги, поліклініки, амбулаторії, фельдшерсько-акушерські пункти (ФАПи), районні та міські санепідстанції тощо, які згідно своїх положень (статутів) приймають участь у ліквідації медико-санітарних наслідків надзвичайних ситуацій чи до яких звернувся за медичною допомогою постраждалий від НС.

Наказом МОЗ України від 03.08.2000 р. № 189 затверджений Регламент подання інформації в функціональній підсистемі МОЗ України в межах УНІАС НС, який встановлює порядок інформаційної взаємодії МОЗ України, МОЗ АРК, управлінь охорони здоров'я обласних, Київської і Севастопольської міських та установ і закладів охорони здоров'я при виникненні або загрозі НС, ліквідації медико-санітарних наслідків НС. Дія Регламенту поширюється на всі установи і заклади охорони здоров'я системи МОЗ України та територіальних органів управління охорони здоров'я (далі - заклади охорони здоров'я), та на відомчі заклади, які відносяться до ДСМК України.

Основним завданням інформаційної взаємодії є:

- інформаційне забезпечення центрального вузла інформаційно-аналітичної обробки інформації УІАС НС у Кабінеті Міністрів України (далі - центральний вузол УІАС НС), резервного вузла інформаційно-аналітичної обробки інформації УІАС НС у МНС України (далі - резервний вузол УІАС НС) через вузол інформаційно-аналітичної обробки інформації МОЗ України (далі - вузол МОЗ України);

- збирання, накопичення та аналітична обробка інформації про медико-санітарні наслідки
НС із вузлів інформаційно-аналітичної обробки інформації УІАС НС в ТОУОЗ (далі - вузли
ТОУОЗ) та закладів охорони здоров'я;

- забезпечення постійного зв'язку та обміну інформацією між центральним вузлом УІАС НС, резервним вузлом УІАС, вузлом МОЗ України, вузлами ТОУОЗ та із закладами
охорони здоров'я.

Основні завдання реалізуються шляхом поділу загальних завдань на конкретні функції вузлів інформаційно-аналітичної системи всіх рівнів.

Регламент визначає функції вузла МОЗ України таким чином:

- забезпечення оперативно-чергової діяльності функціональної підсистеми МОЗ України
УІАС НС;

- прийом, реєстрація, накопичення, обробка та аналіз інформації, що надходить до вузла МОЗ України, для підготовки управлінських рішень на державному рівні;

- забезпечення постійного зв'язку та обміну інформацією з центральним і резервними вузлами системи УІАС НС, із керівництвом МОЗ України та з вузлами ТОУОЗ;

- постійне оновлення бази даних функціональної підсистеми МОЗ України, забезпечення
можливості оперативного доступу та збереження інформаційного фонду;

- подання оперативної інформації до центрального та резервного вузлів УІАС НС, керівництву МОЗ України, підготовка та подання керівництву МОЗ України аналітичних довідок щодо медико-санітарних наслідків НС та їх ліквідації чи (або) мінімізації їх шкідливого впливу, загроз їх виникнення;

- обмін інформацією з відповідними органами функціональних підсистем УІАС НС інших відомств та територіальних підсистем УІАС НС щодо НС, загроз їх виникнення, медико- санітарних наслідків НС та їх ліквідації.

На вузли ТОУОЗ покладені наступні функції:

- забезпечення оперативно-чергової діяльності ТОУОЗ в УІАС НС;

- збирання, реєстрація, накопичення та аналітична обробка інформації, що надходить до ТОУОЗ;

- передача інформації за встановленою формою та у визначені терміни до вузла МОЗ України та керівництва ТОУОЗ;

- збирання й накопичення інформації, створення баз даних, постійне їх оновлення та збереження;

-підтримка постійного зв'язку та обмін інформацією з вузлом МОЗ України, черговими
ЦРЛ та ЦМЛ в УІАС НС, керівництвом ТОУОЗ, оперативними службами управлінь із
надзвичайних ситуацій і цивільного захисту відповідної адміністративної території;

-подання оперативної та аналітичної інформації щодо медико-санітарних наслідків НС,
загроз їх виникнення та ліквідації медико-санітарних наслідків НС до вузла МОЗ України,
керівництва ТОУОЗ.

