У першому розділі плану дається характеристика медичних закладів на відповідній адміністративній території, кількості лікарів (усього і за окремими спеціальностями), кількості середнього медичного персоналу і структура його спеціалізації, загальної кількості і спеціалізації ліжкового фонду.
Окремим підрозділом дається характеристика сил, засобів і формувань, які включено до складу ДСМК центрального і територіального рівнів, можливостей розгортання додаткового ліжкового фонду, його профільність і перепрофілізація залежно від медико-санітарної ситуації.
Другий розділ плану присвячується прогнозу медико-санітарної обстановки, що може виникнути у разі найбільш ймовірних для даної адміністративної території катастроф природного і техногенного характеру. Він повинен включати ретроспективний аналіз природних і техногенних катастроф, які виникали на даній адміністративній території і їхніх медико-санітарних наслідків, перелік потенційно небезпечних об'єктів, що можуть викликати різке погіршення санітарно-епідеміологічної обстановки, з визначенням вражаючих факторів, фізико-географічних особливостей і т.д. Одне з основних місць у цьому розділі повинен посідати прогноз медико-санітарних наслідків можливих катастроф з розрахунком величини і структури санітарних втрат серед населення. Окремо визначається можливість потрапляння у осередок катастрофи медичних закладів і прогнозуються можливі наслідки. Детальні розрахунки до цього розділу можна виносити в додаток до плану.
У третьому розділі плану висвітлюється: хто, якими силами і де проводить медичну розвідку (зокрема, санітарно-епідеміологічну) осередку катастрофи, куди передається отримана інформація і з якою періодичністю, як виробляється поповнення оснащення розвідувальних груп з позначенням системи захисту їхнього особового складу від вражаючих факторів, які діють у осередку катастрофи. Визначається порядок організації і проведення захисту особового складу медичних закладів та формувань, які потрапляють в осередок природних і техногенних катастроф.
Останній розділ плану присвячено питанням управління системою охорони здоров'я відповідного рівня в умовах НС, організації зв'язку й оповіщення про катастрофу і виникнення надзвичайної ситуації.
Управління включає збір інформації, її аналіз і оцінку, ухвалення управлінського рішення, планування й організацію його виконання (доведення до виконавців, організацію взаємодії системи оперативного управління, контроль за виконанням поставлених завдань одержання зворотної інформації для прийняття подальших рішень).
У період повсякденної готовності забезпечення стійкості управління організація зв'язку й оповіщення, організація підготовки кадрів для ДСМК, облік сил і засобів для ліквідації медико-санітарних наслідків катастроф і визначення їхнього використання залежно від конкретної обстановки покладається на центри екстреної медичної допомоги і медицини катастроф.
Координацію дій окремих ланок ДСМК організують координаційні комісії залежно від рівня. Вони повинні мати свої плани роботи.
При розробці плану м/с забезпечення населення при НС виділяється картографічна частина, пояснювальна записка і карта організації м/с забезпечення по всім завданням МОЗ та кожній з найбільш ймовірних НС.
Як правило, це карта М 1:200 т. На карті наноситься:
- адміністративні межі території та назви адміністративних територій, що до неї прилягають;
- назви міст (населених пунктів), районів, дислокація найбільш важливих потенційно-небезпечних об’єктів економіки (АЕС, хімічно-небезпечних об’єктів, нафтогазопроводів і т.д.);
- основні автомобільні, залізничні, водні магістралі з зазначенням прийнятої їхньої нумерації, вузлові станції, пристані;
- зони можливого зараження в результаті аварій на радіаційно-, біологічно- і хімічно-небезпечних об’єктах;
- зони можливого затоплення, впливу селевих потоків тощо;
- сейсмічно-небезпечні зони з вказівкою останнього року їхньої активності, її потужності;
- наявність природно-осередкових інфекцій з вказівкою останнього дня реєстрації інфекції і кількості випадків захворювань;
- дислокація закладів охорони здоров’я по містах і районах території з зазначенням їхньої ліжково ємкості, у т.ч. тої, що перепрофілюється для прийому уражених і хворих при НС;
- дислокація створених формувань служби медицини катастроф по містах і районах, у т.ч. відомчого підпорядкування;
- дислокація закладів системи держсанепіднагляду, служби крові, фармації й інші і т.п.;
- дислокація пунктів управління службою медицини катастроф, наявність і марка засобів радіозв’язку або інших форм зв’язку.
