В разі виникнення різних надзвичайних ситуацій можливе пошкодження медичного майна. Це не тільки дії РР, ОР, БЗ, СДОР, але й механічне пошкодження. В разі підтоплення велика частина медичного постачання виходить з ладу.
Основним заходом захисту медичного майна від уражуючих чинників надзвичайної ситуації є його розосередження. Тому всі запаси медичного майна (медичні склади) розосереджені на території країни, в областях, на території області.
Важливим питанням у період загальної готовності (особливо у разі значної відірваності джерела постачання від осередків аварій, катастроф) є створення додаткових баз медичного постачання, що працюють за тим або іншим напрямом. Такі бази можуть бути створені за рахунок аптечних складів, міжобласних або міжрайонних баз постачання, за рахунок районних або міських аптек, аптек у сільській місцевості. Створивши в такий спосіб додаткові бази постачання за напрямами використання основних сил і засобів, можна значно наблизити джерела медичного постачання до лікувальних закладів і зробити медичне забезпечення більш стійким, більш ефективним і якісним.
Як вже зазначалося, медичне майно може піддаватися дії РР, ОР, БЗ, СДОР, високої або низької температур, забруднення землею й ін. З метою захисту медичного майна застосовується низка заходів, що дозволяють зберегти майно або послабити вплив несприятливих факторів. З них варто назвати завчасне розосередження складів із медичним майном по території потенційно небезпечного регіону, інженерне обладнання приміщень складів, їх герметизацію, забезпечення можливостей швидкої евакуації.
Для зберігання медичного майна безпосередньо в зоні катастрофи найважливіше значення має характер його упакування (тари). У герметично закупореній тарі (скляні ампули і склянки з притертими пробками, металеві банки і контейнери) медикаменти й інші препарати цілком захищені від скресання або руйнування. Засоби, що утримуються в такій упаковці, можна застосовувати після спеціальної обробки тари (дезактивації, дегазації, промивання водою в разі забруднення землею, пилом тощо).
Інші види упаковки (ящики з дерева і картону, мішки з поліетилену, паперу, бавовняної тканини) недостатньо захищають від попадання усередину РР, СДОР і води. У разі зараження медичного майна згаданими речовинами здійснюється відбирання проб і їх дозиметричний (хімічний) контроль безпосередньо на місці й у відповідних лабораторіях СЕС (СЕЗ). Якщо є підтвердження забруднення РР або СДОР, роблять дезактивацію (дегазацію) забрудненого майна. Забруднені СДОР медикаменти, вітаміни, бакпрепарати непридатні для використання і підлягають знищенню. Забруднені радіонуклідами препарати здають на медичні склади для дезактивації або знищення.
Забруднені СДОР або РР хірургічний інструментарій, металеві лікарські й аптечні предмети, а також предмети зі скла, порцеляни, пластмаси дегазують (дезактивують) шляхом промивання миючими засобами або протирання органічними розчинниками (спиртом, бензином) з наступним промиванням у воді й обтиранням насухо ватними тампонами. Так само обробляють прилади й установки.
Що стосується перев’язувального матеріалу, то він зберігається в упаковці з прогумованої тканини або вощеного паперу, парами СДОР і радіонуклідами безпосередньо не забруднюється і тому після видалення упаковки може бути використаний у звичайному порядку. Перев’язувальний матеріал, вироби з бавовняної тканини і брезенту, забруднені радіонуклідами, підлягають пранню із застосуванням миючих (дезактивуючих) засобів і наступному дозиметричному контролю. При забрудненні таких виробів рідкими СДОР явно забруднені їх частини використовують після дегазації або знищують. Забруднені радіонуклідами гумові вироби – хірургічні рукавички, дренажні трубки, катетери – обробляють дезактивуючими розчинами, а забруднені СДОР – обробляють водою з милом, розчинами миючих засобів або знищують. Дезактивація нош здійснюється в такий спосіб: дерев’яні й металеві частини обробляють водою з милом або розчинами миючих засобів з наступним промиванням їх водою, полотнища носилок перуть.
Технічні засоби, санітарно-господарське майно (намети, халати, простирадла, ковдри, натільні білизна) дезактивують (дегазують) тими самими засобами, що й при обробці речового майна. За наявності часу й умов таке майно здають на склади, де його провітрюють, перуть і контролюють його забруднення. Лікарські засоби, що зазнали дії високих або низьких температур, підлягають повторному фармакологічному контролю. Медичне майно, що не піддається дезактивації, дегазації, дезинфекції, підлягає знищенню. Рішення про знищення або використання медикаментів, перев’язувальних засобів й іншого майна в кожному окремому випадку приймає начальник служби ЕМД області на підставі відповідних висновків, а щодо майна запасів, що знаходяться на складах, за пред’явленням начальника складу і помічника з медичного постачання.