Для кріплення проводок і апаратів використовують пластмасові і металеві дюбелі з шурупами, болтами, гаками і різьбовими штирями, а також спеціальні дюбелі для будівельно-монтажних пістолетів і ручних оправок.
Одним з раціональних способів кріплення до основ проводок, установочних виробів і легкої апаратури являється приклеювання. При цьому способі поверхні основ повинні бути підготовленими, тобто зачищеними і прогрунтованими. Для ґрунтовки, як правило, використовують розріджений клей.
Проводка на роликах.
Для відкритих проводок на роликах при монтажі освітлювальних і силових мереж використовують проводи марок АПВ і АПР. При паралельному прокладанні на роликах декількох проводив використовують стальні планки і скоби. Заготовляють ці деталі в майстерні. Планки і ролики кріплять шурупами; на дерев’яній основі — безпосередньо укручуванням в нього, а на цегляній і бетонній — за допомогою дюбелів або клею.
Кріплення проводив починають з крайніх роликів одної сторони, при цьому провід в місці кріплення попередньо обмотують ізоляційною стрічкою, щоб захистити ізоляцію від пошкодження в’язкою. Потім провід оцинкованою в’язкою (рис.1.1.6.) прикріплюють до ролика.
Рис.1.1.6. Кріплення проводів на роликах цинкованою в’язкою.
Заміст в’язки для кріплення проводив перерізом до4 мм2 використовують також хлорвінілові кільця. При цьому попередньої підмотки проводу стрічкою не потребується.
Місця з’єднань і відгалужень проводів слід, як правило, розташовувати безпосередньо у роликів і закріплювати на них.
Прокладання проводів на ізоляторах.
Технологія прокладання проводів на ізоляторах суттєво не відрізняється від технології прокладання проводів на роликах.
Кріплення до кінцевих опор можна виконувати, з використанням «заглушки» (рис.1.1.7).
в)
а)Рис.1.1.7. а – поворот лінії на стіні; б - поворот
б) лінії на стелі; в – заглушка.
Прив’язування проводів до ізоляторів виконується з ближчої до стіни сторони ізолятора, тому що при обриві в’язки провід утримується на гаку ізолятора до виправлення дефекту ремонтною бригадою.
При зміні напрямку траси проводки провід виводять на зовнішню сторону ізолятора, щоб в’язка не пошкодила жилу і ізоляцію проводу. На проміжних ізоляторах провід можна прив’язувати або на головках або на шийках, на кутових ізоляторах, - тільки на шийках.
Ізолятори встановлюють на гаках, штирях або на якорях (рис.1.1.8.). Стандартні розміри виробів надаються в таблиці 1.1.4.
а)
в) г)
б)
Рис.1.1.8. Вироби для кріплення ізоляторів: а – якір; б – пів’якір; в – гак; г – штир.
Для закріплення ізоляторів на кріпильних виробах використовують розчин цементу і піску у співвідношенні 1:2 з додаванням 1/10 рідкого скла.
Ізолятори великих розмірив накручують з підмоткою лляним клоччям і просочуванням суриком на оліфі.
Ізолятори також можна кріпити на скобах і планках з штирями, які кріпляться до будівельних конструкцій
Таблиця 1.1.4. Стандартні розміри якорів,пів’якорів, гаків і штирів.
| Виріб | Розміри, мм | |||||
| А | а | Б | В | б | Д | |
| Якір, пів’якір, штир | 40 | 9,5 13,0 16,0 | ||||
| Гак | 9,5 13,0 18,0 20,0 |