Відкриті проводки на роликах не відповідають сучасним методам індустріального електромонтажного виробництва і використовуються рідко. Вони витіснені прихованими проводками, що виконуються плоским проводом ПВ (ППВ) або АПВ (АППВ).
Плоскі проводи марок АППВ, ППВ використовують для групових (розподільчих) освітлювальних мереж і дрібних силових навантажень в житлових і громадських будівлях. Прокладають їх як приховано під шаром штукатурки або всередині стін і перекриттів (без поміщення їх в будь які захисні оболонки), так і відкрито по поверхням стін і стель (без додаткової ізоляції) сухих і вологих опалених і неопалених приміщень. В санвузлах використовують тільки приховану проводку.
В прихованій горизонтальній проводці по стінам проводи укладають паралельно лінії карнизів на відстані 100—200 мм від стелі або 50—100 мм від карнизу; спуски до вимикачів, штепсельних розеток або світильників виконують вертикально по віскам. В перекриттях (під плитою перекриття, в щілинах, порожнинах і т. д.) допускається прокладання по найкоротшій відстані.
У вологих приміщеннях (кухні, ванні кімнати та ін.) довжину проводки як найбільше скорочують і розташовують проводку і вимикачі поза приміщеннями, а світильники — на стінах, суміжних з коридором. При паралельному прокладанні проводки приховано і відкрито відстань між окремими проводами 3—5 мм.
При відкритому прокладанні провід кріплять до опорної поверхні приклеюванням, цвяхами або скобками. Для механічного кріплення проводів використовують цвяхи діаметром 1,4—1,8 мм і довжиною 20—25 мм з шляпкою діаметром до 3 мм, а у вологих і неопалених приміщеннях під шляпки підкладають прокладки з ізоляційного матеріалу. Провід прибивають до опорної поверхні по середній лінії розділювальної плівки з відстанню між точками кріплення 120—200 мм легкими ударами молотка через спеціальну оправку щоб не пошкодити ізоляцію (рис.1.1.9).
б)
Рис.1.1.9. Використання оправки – а, провід,
а) закріплений скобками – б.
При прихованому прокладанні кріплення проводу цвяхами не допускається, його можна виконувати «приморожуванням» проводу алебастровим розчином в декількох місцях траси. При згинанні проводу, що прокладається приховано, «на ребро», в місці згинання (на довжині 40—60 мм) вирізають розділювальну плівку, таким чином, щоб не пошкодити ізоляцію жил, одну жилу згинають під необхідним кутом, а другу виводять всередину кута і згинають (рис.1.1.10). При відкритому прокладанні допускається наближення жил.
Прокладати плоскі проводи пучками або пакетами не допускається.
а) б)
в) г)
Рис.1.1.10. Підготовка плоского проводу для під’єднання
і згинання – а, згинання для прихованої проводки –б,
згинання для відкритої проводки – в, з’єднання і
відгалуження проводів – г.
Перед прокладанням провід при необхідності випрямляють спеціальним роликовим випрямлячем (рис.1.1.11).
Рис.1.1.11. Випрямляння плоского проводу
а) – а, схема випрямляча – б.
б)
Відміряний таким чином провід згортають в бухти і в такому вигляді доставляють до місця прокладання ліній.
Кріплення плоских проводив приклеюванням здійснюється наступним чином: підготовлений відповідно інструкції по використанню клей наноситься на заґрунтовану поверхню траси проводки, покривають основу проводу, клею дають підсохнути до підлипання, після чого провід прикладають і пригладжують до основи траси.
З’єднання проводив в коробках виконується гвинтовими затискачами, опресуванням, пайкою або зварюванням.