Вузли ЦРЛ та ЦМЛ виконують такі функції:

-забезпечення оперативно-чергової діяльності ЦРЛ, ЦМЛ в УІАС НС;

- збирання, реєстрація й передача інформації за встановленою формою та у визначений термін щодо НС, їх медико-санітарних наслідків та їх ліквідацію до вузлів ТОУОЗ та місцевих органів виконавчої влади;

- підтримка постійного зв'язку та обмін інформацією з вузлом ТОУОЗ, місцевими органами виконавчої влади, закладами охорони здоров'я (в т.ч. відомчими закладами ДСМК) та медико-санітарними частинами об'єктів на території району (міста).

На заклади охорони здоров'я покладені наступні функції:

- збирання, реєстрація й передача інформації за встановленою формою та у визначений термін щодо НС, їх медико-санітарних наслідків та їх ліквідацію черговому ЦРЛ або ЦМЛ та місцевого органу виконавчої влади;

- підтримка постійного зв'язку та обмін інформацією з черговим ЦРЛ та ЦМЛ (відповідно підпорядкуванню), місцевими органами виконавчої влади, іншими закладами охорони здоров'я території району (міста).

Організація і структура передачі інформації про виникнення НС та її медико-санітарні наслідки.

Вимоги нормативних документів щодо термінів подачі інформації про виникнення НС та її медико-санітарні наслідки.

Наказом МОЗ України від 03.08. 2000 р. № 189 "Про затвердження Регламенту подання інформації в функціональній підсистемі МОЗ України в межах…

Джерела первинної інформації в закладі охорони здоров'я про виникнення НС та її медико-санітарні наслідки.

Первинна інформація про виникнення або загрозу виникнення НС та їх медико-санітарні наслідки може поступити до закладів охорони здоров'я з одного із наступних джерел:

- від бригади швидкої медичної допомоги, що викликана до постраждалого (захворілого) в зоні НС;

- від постраждалих внаслідок НС, що самі звернулись за медичною допомогою в заклад охорони здоров'я, або яких доставили до нього;

- від свідків НС, що опинились на місці події, та звернулись до закладу охорони здоров'я з інформацією про постраждалих та про необхідність надати їм медичну допомогу;

- від керівників, чергової служби, працівників медико-санітарної частини потенційно небезпечних об'єктів в разі виникнення (чи загрози виникнення) НС на об'єкті;

- від чергової служби чи керівництва держадміністрації або органів самоврядування;

- від чергової служби міліції, ДАІ, рятувальних служб, які отримали повідомлення про НС і приступили до їх ліквідації;

- через засоби масової інформації (місцеві радіо, телебачення тощо).

Особливості функціонування системи передачі інформації про хід ліквідації медико-санітарних наслідків НС.

Згідно Закону України "Про захист населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру", залежно від… - режим повсякденного функціонування - за умов нормальної… - режим підвищеної готовності - у разі істотного погіршення виробничо-промислової радіаційної, хімічної, біологічної,…

Інформаційні звіти.

- звіт про ліквідацію медико-санітарних наслідків конкретної НС; - звіт про надання медичної допомоги при надзвичайних ситуаціях, що стались на… Звіт про ліквідацію медико-санітарних наслідків кожної конкретної НС будь-якого рівня, що виникла на території, яку…

Облік інформаційної діяльності.

Система проста і полягає в тому, що кожен вузол системи УІАС НС веде уніфікований журнал обліку надзвичайних ситуацій. Кожний офіційний документ… Згідно наказу МОЗ України від 03.08.2000 р. № 189 відповідальність за належне…

Аналітична обробка інформації вузлами інформаційно-аналітичної функціональної підсистеми МОЗ України і питань НС.

Важливими функціями підсистеми МОЗ України в УІАС НС є також збирання, накопичення та аналітична обробка накопиченої інформації із широкого спектру… Регламент подання інформації в функціональній підсистемі МОЗ України в межах… Інформація, що подається до вузлів підсистеми МОЗ УІАС НС, поділяється на:

Планування заходів медичного забезпечення населення при нС.

