Пожежонебезпечною зоною називається простір всередині і зовні приміщень, в межах якого постійно або періодично знаходяться горючі (спалимі) речовини і в якому вони можуть знаходитись при нормальному технологічному процесі або при його порушеннях.
Класифікація пожежонебезпечних зон:
Зони класу П-І — зони, які розташовані в приміщеннях, в яких знаходяться горючі рідини з температурою спалаху вище 61°С.
Зони класу П-ІІ — зони, які розташовані в приміщеннях, в яких виділяються горючі пил або волокна з нижньою концентраційною межею спалаху більше 65 г/м3 до об’єму повітря.
Зони класу П-ІІа — зони, які розташовані в приміщеннях, в яких знаходяться тверді горючі речовини.
Зони класу П-ІІІ — розташовані зовні приміщень зони, в яких знаходяться горючі рідини з температурою спалаху вище 61°С або тверді горючі речовини.
Зони в приміщеннях і зони зовнішніх установок в межах до 5 м по горизонталі і вертикалі від апарату, в яких постійно або періодично знаходяться горючі речовини, але технологічний процес ведеться з використанням відкритого вогню, розжарених частин або технологічні апарати мають поверхні, нагріті до температури самоспалаху горючих парив, пилу або волокон, не відносяться в частині їх електрообладнання до пожежонебезпечних.
Клас середовища в приміщеннях або середовища зовнішніх установок за межами вказаної 5-метрової зони слід визначати в залежності від технологічних процесів, яки відбуваються в цьому середовищі.
Визначення меж і класу пожежонебезпечних зон повинно виконуватися технологами сумісно з електриками проектної або експлуатаційної організації.