При огляді змонтованого електроприводу приймальна комісія звертає увагу на те, щоб:
- лінія валів змонтованих агрегатів була плавною;
- електродвигуни і апарати були доступні для огляду і ремонту на місці установки;
- електропроводка мала механічний захист в тих місцях, де вона може бути пошкоджена;
- висота установки рукояток і маховиків знаходилася на рівні 1050—1100 мм від полу;
- включення і виключення апаратів відбувалося легко без затримувань і заїдань;
- контактні частини контакторів, находячись ввімкненому положенні, не мали просвітів по всій їх ширині;
- поверхня колекторів в машинах постійного струму не мала забоїн або задирок і була добре відполірована;
- щіткотримачі були розташовані у шаховому порядку (рис.2.5.1), що забезпечує рівномірне зношення колектора;
- підшипники ковзання були наповнені маслом до заводської відмітки, а підшипники кочення — заправлені змазкою до 2/3 об’єму гнізда підшипника;
- магнітні станції і ящики опорів були встановлені по виску;
- на електродвигунах і приводних механізмах були нанесені стрілки, що вказують нормальний напрямок обертання.
Рис.2.5.1. Розташування щіток на колекторі.
У електродвигунів змінного струму при їх прийомці в експлуатацію вимірюють опір ізоляції обмоток статора. Вимірювання виконують постійним струмом, тому як мідь обмотки і сталь створюють конденсатор, при цьому виникають ємнісні струми, які спотворюють результати вимірювань. При напрузі електродвигуна до 1000 В включно вказане вимірювання виконують мегомметром на напругу 1000 В, при напрузі більше 1000 В — мегомметром на напругу 2500 В.
Опір ізоляції термодетекторів за допомогою мегомметра на напругу 250 В вимірюють між окремими фазами, а також між кожною фазою і корпусом електродвигуна. При вимірюванні опору ізоляції між фазою і корпусом провід від затискача мегомметра «земля» приєднують до корпусу електродвигуна, провід же від другого затискача мегомметра приєднують до виводу фази, що перевіряється. Опір ізоляції обмоток і їх зволоженість (коефіцієнт абсорбції) повинні бути не нижче:
Температура обмоток, °С 10 20 30 40 50 60 70
Опір ізоляції, МОм 450 300 200 130 90 60 40,
Кабс не менше ніж 1,3, тобто: Кабс. ≥ 1,3,
Обмотки статора і ротора випробують підвищеною напругою промислової частоти. Величина випробувальної напруги приймається по нормам, приведеним в ПУЕ. Тривалість прикладання випробувальної напруги складає 1 хвилина. У електродвигунів напругою 1 кВ і вище і потужністю 300 кВт і більше вимірюють опір обмоток статора і ротора постійному струму. Їх значення не повинні відрізнятися від заводських більше ніж на 2%. У двигунів потужністю 100 кВт і більше вимірюють величину повітряних зазорів між сталлю ротора і статора. Вимірювання виконують в протилежних точках або точках, зсунутих відносно осі ротора на 90°. При цьому величина окремих зазорів не повинна відрізнятися більше ніж на 10% від визначеного середнього значення. Вимірюють повітряні зазори за допомогою щупів як з боку приводу так і з протилежної сторони.
Максимальні величини зазорів в підшипниках ковзання електродвигунів змінного струму приведені в табл.2.5.1.
Таблиця 2.5.1. Величини зазорів в підшипниках ковзання електродвигунів.
| Номінальний діаметр валу, мм | Зазор (мм) при частоті обертання, об/хв. | ||
| До 1000 | 1000 – 1500 | Більше 1500 | |
| 18 – 30 30 – 50 50 – 80 80 – 120 120 – 180 180 – 200 260 – 360 360 – 500 | 0,04—0,093 0,05-0,112 0,065—0,135 0,08—0,16 0,1—0,195 0,12—0,225 0,14—0,25 0,17—0,305 | 0,06—0,13 0,075—0,16 0,095—0,195 0,12—0,235 0,15—0,285 0,18—0,30 0,21—0,38 0,25—0,44 | 0,14—0,28 0,17—0,34 0,2--0,4 0,23—0,46 0,26—0,53 0,3-0,6 0,34—0,68 0,38—0,76 |
В електродвигунах з підшипниками ковзання розбіг ротора в осьовому напрямку, який виникає під впливом магнітних сил, не повинен перевищувати 2 – 4 мм.
Опір ізоляції котушок контакторів і автоматів, який вимірюється мегомметром на напругу 500 – 1000 В, повинен складати не менше 0,5 МОм.
Робота контакторів і автоматів перевіряється шляхом випробувань на багатократність включень і відключень.
При огляді змонтованих заземлюючих пристроїв в силових установках приймальна комісія звертає увагу на те, щоб заземлюючі провідники, прокладені в приміщеннях, були доступні для огляду і мали відзначний чорний колір; в тих місцях, де заземлюючі провідники можуть підлягати хімічному впливу, вони повинні мати відповідне захисне покриття; з’єднання заземлюючих провідників були виконані за допомогою зварювання; заземлюючий пристрій не повинен мати послідовного включення декількох, заземлених частин установки; не було обривів і незадовільних контактів в проводці, що з’єднує апаратуру з контуром заземлення; в місцях, де можливі механічні пошкодження, заземлюючі провідники мали захист; прохід заземлюючих провідників скрізь стіни був виконаний у відкритих прорізях, трубах або інших жорстких обрамленнях. Приймаючі заземлюючий пристрій, приймальна комісія перевіряє елементи пристрою, що знаходяться
в землі, з вибірковим викриттям ґрунту, а інші – в межах доступності огляду. Кількість заземлювачів і глибина їх закладання повинні відповідати проекту
В установках напругою до 1000 В з ізольованою нейтраллю у трансформаторів перевіряють стан пробивних запобіжників. Для цього відкручують пробку запобіжника і перевіряють, чи не пробитий повітряний проміжок в слюдяній прокладці. При глухому заземленні нейтралі в установках напругою до 1000 В перевіряють величину повного опору петлі «фаза – нуль».