Перша медична допомога полягає в попередженні або ліквідації асфіксії шляхом очищення порожнини рота, носа від згустків крові, сторонніх частинок. По показанням проводять штучне дихання, інгаляцію киснем, потерпілим надають напівсидяче положення. У випадках поранення м'яких тканин грудей накладають захисну пов'язку. При підозрі на наявність відкритого або клапанного пневмотораксу застосовують герметизуючу оклюзійну пов'язку: прогумовану оболонку індивідуального перев'язувального пакету поміщають безпосередньо на рану, поверх накладають циркулярну пов'язку, використовуючи подушечки і бинт індивідуального перев'язувального пакету. Проте така оклюзійна пов'язка виявляється неспроможною при поширених дефектах грудної стінки. У подібних випадках герметизуюча частина пов'язки повинна бути великих розмірів і виступати за краї рани не менше ніж на 10 см. При цьому необхідно виключити «втягування» пов'язки в грудну порожнину під час вдиху.
Для цього спочатку на рану накладають шар стерильної марлі, фіксуючи його на здоровій стороні грудної клітки. Навколо рани наносять шар мазі (наприклад, вазеліну). Потім укладають стерильну клейонку, поліетиленову плівку або інший герметизуючий матеріал і фіксують ватно-марлевою пов'язкою. Знеболення досягається підшкірним введенням наркотичного анальгетика з шприц-тюбика.