У пояснювальній записці відображаються:
- висновки з прогнозованої медико-тактичної обстановки, можливі санітарні втрати населення, їх структуру, вихід з ладу медичних закладів, втрати медичного персоналу, вплив наслідків НС на організацію медико-санітарного забезпечення населення;
- стисла характеристика органів і закладів охорони здоров’я територіального і відомчого підпорядкування, що є базою утворення служби медицини катастроф. Дислокація органів і закладів охорони здоров’я, у т.ч. відомчого підпорядкування;
- завдання ДСМК територіального рівня з урахуванням прогнозованої обстановки і наявних можливостей щодо створення її сил і засобів;
- сили (формування, заклади, підрозділи) ДСМК системи територіальних органів охорони здоров’я, відомчого підпорядкування, приватної та громадської форм власності з зазначенням термінів приведення їх у готовність до роботи при НС;
- організація постачання створених формувань і медичних закладів (ліжкової мережі) медичним, санітарно-господарським і спеціальним майном, кров’ю і її препаратами;
- організація транспортного забезпечення формувань і закладів ДСМК, відповідно з проведеними службою заходами;
- організація захисту персоналу служби медицини катастроф від впливу уражаючих чинників при виникненні надзвичайних ситуацій. При плануванні (залежно від прогнозованої медико-тактичної обстановки) евакуації лікувально-профілактичних закладів відпрацьовується розрахунок транспорту для їхньої евакуації;
- організація матеріально-технічного, продовольчого постачання формувань і закладів ДСМК при ліквідації медико-санітарних наслідків НС (в тому числі порядок технічного обслуговування транспорту, забезпечення паливно-мастильними матеріалами, продовольчими товарами і водою, засобами зв’язку, речовим і іншим майном);
- організація і зміст заходів з введенням режимів підвищеної готовності та надзвичайної ситуації з урахуванням прогнозованої медико-тактичної обстановки і особливостей територіальної і відомчої системи охорони здоров’я:
а) заходи загального характеру;
б) заходи залежно від видів прогнозованих надзвичайних ситуацій (природного, техногенного характеру) для даної території;
Розрахунок потреби сил і засобів ДСМК проводиться для всіх НС відповідно завданню МОЗ України та додатково – по прогнозованих можливих катастрофах природного і техноген-ного характеру по містах і районах з урахуванням можливих найбільших збитків по одній ка-тастрофі кожного виду: при землетрусі, повені, аварії на об’єкті, що має СДОР; аварії на радіа-ційно-небезпечному об’єкті і т.д. Основним критерієм визначення потреби сил і засобів служби медицини катастроф і взаємодіючих формувань при цих розрахунках приймається розмір можли-вих санітарних втрат при катастрофах і виведення із ладу закладів охорони здоров’я, з урахуван-ням найбільш оптимальних термінів надання медичної допомоги на етапах медичної евакуації;
- організація взаємодії територіальної служби медицини катастроф з органами управління, закладами і формуваннями охорони здоров’я відомчого підпорядкування, які функціонують в межах адміністративної території, із силами цивільної оборони. При цьому визначається порядок взаємного виділення відповідних сил і засобів для вирішення визначених завдань з медичного забезпечення населення при виникненні надзвичайних ситуацій. Сили, що виділяються в порядку взаємодії, повинні бути цілком укомплектовані персоналом і забезпечені майном відповідно до табеля оснащення. При плануванні виділення відповідних сил і засобів визначається їх місце призначення і термін готовності, прибуття в місце призначення;
- організація управління силами і засобами ДСМК з вказівкою органів управління, термінів оповіщення і приведення їх у готовність, порядку подання повідомлень. План медико-санітарного забезпечення населення в надзвичайних ситуаціях підписується керівником центру медицини катастроф, погоджується з зацікавленими органами управління відомств, що беруть участь у ліквідації НС, розглядається на засіданні координаційної комісії адміністративної території і затверджується керівником органу управління охорони здоров’я адміністративної території.