Ефективне планування медико-санітарного забезпечення населення за умов НС можливе при доскональному володінні ситуацією в закладі, регіоні, знанні… Планування медико-санітарного забезпечення населення за умов НС здійснюється… Основною метою планування медико-санітарного забезпечення населення в НС є:

Організація планування медико-санітарного забезпечення населення в НС.

Завдання є нормативним документом, що визначає мінімум вимог, обов’язкових для виконання при плануванні, а саме: - прогноз медико-тактичної обстановки в межах адміністративної території; - основні задачі медико-санітарного забезпечення населення, що витікають з прогнозованої обстановки при можливих НС; …

Структура плану та зміст його розділів.

Планування заходів щодо медичного забезпечення населення в надзвичайних ситуаціях проводиться за п'ятьма рівнями.

Плани першого рівня розробляються фахівцями медичною закладу, узгоджуються з органами управління охорони здоров'я за підпорядкованістю і затверджуються керівником медичного закладу.

Другий і третій рівні. Плани адміністративного району, міста без районного поділу і з районним поділом розробляються органами управління охорони здоров'я, узгоджуються з органами управління вищого рівня і затверджуються органами виконавчої влади адміністративного району або міста.

Плани четвертого рівня складаються МОЗ Автономної Республіки Крим, управліннями охорони здоров'я облдержадміністрацій, Київської і Севастопольської міськадміністрацій, розглядаються на засіданні територіальної координаційної комісії і затверджуються відповідним органом виконавчої влади.

План п'ятого рівнярозробляється МОЗ України, узгоджується на засіданні Центральної координаційної комісії і затверджується Кабінетом Міністрів України за узгодженням з Міністерством надзвичайних ситуацій.

Плани медичного забезпечення при НС повинні включати такі основні розділи:

Розділ 1. Коротка характеристика сил і засобів системи охорони здоров'я (об'єкт, адміністративна територія).

Розділ 2. Прогноз медико-санітарної обстановки в районі медичного обслуговування при виникненні НС.

Розділ 3. Заходи щодо ліквідації медико-санітарних наслідків НС.

3.1. Організації медичної розвідки.

3.2. Організації лікувально-евакуаційних заходів.

3.3. Організація санітарно-гігієнічних і протиепідемічних заходів.

3.4. Організація матеріально-технічного забезпечення.

Розділ 4. Організація управління, зв'язку й оповіщення у разі надзвичайних ситуацій.

Додатки.

Окремим підрозділом дається характеристика сил, засобів і формувань, які включено до складу ДСМК центрального і територіального рівнів, можливостей… Другий розділ плану присвячується прогнозу медико-санітарної обстановки, що… У третьому розділі плану висвітлюється: хто, якими силами і де проводить медичну розвідку (зокрема,…

Організація медичного постачання формувань і закладів ДСМК.

Медичне постачання ДСМК – це своєчасне та повне забезпечення потреб ДСМК в різних видах майна. Медичне постачання є однією з важливіших функцій ДСМК. Воно включає:

- визначення потреб в майні;

- заготовку та облік майна;

- зберігання та видачу для забезпечення повсякденної діяльності (проведення навчань, науково-дослідна робота, лікувально-профілактична діяльність) та за умов ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, накопичення резервів на випадок надзвичайних ситуацій;

- контроль за якісним станом лікарських засобів, препаратів, станом медичної техніки та її використанням;

- наукові дослідження щодо аналізу досвіду медичного постачання в умовах надзвичайних ситуацій та удосконалення всієї системи медичного постачання.

Все майно, яке постачається формуванням і закладам ДСМК, поділяють на медичне майно, санітарно-господарське майно та спеціальне майно.

Медичним майном ДСМК називають матеріальні засоби, призначені для надання медичної допомоги, діагностики, лікування захворювань та уражень, проведення санітарно-гігієнічних та протиепідемічних заходів; обладнання медичних закладів та формувань ДСМК. До медичного майна відносяться: ліки, медикаменти, засоби дезинфекції, дезинсекції та дератизації; предмети нагляду за хворими, медична техніка.

