Роз’єднувачі служать для відключення і включення окремих ділянок високовольтної електроустановки при відсутності в них струмів навантаження, а також для створення видимого розриву електричного кола, що дозволяє персоналу впевнитися у безпечності виконання робіт на відключеній ділянці. По кількості ножів роз’єднувачі поділяють на однополюсні і трьохполюсні, а по місцю установки – на роз’єднувачі для внутрішньої і зовнішньої установки. Трьохполюсні роз’єднувачі складаються з трьох однополюсних, змонтованих на загальній рамі і з’єднаних загальним валом управління.
При ремонті таких роз’єднувачів звертають увагу на цілість механічних запірних пристроїв та міцність кріплення стальних пластин електромагнітних замків. Виявлені дефекти усувають.
В роз’єднувачах всіх типів нерідко з-за змінних температурних впливів і частих електродинамічних зусиль руйнується армування фланців або ковпаків опорних ізоляторів. При несвоєчасному ремонті це може призвести до аварійного виходу роз’єднувача з ладу. Якщо армування ізолятора пошкоджене на ділянці, яка не перевищує 1/3 кола фланця або ковпака, то виконують відновлення. При руйнуванні армування на ділянці, більшій 1/3 кола фланця або ковпака, ізолятор переармують повністю.
З-за частих включень і відключень роз’єднувачів РЛНД і РЛНЗ може пошкодитися їх гнучкі зв’язки, тому при ремонті звертають увагу на їх цілість і надійність з’єднання з рухомими і нерухомими контактами. При ослабленні кріплень гнучких зв’язків підтягують кріпильні болти і гайки, а при тріщинах або інших пошкодженнях гнучкі зв’язки замінюють. Всі шарнірні з’єднання роз’єднувачів очищають від іржі та бруду і змащують солідолом (влітку) або морозостійкою змазкою (зимою). Контактні поверхні після очистки від окислів покривають тонким шаром технічного вазеліну.
Після ремонту деталей роз’єднувачів виконують їх регулювання. При цьому досягають точності входження рухомих контактних ножів в контактні губки і створення необхідного тиску в контактах. Рухомі і нерухомі контакти повинні бути розташовані на одній осі, а ножі – входити в губки без ударів і з визначеним зусиллям. Допускається неспіввісність контактів в межах ±0,5 мм. Щільність прилягання контактів перевіряють щупом розміром 10 х 0,05 мм, який не повинен входити у міжконтактний простір на глибину більше 6 мм. Тиск в контактах роз’єднувача вважають нормальним, якщо зусилля витягування для кожного полюса не нижче наступних значень.
Номінальний струм зусилля витягування, Н
роз’єднувача, А
400 100
600 200
1000 400
2000 800
3000 1000
Відрегульований роз’єднувач перевіряють шляхом 10-кратного включення та відключення. У відрегульованому роз’єднувачі не повинно бути відзнак порушення регулювання, ослаблення кріплень або інших дефектів.