Прокладання кабелів

При прокладанні кабелів АСРГ, АВРГ, АНРГ та ін. трасу розмічають таким чином, щоб радіус вигину кабелів був не менше десяти зовнішніх діаметрів. Точки кріплення розмічають з таким розрахунком, щоб відстань між ними при горизонтальному і верти - кальному прокладанні не перевищувала 500 мм. Необхідно, щоб точки кріплення кабелю біля відгалужувальних коробок, проходів і апаратів відстояли від них на 60—100 мм в залежності від зовнішнього діаметру кабелю або проводу.

Кабелі кріплять до опорних поверхонь безпосередньо за допомогою стандартних скобок, що мають розміри, відповідні зовнішньому діаметру кабелю або за допомогою металевих смужок, які кріпляться на дюбелях. Проходи через міжповерхові перекриття виконують таким чином, щоб забезпечити захист кабелю від механічних пошкоджень.

При роботі в умовах низьких температур необхідно враховувати, що кабелі з пластма -совими оболонками можна розкатувати і прокладати при температурі не нижче –15° С, а кабелі з свинцевими оболонками – при температурі не нижче – 20° С. При більш низьких температурах кабелі попередньо нагрівають. При розкатці і вирівнюванні кабелі ретельно оглядають, щоб виявити зовнішні дефекти і усунути їх.

Перед закріпленням кабелів під металеві скобки підкладають прокладки з електро -картону, щоб вони виступали з-під скобок не менше ніж на 1 мм.

Кабелі в коробки і апарати вводяться разом з оболонкою.

При проходах кабельних ліній через температурні і осадові шви будівель і споруд кабелі прокладають зі слабиною у вигляді дуги.

Приєднання металевих оболонок кабелів до заземлюючої мережі виконують у групових щитків і пунктів гнучким мідним луженим проводом перерізом не менше 2,5 мм2 шляхом припаювання його до оболонок. Заземлюючий провідник приєднують до металевого корпусу припайкою або затискачем під гвинт (в цьому випадку місце приєднання повинно бути зачищено до металевого блиску). Заземлення оболонок декількох кабелів, що прокладені паралельно, виконують одним нерозірваним гнучким луженим мідним проводом, який накладається на пучок кабелів під прямим кутом і припаюється до оболонки кожного кабелю. Перемички, що з’єднують заземлені оболонки кабелів у неметалевих відгалужувальних коробок, розташовують зовні.

Приховані проводки прокладають також в ізоляційних трубках, які закладаються в борознах (штробах), що робляться в стінах за допомогою спеціальних пристосувань (рис.1.1.12) або залишаються в процесі будівельних робіт. Трубки укладаються, як правило, без проводів. Після цього вони фіксуються в борознах (штробах) алебастровим розчином і закриваються штукатуркою. Проводи затягуються після висихання штукатурки і вивітрювання вологи з трубок за допомогою стального дроту діаметром 1 – 1,5 мм.

 

 

Рис.1.1.12. Електрична фрезерувальна машина

для прорізання штробив на цегляних основах.

 

На дерев’яних поверхнях гумові труби прокладаються по попередньо накладеному шару штукатурки товщиною не менше 5 мм або по шару листового азбесту товщиною не менше 3 мм.

Для сучасного електромонтажного виробництва випускаються гнучкі електромонтажні труби (гофротруба) з самозатухаючого твердого ПВХ. Використовується для захисту контрольних і силових проводок. Монтаж можна виконувати на поверхні всіх ступенів горючості, а також в штробах. Витримують заливку бетоном. Для зручності протягування провідників ці труби постачаються з протяжним дротом. Марки і стандартні розміри надаються в таблиці 1.1.5.

Гнучкі поліамідні електромонтажні труби APAFS i APACS не вміщують галогенів, тому при термічному впливі не виділяють отруйних сполук. Рекомендується використовувати в приміщеннях з підвищеними вимогами до небезпеки присутніх в них людей.

 

 

Таблиця 1.1.5. Характеристики гнучких електромонтажних труб.