Проводка в лотках у порівнянні з іншими видами проводок потребує значно менших затрат труда і може бути виконана в цеху, де закінчено будівництво, а також дозволяє знизити витрати стальних труб. Конструктивні елементи проводки — лотки різної конфігурації уніфіковані, виготовляються на спеціалізованих заводах, и їх можна збирати у вузли і блоки.
В електротехнічних приміщеннях лотки можуть бути розташовані на будь який висоті, а у всіх інших приміщеннях — на висоті не менше 2 м від полу або поверхні робочого майданчику. Лотки підвішують таким чином, щоб на них можна було прокладати проводи і кабелі, не протягуючи вздовж лотка (кріплення на підвісках повинні бути знімними). При перетинаннях з іншими комунікаціями або конструкціями прагнуть не робити обходів, добиваючись прямолінійності лоткової траси.
Відстані між кріпленнями лотків при горизонтальній і вертикальній установці і підві- шуванні між колонами залежать від перерізів і способів укладки в них проводів. При рядовій одношаровій прокладці проводів малих і середніх перерізів, а також при прокладанні їх пакетами і пучками ці відстані складають 2,4 м або від 1/3 до 1/4 кроку колон будівлі, при прокладанні проводив середніх і крупних перерізів, в тому числі і при багатошаровому їх прокладанні, —1,6 м або 1/4 кроку колон. Для більш точного визна -чення відстані між кріпленнями користуються графіками несучою здатності. В якості прикладу на рис.1.1.18 показаний графік для неперфорованого лотка ЛНП висотою 35 мм.
На рис.1.1.15 показано, якими способами укладають проводи і кабелі в лотках.
Рис.1.1.15. Способи прокладання проводив і кабелів в лотках: а – одно і двошарова суцільна укладка; б – укладка пакетами і пучками. 1 – лоток; 2 – одношарова укладка; 3 – розділювальна обойма; 4 – пакет проводив в охоплюючий обоймі; 5 – пакет проводив в притискній обоймі; 6 – двошарова укладка.
Пучки і пакети проводив скріплюють бандажами або обоймами, укладають між роздільними обоймами і закріплюють: при вертикальному встановленні лотків — на всій довжині; при горизонтальному — на кутах і біля коробок. Всі з’єднання і відгалуження проводив виконують в коробках, що жорстко закріплені в лотку.
Окремі секції лотків з’єднують один з одним болтами з використанням перфорованих планок. Для надійного електричного контакту між секціями їх поверхні в місцях з’єднань зачищають до металевого блиску і змащують вазеліном. Після зборки лоткової конструкції місця з’єднання прихвачують електрозварюванням в декількох точках.
Прямолінійний лоток заземлюють не менше ніж в двох віддалених одна від одної точках, а кожне відгалуження від нього — на його кінці.
Промисловістю випускаються металеві перфоровані, неперфоровані і дротяні кабельні лотки з оцинкованої сталі, що призначені для монтажу і захисту силової, освітлювальної і контрольної проводки. Система кабельних прокатних лотків складається з різних комбіна- цій металевих лотків, аксесуарів, настінних і стельових підвісів, що необхідні для прокладки кабелю у всіх направленнях. Кабельні лотки виготовляються з рулонної холоднокатаної сталі, оцинкованої гарячим способом. Відкритий спосіб прокладки кабельних трас за допомогою лотків дозволяє в подальшому легко обслуговувати електричну систему і розвивати її. Приклад лоткової конструкції і її елементів (аксесуарів) показано на рис. 1.1.16.
Рис.1.1.16. Елементи лоткової конструкції:
1 - Лоток перфорований;
2 - Кришка на лоток;
3 - Поворот на 90°;
4 - Розгалужувач Т- подібний;
5 - Хрестовина;
6 - Поворот на 90° вертикальний зовнішній;
7 - Поворот на 90° вертикальний внутрішній;
8 - Пластина шарнірного з’єднання;
9 - Кронштейн настінний; 10 - Кронштейн замковий; 11 - Скоба стельова; 12 - Тримач горизонтальний VH;
13 - Профіль перфорований; 14 - Гайка зі стопорним буртом М8; 15 – Болт зі стопорним буртом М8х65;
16 - Втулка в профіль перфорований; 17 - Комплект з’єднувальний КС М6х10; 18 – Шпилька.