Санітарно-господарське майно включає натільну та постільну білизну, одяг медперсоналу, господарчі та лікарняні меблі, обладнання харчоблоків, господарські предмети та обладнання тощо.

Під спеціальним майном розуміють засоби індивідуального захисту, радіометричну та дозиметричну апаратуру, джерела енергопостачання, прилади хімрозвідки, засоби зв’язку тощо.

Медичне майно постачається комплектами чи окремими предметами. Комплект медичного майна– це сукупність медичного майна, визначеного щодо складу та кількості спеціально для забезпечення певного обсягу медичної допомоги чи для виконання певного обсягу функцій медичних фахівців. Комплект майна розміщають в певному порядку в єдиній тарі, придатній для транспортування до місця дислокації формування, закладу або його використання.

В комплект можуть входити окремі предмети чи набори медичного майна. Набір медичного майна ДСМК – це сукупність медичного майна, що має єдине функціональне призначення для проведення певних робіт і розміщене в певному порядку в єдиній упаковці. Медичне оснащення формувань ДСМК включає набори хірургічних інструментів, перев’язувальний, операційний, травматологічний, гінекологічний тощо.

В повсякденних умовах та при надзвичайних ситуаціях ДСМК витрачає майно згідно прийнятих норм. Норма витрат медичного майна – це науково обгрунтований кількісний по-казник предмета медичного майна, установлений для витрат підрозділу, закладу чи форму-ванню ДСМК за певний час, чи для надання медичної допомоги певній кількості постраждалих.

Щодо порядку постачання та використання майно медичного постачання можна поділити на:

- постійне табельне оснащення формувань і закладів ДСМК;

- оперативний резерв медичного майна ДСМК;

- державний резерв медичного майна ДСМК.

Постійне табельне оснащення визначається потребами в виконанні своїх функцій в повсякденних умовах, при підвищеній готовності ДСМК та при розгортанні закладів (формувань) згідно функціонального призначення в умовах надзвичайної ситуації. При чому, обсяг діяльності кожного закладу та формування, який забезпечується постійним табельним оснащенням, задається нормативними документами МОЗ України. Типові табелі оснащення також забезпечуються МОЗ України, а конкретно табелі кожного закладу та формування, складені на підставі типових з урахуванням особливостей роботи – органом управління охорони здоров’я, якому підлягає заклад (формування).

Медичні заклади та органи постачання в повсякденних умовах накопичують медичне майно. Накопичення медичного майна – це підбір та закладка на збереження медичного майна, призначеного для оснащення закладів і формувань ДСМК на випадок забезпечення ліквідації медико-санітарних наслідків надзвичайних ситуацій. Накопичене в закладах медичне майно складає оперативний резерв ДСМК.

Оперативний резерв медичного майна ДСМК поділяється на оперативний резерв ДСМК державного рівня та оперативний резерв ДСМК територіального рівня.

Оперативний резерв ДСМК державного рівня – це резерв, що накопичується за рахунок Державного бюджету закладами ДСМК державного рівня для забезпечення першочергових робіт формувань і закладів державного рівня з ліквідації медико-санітарних наслідків надзвичайних ситуацій на термін до відпуску для ліквідації наслідків надзвичайної ситуації матеріальних цінностей із державного матеріального резерву відповідно ст.12 п.7 Закону України “Про державний матеріальний резерв”.

Оперативний резерв ДСМК територіального рівня – це резерв, що накопичується за ра-хунок місцевих бюджетів органами управління охорони здоров’я АРК та областей для забезпе-чення першочергових робіт з ліквідації медико-санітарних наслідків надзвичайних ситуацій те-риторіального рівня на термін до відпуску для ліквідації наслідків надзвичайної ситуації мате-ріальних цінностей із оперативного резерву державного рівня та із державного матеріального резерву відповідно ст.12 п.7 Закону України “Про державний матеріальний резерв”.

