Зборка є останньою операцією при ремонті трансформаторів, технологічна послідов –ність операцій якої визначається його конструкцією. Вона вміщує в себе встановлення виймальної частини в бак; приєднання відводів от обмоток до фарфорових виводів; установку ущільнення і кришки трансформатора на місце. До установки кришки надійно приєднують всі відводи обмоток до фарфорових виводів. Встановивши виймальну частину на місце, кришку укріплюють болтами, затягують їх рівномірно по всьому периметру. Зібраний трансформатор заливають маслом через отвір в кришці; температура масла и сердечника повинна бути однакова.
Всі трансформатори, що пройшли ремонт, проходять контрольні випробування, метою яких являється перевірка якості ремонту, правильності зборки і відповідності технічних характеристик зібраного трансформатора вимогам стандарту. В процесі ремонту і зборки окремих частин трансформатора проводять проміжкові випробування, по результатам яких судять про якість ремонту.
Після капітального ремонту трансформаторів з заміною обмоток проводять випробу - вання, до програми яких надходять:
- хімічний аналіз і випробування масла;
- перевірка коефіцієнту трансформації і групи з’єднання обмоток;
- випробування ізоляції напругою промислової частоти;
- випробування ізоляції напругою підвищеної частоти;
- перевірка втрат і струму холостого ходу;
- перевірка втрат і напруги короткого замикання;
- вимірювання опору обмоток постійному струму;
- вимірювання опору ізоляції обмоток;
- випробування на трансформаторі перемикача секцій;
- випробування герметичності бака і розширювача.
Трансформатори випробують в зібраному стані з встановленими на них деталями і вузлами, які можуть вчинити вплив на результати випробувань. Всі отримані результати заносять в паспорт трансформатора. Після капітального ремонту без зміни обмоток з вказаних випробувань не визначають струм холостого ходу, не перевіряють груп з’єднань і коефіцієнт трансформації. Для трансформаторів до 630 кВА включно (без зміни обмоток) число випробувань зводять до мінімуму і обмежують вимірюванням опору ізоляції, випробуванням підвищеною напругою, аналізом і випробуванням масла. Після ремонту трансформатора при включенні і нормальній його роботі звук його повинен бути помірним, рівномірним без різкого гудіння або підвищеного локального шуму і тріску всередині його.
7. Ремонт електрообладнання розподільчих пристроїв (РП)
Ремонт розподільчих пристроїв зводиться до ремонту апаратури і обладнання (в основному ошиновки).
Капітальний ремонт апаратів і електрообладнання розподільчих пристроїв проводять в терміни, встановлені відповідальним за електрогосподарство підприємства, але не менше одного разу в 3 роки.
Поточний ремонт РП проводять між капітальними ремонтами в терміни, встановлені відповідальним за електрогосподарство підприємства, але не менше одного разу на рік.
При визначенні обсягу поточного ремонту РП перевіряють стан:
1) контактних з’єднань збірних шин, наявність місцевих нагрівів. При цьому підтягують всі болтові з’єднання;
2) спусків від шин до апаратів, губок рубильників, роз’єднувачів, вимикачів, запобіжни - ків, місць з’єднання кабелів і проводив;
3) кабельних муфт і їх кріплення;
4) трансформаторів струму;
5) захисних заземлень і сітчастих огорож.
Під час капітального ремонту РП виконують всі операції поточного ремонту. При капі -тальному ремонті РП особливу увагу звертають на стан болтових контактних з’єднань. При цьому перевіряють наступне:
1) якість затяжки болтів з викриттям 2 – 3% з’єднань;
2) цілість ізоляторів, надійність кріплення шин на ізоляторах;
3) відсутність прогинань шин, стан їх пофарбування і наявність зачищених місць для накладання переносних заземлень ( шини фарбують в такі кольори: жовтий – фаза А, зелений – фаза В і червоний – фаза С.
В процесі ремонту ошиновки РП якість підгонки плоских поверхонь в контактах перевіряють за допомогою щупа на 0,02 – 0,03 мм. В місцях з’єднань щуп не повинен проходити вглибину більше ніж на 5 мм від краю.
Тиск болтових контактів перевіряють, виконуючи контрольний підтиск тарованим або динамометричним ключем.
Під час ремонту РП фарбують панелі, відновлюють написи, ремонтують контур заземлення, замки захисних сітчастих огорож, двері РП, освітлення та ін.
Перед здачею РП з капітального ремонту в експлуатацію вимірюють опір ізоляції РП і його елементів, а також випробують його підвищеною напругою відповідно нормам ПУЕ.
Випробування ізоляції РП до 1000 В проводять одночасно з випробуваннями электро - проводок силових і освітлювальних мереж, що приєднані до даного РП.
При ремонті і реконструкції низьковольтних електричних апаратів, і після установки їх в розподільчі пристрої після ремонту повинні бути витримані допустимі електричні зазори (по повітрю) і відстані витоку (по поверхні ізоляції) між частинами, що знаходяться під напругою, або між ними і заземленими частинами.
Відремонтовані електричні апарати напругою до 1000 В до введення в експлуатацію повинні бути випробувані у відповідності з вимогами обсягу і порядку проведення приймально-здавальних випробувань.