Рис.1.1.17. Укладка кабелів в дротяному
лотку.
Рис.1.1.18. Графік несучою здатності неперфо -
рованого лотка ЛНП висотою 35 мм.
Асортимент типорозмірів лотків і аксесуарів дозволяє спроектувати кабельну трасу будь якого ступеню складності.
Короба на відміну від лотків являють собою закриту кабельну конструкцію. При відкритому прокладанні проводив і кабелів, коли необхідний захист їх від механічних пошкоджень, використовують прокладання проводив і кабелів в коробах. Короба виготовляють в комплекті, який включає в себе секції: прямі (а), хрестоподібні, трійникові і кутові (б) з кутом горизонтальним, кутом вверх і кутом вниз, кришки торцеві, з’єднувальні скоби для з’єднання прямих секцій і опорні кутки для кріплення короба (рис. 1.1.19).
а) б)
в) г)
Рис.1.1.19. Конструкція коробів: а – пряма секція; б – вставка; в – кутова секція;
г – Т-подібна секція.
Конструкція і монтаж проводок в коробах має багато спільного з конструкцією
і монтажем лотків.
Зібрані короба встановлюють на кронштейнах по стенам або на підвісках. Причому висота установки короба не нормується. Відстань між точками кріплення короба повинна бути не менше довжини секції. Прямі секції з’єднують між собою з’єднувальними скобами за допомогою гвинтів. При з’єднанні прямих секцій з кутовими, трійниковими або хрестоподібними з’єднувальні скоби не потребуються. Закріпляють укладені, проводи і кабелі в коробах планками. Проводи і кабелі в коробах укладають так же, як і в лотках.
Для надійного заземлення коробів і забезпечення безперервності кола заземлення всі елементи коробів в місцях сполучення приварюють електрозварюванням в двох-трьох точках. В лотках і коробах допускається прокладка кабелю і захищених проводив. В сухих і вологих середовищах прокладають проводи АПВ, АПР, в жарких — АПР і АПРТО, в пильних — АПВ, АПР і АППВ. Проложені в лотках і коробах проводи і кабелі на кінцях і в місцях відгалужень маркують.
Кабель-канали призначені для прокладки інформаційних, силових і слабкострумових електричних комунікацій відкритого типу в офісних і житлових приміщеннях, виробничих і адміністративних будівлях, медичних і дитячих закладах при новому будівництві і при реконструкції.
Основні функції: забезпечення електробезпеки (додаткова ізоляція електропроводки);
захист проводки від механічних пошкоджень; виключення можливої пожежі при корот- кому замиканні; обмеження несанкціонованого доступу до проводки; спрощення монтажу електропроводки при будівництві і реконструкції будівель; забезпечення швидкого досту- пу до проводки в аварійній ситуації; можливість модернізації і доповнення проводки.
Технічні характеристики.
Матеріал - пластичний, ударостійкий, самозатухаючий ПВХ, стійкий до впливу ультра- фіолету і агресивного хімічного середовища.
Вогнестійкість: при запалюванні матеріал не дозволяє вогню розповсюджуватися.
Міцність: не менше 5 кгс/см при температурі –32 °С.
Діапазон робочих температур: від –32 °С до +90 °С.
Електричний опір: при температурі +20 °С. не менше l·lO12 Ом·м.
Температура монтажу: від -15 °С до +60 °С.
Приклад кабельної конструкції з кабель-каналу показаний на рис.1.1.20.
Рис.1.1.20. Елементи конструкції кабель-каналу: 1 – поворот 90°; 2 – коробка універсальна;
3 – Т-подібний кут; 4 – заглушка; 5 – з’єднувач на стик; 6 – внутрішній кут; 7 – зовнішній кут.
Система напільного і плінтусного кабель-каналів показана на рис.1.1.21.
Рис.1.1.21. Елементи конструкції напільного і плінтусного кабель-каналу:
1 - заглушка; 2 - коробка установочна одномісцева; 3 - з’єднувач на стик; 4 - адаптер для напільного кабель-каналу. 5 - розподільча коробка;
6 - Внутрішній змінний кут;
7 - зовнішній змінний кут;
8 - Поворот 90°.
По умовам монтажу визначеного типу електроустановок в будь яких кабельних конструкціях на певну кількість проводив в джгуті закладаються резервні проводи, що дозволяє швидко відновити лінію при пошкодженнях в процесі експлуатації.