Норма оперативного резерву (запасу) медичного майна – це визначена кількість предметів медичного майна, що має утримуватись в оперативному резерві (запасі) лікувального закладу ДСМК. Норма оперативного резерву розраховується, виходячи з кількості формувань ДСМК, що виділяє заклад, чи кількості резервного ліжкофонду згідно табелів їх оснащення для забезпечення роботи формувань в автономному режимі протягом певного часу та використання ліжкофонду без додаткового постачання протягом заданого терміну. Термін автономної роботи формувань та ліжкофонду без додаткового постачання для розрахунків оперативного резерву визначається нормативними документами. До вводу в дію нормативних документів Уряду з затвердженням механізму та порядку використання державного резерву медичного майна оперативний резерв розраховується на трьохдобовий термін.

Розрахунки потреб майна для закладів та формувань проводять, виходячи з їх табелів оснащення. Табель оснащення закладу чи формування – це документ, що визначає перелік та кількість майна, призначеного для їх оснащення згідно норм постачання. Майно, що міститься в табелі, називають табельним. В табелі дається номенклатура (назва) предметів постачання та їх кількість. Номенклатура в свою чергу розбивається на види та групи майна. Як правило, табелі розробляються, виходячи з урахуванням виконання основних функцій того чи іншого формування чи закладу для надання медичної допомоги певній кількості постраждалих за конкретний термін. Типові табелі оснащення затверджуються МОЗ України. Враховуючи, що типовий табель передбачає виконання тільки основних функцій, притаманних даному закладу чи формуванню, часто не враховуючи особливостей роботи конкретного об’єкту, в планах медико-санітарного забезпечення населення в екстремальних ситуаціях може передбачатись додаткова номенклатура і обсяги постачання для конкретних формувань чи закладів.

Медичний мобільний загін швидкого реагування МНС України (ММЗ ШР) є штатним багатопрофільним медичним формуванням, призначеним для надання в районі надзвичайної ситуації першої лікарської і кваліфікованої невідкладної медичної допомоги постраждалим при станах, які загрожують їх життю та здоров’ю. Протягом доби ММЗ ШР може надати медичну допомогу 400 постраждалим, а також забезпечити госпіталізацію 20 нетранспортабельних постраждалих. Час збору особового складу загону та готовності його до транспортування – 4 години з моменту отримання розпорядження. Готовність загону до прийому перших постраждалих в середньому через 1 годину після прибуття на місце розгортання. Медичні і технічні засоби загону дозволяють забезпечити його роботу в автономному режимі протягом 3 діб, а їх комплектація і упакування - транспортування авіаційним, водним, залізничним і автомобільним транспортом у будь-який регіон України і за її межі. Розрахована із умови цілодобової роботи в 2 зміни штатна чисельність ММЗ ШР складає 132 посади; в тому числі 23 лікаря, 51 чол. середнього медичного персоналу, 49 чол. молодшого медичного персоналу та 9 чол. іншого персоналу.

В відповідності з медико-тактичними характеристиками ММЗ ШР розроблені та затверджені МНС табелі його постачання. Оперативний резерв медичного майна ММЗ ШР утворюється за рахунок МНС та зберігається в місці постійної дислокації загону.

Спеціалізовані бригади постійної готовності першої черги.

Спеціалізовані бригади постійної готовності ДСМК першої черги територіального рівня, що створюються територіальними центрами екстреної медичної… Питання оснащення бригад швидкої медичної допомоги в повсякденних умовах… Оперативні запаси засобів для бригад постійної готовності ДСМК першої черги, що визначені із складу інших медичних…

Спеціалізовані бригади постійної готовності державної служби медицини катастроф другої черги.

Оперативні запаси медичного майна для забезпечення діяльності спеціалізованих бригад постійної готовності другої черги накопичуються в закладах, які…

Територіальні центри екстреної медичної допомоги.

- спеціалізованих бригад постійної готовності ДСМК першої черги територіального рівня, утворених не в системі ШМД, для забезпечення їх автономної… - спеціалізованих бригад постійної готовності ДСМК другої черги… - 70% оперативного запасу для розгортання додаткового ліжкофонду при НС;

Станції швидкої медичної допомоги.

