Конструкційні матеріали використовують при виготовленні корпусів шаф, щитів, пультів, щитків і кріпильних конструкцій. З листової сталі (гнуті конструкції) на листозгинальних установках або пресах згинають різні профілі у вигляді кутників, корит, Z-подібних та інших форм.
Холодногнуту профільну і листову сталь використовують для різних типових підтримуючих конструкцій — рам, кронштейнів, скоб при виготовленні їх в умовах заводу або МЕЗ. Конструкції, що виконані з листової і холодногнутої профільної сталі, як правило, значно легше, менш трудомісткі у виготовленні і більше відповідають вимогам сучасної естетики в порівнянні зі зварними каркасними конструкціями, що виконані з фасонної стали гарячого прокату.
Кутову, швелерну, таврову фасонну сталь гарячого прокату використовують в основному для виготовлення рам та інших підтримуючих конструкцій індивідуального призначення. Штабову і круглу сталь використовують для виконання мереж заземлення і виготовлення простих конструкцій невеликого розміру.
Сітчасті огородження струмоведучих частин виконують з стальної плетеної одинарної сітки з квадратними комірками розміром 10 і 20 мм, з дроту товщиною 1—2 мм.
Металеві і пластмасові труби, гнучкі металеві рукава використовують в основному для електропроводок.
Провідникові матеріали. Проводи, шнури і електричні кабелі являють собою вироби, які мають одну або більше ізольованих жил, поверх яких, в залежності від конструкції, мають наявність обмотки, обплетення та інші захисні оболонки. Установочним називають провід для електричних мереж низької напруги.
Електричним шнуром називають провід з ізольованими жилами підвищеної гнучкості, який служить для з’єднання з рухомими пристроями.
Марки проводу (кабелю) — це буквене позначення, що характеризує матеріал струмоведучих жил, ізоляцію, ступень гнучкості і конструкцію захисних покровів.
Для електромонтажних робіт широко використовують ізольовані проводи марок АПВ, ПВ1, ПВ2, ПВЗ, ПВ4, АППВ, ППВ, ВПП, ПВКВ, РКГШ, РПШ, для внутрішньоблокового і міжблокового монтажу — МГШВ, НВ, НВМ.
Для передачі і розподілу електроенергії в стаціонарних установках використовують кабелі силові з пластмасовою ізоляцією марок АПсшБбШв, АВБбШв, перерізом жил 10—185 мм2, ВРБГ, ВРГ, АВРГ, АВВГ, АПсшБГнг, АПпВГ, АПпВТнг перерізом жил 16—185 мм2. Кабелі виготовляють в 3-х и 4-х жильному виконанні, з жилами однакового або одною жилою меншого перерізу.
Для передачі і розподілу електроенергії в стаціонарних установках напругою 1 кВ; 6 кВ, 10 кВ часто використовують кабелі силові з просоченою паперовою ізоляцією ААШвУ перерізом жил 50—185 мм2, ААБлУ —50—240 мм2 и ААШвУнг —50—240 мм2.
Для приєднання різних рухомих механізмів широко використовують кабелі з гумовою ізоляцією гнучкі марок КГ, КГхл перерізом жил 0,75—70 мм2. Виготовляють ці кабелі з одною, двома, трьома і чотирма жилами. Для з’єднання електрозварювальних апаратів з електродотримачем використовують кабелі марок КОГ, КГ перерізом жил 10—120 мм2.
Для приєднання до електричних приладів, апаратів в електричних розподільчих пристроях часто використовують контрольні кабелі з пластмасовою ізоляцією марок АКВВГ, АКПсВГ перерізом жил 2,5—6 мм2 і кількістю жил від 4 до 37.
Для живлення електродвигунів заглибних нафтонасосів і нафтобурів використовують спеціальні кабелі марок КПБК, КПБП перерізом жил 6—50 мм2.
Для повітряних ліній електропередач і електрифікованого транспорту використовують неізольовані проводи марок А, АС, АСКС, АСУ перерізом жил 16—450 мм2.
Проводи неізольовані марки М електротехнічні підприємства виробляють перерізом жил 4—400 мм2 і марки МФ — 65—150 мм2.
Електроізоляційні матеріали. Електроізоляційні матеріали поділяють на тверді (найбільш розповсюджені), рідкі і газоподібні. До твердих відносяться волокнисті матеріали, слюда і вироби з слюди і пластмаси, азбест, мармур, фарфор; до рідких — трансформаторне масло, до газоподібних — азот та ін.
Надійна робота електричних установок залежить в першу чергу від стану електричної ізоляції струмоведучих частин. Ізоляція попереджає створення струмів витоку і електричних розрядів між окремими частинами установки. Крім того, до ізоляції висувається ряд вимог, що визначаються умовами роботи (теплостійкість, механічна міцність, гнучкість та ін.).
Лаки, фарби і емалі. При виконанні електромонтажних робіт використовують різні лаки, фарби і емалі, як електроізоляційні, а також і загального призначення.
Електроізоляційні лаки поділяють на покривні, просочувальні і клеючи. Покривні лаки, що вміщують пігменти, називаються емалями. Пігменти придають лаковій плівці більшу механічну міцність, твердість, щільність, покращують її адгезійну здатність і теплопровідність і надають їй бажаний колір.
К числу лаків, які найбільше широко використовують при виконанні електромон -тажних робіт, відносяться бітумно-покривний лак БТ577 (за старою маркою № 177), масляно-бітумні БТ987 і БТ980, гліфталево-масляний ГФ-95.
Поширене використання в електромонтажному виробництві мають електроізоляційні і напівпровідні стрічки ЛХМ і ЛСК, особливо стрічки на основі кремнійорганічних каучуків марок ЛЭТСАР-А и ЛЭТСАР-Б (электроизоляционная, термостойкая, самосклеивающаяся, радиационной вулканизации, резиновая). Ці стрічки мають високі електричні і фізико-механічні властивості — підвищену теплостійкість (до 150° С) і стійкість до впливу агресивних середовищ.
Для ізоляції і герметизації місць з’єднання і окінцювання жил проводів і кабелів в системах низьковольтних кабельних муфт використовуються термоусадочні вироби (трубки, манжети і стрічки), які виготовляються з спеціальних термосвітлостабілізованих полімерних композицій, що забезпечує їх довготривалу експлуатаційну надійність в умовах постійного впливу тепла і сонячного світла.