Основні організаційно-технічні заходи при експлуатації заводських підстанцій.
Організаційними заходами, що забезпечують безпечність робіт в електричних установках напругою вище 1000 В, являються оформлення наряду (дозволу) на виконання робіт і допуску до роботи, нагляд під час робіт, оформлення переривів, переходів на інше робоче місце, закінчення робіт.
Роботи в електричних установках в залежності від їх характеру можна виконувати по нарядам або без них, а також по усному або телефонному розпорядженню з записом в оперативному або особливому журналі.
Наряд — це письмове розпорядження по встановленій формі на роботу в електроуста- новках, в якому вказуються місце, умови і час начала роботи, необхідні міри безпеки, кваліфікація осіб, відповідальних за безпечність працюючих.
В установках напругою вище 1000 В видавати наряд на виконання робіт мають право головний енергетик, його заступник, начальник електроцеху або підстанції.
Для роботи в установках напругою до 1000 В наряди не видаються. Роботи в цих установках виконують по усному, телефонному або письмовому розпорядженню в спеціальному журналі. Такі розпорядження можуть давати робітники електрогосподарства підприємств, які мають кваліфікацію не нижче IV групи, вповноважені письмовим розпорядженням головного енергетика.
Відповідальність осіб за безпечність робіт по наряду в електричних установках напругою вище 1000 В полягає в наступному:
Особа, яка видає наряд або віддає розпорядження, відповідає за необхідність виконання роботи і можливість безпечного її виконання, правильність передбачених в наряді мір безпеки, кваліфікацію осіб, що назначаються відповідальними керівниками і виконавцями робіт.
Виконавець робіт (спостерігач) відповідає за точне виконання мір безпеки, вказаних в наряді, і за дотримання працюючими правил безпеки. Здійснюючи керівництво на місці, він зобов’язаний невідступно стежити за безпечністю виконання робіт своєю бригадою.
Спостерігач назначається при виконанні робіт будівельними робочими, малярами, різноробочими та іншими особами з кваліфікацією I групи. Наряд оформлюється на спостерігача, і він відповідає за безпечність робіт.
Відповідальний керівник приймає місце роботи від чергового. Він відповідає за відповідність мір безпеки умовам роботи і кваліфікацію осіб, що включені до складу
бригади. Відповідальний керівник зобов’язаний перед началом роботи провести інструктаж бригаді і періодично перевіряти дотримання працівниками «Правил безпеки».
Допускаючий (черговий) відповідає за виконання всіх мір безпеки, що передбачені нарядом, а також за неможливість появлення напруги на відключеній для роботи ділянці обладнання.
В установках без постійного чергування обов’язки допускаючого виконує відповідаль- ний керівник або працівник, спеціально призначений особою, що видає наряд.
Особи, які включені до складу бригади, відповідають за дотримання йми правил безпеки в межах присвоєної кваліфікаційної групи.
Роботи по наряду повинні виконуватися не менше ніж двома особами.
До технічних заходів, які забезпечують безпечність робіт, відносяться:
- відключення напруги від струмоведучих частин, на яких (або поблизу яких)
повинна виконуватися робота, і прийняття мір, що виключають подачу напруги до місця роботи (механічний запор приводив і. т. д.);
- установка огороджень і вивішування плакатів, попереджуючих про недопустимість
включення під напругу відключених ділянок;
- перевірка відсутності напруги на ділянці роботи і накладання на струмоведучі
частини тимчасових заземлень, які попередньо приєднуються до заземлюючого пристрою;
- вивішування плакатів, які вказують місце роботи.
В установках напругою вище 1000 В ці заходи здійснюються черговим персоналом, а в установках, де немає чергового персоналу, — працівником, який виконує відключення в присутності контролюючої особи.
В установках напругою до 1000 В технічні заходи виконуються однією особою, яка має кваліфікацію не нижче III групи, допускаючим (черговим) або, в окремих випадках, самим виконавцем робіт.
Відсутність напруги в установках напругою вище 1000 В перевіряють за допомогою вказівника напруги (рис.2.4.1,а), який працює на принципі ємнісного струму. Безпосередньо перед цим впевнюються в справності вказівника, наближаючи його до частин, які завідомо знаходяться під напругою.
Рис.2.4.1. Вказівник напруги: а – до 10 кВ, б – до 500 В.
В установках напругою до 1000 В відсутність напруги перевіряють вказівником напруги, який працює на принципі активного струму (рис.2.4.1,б).
Коли упевнилися в тому, що установка не знаходиться під напругою, необхідно накласти тимчасове переносне заземлення (рис.2.4.2) і накоротко з’єднати фази тої її частини, на якій будуть проводиться роботи. Це являється основним і найбільш надійним захистом працюючих від випадкового появлення напруги на місці робіт.
Рис.2.4.2. Накладання переносного заземлення на струмоведучі частини за допомогою ізолюючої штанги.
Накладанням переносного заземлення відключені частини установки звільняються також від остаточного заряду.
Переносні заземлення необхідно накладати на відключені струмоведучі частини з усіх сторін, звідки може з’явитися напруга, таким чином, щоб місце робіт знаходилось між накладеними заземленнями.
При накладанні заземлення слід спочатку приєднати до заземлюючого контуру і потім до струмоведучих частин, а при знятті спочатку його від’єднують від струмоведучих частин, а потім від заземлюючого контуру.
Накладання і зняття переносних заземлень на закритих підстанціях необхідно виконувати або в діелектричних рукавичках, стоячі на діелектричному маті або на ізолюючій підставці, або в діелектричних калошах, а на відкритих підстанціях – в діелектричних рукавичках і ботах.