Слід визначати, що серед потерпілих від стихійних лих значну частину населення складають діти. Їх відсоток від загальної кількості потерпілих змінюється в межах 12-23%. Тому при організації медичного забезпечення дітей треба враховувати такі фактори:
- у дітей виключається такий вид медичної допомоги, як самодопомога (у більшості випадків і взаємодопомога), через це медична допомога насамперед надається дітям, і за однакового ступеня тяжкості ураження вони мають перевагу перед дорослими як в осередку ураження, так і на наступних етапах медичної евакуації;
- винесення дітей та їх евакуація в лікувальні заклади здійснюється обов’язково в супроводі родичів (сусідів, знайомих), затримка їх на першому етапі евакуації вкрай небажана;
- починаючи з першого етапу, треба передбачити створення 20-25% ліжкомісць для дітей, а також створення умов для тимчасової їх госпіталізації, використовуючи медичне майно дитячих лікарень.
Необхідно враховувати такі особливості перебігу уражень у дітей, пов'язані з їх анатомо-фізіологічними особливостями:
- чутливість дітей до крововтрати, навіть незначної: лабільний артеріальний тиск сприяє швидкому розвитку шокового стану;
- схильність слизових оболонок дихальних шляхів до набряків; тому напружене функціонування нирок підвищує ризик утворення легеневих набряків, гіпергідратації або зневоднення організму дитини;
- еластичність кісткової системи у дітей зменшує частоту переломів, але обумовлює властиві для дитячого віку пошкодження кісток (тріщина, підкісний перелом тощо).
- зміни в роботі серцево-судинної системи та системи дихання швидко набувають патологічних ознак і в подальшому можуть призвести до розвитку конвульсійного синдрому;
- завжди треба враховувати психоемоційний стан дитини, зокрема у віці 2-4 років, коли її поведінка може набути неконтрольованого характеру.
Виходячи з вищеназваних особливостей, при реалізації лікувально-евакуаційних заходів відносно дитячих контингентів необхідними є:
- завчасна підготовка медичного персоналу щодо надання допомоги дітям;
- при визначенні місця госпіталізації для уражених дітей – виділення ліжок у найближчих до осередку катастрофи лікувальних закладах;
- при проведенні евакуаційних заходів - використання найщадящих видів транспорту з обов’язковим супроводом медичних працівників (бажано лікарів);
- максимально можливе скорочення етапів медичної евакуації;
- максимально можливе залучення до надання медичної допомоги лікарів-педіатрів;
- надання кваліфікованої і спеціалізованої медичної допомоги на базі дитячих лікувально-профілактичних закладів, або на перепрофільованих силами спеціалізованих педіатричних бригад постійної готовності другої черги ліжках інших лікувальних закладів;
- починаючи з першого етапу медичної евакуації , необхідно передбачити виділення 20-25% лікарняних ліжок для дітей, створювати умови для тимчасової їх госпіталізації, використовуючи медичне майно дитячих лікарень;
- виділення у середньому 10% лікарняних ліжок у структурі дитячих відділень для дітей віком до 1 року і по 30% ліжок – для дітей 1-3, 4-6 і 7-10 років;
- передбачати для розгортання дитячих палат 20% загального ліжкофонду у профільних лікувальних закладах.
Таким чином, основне значення системи ЛЕЗ уражених у разі катастроф полягає в забез-печенні правильних дій медичних кадрів в умовах катастроф з метою успішного виконання ос-новного завдання медичної служби. Шляхом до цього є підвищення соціальної та професійної компетенції спеціалістів, доведення практичних навичок до автоматизму, забезпечення впевне-ності кожного медичного працівника у своїх діях і висока відповідальність за них у надзви-чайних ситуаціях, готовність населення надати само- та взаємодопомогу потерпілим під час катастроф.