Характерними пошкодженнями сердечників статорів (роторів) являються: ослаблення посадки сердечників в корпусі (на валу), їх зсув в осевому направленні, розпушування крайніх листів, ослаблення пресування, порушення ізоляції між листами, вигорання або оплавлення окремих ділянок і зношення внутрішньої (зовнішньої) поверхні.
Ремонт при ослабленні посадки сердечника. При ослабленні посадки сердечника ротора його спресовують з вала, вал ремонтують або заміняють на новий і знову встановлюють сердечник ротора.
Ремонт при розпушуванні крайніх листів сердечника. Для усунення цього дефекту в машинах малої потужності пропилюють ножівковим полотном нахилені пази в зубцях і проварюють ці пази електродуговим зварюванням (електрод ОММ5 діаметром 2 мм).
Розпушені зубці можна також склеїти, промазавши лаком і стягнувши кільцем і шпильками до повного висихання лаку. При відгинанні одиночних пластин зубцевої зони їх відрубають по лінії загину.
Ремонт при порушенні ізоляції пластин. Якщо в наявності порушення на невеликій глибині лакового покриття окремих сегментів, які прилягають до місця установки клинків, то перед забиванням клина між сегментами вставляють прокладки з слюди на лаки БТ-99 на глибину 20... 35 мм. Місцеві порушення міжлистової ізоляції на поверхні статора усувають установкою листків слюди між сегментами або ізолюванням сегментів рідким лаком БТ-99. Для цього сегменти розводять спеціально заточеними вузькими і тонкими стальними полосами необхідної довжини.
При відновленні ізоляції з розібранням пакету ремонт виконують по технології аналогічній як при ремонті трансформаторів.
Для ремонту активної сталі використовують сталі Э-12, Э-21 для машин потужністю до 100 кВт і Э-31 для машин потужністю більше 100 кВт.