Станції ШМД утворюють оперативні медичні запаси табельного майна спеціалізованих бригад постійної готовності ДСМК першої черги, що визначені із складу станцій, в обсязі, який забезпечує автономну роботу бригад протягом 3-х діб. З цього майна робляться упаковки, зручні для транспортування бригадою при її направленні за місцем призначення при надзвичайній ситуації. Методика розрахунку майна приведена в пункті “Спеціалізовані бригади постійної готовності першої черги”. Оперативний резерв засобів утворюється із наявних запасів на станції, передбачених для забезпечення функціонування в надзвичайних ситуаціях (п.1.6 Положення про станцію ШМД, затвердженого наказом МОЗ України від 19.06.96 р. № 175). При вводі в дію “Планів медико-санітарного забезпечення населення в екстремальних ситуаціях” територіального рівня витрачений резерв поновлюється за рахунок місцевого бюджету, при вводі в дію “Плану…” державного рівня – за рахунок державного бюджету.

Медичні заклади, що утворюють спеціалізовані бригади постійної готовності ДСМК першої та другої черги (крім станцій ШМД).

Для забезпечення роботи бригад за призначенням в перший період надзвичайної ситуації в медичних закладах створюються запаси майна медичного постачання відповідних формувань.

В лікувально-профілактичних закладах системи МОЗ України та адміністративних територій, що утворили спеціалізовані бригади постійної готовності ДСМК першої та другої черги накопичується частина оперативного резерву табельного майна, що має забезпечити роботу кожного формування протягом однієї доби.

В лікувально-профілактичних закладах інших міністерств, відомств, при клініках науково-дослідних закладів МОЗ та АМН України, що утворюють спеціалізовані бригади постійної готовності першої та другої черги ДСМК, накопичується оперативний резерв табельного майна, що має забезпечити роботу кожного формування протягом 3 діб. З цього майна робляться упа-ковки, зручні для транспортування бригадою при її направленні за місцем призначення при НС.

Медичні заклади, що розгортають додатковий ліжкофонд.

Ліжкофонд закладів ДСМК, що розгортається додатково до штатного ліжкофонду, складається з ліжок, що у повсякденних умовах використовуються для лікування хронічних хворих та видужуючих, які можуть бути виписані в надзвичайній ситуації для продовження лікування в інші медичні заклади, які не відносяться до ДСМК, в тому числі і для амбулаторного лікування, та з ліжок, які фактично додатково розгортаються при відповідних відділеннях. Для цього в лікувальному закладі накопичуються запаси ліжок, м’якого інвентаря, медикаментів, продуктів харчування, предметів догляду за хворими, основного медобладнання тощо згідно існуючих нормативів даного лікувального закладу для забезпечення роботи протягом 7 діб. Фінансування накопичення запасів має здійснюватись в відповідності з Постановою Кабінету Міністрів України від 9 грудня 1997 р. № 1379 “Про затвердження заходів щодо розвитку Державної служби медицини катастроф” за рахунок спеціально виділених коштів місцевого бюджету.

Табелі необхідного медичного майна для кожного лікувального закладу з метою забез-печення розгортання визначеного ліжкофонду і автономної роботи протягом 3-х діб з повним плановим навантаженням складаються закладом разом з фахівцями територіального центру екстреної медичної допомоги, враховуючи реальний стан забезпечення закладу медичним обладнанням та діагностичною апаратурою, з урахуванням відповідних запасів територіального центру, оперативного резерву спеціалізованих бригад постійної готовності другої черги та затверджується органом управління охороною здоров’я адміністративної території.

Організація захисту медичного майна за умов НС.

Основним заходом захисту медичного майна від уражуючих чинників надзвичайної ситуації є його розосередження. Тому всі запаси медичного майна… Важливим питанням у період загальної готовності (особливо у разі значної… Як вже зазначалося, медичне майно може піддаватися дії РР, ОР, БЗ, СДОР, високої або низької температур, забруднення…